на головну CEDOS
УКРEN Закрити меню
logo

Ефект підвищених стипендій для окремих спеціальностей

Мар’яна Кавценюк

17 листопада 2016

“Наша пропозиція - збільшити стипендії на ті гостродефіцитні спеціальності, де складно навчатися, і де в нас є гострий дефіцит абітурієнтів з високими балами. А саме технічні і природничо-математичні спеціальності, в тому числі педагогічні.”

Лілія Гриневич, виступ на розширеному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти, 05.10.2016 р.

Міністерство освіти і науки розглядає можливість збільшення стипендій для фізико-математичних і педагогічних спеціальностей. Таким чином МОН планує знизити дефіцит студентів на цих спеціальностях і привабити якомога більше вступників. Схожа практика вже використовується, починаючи з 2004 року. Згідно Порядку призначення і виплати стипендій, розмір академічної стипендії збільшується для декількох напрямків. Зокрема студентам, які навчаються  за  напрямом  підготовки  “педагогічна освіта” - на 10%, а студентам “фізики” та “математики” - на 18% або 21%.

Чи приваблює підвищена стипендія більшу кількість студентів?

Постанова, яка затверджує порядок призначення і виплати стипендій, була прийнята 12 липня 2004 року. Тому можна припустити, що після 2004 року кількість студентів на згаданих вище спеціальностях мала б зростати. Нас цікавить саме кількість випускників, адже кінцевим результатом більших наборів на певні спеціальності має бути збільшення числа випускників на ринку праці. Ми вирішили використати інформацію Держстату про кількість осіб, які отримали ступінь бакалавра з фізики, математики та педагогічної освіти у 2004-2010 роках. Якщо підвищена стипендія дає бажаний ефект, частка цих осіб повинна зростати, починаючи з 2008 року.

Дані показують, що частки випускників фізики, математики та педагогічної освіти серед загальної кількості випускників не зростали, здебільшого вони щороку зменшувались. Напевно, вища стипендія не допомогла збільшити кількість вступників, адже фактори, які їх відлякують, є сильнішими. У тих випадках, коли підвищена стипендія все ж таки мотивувала вступати більшу кількість абітурієнтів, цієї мотивації виявилось недостатньо, щоб провчитись повний термін і отримати відповідний диплом.  

Частки випускників окремих спеціальностей серед загальної кількості випускників

Можна припустити також, що на зменшення кількості студентів на фізиці,  математиці і педагогічній освіті могло вплинути скорочення держзамовлення. Проте аналіз обсягів держзамовлення на рівень бакалавра показує, що частка місць, які виділялись для згаданих спеціальностей, щороку була приблизно однаковою.

Оскільки підвищена стипендія не викликала зростання кількості студентів на згаданих спеціальностях, можна проаналізувати, чи уповільнила вона спадання. На жаль, даних не достатньо, щоб робити точні висновки, проте можна побачити схожі тенденції на бакалавраті з фізики і математики - там після запровадження підвищеної стипендії падіння кількості студентів трохи призупиняється і має приблизно такий вигляд:

На напрямі “педагогічна освіта” змін практично не відбулось. Там після запровадження підвищеної стипендії кількість випускників так само знижувалась:

 

З якими результатами ЗНО вступають абітурієнти?

Кількість студентів не завжди відображає якість, тож можна припустити, що навіть при зменшенні кількості студентів, рівень їх знань або ж рівень знань вступників зростає.

У 2009 році конкурсний бал визначався як сума балів за кожен сертифікат ЗНО, а починаючи з 2010 року до вступу додавався ще й середній бал атестату. Для аналізу будемо розглядати лише результати ЗНО абітурієнтів, які подавали заяви на фізику та математику за останні декілька років. Для прикладу візьмемо дані з Інформаційної системи “Конкурс” для Київського національного університету ім.Т.Шевченка - напрямок математика на Механіко-математичному факультеті і напрямок фізика на Фізичному факультеті. Відповідно до умов прийому до ВНЗ у 2009 році для вступу потрібні були сертифікати з двох предметів (української мови і математики чи фізики), а починаючи з 2010 року сертифікатів треба було вже три. Для порівняння результатів абітурієнтів підрахуємо середній бал всіх сертифікатів ЗНО за останні декілька років.

Аналогічний аналіз проведемо для ще одного ВНЗ - Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка:

Помітна динаміка до зменшення середнього результату сертифікатів ЗНО щороку. З доступних даних видно, що найкращі результати були у вступників минулих років, далі середній бал знижується на обох спеціальностях. Також помітно, що хоч кількість поданих заяв є досить високою, проте кожного року збільшується частка абітурієнтів з гіршими результатами і зменшується частка з кращими. Можна припустити, що для багатьох абітурієнтів, які подають заяви на такі технічні спеціальності, важливішим чинником є не підвищена стипендія, а невеликий попит і “недобори”. Тому фізика і математика виступають запасними спеціальностями, на яких є вища ймовірність потрапити на бюджет, ніж на інших більш престижних напрямах.

Висновки

З наведених розрахунків видно, що ситуація із педагогічними і фізико-математичними спеціальностями не покращується - з кожним роком все менша кількість випускників завершує програми за відповідними напрямами. Можемо припустити, що щороку дедалі менше абітурієнтів виявляє бажання навчатись на цих спеціальностях. Говорячи про якість знань вступників, неможливо не зазначити помітний спад - щороку на такі спеціальності подає заяви більша кількість абітурієнтів з низькими результатами ЗНО. Підвищена стипендія не дає бажаного ефекту.
Можливо, абітурієнти недостатньо поінформовані при виборі спеціальності. Зокрема, на жодному із сайтів ВНЗ, для яких здійснювались підрахунки, не зазначена інформація про підвищений розмір стипендії. Тому доцільно проводити профорієнтацію для школярів, розповідати про підвищену стипендію на сайтах університетів та під час промокампаній.
Також можна припустити, що розмір стипендії загалом не є досить значним, тому навіть підвищення на 10, 18 чи 21% не може виступити достатнім заохоченням для абітурієнтів. Тож, можливо, загалом вища стипендія зробить більш привабливими дефіцитні спеціальності.

Водночас видається, що підвищена стипендія має обмежений вплив здебільшого через протидію більш впливових чинників. Зокрема мова йде про низький рівень середньої освіти (особливо з математики) та непривабливі перспективи працевлаштування після університету (return on education) для випускників педагогічних спеціальностей.
Тож більш ефективними можуть стати зміни в шкільній системі. Наприклад, вдосконалення навчальних програм з фізики, математики; забезпечення шкільних лабораторій необхідним обладнанням; державна підтримка заходів на зразок Днів науки. Корисною також може бути закордонна практика, де школярів залучають до діяльності різних організацій чи підприємств, даючи таким чином можливість використати набуті знання з фізики, хімії, математики та інших предметів.
Якщо майбутні прибутки (return on education) є незначними, то зниження витрат під час навчання (cost of study) навряд зможе привабити більшу кількість здібних абітурієнтів. Тому низька зарплата вчителів стає на заваді популяризації педагогічних спеціальностей серед абітурієнтів. В таким умовах підвищена стипендія навряд чи  зарадить цій проблемі.