+38(044)287-72-11 info@cedos.org.ua
на головну CEDOS
18 липня 2014

9 липня Віталій Кличко презентував “Програму першочергових кроків Київського міського голови”. Такі заходи проводяться у демократичних країнах для забезпечення відкритості та прозорості органів влади. Чи зберіг Кличко зміст, запозичивши форму, і що він наобіцяв киянам? Шукаючи відповідей на ці питання, Центр дослідження суспільства проаналізував виступ міського голови.

Програма складається з 922 слів, найчастіше вживаними з яких є “контроль” (10), “місто” (9), “кияни” (8), “створення” (8), “залучення” (8), “розвиток” (7) і “влада” (6).

Документ поділяється на розділи за п'ятьма пріоритетними напрямками, які виділяє столичний мер. Це боротьба з корупцією, “прозоре використання бюджету на потреби киян”, залучення інвестицій, безпека і комфорт, співпраця з громадою. До кожного з пріоритетів пропонується перелік кроків-заходів, які міський голова зобов'язується здійснити.

Боротьба з корупцією

Перший пріоритет, названий Кличком “нищівний удар по корупції”, має сім “кроків”. Мер, який отримав у свої руки ледь не абсолютну владу в столиці, збирається особисто наглядати за діями київських можновладців, обіцяючи підпорядкувати собі службу внутрішнього контролю і аудиту.

Кличко анонсує аудит діяльності всіх комунальних підприємств і, вочевидь, на основі його висновків - скорочення кількості КП, а також впровадження прозорого звітування. Цей крок є дуже очікуваним, однак чи принесе він користь, залежатиме від механізмів і критеріїв, за якими проводитиметься оцінка комунальних підприємств.

Мер обіцяє створити єдину базу даних комунального майна, доступ до якої буде відкритим. Теж дуже позитивний крок, але користь від нього прямо залежатиме від якості деталізації зібраної інформації. З іншого боку, давно існує нагальна потреба облікувати всі об'єкти в столиці незалежно від форми власності, а не лише комунальне майно.

Кличко обіцяє модернізувати сайт київської влади і надати через нього доступ до фінансових документів. Анонсується можливість “отримати онлайн максимум інформації і послуг від влади”, однак вже за каденції Кличка на початку липня онлайн-доступ до бази даних публічної інформації КМДА було закрито.

Міський голова каже про впровадження програм “Прозорий бюджет” і “Прозорі закупівлі”. Що це — невідомо, але він тут же проголошує, що “кожна бюджетна гривня має бути під контролем киян”. Цей пункт, як і кілька наступних, більше схожий на гарний передвиборчий лозунг, ніж конкретну дію. От наприклад, №5: “Публічний контроль закупівель: відкритість інформації, контроль цін, відкритість тендерів”. З цим важко не погодитися — дуже правильне гасло, але залишається абсолютно незрозумілим, як ця блага ціль досягатиметься. Кличко не називає взагалі ніяких механізмів на кшталт створення відкритої онлайн бази всіх учасників тендерів і підрядників, незалежної комісії для контролю за тендерними цінами тощо.

Використання бюджетних коштів

Вже першим пунктом цього розділу міський голова обіцяє аудит цільових програм, після чого відбудеться перегляд та скасування неефективних. До якості запровадження програмно-цільового підходу у Києві вже назбиралася низка критичних зауважень, тому анонсована оцінка могла би стати кроком до оптимізації розподілу бюджетних ресурсів. Кличко також обіцяє “прозору та зрозумілу киянам процедуру визначення тарифів і соціального захисту”, однак не каже, яким чином ця мета буде досягатися: маємо ще одну популістську обіцянку.

Далі йде перелік того, на що ж будуть витрачатися гроші з бюджету: дитячі садки, шкільна освіта і охорона здоров'я, спортивні майданчики, житло тим, хто його потребує, і соціальна допомога за програмою “Турбота”. Нічого нового, адже і сьогодні більше двох третин київського бюджету спрямовується на ці та інші соціальні проекти. Здавалось би, які проблеми, але чи може місто в умовах обмежених ресурсів дозволити це собі? Не знаю, але принаймні деякі аналітики схильні критикувати київських очільників за такий необґрунтований соціальний популізм, спрямований на “задобрення” виборців (треба пам'ятати, що партія Кличка, очевидно, змагатиметься невдовзі за місця в парламенті, та й місцеві вибори у столиці мають відбутися всього за півтора роки).

Менш суперечливі обіцянки — скасування незаконних рішень попередньої влади щодо земельних і майнових питань, упорядкування рекламного простору і запровадження стандартів вигляду реклами, аудит витрат енергії і впровадження енергозберігаючих технологій у співпраці з міжнародними донорами. Міський голова також обіцяє залучати мешканців до співпраці в оновленні житлового фонду і прибудинкових територій – зокрема, до контролю за виділенням і витрачанням коштів. Ці два останні пункти - чи не єдині в цьому розділі по-справжньому нові ідеї мера.

Залучення інвестицій

Кличко анонсував проведення восени міжнародного інвестиційного форуму. Такі заходи проводились у столиці і за попередньої влади, однак їхня ефективність - питання до дискусії. Що пропонуватиме місто цього разу - поки невідомо. Інколи, однак, красиве слово "інвестиції" приховує велику шкоду, яку несе нова безвідповідальна забудова на кшталт будинка-монстра на Кловському узвозі чи торгового центра в Гостинному дворі. З іншого боку, попри красиві слова чиновників, інвестори і меценати на практиці часто зіштовхуються з низкою бюрократичних перепон. Кличко не називає жодних заходів, які здійснюватимуться для їхнього усунення.

Натомість мер обіцяє залучення приватного спів-фінансування для проектів, непосильних для міста і держави. Що це за проекти - невідомо. Однак варто розуміти, що "непосильність" фінансування будь-чого - це не об'єктивний факт, а суб'єктивне рішення органу влади, який розподіляє бюджетні кошти. Тому цим словом легко маніпулювати, надаючи перевагу невеликим популістським проектам за рахунок недофінансування масштабних. Вони оголошуються "непосильними" і під ширмою пошуку інвестора відкладаються на невизначене майбутнє. А це зазвичай не так просто: реалізація великих, але справді потрібних інфраструктурних проектів вважається функцією держави саме через те, що вони, як правило, неприбуткові, тобто залучення інвесторів ускладнене.

Третім пунктом Кличко перераховує проекти, під які вже залучено фінансування і які мають найближчим часом бути реалізовані: купівля 80 тролейбусів і оновлення ламп вуличного освітлення, залучення фахівців до поліпшення кредитоспроможності КМДА (не дуже зрозуміло, про що йдеться, до того ж, очільники міста донедавна звітували, що Київ в цьому плані не має проблем). Кличко обіцяє також впровадження автоматизованої системи управління дорожнім рухом: це дуже очікуване і справді потрібне місту нововведення. Наостанок у цьому переліку міський голова згадує будівництво швидкісного рейкового транспорту на Троєщину. Публічних повідомлень про те, що під цей проект залучено фінансування, досі не було. Відомо лише, що адміністрація Попова вела перемовини з російськими банками, але зараз можливість співпраці з ними викючена через політичні причини.

У транспортній сфері нова влада обіцяє оптимізацію схеми руху громадського транспорту, будівництво магістралі з виходом на Дарницький міст, “вдосконалення системи руху великогабаритного транспорту в денний час”, розвиток паркінгів і “наведення порядку з паркуванням”, ремонт доріг і розвиток вело-інфраструктури. За винятком пункту про будівництво дороги, все решта — лише гарні, але дуже загальні слова, і невідомо, як вони будуть втілюватися в життя.

Останній пункт розділу передбачає залучення інвесторів для винесення промислових зон на околиці і створення там індустріальних парків. Сюди ж чомусь додали тезу про залучення інвесторів для створення міського безкоштовного wi-fi. Логіки в об'єднанні цих речей майже немає, окрім того, що це “сучасно” і “прогресивно”, а тому має сподобатися виборцям. Знову популізм?

Безпека і комфорт

Кличко обіцяє “стимулювати” інвесторів будувати заводи з переробки відходів і запроваджувати нові технології очищення води. У містобудівному кадастрі анонсується створення переліку балансоутримувачів міського майна. І знову, успіх ініціативи залежатиме від деталізації бази, адже часто дерево, смітник, урна, бордюр, ліхтар і рекламний сіті-лайт, розміщені поруч на одному тротуарі, належать різним підприємствам, і це потрібно враховувати.

Далі — порція чергових гасел. Мер говорить про будівництво і реконструкцію парків у всіх районах, але це і так відбувалося щороку, приміром, у 2014 з бюджету на це виділено 15 млн грн. Кличко обіцяє “цивілізоване вирішення питання МАФів”, але незрозуміло, що таке “цивілізовано” і яким чином вирішуватиметься ця проблема (легальні дозволи усім чи знесення зайвого), не кажучи вже про те, у який спосіб це все буде відбуватися. До слова, різні очільники міста декларують “вирішення питання МАФів” вже кілька років підряд, але чисельність незаконних кіосків лише невпинно зростає.

Новий мер також обіцяє створити муніципальну міліцію і підготуватися до зими, “щоб вона цього року знов не захопила місто зненацька”.

Співпраця з громадою

Першим пунктом міський голова обіцяю покращити роботу служби 1551, на основі скарг складатиметься рейтинг районів. Другий пункт звучить дивно і вкотре повторює загальні речі про онлайн-відкритість, які вже звучали у попередніх розділах. Ось, власне, він повністю: “Друге – перегукується з першим розділом, щодо системи он-лайн і можливості отримати максимум відповідей і послуг від влади через Інтернет.” Доволі важко зрозуміти, про що конкретно йдеться, чи не так?

Третій пункт — обіцянка громадських обговорень Генплану, зонування і детальних планів територій. Вони вже і так передбачені законом, однак цими обговореннями неважко зманіпулювати. Для розуміння подібних документів часто потрібні професійні знання і досвід роботи з ними. Саме через це дуже дивно, що коло питань, які міський голова хоче обговорювати з киянами, є таким обмеженим. Натомість, скажімо, бюджет міста, який Кличко обіцяє використовувати на потреби киян, він з цими ж киянами обговорювати не планує.

У четвертому пункті Кличко каже про створення Ради розвитку міста за участі бізнес-середовища, громадськості, наукових і освітніх установ. У Києві вже існує Громадська рада при КМДА, але вона неефективна через відсутність гарантованих механізмів впливу на виконавчу владу. Чому не розвивати цей орган, а створювати його альтернативу? Чи не станеться так, що жоден з них повноважень мати не буде, а використовуватиметься для відмазок від часто справедливих зауважень щодо відсутності діалогу влади з громадою міста? Для ведення такого діалогу потрібно широке залучення мешканців до прийняття рішень у місті, а не множення дорадчих органів, які складаються, в кращому разі, з представників широко відомих у вузьких колах експертів, а в гіршому — з членів кишенькових громадських організацій і дружніх до влади бізнесменів.

Насамкінець, міський голова обіцяє вирішити питання Майдану і провести міжнародний архітектурний конкурс для визначення проекту його облаштування. Цікаво, чи знає Кличко про те, що підготовчий етап до проведення цього конкурсу вже триває під керівництвом підпорядкованого йому Департаменту містобудування і архітектури КМДА. Більше того, на громадських обговореннях, які тривають щовівторка в Будинку архітектора, зійшлися на тому, що немає сенсу надавати конкурсу статусу міжнародного, натомість краще без спеціального статусу зробити його відкритим для учасників з інших країн. Чи дослухається новий мер до рішення громади, про залучення якої до управління містом він так багато говорить?

Висновки

У своїй програмі новий очільник Києва радше окреслює обіцянки, над реалізацією яких він працюватиме, ніж перераховує реальні механізми, за допомогою яких збирається реалізувати їх. Попри те, що йдеться про “Програму першочергових кроків”, конкретних кроків наведено надто мало. Більшість пунктів програми сформульовані так, що неможливо буде визначити, чи виконав Кличко свої обіцянки, чи недовиконав.

Для прикладу візьмемо “запровадження енергозберігаючих технологій”. Коли термін повноважень мера спливе і прийде час аналізувати, чи реалізував він обіцяне, неможливо буде зробити жодного висновку, адже впровадження енергозберігаючих технологій навіть в одному будинку формально є виконанням цієї обіцянки. Однак хочеться вірити, що Кличко має на увазі масштабніші зміни. Втім, сьогодні він не каже про розмах змін, і тому без точної кількості відремонтованих будинків, доріг і парків, без конкретних сум соціальних виплат і конкретних повноважень, переданих громаді, більшість його обіцянок залишаються абсолютно пустими і беззмістовними гаслами. Про відсутність у програмі механізмів втілення цих гасел у життя було згадано вже не раз.

Механізми, тобто способи досягнення певних цілей, є дуже важливими. Мабуть, кияни б не хотіли, щоб мета виправдовувала засоби. Але вже зараз лунають суттєві зауваження до того, яким чином мер збирається правити містом. Зокрема, можна почути невдоволення кадровою політикою Кличка, а саме від якості підбору членів команди залежатиме виконання програми міського голови — сам він, яким би чудовим управлінцем не був, не зможе багато зробити. Власне, на тлі цих зауважень дуже дивно, що Кличко не приділив уваги окресленню тих принципів, за якими він підбиратиме собі людей на посаді міського голови.

Ще одна річ, якої дуже бракує, — терміни. Жоден з пунктів, окрім закупівлі тролейбусів і підготовки до зими, не має терміну виконання. Більше того, незрозуміло, на який же час розрахована програма. Можна припустити, що мер презентував програму на весь термін своїх повноважень — тобто на півтора роки. І справді, велика кількість обіцянок може бути реалізована лише в такій, а то й довшій перспективі - наприклад, швидкісний рейковий транспорт на Троєщину, будівництво якого найближчим часом взагалі стоїть під питанням через відсутність належного фінансування . Однак в такому разі залишається загадкою, чому ці кроки названі позачерговими, якщо їх виконання триватиме всю каденцію.

Іншою поширеною практикою є створення програм на 100 перших днів або якийсь інший нетривалий проміжок часу. Однак у такому разі програма повинна містити конкретні кроки, які можна здійснити за цей короткий термін, чого не скажеш про обіцянки Кличка.

Якщо порівняти цю програму з передвиборчою програмою Кличка, виявляється, що вони дуже подібні. Існує, однак, і кілька відмінностей, серед яких, зокрема, кудись зникли пункти про захист і реставрація пам'яток, мораторій на висотне будівництво у центрі і створення безбар'єрного середовища для маломобільних людей. Міський голова передумав?

Підсумовуючи, варто ще раз наголосити, що у документі дуже мало конкретних кроків і ще менше обсягів і термінів їхнього виконання. Багато речей, які обіцяє Кличко, вже давно обіцяні київською владою. Деякі з них вже навіть втілюються. З огляду на це складається враження, що метою створення програми є не представлення першочергових кроків міського голови, а проведення ефектного PR-заходу.

Актова зала Національного університету харчових технологій, купа камер і запрошені гості. Мер-зірка у білій сорочці показує слайди через проектор. Його виступ — це багато красивих гасел, з якими погодиться більшість мешканців. Гарні цитати для телебачення “нарізати” буде нескладно. Прикро лише, що при цьому втрачається зміст.