Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Аналіз освітньої частини Проекту Державного бюджету на 2015 рік

Видатки загального фонду Міністерства освіти та науки у проекті Державного бюджету на 2015 рік , на перший погляд, суттєво скоротилися - порівняно з попереднім роком на 3,6 млрд гривень, або на 23%. Проте при уважнішому вивченні стає зрозуміло, що розробники бюджету не стільки урізали фінансування, скільки перетасували його, забравши з одних статей і перекинувши на інші. Основна частина "скорочення" припадає на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах (мінус 90% фінансування, або 1,1 млрд економії) та на підготовку кадрів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (ця стаття та понад 3 млрд видатків на неї взагалі зникли з державного бюджету, оскільки навчальні заклади цього типу проект Держбюджету переводить на фінансування органами місцевого самоврядування). Водночас з’явилася державна субвенція місцевим бюджетам на підготовку робітничих кадрів у розмірі 5,57 млрд гривень - в яку, треба розуміти, потрапляє фінансування ПТНЗ та ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, які, згідно з новим Законом «Про вищу освіту», повинні перейти до сфери професійної освіти, якщо не ліцензують освітні програми з випуску бакалаврів. З урахуванням цієї субвенції заплановані видатки загального фонду на підготовку кадрів (не тільки МОНу, а й інших міністерств, в яких передбачені ці статті витрат) зросли на 9%. При порівнянні із минулорічним бюджетом треба мати на увазі, що у проекті на 2015 рік видатки на підготовку кадрів у ВНЗ, підпорядкованих деяким міністерствам, включені до видатків Міністерства освіти (це стосується, наприклад, університетів, підпорядкованих Мінагрополітики, витрати на які у попередніх бюджетах включалися до видатків саме цього міністерства).

З’явилися 262 тис на атестацію кадрів та акредитацію навчальних закладів, у минулорічному бюджеті взагалі не передбачалося коштів на це, у ЗНО забрали 3 млн з 96.7 млн. Дещо скоротили бюджет університету Шевченка - на 47 млн з 634 млн, тобто на 7% (включаючи загальний та спеціальний фонди). 5 млн додали МОНу на управління освітою, майже 12 млн - на державні премії та стипендії (що практично подвоює їхній розмір), 1 млн на олімпіади, майже 20 млн - на пільговий проїзд для учнів та студентів, вивівши його фінансування на рівень 2013 року. У 4 рази - до 60 млн - скоротили методичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності навчальних закладів, але відчутно додали грошей Держінспекції навчальних закладів - 500 тис, або 20% (втім, порівняно з 2013 роком її фінансування все одно менше на 18%).

Взагалі зникли з бюджету статті видатків на позашкільну освіту та оздоровлення (28,8 млн), поглиблену освіту з фізики і математи, спорту у спеціалізованих школах-інтернатах (112, 6 млн), лишилося тільки 8 млн на освіту у школах соціальної реабілітації (зі 112 млн).

Що стосується фінансування науки, то у Національної академії наук забрали 119,7 млн гривень, що складає 5% скорочення порівняно з минулим роком (втім, для традиційно низьких витрат на НАН навіть 5% урізання стане дуже відчутним). Загалом же видатки на дослідження, розробки та підготовку наукових кадрів по усім міністерствам та відомствам зросли на 8,5 млн, однак якщо порівнювати з показником 2013 року, то планується скорочення на 490 млн.

Підсумовуючи, за усіма скороченнями та збільшеннями видатків складається враження, що в цілому освітній бюджет не зазнав суттєвих урізань. Втім, так здається лише поки ми не згадаємо про інфляцію, яка з січня по листопад 2014 року вже склала 21,2%. На наступний рік очікування також невеселі, за деякими оцінками, вона може скласти 18%. Таким чином, відсутність скорочення у номінальних величинах означатиме скорочення на 30-40% у реальних. З огляду на ріст комунальних тарифів та пропозиції Мінфіну скасувати індексації заробітної плати бюджетникам освітянам (як, власне, і усім бюджетникам) виживати буде непросто.

Детальне зіставлення видатків на освіту і науку у 2013-2015 роках

 

Читати далі

23 листопада 2020

Обізнаність та ставлення вчительської спільноти і батьків до комплексної сексуальної освіти

У грудні 2019 – червні 2020 року Cedos проводив дослідження про обізнаність та ставлення батьків і вчительства до комплексної сексуальної освіти у партнерстві з Дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Юлія Назаренко, Тетяна Жерьобкіна, Марія Куделя

7 квітня 2020

Громадянське суспільство 5 міст України: спільні проблеми і потреби?

У листопаді-грудні 2019 року ми провели фокус-групові дискусії з представни_цями громадянського суспільства Києва, Маріуполя, Дніпра, Харкова та Запоріжжя. З'ясували, які проблеми та потреби вони мають, і що з цього є спільним для усіх 5 міст, а що - відмінним.

Анастасія Боброва, Ліліана Філіпчук, Марія Куделя, Наталія Ломоносова, Олена Сирбу, Тетяна Жерьобкіна

20 жовтня 2015

Українські студенти в польських ВНЗ (2008-2015)

Інфографіка про кількість українських студентів в польських ВНЗ та спеціальності, які вони обирають

Єгор Стадний

27 грудня 2014

Ціни на проїзд у Києві та 50 найбільших містах Європи і колишнього СРСР

Центр дослідження суспільства порівняв ціни на проїзд у громадському транспорті та системи тарифів столиць і найбільших міст (у випадках, якщо вони не є столицями) країн Європи та колишнього СРСР.

Іван Вербицький

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати