Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Досвід вимірювання культури та креативності в містах України

Цією публікацією ми представляємо результати роботи над методологією Індексу культурного та креативного потенціалу міст України.

Впродовж жовтня 2017 — березня 2018 року частина команди аналітичного центру CEDOS працювала над розробкою Індексу культурного та креативного потенціалу міст на замовлення ініціативи Kyiv Smart City. Ми зібрали більше 100 показників для Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова. На даному етапі Індекс не може бути повноцінним інструментом для вимірювання культури та креативності в містах. Проте ми переконані, що публікація результатів першої апробації методології буде вагомим внеском у розвиток професійної дискусії щодо досліджень культури та креативності в містах України. Розвиток цієї дискусії в подальшому дозволить удосконалити методологію Індексу. Радо запрошуємо всіх до ознайомлення та обговорення!

Результати роботи шукайте за посиланнями нижче. 

За час роботи нам довелося багато попрацювати як із самим феноменом “культури та креативності”, так і з даними, необхідними та доступними для міст. Нижче ділимося досвідом та деякими міркуваннями щодо вимірювання культури та креативності в українських містах. Цих міркувань Ви не знайдете у звітах, наведених вище.

Що саме ми вимірюємо

Як завжди, починаючи вимірювати, ми шукаємо прийнятну концептуальну схему, яка визначає явище, щоб в подальшому розробити за нею показники та зібрати дані. Уже на цьому етапі, ми зіштовхнулися з проблемою — український феномен культурних та креативних галузей все ще формується та не має чітких меж. Існує дискусія про культурні та креативні галузі, розвиваються конкретні підприємці та інфраструктура навколо них, є стейкхолдери, зацікавлені у розвитку цих галузей, однак саме явище поки що недостатньо сформоване, щоб окреслити його єдиною концептуальною схемою.

Перш за все, це стосується відсутності консенсусу щодо переліку культурних та креативних галузей, якого немає ані серед експертного середовища, ані серед самих представників цих галузей. Чи належить IT, гастрономія чи виробництво одягу до креативних галузей? В теорії все зрозуміло, креативним виробництво стає тоді, коли ключова роль відводиться уяві та творчому підходу, але на практиці ми зіштовхуємося з потребою визначити перелік конкретних видів економічної діяльності (КВЕДів). В світі існують різні класифікатори (ЮНЕСКО, Європейської Комісії), в тому числі існують національні класифікатори культурних та креативних галузей, кожна з яких будується на різних аргументах, чому до них включені ті чи інші види економічної діяльності. Ці аргументи можуть бути як суто теоретичними чи ідеологічними, так і практичними, пов’язаними з наявним розвитком конкретних галузей в конкретних країнах. Нещодавно Кабінет Міністрів України був зобов’язаний визначити перелік КВЕДів, що належать до “креативних індустрій”. Однак досі серед експертів не було чіткого бачення щодо того, чи варто Україні приймати один з наявних класифікаторів чи розробляти власний. В цьому дослідженні ми використовували класифікатор Європейської Комісії, однак ми усвідомлюємо, що дискусії в Україні про культурні та креативні галузі все ще недостатньо, щоб говорити про те, що це — найбільш прийнятний класифікатор.

Незалежно від того, які галузі та види економічної діяльності будуть визначені “креативними” на законодавчому рівні, кількісне вимірювання цього феномену є дуже обмеженим. Саме тому ми вимірюємо не культуру та креативність, а потенціал розвивати їх у містах.

Як ми це вимірюємо

Спираючись на рекомендації UNESCO, а також досвід розробки Cultural and Creative City Monitor для європейських міст, ми створили перелік показників, доступних в Україні, для трьох сфер:

  • Культурне життя

  • Креативна економіка

  • Сприятливі умови для розвитку культури та креативності


Дані були зібрані для близько ста показників в пяти містах України (Дніпро, Київ, Львів, Одеса, Харків).

Ключова проблема — це брак даних або доступу до даних на рівні міст. Наприклад, для таких параметрів як кількість зайнятих та обсяг виробництва в культурних та креативних галузях доступні лише непрямі дані — кількість ФОПів та обсяг податків, сплачених за відповідними КВЕДами, що ми отримали з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та від територіальних органів Державної фіскальної служби відповідно. Держстат хоч і збирає дані за КВЕДами, система статистичного виводу не дозволяє зробити витяг цих даних за КВЕДами. Крім того, якщо говорити про управління статистики в областях, то низка показників переважно збирається для всієї області, тоді як на запит управління не завжди готові надавати дані для міст. Опублікованих результатів соціологічних опитувань, репрезентативних для міст, теж дуже мало. Звісно, ми сподіваємося, що тренд відкритих даних буде розвиватися і надалі його підхопить Державна служба статистики, тим часом будуть розвиватися банки соціологічних даних, де можна буде знайти результати опитувань, репрезентативних для міст. Однак, поки що брак даних на рівні міст є важливою перепоною для вимірювання культури та креативності в містах.

Інша проблема — більш комплексна, вона стосується не лише України. Справа в тому, що культурні та креативні галузі часто розвиваються в тіні та за межами офіційних культурних закладів. Ми намагалися доповнювати офіційну статистику даними таких джерел як Google Map, Facebook, результатами соціологічних опитувань, даними донорів та краудфандинговых платформ, які люб’язно їх надали. Однак, навіть урізноманітнюючи джерела даних, залишається питання: чи дійсно, обрані показники відображають розвиток культури та креативності в містах? Відповідь на це питання можна отримати лише завдяки моніторинговим дослідженням. Сподіваємось, що вони теж будуть розвиватися.

Чому Індекс поки що не можна використовувати для оцінки?

На цьому етапі розробки Індексу ми не мали технічної можливості розробити ваги для кожного показника. Ваги необхідні для того, щоб загальне значення Індексу, дійсно, свідчило про потенціал розвивати культуру та креативність у містах. Ваги дозволяють пріоритезувати важливі показники та зменшити значимість менш важливих показників чи показників, які залежать один від одного, тому дублюють один одного в Індексі.

Існує два способи встановлення ваг: статистичний аналіз та залучення експертів. Що стосується статистичних методів, в апробаційному дослідженні ми збирали дані лише для п’яти міст. Для того, щоб застосувати статистичні методи необхідно зібрати дані для всіх обласних центрів. Це дозволить перевірити наявність статистичного зв’язку між всіма показниками та встановити ваги. Що стосується залучення експертів, то, повертаючись до проблеми, що дискусія про культуру та креативність в Україні все ще формується, звертатися з цим питанням до експертів виявилося передчасним. Попередні інтерв’ю показали, що експерти мають дуже різні погляди, тому встановлення ваг шляхом залучення експертів потребувало б дуже тривалої сесії різноманітних обговорень.

Загалом, робота над Індексом була цікавою та плідною. В результаті ми дуже добре знаємо, що можливо зробити в оцінці культури та креативності українських міст сьогодні, а що ні. Сподіваємось, наші напрацювання будуть корисними усім, хто прагне розвивати культуру та креативність та займається дослідженнями в цій галузі.

Цікаво, що у нас вийшло? — Завантажуйте собі  Методологію, Таблицю з даними та Звіт.

"А чому так мало кінотеатрів (бібліотек/театрів/будь-чого) в моєму місті?"

Після публікації результатів цього дослідження, до нас неодноразово зверталися з питанням: як ми рахували кількість театрів, кінотеатрів, бібліотек тощо в кожному конкретному місті? Відповідь на це питання можна знайти у “Методології”: там є опис всіх показників, джерела даних для кожного показника та опис методів нормалізації показників. Нижче спробуємо пояснити на простому прикладі.

Наприклад, ви дивитеся у Звіт та бачите там, що навпроти показника “Кількість бібліотек в Одесі на 100 тис. населення” стоїть нуль. Одразу виникає питання: в Одесі немає жодної бібліотеки?

Звісно, в Одесі є бібліотеки. Нуль - це не кількість бібліотек, а кількість балів, які отримала Одеса за цей показник. Нижче детальніше пояснимо, чому так вийшло.

Ми починаємо з абсолютної кількості бібліотек в місті. В Одесі є 49 бібліотек. В таблиці 2 можна побачити, скільки бібліотек в інших містах. Оскільки наші міста відрізняються за кількістю населення, нам потрібно зважити цей показник на кількість населення. Таким чином, в Одесі 4,84 бібліотеки на 100 тис. населення.

Таблиця 2. Приклад роботи з показниками

 

Дніпро

Київ

Львів

Одеса

Харків

Кількість бібліотек

86

143

49

49

81

Кількість бібліотек на 100 тис. нас.

8.75

4.90

6.46

4.84

5.63

Бал в Індексі за показником “Кількість бібліотек на 100 тис. нас.”

1.52

0.02

0.63

0.00

0.30

Далі нам потрібно порахувати бал в Індексі для цього показника. Як ми знаємо, Індекс містить велику кількість показників, які вимірюються у різних величинах, і тому ми не можемо їх додавати їх чи перемножувати. Спочатку їх потрібно нормалізувати, іншими словами - перерахувати всі показники в бали. Для того, щоб вирахувати бал міста за кожним показником, ми використовували метод “Min-Max”. За цим методом місто, яке має найбільший показник серед усіх міст, отримує максимум балів, а місто, яке має найменший показник, отримує 0 балів. Серед п’яти міст в Одесі найменша кількість бібліотек на 100 тис. населення, тому кількість балів, яку отримала Одеса за цим показником, дорівнює нулю.

Читати далі

21 вересня 2016

Як переселенці вплинули на ринок житла?

Аналіз змін на ринку житла після появи внутрішньо переміщених осіб у Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях

Тетяна Коломієць

21 липня 2015

Грошові перекази в Україну за перший квартал 2015 року

Падіння обсягу грошових переказів, яке розпочалося у 2014 році, продовжилось і у 2015. Частково це скорочення зумовлене змінами в методології, оскільки починаючи з 2014 року НБУ оприлюднює обсяги грошових переказів без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

Олександра Слободян

30 травня 2016

Соціально-економічний портрет студентів: результати опитування

Опитування студентів ВНЗ проводилося компанією GfK Ukraine у період з 15 лютого по 6 березня 2016 року на замовлення CEDOS в рамках проекту "Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів"

Ірина Когут, Ігор Самохін, Марія Куделя, Тетяна Жерьобкіна, Єгор Стадний

20 жовтня 2015

Українські студенти в польських ВНЗ (2008-2015)

Інфографіка про кількість українських студентів в польських ВНЗ та спеціальності, які вони обирають

Єгор Стадний

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати