Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Конспект семінару-дискусії «Як досліджувати важкодоступні групи в Україні»

Минулого року команда CEDOS у складі Анастасії Фітісової, Наталії Ломоносової та Ліліани Філіпчук проводила дослідження жінок-іммігранток в Україні. Досвід проведення такого дослідження вийшов цікавий, непересічний, але водночас він містив чимало викликів, про які ми навіть не задумувалися на етапі планування дослідження. Для того, щоб обговорити ці виклики дослідження вразливих важкодоступних груп з іншими дослідни_цями, ми вирішили провести методологічний семінар. Тож 4 серпня ми подискутували про типові виклики у таких дослідженнях, поради щодо планування дослідження та методи встановлення довіри з представни_цями вразливих важкодоступних груп. У цьому документі ділимося коротким конспектом семінару.

Під час дискусії спікерки поділилися своїми міркуваннями на прикладі досліджень: 

бездомних в Україні та Південній Африці — Анастасія Рябчук, канд. соціол. наук, доцентка кафедри соціології НаУКМА;
молодих представників груп ризику щодо поширення ВІЛ/СНІД та інших біоповедінкових досліджень, як от людей, що живуть з ВІЛ — Світлана Шевченко, канд. соціол. наук, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України;
жінок-іммігранток в Україні — Анастасія Фітісова, магістриня соціології КНУ ім. Тараса Шевченка, Наталія Ломоносова, магістриня соціології НаУКМА, Ліліана Філіпчук, бакалаврка політології НаУКМА, дослідниці CEDOS.

Модерував семінар Данило Судин, канд. соціол. наук, доцент кафедри соціології УКУ, науковий співробітник відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.

Основні тези з обговорення ми узагальнили у вигляді таблиці:

Характеристики групи

Чому група є важкодоступною? / Типові виклики у дослідженні групи

Пропоновані рішення

Бездомні в Україні та Південній Африці

є маргіналізованою і стигматизованою групою, велика соціальна дистанція між групою і дослідниками;

 

їх легко ідентифікувати у публічному просторі;

 

мають багато вільного часу і, відтак, немає потреби заздалегідь домовлятися про інтерв'ю.

загрози фізичній безпеці дослідни_ць у соціальних просторах, де перебуває досліджувана група;

 

важкість доступу до альтернативних наративів за умови використання посередництва сервісних і благодійних організацій (наприклад, загроза перейняти їхню інтерпретацію соціальної проблеми або ризик отримати доступ тільки до тих, хто отримує допомогу і схвалює діяльність організації);

 

досліджувана група може здаватися більш гомогенною, ніж є насправді (наприклад, жінки, що зазнали домашнього насильства або молоді люди, що пішли з дому, теж перебувають у ситуації бездомності, але часто залишаються невидимими для дослідни_ць);

 

вік, стать дослідни_ць може значно впливати на хід дослідження, адже досліджувана група — переважно чоловіки середнього і старшого віку.

шукати інформан_ок у місцях, де збирається досліджувана група (соціальні служби, благодійні організації);

 

налагоджувати контакт з організаціями, що працюють з цими групами;

 

найпростіший спосіб потрапити “в поле” — зв'язок із gatekeepers, тобто тими, хто вже мають доступ до досліджуваної групи і можуть переконати їх у важливості дослідження;

 

починати з кейс-стаді і не ставити перед собою амбітну ціль досягнути репрезентативності.



 

Ключові групи щодо поширення ВІЛ/СНІД, вірусного гепатиту С, туберкульозу

люди, що живуть зі стигматизованими у суспільстві захворюваннями;

 

люди, що вживають ін’єкційні наркотики;

 

чоловіки та жінки комерційного сексу;

 

люди, що ведуть стигматизований у суспільстві спосіб життя;

 

люди під наглядом пенітенціарних установ.

важкодоступні групи рідкісні, тому національні дослідження не дають уявлення про них;

 

важко знайти представн_иць групи через їх стигматизацію у суспільстві;

 

часті відмови співпрацювати з дослідн_ицями;

 

інформант_ки “пропадають” - не виходять на зв’язок, не з’являються на домовлену зустріч;

 

загроза фізичної небезпеки для інтерв'юер_ок.

застосовувати альтернативні методи побудови вибірки: зокрема, RDS (Respondent Driven Sample) передбачає рекрутинг первинних респондент_ок  через структури, що мають доступ до цільової групи, а рекрутинг вторинних - через первинних (наприклад, шляхом системи купонів та винагороди за рекрутинг), TLS (Time Location Sample) базується на використанні місць збору представників групи;

 

працювати з інформант_ами через іншу контактну особу;

 

підвищувати мотивацію до участі через фінансову винагороду (картки поповнення мобільного, картки на купівлю продуктів у супермаркеті, засоби гігієни, одяг) після проведення інтерв’ю;

 

бути готовими до порушення домовленостей з боку інформан_ток;

 

не проводити інтерв’ю, якщо інформант_ка перебуває у стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння, залучати до проведення інтерв’ю двох учасни_ць дослідницької команди для безпеки дослідни_ць.

Жінки-іммігрантки в Україні

іноземки, що проживають в Україні постійно або тимчасово;

 

частіше належать до «видимих» етнічних меншин;

 

частіше зайняті в етнізованих сегментах ринку праці.

обмаль попередніх досліджень про групу, а також брак даних про іммігрант_ок за статтю; крім того, статистика не завжди відображає реальний стан справ;

 

інформат_ки часто не володіють українською або російською мовами на достатньому рівні, аби взяти участь в інтерв’ю, або ж не володіють взагалі;

 

частина інформант_ок веде непублічний стиль життя в силу культурних традицій спільноти (наприклад, якщо це мусульманки);

 

брак довіри і небажання як брати участь у дослідженні, так і ділитися контактами знайомих;

 

неформальна, вразлива зайнятість — менш «видима», про неї часто неохоче говорять;

 

наявність в інформант_ок попереднього досвіду дискримінації, або ж стикання із ксенофобією, що є поширеною в українському суспільстві;

 

в інформанток може бути негативний досвід взаємодії із представни_цями третього сектору, активіст_ками, журналіст_ками, дослідни_цями;

 

наявність травматичного досвіду, складнощі з обговоренням свого минулого.

закладати ресурси з урахуванням того, що підхід до формування вибірки та методів рекрутингу може змінитися під час дослідження;

 

закладати час і ресурси на проведення спостереження і встановлення контактів з gatekeepers, представни_цями досліджуваної групи загалом;

 

бути готовими застосовувати персоналізований підхід щодо місця і часу інтерв'ю: основне – забезпечити комфорт і спокій інформант_ці;

 

спілкуватися мовою, що є рідною або добре зрозумілою інформант_кам, використовувати просту лексику, що не насторожує;

 

бути відкритими і готовими надати максимум інформації про дослідни_ць;

 

задля зменшення соціальної дистанції між дослідни_цями і досліджуваною групою залучати представни_ць цієї спільноти (інсайдер_ок) до проведення інтерв'ю;

 

закладати винагороду учасни_цям у тій формі і розмірі, що буде мотивувати взяти участь у дослідженні.

 

Крім зазначеного вище, учасни_ці семінару зачепили й інші серйозні питання стосовно дослідження важкодоступних груп. Усі ці питання потребують окремої фахової дискусії. Ми зібрали їх нижче, аби до них можна було повернутися пізніше.  

  • «Важкодоступна група» не завжди дорівнює «вразливій групі». Економічні та політичні еліти теж можуть бути важкодоступними. По-перше, такі інформант_ки часто не мають достатньо вільного часу для інтерв'ю. По-друге, не хочуть бути публічними і не хочуть, щоб їх досліджували. Окрім того, особливе небажання ставати предметом дослідження виникає, коли йдеться про належність до певної закритої групи (наприклад, закритої субкультури) або ж про протиправну діяльність, наприклад, залучення до злочинної діяльності. 

  • Робота з важкодоступними групами потребує психологічної підготовки дослідницької команди і, в першу чергу, для інтерв’юер_ок, а також  психологічної підтримки під час та після проведення дослідження. Для цього у проєкт можуть залучатися фахові психолог_ині, травматерапевт_ки та інші спеціаліст_ки. Важливо виділити ресурси для запобігання емоційного вигорання у дослідн_иць.

  • Через специфіку дослідження може виникати проблема з пошуком балансу між особистим та професійним, коли інформант_ки, залучені у дослідження, шукають спілкування, дружби, підтримки під час дослідження та після його завершення. Крім того, інформант_ки можуть очікувати реальної допомоги від дослідницької команди у вирішенні певних проблем. Часто підтримка контактів із «колишніми» інформант_ками є запорукою успіху наступних досліджень, коли мова йде про рідкісну важкодоступну групу. Проте слід зважати на ризик емоційного вигорання, а також небезпеку «злиття» із досліджуваною групою, що у свою чергу може стати на заваді якісній дослідницькій роботі.

  • Згадувалися проблеми вибору підходів до вибірки, зокрема репрезентативної вибірки у дослідженні важкодоступних груп. Крім того, підіймалося питання низького рівня відгуку важкодоступних груп у загальнонаціональних дослідженнях.

  • Окремої уваги потребує питання якісної комунікації результатів таких досліджень у медіа.

 

Література з методології, яку порадили учасни_ці семінару:

  • Shaghaghi, A., Bhopal, R. S., & Sheikh, A. (2011). Approaches to Recruiting 'Hard-To-Reach' Populations into Re-search: A Review of the Literature. Health promotion perspectives, 1(2), 86–94. https://doi.org/10.5681/hpp.2011.009

            Прямий лінк на текст: https://bit.ly/3fxPdrM

  • Heckathorn, D. (1997). Respondent-Driven Sampling: A New Approach to the Study of Hidden Populations. Social Problems, 44(2), 174-199. https://doi.org/10.2307/3096941

  • Semaan, S. (2010). Time-Space Sampling and Respondent-Driven Sampling with Hard-to-Reach Populations. Methodological Innovations Online, 5(2), 60.1-75. https://doi.org/10.4256/mio.2010.0019

           Прямий лінк на текст: https://bit.ly/31E0Jgn

  • Knowledge Hub for HIV/AIDS surveillance. Kerman University of Medical Sciences, Iran. Time Location Sampling: A Short Review. Issue 2, September 2009.

            Прямий лінк на текст: https://bit.ly/3acFvtT

  • United Nations Office on Drugs and Crime. Hall, Wayne and Fry, Craig L. (2004) Ethical challenges in drug epidemiology: issues, principles and guidelines: Global Assessment Programme on Drug Abuse (GAP) Toolkit Module 7. Vienna: United Nations.

            Прямий лінк на текст: https://bit.ly/3gKAMle

  • Qualitative Research in European Migration Studies. Ricard Zapata-Barrero, Evren Yalaz. Springer, IMISCOE Research Series.

           Прямий лінк на текст: https://bit.ly/33xzBlG

  • Vacchelli, E. (2018). Embodiment in qualitative research: collage making with migrant, refugee and asylum seeking women. Qualitative Research, 18(2), 171–190. https://doi.org/10.1177/1468794117708008

  • Wacquant, L. (2004). Body & Soul: Notebooks of an Apprentice Boxer. Oxford University Press.

            Прямий лінк на текст: https://amzn.to/33AyDoC

  • Bourgois, P., & Schonberg, J. (2009). Righteous dopefiend. University of California Press.

           Прямий лінк на текст: https://bit.ly/2PwCRpb

Читати далі

7 квітня 2020

Громадянське суспільство 5 міст України: спільні проблеми і потреби?

У листопаді-грудні 2019 року ми провели фокус-групові дискусії з представни_цями громадянського суспільства Києва, Маріуполя, Дніпра, Харкова та Запоріжжя. З'ясували, які проблеми та потреби вони мають, і що з цього є спільним для усіх 5 міст, а що - відмінним.

Анастасія Боброва, Марія Куделя, Тетяна Жерьобкіна, Олена Сирбу, Ліліана Філіпчук, Наталія Ломоносова

8 березня 2016

Концептуальна модель державного фінансування ВНЗ за результатами діяльності

Ця аналітична записка описує модель державного фінансування вищих навчальних закладів на основі результативності, яка потенційно може прийти на заміну механізму державного замовлення.

Єгор Стадний

16 червня 2017

Вибір абітурієнтів 2016 року: гроші контрактників

Кращим варіантом для ВНЗ буде сценарій, за якого він отримуватиме достатню суму коштів і при цьому серед студентів-контрактників зараховуватиме багато сумлінних та вмотивованих людей. Ми вирішили проаналізувати, які українські університети працюють за таким сценарієм

Марія Куделя

29 липня 2018

Індекс інтеграції внутрішньо переміщених осіб

ВПО потребують підтримки для інтеграції в приймаючі громади. Особливо це важливо під час збройного конфлікту та економічної кризи

Олександра Слободян, Андрій Солодько, Марія Куделя, Тетяна Жерьобкіна

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати