Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Українське студентство за кордоном: дані до 2017/18 навчального року

Ми завершили наш щорічний збір даних про кількість українських громадянок та громадян, які навчаються у закордонних університетах, і готові поділитися результатами.

Передусім розповімо про зміни в методології збору інформації з трьох країн: Росії, Румунії та Бельгії.

Від цього року до даних з Росії ми почали включати українських громадянок та громадян, які навчаються в російських ЗВО за бюджетними квотами, які уряд РФ почав суттєво більше виділяти спеціально для осіб з українським громадянством після агресії проти України. Відповідний перерахунок даних був зроблений не лише для останнього року, але й для попередніх. До цього ми не враховували цих бюджетних квот. Водночас, як і раніше, ми не враховуємо до даних з Росії інформацію про українських громадянок та громадян, що навчаються в окупованому Криму та Севастополі.

Румунія змінила спосіб обліку іноземного студентства у своїх університетах та тепер визначає їх не за громадянством, а за країною, в якій особа здобула середню освіту. Якщо раніше ми мали цифру тих, хто має українське громадянство та навчається в університетах Румунії, то тепер ми маємо цифру тих, хто закінчив школу в Україні та навчається в румунських університетах.

Дані з Бельгії були ретроспективно оновлені та подаються тепер окремо для Фландрії та окремо для Валлонії.

Окремо пояснимо, чому в час, коли вже йде 2018/2019 навчальний рік, ми подаємо дані за 2016/2017 навчальний рік. Річ у тім, що статистичний збір даних у різних країнах триває різну кількість часу. У більшості країн це один рік, але в деяких країнах дають доступ до даних, які ми запитуємо, через півтора-два роки. Тому станом на грудень 2018 року для більшості країн останні доступні дані за 2017/2018 рік, але є невелика частина держав, де останні дані - це все ще 2016/2017 рік. До таких належать Великобританія, Бельгія (Валлонія), Іспанія, Канада, Словенія, Франція, Швеція. Також є країни, як наприклад, Греція, де через політичні чи економічні обставини доступ до даних просто ускладнений, тому збір триває довше. Щоб якось зарадити цій ситуації, ми робимо прогноз на 2017/2018, який ви знайдете далі в тексті, а також у масиві даних, який можна відкрити у кінці тексту, ми подаємо доступні дані включно із 2017/2018 роком.

Дані станом на 2016/2017 рік

Перейдемо до самих даних. У 2016/2017 навчальному році було 77 424 особи з українським громадянством, які навчались у закордонних університетах. Якщо врахувати, що в українських ЗВО (університети, академії та інститути усіх форм власності) на денних програмах тоді навчалось приблизно 900 тис. україн_ок*, то за кордоном навчалось близько 8% від загальної кількості тих, хто вчиться на денних програмах вищої освіти. Найчастіше їдуть до Польщі, Росії, Німеччини, Канади, Чехії, Італії, США, Іспанії, Австрії, Франції, Словаччини. Ці країни отримують понад 90% усіх україн_ок, які навчаються за кордоном. Загалом протягом останніх дев’яти років кількість зросла більш ніж утричі - з 24 104 до 77 424 осіб. Найбільший приріст забезпечили Польща, Росія, Чехія, Словаччина, Австрія, Італія, Іспанія, Канада та Болгарія.

 

Кількість українського студентства за кордоном у 2016/2017 навчальному році

Польща

33370

Білорусь

283

Росія

11440

Латвія

242

Німеччина

9638

Естонія

292

Канада

3425

Бельгія (Фландрія)

182

Чехія

2471

Бельгія (Валлонія)*

36

Італія

2536

Норвегія

205

США

1817

Фінляндія

175

Іспанія

1762

Австралія

172

Австрія

1625

Нідерланди

149

Франція*

1348

Швеція

131

Словаччина

1169

Молдова

117

Угорщина

838

Кіпр

105

Великобританія

770

Словенія

72

Болгарія

669

Азербайджан

32

Туреччина

506

Грузія

40

Литва

377

Ірландія

26

Румунія

327

Хорватія

44

Португалія

369

Сербія

20

Швейцарія

349

Південна Корея

40

Греція*

285

   

*дані за 2015/2016 навчальний рік

     

Прогноз на 2017/2018 рік  

Маючи дані за 2017/2018 рік із 29 країн та закладаючи, що в інших країнах число не спаде, ми прогнозуємо, що остаточна кількість українок та українців у закордонних університетах у 2017/2018 році виявиться щонайменше 83 тис. осіб. Якщо врахувати, що в  українських ЗВО (університети, академії та інститути усіх форм власності) на денних програмах навчалось приблизно 890 тис громадянок та громадян України, то це близько 8,5% від сумарної кількості тих, хто навчається в Україні та за кордоном.

Для кого україн_ки* є стратегічно важливими?

Ми вимірюємо не лише саму кількість українського студентства за кордоном, але й те, яку частку вони складають серед інших інозем_ок у кожній країні. Таким чином ми визначаємо, для якої країни вони є стратегічно важливими, в яких країнах університети найбільше залежать від надходжень, які приносять українське студентство. Наприклад, в німецьких університетах навчається досить багато україн_ок, однак вони складають заледве 3% від усього іноземного студентства. Тому, якщо їхня кількість зменшиться, ця зміна не буде відчутною для німецьких університетів. Вони більш чутливі до коливань кількості студентства з Туреччини чи Китаю. Зрештою Німеччина успішно диверсифікує притоки студентства з різних країн, тому жодна з них не складає більше 10% від загалу інозем_ок.

Натомість українське студентство є стратегічно важливими для Польщі, де вони складають 55% від усього іноземного студентства. З огляду на те, що більшість з них платить зі своєї кишені і за навчання, і за проживання, це важливі інвестиції для Польщі, які компенсують демографічний спад та виїзд польської молоді до закладів вищої освіти в інших країнах ЄС. Польські заклади будуть і надалі проводити активну рекрутацію в Україні, щоб втримати або навіть наростити її обсяги.

Дещо подібна ситуація у Словаччині, де українське студентство за попередніми даними у 2018/2019 навчальному році складає вже 30%. Різниця лише в тому, що майже усі вони навчаються за кошти словацького бюджету, тобто вони, як і словацькі громадян_ки, приносять бюджетні кошти словацьким університетам, натомість за проживання часто сплачують з власної кишені. Ми можемо припустити, що словацькі університети також будуть розширювати свою рекрутацію в Україні.

Стрімке нарощення кількості україн_ок також вказує на їхню важливість для болгарських університетів, особливо для бакалаврських програм, де люди з атестатом української школи складають майже 20% від усіх, хто здобув середню освіту за межами Болгарії.

Росія не отримує якогось відчутного ефекту від витрат (споживання в країні) українського студентства, однак останнє має вагому політичну роль для РФ. Російські прокремлівські ЗМІ завжди намагаються говорити про більшу кількість осіб з українським громадянством, перекручуючи навіть офіційну російську статистику. Також на політичну вагу вказує те, що після нападу на Україну Росія радикально збільшила кількість бюджетних квот для українського студентства. У 2014/2015 році за квотами зарахували понад 3 тис. осіб, хоча роком раніше їх було набрано трохи більше 300 осіб. Однак ці квоти не протримались довго, і вже 2017/2018 році за ними було набрано менше 500 українських громадян_ок.

Як інтерпретувати ці дані?

Будь-яка узагальнююча інтерпретація числа усього українського студентства в закордонних університетах є ризикованою. Ми радимо утриматись від таких інтерпретацій. Кожна країна має власну комбінацію доступу інозем_ок* до вищої освіти, їхньої інтеграції та інших політик, тому не можна робити узагальнення про усі країни одразу.

Саме студентство теж має різну мотивацію навіть в межах однієї країни. Дещо спрощена гіпотеза, яку ми пропонуємо на озброєння, приблизно така: чим складніший доступ до вищої освіти, чим вищий конкурс на вступі, тобто чим більші інтелектуальні зусилля треба докласти, тим більше виїзд особи за кордон з метою навчання буде пояснюватись пошуком більш якісної вищої освіти, ніж в Україні. На сьогодні наші спеціальні дослідження окремо в кожній країні Вишеградської четвірки показують, що молодь, яка туди поїхала вчитись, більше не задоволена умовами життя в Україні загалом, ніж станом вищої освіти зокрема. Вона розглядає вищу освіту в іншій країні як місток до подальшого життя після випуску в кращих умовах поза межами України.

Водночас бажання та наміри не завжди втілюються, далеко не все українське студентство залишається за кордоном, навіть якщо такими були їхні початкові плани.

Чи допоможе підвищення якості вищої освіти в Україні стримати відтік цих людей за кордон? - Так, але не безпосередньо, а опосердковано та в комплексі з іншими змінами, які мають підвищити рівень життя в Україні.

Чи допоможе скасування ЗНО чи будь-яке інше спрощення вступу до українських університетів стримати відтік цих людей за кордон? - Ні. Наявність ЗНО на вступі не є причиною виїзду українського студентства до закордонних університетів.

Чи допоможе збільшення кількості бюджетних місць в українських університетах стримати відтік цих людей за кордон? - Ні. По-перше, обсяг наявних коштів вимагає не збільшення, а зменшення кількості бюджетних місць, інакше кожне бюджетне місце і надалі буде недофінансоване, тому умов для збільшення бюджетних місць просто немає. По-друге, навіть якби ці умови були, конкурс на бюджетні місця на деяких спеціальностях інколи відсутній або ж дуже низький і вже зараз це ніяк не стримує відтік молоді, тому збільшення бюджетних місць тут не зарадить.

Чи збільшиться відтік цих людей за кордон внаслідок підвищення цін на контрактне навчання в українських університетах? - Так, частково варто очікувати такого ефекту. Особливо, якщо підвищення ціни не буде супроводжуватись підвищенням якості вищої освіти, а також покращенням перспектив, які вона дає в Україні після випуску.

Дані за період 2008/2009 - 2017/2018 років.

Список установ, які надали нам інформацію

  • Австралія - Australian Education International

  • Австрія - Statistik Austria

  • Азербайджан - Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi

  • Бельгія (Фландрія) - Observatoire de l'enseignement supérieur Chargée de projet statistiques

  • Бельгія (Валлонія) - AGERS, Agentschap voor Hoger Onderwijs, Volwassenenonderwijs en Studietoelagen Afdeling Hoger Onderwijs

  • Білорусь - Министерство образования Республики Беларусь

  • Болгарія - Национален статистически институт

  • Великобританія - Higher Education Statistics Agency

  • Греція - Ελληνική Στατιστική Αρχή

  • Грузія - საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური

  • Естонія - Statistikaamet

  • Ірландія - Department of Education and Skills Statistics section

  • Іспанія - Servicio de Estadística Universitaria. Ministerio de Educación, Cultura y Deporte

  • Італія - Anagrafe Nazionale Studenti

  • Канада - Citizenship and Immigration Canada

  • Кипр - Στατιστική Υπηρεσία της Κυπριακής Δημοκρατίας

  • Латвія - Centrālās statistikas pārvaldes

  • Литва - Lietuvos statistikos departamentas

  • Молдова - Biroului Naţional de Statistică

  • Нідерланди - Vereniging van Samenwerkende Nederlandse Universiteiten

  • Німеччина - Statistisches Bundesamt

  • Норвегія - Statistics Norway

  • Польща - Główny urząd statystyczny

  • Португалія - Direção-Geral de Estatísticas da Educação e Ciência

  • Росія – Министерство образования и науки Российской Федерации

  • Румунія - Ministerul Educaţiei Naţionale

  • Сербія - Републички завод за статистику

  • Словаччина - Centra vedecko-technických informácií SR

  • Словенія - Statistični urad Republike Slovenije

  • США - The Institute of International Education

  • Туреччина - Yükseköğretim Kurulu

  • Угорщина - Emberi Erőforrások Minisztériuma

  • Фінляндія - Tilastokeskus

  • Франція - Ministère de l’Éducation nationale

  • Хорватія - Državni zavod za statistiku

  • Чехія - Ministerstvo školství, mládeže a tělovýchovy

  • Швейцарія - Bundesamt für Statistik BFS

  • Швеція - Statistiska centralbyrån

Читати далі

25 жовтня 2017

Ідентифікація осіб в умовах збройного конфлікту в Україні

У цій публікації ми намагалися пояснити, в чому відмінність між процедурами верифікації та ідентифікації. А також надати огляд сучасним моделям встановлення особи і запропонувати зміни, які б спростили процедуру в умовах збройного конфлікту в Україні.

Андрій Солодько

23 травня 2013

"Давно вже є закон, що жінок на шахті немає... Ну як же нема, коли ми є!"

У дискусіях із опонентами фемінізму та захисниками «традиційної ролі жінки» дуже часто можна почути репліку на кшталт «Хочете рівності з чоловіками? Ідіть попрацюйте у шахті!». Насправді жінки вже давно так працюють. У шахтах, на заводах, фабриках – загалом у 2012 році більше 18% економічно активних жінок в Україні були зайняті саме у промисловості. Утім, це зовсім не гарантує їм рівного з чоловіками становища та гідного життя.

Ірина Когут

16 червня 2017

Вибір абітурієнтів 2016 року: гроші контрактників

Кращим варіантом для ВНЗ буде сценарій, за якого він отримуватиме достатню суму коштів і при цьому серед студентів-контрактників зараховуватиме багато сумлінних та вмотивованих людей. Ми вирішили проаналізувати, які українські університети працюють за таким сценарієм

Марія Куделя

11 грудня 2013

Польсько-українські академічні стосунки

Ключовою проблемою польсько-українського академічного співробітництва є односторонність цього процесу, тобто набагато більша кількість українських громадян навчається у Польщі, ніж польських громадян в Україні. Окрім закордонних інвестицій у вищу освіту, у такий спосіб Польща підтримує свій вплив та позитивне реноме на міжнародній арені, чого не можна сказати про Україну.

Ірина Світящук, Єгор Стадний

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати