Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Українці за кордоном - невикористаний потенціал економічного зростання

Україна входить в першу десятку країн, що розвиваються за обсягом щорічних заощаджень мігрантів

Внесок українських трудових мігрантів у розвиток української економіки зазвичай асоціюється з грошовими переказами, які вони надсилають своїм родинам в Україну. За оцінками Національного банку України, у першому півріччі 2015 року з-за кордону в Україну надійшло 2,2 млрд. доларів США грошових переказів. Незважаючи на те, що в абсолютних значеннях обсяги надходжень скоротились більш ніж на 30% у порівнянні з відповідним періодом 2014 року, у відношенні до ВВП обсяги грошових переказів зросли з 4,8% до 5,8%, що свідчить про зростання ролі грошових переказів у економіці України.

Коли йдеться про грошові перекази мігрантів та шляхи залучення їх в країну походження, не слід забувати, що грошові перекази - це тільки частина доходу мігрантів, що зазвичай призначена для забезпечення потреб домогосподарств, які залишились в країні походження. Тому грошові перекази найчастіше витрачаються на задоволення щоденних потреб (одяг та продукти, оплату послуг), придбання товарів довгострокового використання та купівлю чи покращення житла, а рідше - для оплати навчання членів сім’ї чи заощадження.

Така ситуація характерна не тільки для України. Світовий досвід стимулювання більш продуктивного використання грошових переказів теж досить обмежений, а зростання грошових переказів, що надходять з розвинених країн в країни, що розвиваються, не відповідає очікуваному економічному зростанню.

У зв’язку з цим все частіше говорять про значний потенціал іншої частини доходу мігрантів – їхніх заощаджень. На основі даних Світового банку щодо кількості українців, які народились в Україні, але проживають закордоном більше року, та даних OECP щодо структури мігрантів за рівнем кваліфікації, ми оцінили щорічні заощадження українських мігрантів у 2013 році у 7,9 млрд. доларів США. Наша оцінка базувалась на припущенні про те, що висококваліфіковані мігранти отримують дохід, який відповідає середньому доходу населення країни їхнього проживання, а мігранти з не вищою освітою отримують одну третю доходів місцевого населення. Згідно з оцінками, Україна входить в першу десятку країн, що розвиваються, за обсягом щорічних заощаджень мігрантів.

 

Країна

Заощадження, млрд дол. в 2013 році

Кількість мігрантів в 2013 році, млн

Кількість висококваліфікованих мігрантів в країнах ОЕСР в 2010 році, тис

1

Індія

45.1

13.9

2239.6

2

Мексика

35.4

13.2

885.2

3

Китай

29.8

9.7

1529.4

4

Філіппіни

23.1

6.0

1545.2

5

Пакистан

13.0

6.2

451.8

6

Єгипет

10.3

3.4

217.3

7

    Бангладеш

9.0

7.6

196.0

8

В’єтнам

8.0

2.6

539.9

9

Україна

7.9

5.6

654.5

10

Румунія

7.9

3.4

555.3

                              Джерело: Bilateral Migration Matrix 2013; Database on Immigrants in OECD Countries (DIOC); розрахунки автора

Однак така оцінка, ймовірно, занижена, оскільки дані Світового банку, щодо кількості українців за кордоном не враховують осіб, які проживали чи працювали за межами України менше року та тих, хто народився закордоном, але мають українське коріння та асоціюють себе з Україною (мігранти в другому та третьому поколіннях).

На відміну від грошових переказів, які переважно використовуються для поточного споживання, заощадження зазвичай протягом тривалого терміну зберігаються на низько-дохідних депозитних рахунках в іноземних банках. Спрямування цих ресурсів в українську банківську систему для кредитування українських виробників, в державні облігації для фінансування інфраструктурних проектів чи у формі прямих інвестицій в українські підприємства буде мати значний ефект для розвитку української економіки.

На сьогодні цей ресурс мігрантів практично не використовується, оскільки українська влада звикла сприймати мігрантів швидше як філантропів, ніж як довгострокових «бізнес-партнерів». З іншого боку, на перешкоді такої взаємодії стоїть низький рівень довіри з боку мігрантів як до української банківської системи, так і до державних інституцій. Однак зростання залученності мігрантів та нова хвиля патріотизму у зв’язку з військовим конфліктом на Донбасі в поєднанні з грамотною державною політикою та комунікаційною стратегією співпраці з мігрантами можуть стати підґрунтям для першого етапу розбудови ефективної системи взаємодії з українцями за кордоном.

Вперше опубліковано в газеті "БИЗНЕС", 11.11.2015

Читати далі

23 травня 2013

"Давно вже є закон, що жінок на шахті немає... Ну як же нема, коли ми є!"

У дискусіях із опонентами фемінізму та захисниками «традиційної ролі жінки» дуже часто можна почути репліку на кшталт «Хочете рівності з чоловіками? Ідіть попрацюйте у шахті!». Насправді жінки вже давно так працюють. У шахтах, на заводах, фабриках – загалом у 2012 році більше 18% економічно активних жінок в Україні були зайняті саме у промисловості. Утім, це зовсім не гарантує їм рівного з чоловіками становища та гідного життя.

Ірина Когут

21 липня 2015

Грошові перекази в Україну за перший квартал 2015 року

Падіння обсягу грошових переказів, яке розпочалося у 2014 році, продовжилось і у 2015. Частково це скорочення зумовлене змінами в методології, оскільки починаючи з 2014 року НБУ оприлюднює обсяги грошових переказів без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

Олександра Слободян

30 травня 2016

Соціально-економічний портрет студентів: результати опитування

Опитування студентів ВНЗ проводилося компанією GfK Ukraine у період з 15 лютого по 6 березня 2016 року на замовлення CEDOS в рамках проекту "Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів"

Ірина Когут, Ігор Самохін, Єгор Стадний, Марія Куделя, Тетяна Жерьобкіна

20 травня 2015

Рейтинг прозорості національних ВНЗ - 2015

Результати проекту, який показує, наскільки університети готові бути відкритими та інформувати власних студентів і викладачів, а також широку громадськість про власну політику.

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати