Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Як виміряти інтеграцію внутрішньо переміщених осіб

Аналіз здійснено аналітичним центром CEDOS у рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Чи доцільно говорити про інтеграцію ВПО на шостий рік з початку переміщення?

Як показують міжнародні дослідження, що переважно стосуються інозем_ок*, які переїжджають в іншу країну, для інтеграції на новому місці мігрант_кам необхідно близько 5-10 років (в деяких випадках переїзд має вплив і на сфери життя мігрант_ок і в другому поколінні). Серед бар’єрів для інтеграції в літературі зазвичай зазначають відсутність людського капіталу, специфічного для нової країни проживання, як, наприклад, володіння мовою країни, наявність досвіду роботи в цій країні та розуміння культурних традицій та правил поведінки в країні. 

Однак результати таких досліджень мають досить обмежий потенціал для застосування для випадку ВПО в Україні. З одного боку, внутрішньо переміщені особи не перетинали кордону країни та часто переїжджали на порівняно невеликі відстані від місця проживання. З іншого боку, їхній переїзд не був добровільний (якщо порівнювати з мігрант_ками, які переїжджають в інші країни зазвичай для працевлаштування), і сам досвід переїзду часто був травматичним.

Основним джерелом даних, які дозволять робити певні висновки щодо інтеграції ВПО є дані Національного моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами (далі НМС), який реалізується представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні з 2016 року за фінансової підтримки міжнародних донорів.

Згідно останнього раунду НМС 51% опитаних ВПО повідомили, що вони інтегровані в місцеву громаду, а 40% опитаних ВПО - що вони частково інтегровані. Тобто разом про певний рівень інтеграції засвідчили 91% опитаних ВПО. Якщо порівняти цей показник з результатами попередніх раундів, то в цей самий період у 2018 році 80% засвідчили про певний рівень інтеграції, а в 2017 році - 92%. З одного боку, за об'єктивними оцінками значна частка ВПО відчуває себе інтегрованою. З іншого боку, динаміка цього показника потребує додаткового вивчення (на відповіді могли вплинути певні події, які відбувались в 2018 році, або зміни в методології проведення опитування).

Одним із більш об'єктивних показників, які свідчать про добробут ВПО, є розмір середнього доходу на одного члена домогосподарства ВПО. Порівнюючи середній дохід ВПО, розрахований на основі даних НМС, та відповідний показник для усього населення, розрахований на основі даних Держстату, бачимо, що є суттєва різниця в доходах: іноді середній дохід ВПО вдвічі менший ніж дохід всього населення. Ця різниця має тенденцію до збільшення, що суперечить гіпотезі про наближення показників з часом.

Джерело: Дані Національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами, Статистичні бюлетні “Витрати і ресурси домогосподарств України”, розрахунки авторки
 
Примітка: Дані щодо доходу ВПО за I та II квартали 2016 року відповідають результатам 1-3 раунду НМС, за III та IV квартали 2016 року - 4 раунду НМС, починаючи з 2017 року НМС проводиться щоквартально 

 

Про потребу досліджувати питання інтеграції також свідчить висока частка ВПО, які з раунду в раунд заявляють про проблеми з доступністю житла та працевлаштування.

Підходи до вимірювання інтеграції ВПО

В науковій літературі з міграційних студій немає консенсусу щодо визначення поняття інтеграція, а емпіричні дослідження в цій сфері виходять з необхідності оцінювати процес інтеграції для розробки ефективних політик та базуються на наявних даних. Більшість досліджень вимірюють інтеграцію мігрант_ок, які переїхали в іншу країну з метою працевлаштування чи возз'єднання сім'ї. Порівняно нещодавно почали з'являтися дослідження процесу інтеграції вимушених мігрант_ок (шукач_ок міжнародного захисту), велика кількість яких прибула з Близького Сходу та Африки в країни члени ЄС починаючи з 2015 року. Однак питання інтеграції внутрішньо переміщених осіб, які вимушено переїхали в межах однієї країни, все ще мало досліджено, зокрема й тому, що переважно внутрішнє переміщення відбулося в країнах зі слабкими урядами і низькою спроможністю розробляти політики, засновані на аналізі даних та фактів.

На основі аналізу досліджень щодо інтеграції інших груп мігрант_ок можна умовно виділити два підходи до того, як вимірювати інтеграцію ВПО. 

1.

Перший підхід полягає в тому, що розробниками політики визначаються критерії успішної інтеграції. Інтеграція вважається успішною, коли досягнені довгострокові рішення щодо інтеграції ВПО. 

Виходячи з міжнародної практики, такими рішеннями є інтеграція ВПО в приймаючі громади або реінтеграція на попередньому місці проживання. 

Ми розглядаємо тільки ті критерії, які стосуються інтеграції в приймаючі громади, оскільки вимірювання реінтеграції потребує інших підходів. При визначені критеріїв досягнення довгострокових рішень для ВПО пропонують керуватись Рамковою програмою міжвідомчого постійного комітету з пошуку довгострокових рішень в інтересах внутрішньо переміщених осіб. 

Ця програма, зокрема, передбачає визначення критеріїв довгострокових рішень в таких сферах, як захист та безпека, умови життя, доступ до засобів існування, вирішення питань, пов’язаних із житлом, землею та майном, доступ до документації, участь у суспільному житті. На основі цього підходу, зокрема, проводиться аналіз законодавства щодо відсутності перешкод ВПО у доступі до соціальних послуг та наявності законодавчих бар'єрів за сферами. 

2. 

Інший підхід вимірювання інтеграції полягає у порівнянні становища мігрант_ок з місцевим населенням або вимушених мігрант_ок зі становищем мігрант_ок, які добровільно переїхали на нове місце проживання. 

Виходячи з потенційно наявних даних, у нашому випадку доцільно порівнювати становище внутрішньо переміщених осіб на становище тих осіб, які проживають в приймаючих громадах. Також референтною групою могли б бути нещодавні внутрішні мігрант_ки (які добровільно переїхали в межах країни з метою працевлаштування), однак це також малодосліджена категорія населення, щодо якої наразі дані обмежені. 

Згідно цього підходу процес інтеграції є завершеним тоді, коли становище ВПО є співмірним зі становищем місцевого населення з урахуванням відмінностей у соціально-економічних характеристиках (як, наприклад, більша частка дітей та пенсіонерів серед ВПО у порівнянні з населенням у цілому).

Потенційні джерела даних в Україні 

Перепис населення

Перепис населення, який, за рекомендаціями ООН, повинен проводитися кожні 10 років, також може бути джерелом даних для оцінки інтеграції ВПО, а саме для оцінки довгострокових наслідків переміщення з огляду на часовий інтервал. Перепис містить питання, які стосуються становища на ринку праці та умов життя населення та дозволяє порівнювати становище ВПО у порівнянні зі становищем осіб, які проживають в населеному пунктів постійно та осіб, які переїхали нещодавно. Крім цього перепис населення єдине можливе джерело даних про генеральну сукупність внутрішньо переміщених осіб, оскільки з допомогою перепису можна збирати інформацію щодо статево-вікового складу ВПО та розміщення ВПО на території України (така інформація відсутня в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, яка є в розпорядженні Міністерства соціальної політики).

Питання щодо того, чи респондент_ка була змушен_а залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації містилося в програмі пробного перепису затвердженій в серпні 2018 року Державною службою статистики. На основі відповіді на це запитання можна було отримати дані, щодо всіх ВПО. Питання в такому формулюванні не було включено в переписну документацію в листопаді 2019 році, напередодні проведення пробного перепису (1-26 грудня 2019) через зауваження Уповноваженого з прав людини Верховної ради України.

Вибіркові обстеження Держстату

Вибіркові обстеження, які проводить Держстат, могли б стати основним періодичним джерелом щодо становище ВПО в різних сферах. В Україні проводять Обстеження робочої сили (розмір вибірки майже 48 тис. домогосподарств) та Обстеження умов життя домогосподарств (розмір вибірки майже 13 тис. домогосподарств). 

Однак для отримання даних щодо ВПО недостатньо включити питання щодо досвіду вимушеного переїзду з тимчасово окупованих територій України, оскільки ВПО складає порівняно невелику частину населення і отримані оцінки показників будуть недостатньо надійними. Для отримання надійних показників варто робити додаткові вибірки ВПО, а для побудови таких вибірок необхідна інформація про генеральну сукупність ВПО єдиним джерелом якої є перепис населення.

Зокрема на основі таких даних можна було б оцінювати становище ВПО на ринку праці у порівнянні з місцевим населенням. Зокрема, порівнювати рівень економічної активності, рівень зайнятості та безробіття за статтю, віком та рівнем освіти, оцінювати поширеність тимчасової та неформальної зайнятості, довгострокового безробіття серед ВПО у порівнянні з місцевим населенням.

На основі даних Обстеження умов життя домогосподарств можна оцінювати показники, що стосуються:

  • матеріального становища ВПО (частка осіб у ризикованій ситуації щодо соціального, економічного виключення та бідності; рівень матеріальної та соціальної депривації; медіанний та середній дохід для різних груп статево-вікових груп); 
  • умов проживання ВПО (частка осіб, які живуть у перенаселеному житлі; частка населення, яке проживає в домогосподарствах, переобтяжених витратами на житло); 
  • здоров'я ВПО (самооцінка стану здоров’я для різних статево-вікових груп; проблеми з доступом до медичної допомоги).

Висновки та рекомендації

Для проведення оцінки процесу інтеграції ВПО, з одного боку, слід погодити критерії інтеграції ВПО (довгострокові рішення щодо переміщення) та закріпити їх в Стратегії інтеграції ВПО на період після 2020 року.

З іншого боку, оцінка процесу інтеграції ВПО неможлива без відповідного забезпечення цього процесу періодичними та надійними даними щодо становища ВПО. Для цього необхідно провести перепис та включити в нього питання, яке б дозволило виокремити ВПО серед інших внутрішніх мігрант_ок, які переїхали в населений пункт. На основі даних про генеральну сукупність ВПО розробити методики оцінки основних показників для ВПО, що стосуються становища на ринку праці, умов проживання, матеріального стану та здоров’я на основі вибіркових обстежень Державної служби статистики.

*

Тут і далі ми використовуємо іменник з відділеним “_” гендерованим закінченням для позначення особи, гендер як_ої невідомий чи не має значення в нинішньому контексті, та групи осіб різного гендеру, або гендер яких невідомий, або гендер яких не має значення в нинішньому контексті. Ми однаково поважаємо жінок, небінарних осіб та чоловіків. Оскільки в україномовному інформаційному просторі сьогодні набагато частіше підкреслюється існування чоловіків, ніж всіх інших (тобто більшості людей), ми, щоб врівноважити цей перекос, тут і далі використовуємо на позначення сукупності різних людей чи людини, гендер як_ої невідомий, таку форму.

Спочатку ми відділяємо гендерне закінчення для визнання існування гендерно небінарних людей. Потім ми ставимо жіноче гендерне закінчення, щоб врівноважити всі ті тексти, де фемінітиви не використовуються, і жінки викреслюються з інформаційного простору.

Читати Політику використання гендерованих закінчень Аналітичного центру CEDOS

Читати далі

29 вересня 2020

Конспект онлайн-дискусії «Міста 300 тисяч: молодь, дозвілля, культура»

24 вересня ми організували онлайн-дискусію про дозвілля і культуру у містах із населенням близько 300 тисяч. Говорили про те, як розвиваються такі міста, яким є життя молоді в них, чи достатньо у таких містах публічних просторів для відпочинку і дозвілля, а які групи молоді є виключеними з культурного дозвілля міст.

Маргарита Чернишова

2 вересня 2016

Рейтинг прозорості університетів 2016

Відкритість інформації не є запорукою високої якості освіти, проте вона є необхідною умовою для усвідомленого вибору абітурієнтів, студентів та викладачів.

23 листопада 2020

Обізнаність та ставлення вчительської спільноти і батьків до комплексної сексуальної освіти

У грудні 2019 – червні 2020 року Cedos проводив дослідження про обізнаність та ставлення батьків і вчительства до комплексної сексуальної освіти у партнерстві з Дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Юлія Назаренко, Марія Куделя, Тетяна Жерьобкіна

26 травня 2015

Прозорість та стратегічне планування у вищій освіті Нідерландів

У міжнародному дискурсі вищої освіти набула поширення концепція прозорості, пов’язана з потребою надавати інформацію щодо зусиль, які докладають заклади вищої освіти, і результатів, яких вони досягають у різних сферах діяльності. У статті розглянуто механізми реалізації втілення принципу прозорості у вищій освіті Нідерландів

Мирослава Гладченко

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати