Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Європейська статистика міжнародної міграції: що потрібно зробити Україні

У 2019 році ми оцінили державну статистику та відомчу статистичну звітність в сфері міжнародної міграції в Україні з огляду на відповідність їх стандартам Євростату. Потім ми підготували методичні рекомендації за результатами оцінки. 

Завантажити повний текст оцінки та методичних рекомендацій.

Міграційна політика в Україні потребує кращих даних. Приведення статистики міграції до міжнародних стандартів, зокрема до стандартів Євростату, дозволить зробити перший крок у тому, щоб дані про іммігранток/-ів в Україні відображали реальні міграційні процеси, були корисними для розробки міграційної політики, а також порівнюваними між країнами.

Повноваження Держстату чи ДМС?

Приведення української статистики до стандартів Євростату є однією зі сфер співпраці України та ЄС відповідно до Угоди про асоціацію. Попри зусилля Держстату, спрямовані на гармонізацію державної статистики з європейською, сфера міжнародної міграції залишається осторонь.

Проблема в тому, що більшість показників міжнародної міграції Євростату не є “державною статистикою” за законодавством України. Тому вони не входять у повноваження Держстату. 

Більшість із них є адміністративними даними Державної міграційної служби (далі – ДМС), Державної прикордонної служби, Міністерства закордонних справ та Служби безпеки України. З огляду на те, що ДМС є органом влади, відповідальним за формування міграційної політики й аналіз міграційної ситуації загалом, це питання мало б бути в інтересах ДМС. Проте ДМС не має ні зобов’язань, ні методологічної експертизи порушувати питання гармонізації адміністративних даних з Євростатом.

Питання зміни підходів до збору даних у сфері міграції зараз особливо актуальне з огляду на запуск нових підсистем Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами. Перехід процесів документування й обліку іноземок/-ців в електронну площину значно спрощує збір та обробку даних і відкриває нові можливості для їх аналізу.

Наслідки невідповідності даних міжнародним вимогам

Невідповідність української статистики міграції міжнародним вимогам створює чимало обмежень для аналізу міграційних процесів і формування політики у цій галузі. Наведемо кілька прикладів, яких даних бракує і до яких наслідків це призводить.

Розмір, структура та інші демографічні характеристики контингенту іммігрант_ок*

Немає інформації про розмір та соціально-демографічні характеристики контингенту імміграт_ок (наприклад, стать і вік). У розрізі за міграційним статусом не збираються основні демографічні показники населення, такі як народжуваність, смертність, тривалість життя, фертильність, кількість розлучень тощо. Єдина актуальна інформація про контингент іммігрант_ок, яка доступна, – це кількість інозем_ок, що перебувають на обліку ДМС, проте ця інформація не збирається за віковими групами та статтю. Одна з проблем, які виникають унаслідок цього, полягає у неможливості врахування ролі іммігрант_ок у прогнозних оцінках демографічних процесів.

Зміна підстав проживання інозем_ок

Мігрант_ки, які прибувають в Україну, з часом можуть змінювати підстави для проживання. Однак інформація про міграційні траєкторії різних груп мігрант_ок, зокрема перехід між групами підстав для проживання, не є доступною в Україні. Як приклад, у результаті цього невідома подальша доля іноземного студентства, яке навчалося в українських університетах, як іноземних мігрант_ок в Україні. 

Перегляд рішень щодо надання міжнародного захисту

Сьогодні невідомо, скільки рішень першої інстанції про надання захисту переглядають і скільки з них переглядають на користь шукач_ки захисту. Брак цих даних призводить до неможливості оцінити, наскільки ефективною, прозорою та справедливою є процедура надання захисту в Україні.

Деякі показники одного відомства є тільки частиною загального статистичного показника

Наприклад, через спільні повноваження у декількох органів влади на національному рівні немає показників загальної кількості осіб, які набули та припинили громадянство, загальної кількості виявлених мігрант_ок з неврегульованим статусом. 

Принципи зберігання та поширення даних

Окремої уваги заслуговує питання публікації  та поширення даних. Євростат публікує всі дані у сфері міграції, які отримує від держав-членів, у вигляді мікроданих; публікує методологію їх збору. Натомість в Україні більшість показників статистики міграції збирають у вигляді двовимірних або тривимірних таблиць, не публікують методологію збору даних, немає роз'яснень змін у методології. Нерідко дані поширюють не у машинозчитному форматі.

Рекомендації

Слід ініціювати співпрацю між ДМС та Держстатом у сфері статистики міжнародної міграції.

Вдосконалення статистичних даних у сфері міграціїі, зокрема, гармонізація української системи обліку міжнародної міграції з європейською, залежить від того, чи буде створено сприятливе інституційне середовище та чітко визначений розподіл повноважень між цими органами. Стимулювати зміни у підходах до збору даних має не лише Угода про асоціацію. У співпраці ДМС та Держстату слід створити умови для швидкого реагування на потреби в статистиці у сфері міжнародної міграції, які виникають під час аналізу міграційної ситуації та формування політики у сфері міграції. Слід регулярно відстежувати зміни в методології збору даних про міжнародну міграцію, дискусії, що точаться на міжнародному рівні, та включати нові методики у національну методологію збору даних.

Необхідно розпочати використовувати інформаційні системи, зокрема ЄІАС УМП, у статистичних цілях.

Використання інформаційних систем у сфері статистики має спростити збір та обробку даних, а також збільшити можливості роботи з ними. Запуск усіх підсистем ЄІАС УМП, налагодження зв’язку між ЄДДР та іншими інформаційними системами дозволить отримувати повну та надійну статистичну інформацію про ІОБГ, які перебувають чи проживають в Україні. Для цього необхідно запровадити технічні можливості отримання деперсоналізованих мікроданих з ЄІАС УМП, зокрема мікроданих, інтегрованих з даними інших інформаційних систем. Це дозволить більш гнучко реагувати на потреби у сфері статистики.  Налагодження режимів доступу до деперсоналізованих мікроданих для користувач_ок значно розширить можливості аналізу цих даних.

Варто розробити підходи до вимірювання рівня інтеграції іммігрант_ок в Україні, оцінки їх внеску у соціально-економічний розвиток.

Для виконання цілей державної міграційної політики у сфері інтеграції мігрант_ок та використання імміграції з метою соціально-економічного розвитку, необхідні дані. Оцінка становища мігрант_ок у порівнянні з громадян_ками України на підставі загальнонаціональних вибіркових обстежень є обмеженою. Проведення перепису дозволило б отримати дані про чисельність та особливості територіального розміщення іммігрант_ок та зрозуміти, що є основною причиною низької кількості домогосподарств, у складі яких є населення з міграційним минулим, у вибіркових обстеженнях. 

Окрім того, для вимірювання інтеграції та соціально-економічного внеску мігрант_ок необхідно розглянути можливість використання даних інформаційних систем, проводити спеціальні дослідження у співпраці органів державної влади з науковими установами, проводити цільові вибіркові обстеження мігрант_ок. 

Слід переглянути принципи поширення даних.

Необхідно регулярно публікувати дані у зручних для аналізу форматах, оприлюднювати перелік всіх доступних показників, а також методологію збору даних. Публікація машиночитних файлів, зокрема мікроданих, а також методології їх збору, зробила б статистику міжнародної міграції куди більш доступною, ніж зараз.
 

Завантажити повний текст оцінки та методичних рекомендацій.

Читати далі

29 березня 2020

Соціальна справедливість і коронавірус: аналіз наслідків для добробуту

Ми проаналізували підходи української держави до боротьби з поширенням COVID-2019 на предмет відповідності цим цінностям. Розглянули загальносвітові трансформації державних політик соціального забезпечення, щоби зрозуміти ширший контекст теперішньої кризи. На основі цього аналізу ми пропонуємо низку можливих рішень щодо пом’якшення наслідків кризи.

Анастасія Боброва, Олександра Слободян, Анастасія Фітісова, Павло Федорів, Марія Куделя, Тетяна Жерьобкіна, Іван Вербицький, Олена Сирбу, Ліліана Філіпчук, Наталія Ломоносова

11 грудня 2013

Польсько-українські академічні стосунки

Ключовою проблемою польсько-українського академічного співробітництва є односторонність цього процесу, тобто набагато більша кількість українських громадян навчається у Польщі, ніж польських громадян в Україні. Окрім закордонних інвестицій у вищу освіту, у такий спосіб Польща підтримує свій вплив та позитивне реноме на міжнародній арені, чого не можна сказати про Україну.

Ірина Світящук, Єгор Стадний

30 грудня 2019

Європейська статистика міжнародної міграції: що потрібно зробити Україні

Приведення статистики міграції до міжнародних стандартів, зокрема до стандартів Євростату, дозволить зробити перший крок в тому, щоби дані про іммігранток/-ів в Україні відображали реальні міграційні процеси, були корисними для розробки міграційної політики, а також порівнюваними між країнами.

Олександра Слободян, Анастасія Фітісова

18 серпня 2017

Забезпечення якості освіти в НАДУ

Цей звіт присвячений аналізу окремих явищ, які впливають на забезпечення якості магістерських програм з публічного управління та адміністрування (раніше – державного управління) у Національній академії державного управління при Президентові України.

Тетяна Жерьобкіна, Марія Куделя, Ігор Самохін, Олександра Слободян, Андрій Солодько, Анастасія Фітісова, Єгор Стадний

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати