(044)338-89-04 info@cedos.org.ua
на головну CEDOS
22 грудня 2015
 

Нормотворчість у сфері захисту ВПО:

Проекти законів:

Напевно найважливішою і найдовгоочікуванішою подією стало прийняття Парламентом Закону № 2166. Від часу подання пройшло 9 місяців, що свідчить про слабкі адвокаційні можливості правозахисників, та про низьку пріоритетність даного питання для органів влади.

Проте Президентом було накладено вето і надано пропозиції змін. Ввівши безстрокові довідки замість 6-місячних, автори законопроекту не передбачили механізму, який буде виявляти факт тривалої відсутності ВПО за місцем проживання та підтверджувати інформацію про їх переміщення в межах України. Відповідно  керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення буде позбавлений можливості приймати правомірне рішення про скасування дії довідки про взяття на облік. В поточній редакції передбачено, що Державна міграційна служба наділена повноваженнями проставляти у довідці про взяття на облік ВПО відмітку про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи та перевіряти внесену до довідки інформацію про внутрішньо переміщену особу.

При голосування законопроект №2166 набрав 243 голоси, для подолання вето потрібно 300. Але у випадку простого подолання вета, без внесення змін, постане питання про конституційність закону.  

Серед важливих змін, запропонованих в проекті є наступні:

  • Визначення внутрішньо переміщених осіб розширено на іноземців та осіб без громадянство.

  • Скасовується строковість довідки ВПО

  • Розширено перелік органів, які видають довідки. До структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій додані виконавчі органи органів місцевого самоврядування.

  • Форму довідки пропонується затверджувати Міністерству соціальної політики, а не Кабінету Міністрів України.

  • Скорочено строки видачі довідки, для осіб, в яких є відмітка про реєстрацію місця проживання на відповідних територіях. Довідка в такому випадку видається заявнику в день подання заяви. Якщо такої відмітки немає, то заявник повинен подати докази проживання на неконтрольованих територіях, в такому випадку заява розглядатиметься 15 робочих днів.

  • Заява може подаватися як особисто, так і через законного представника

  • Спрощена процедура звільнення ВПО з місць роботи на неконтрольованих територіях. Для звільнення і при оформленні статусу безробітного, ВПО може подати заяву до центру зайнятості населення за місцем проживання. Раніше потрібно було подавати підтвердження, що заява була надіслана роботодавцю рекомендованим листом, що є нонсенсом, оскільки пошта в зоні бойових дій не працює.

  • Стаття 9 Закону (Права ВПО) доповнена конвенційним правом на возз’єднання сім’ї.

  • Уточнені повноваження Міністерства соціальної політики. В сенсі захисту прав ВПО - це орган, відповідальний за управління Єдиною інформаційною базою ВПО, захистом персональних даних, надання гуманітарної допомоги, розробку державних програм, нормотворення, сприяння працевлаштуванню і перепідготовки кадрів.  

  • Про зміну місця проживання потрібно повідомляти структурний підрозділ з питань соціального захисту населення при місцевих державних адміністраціях. Строк, протягом якого потрібно повідомити зберігся старий — 10 днів.

  • Змінено процедуру скасування довідки, через що власне і було накладено вето.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем проживання особи та надається ВПО особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Довідка може бути скасована у разі неповідомлення ВПО про тривалу відсутність за місцем реєстрації. Тривалою вважається відсутність понад 60 днів. При цьому, за наявності обґрунтованих причин, особа може звернутися з письмовою заявою про продовження дозволеного строку відсутності до 90 днів.

Рішення про скасування довідки приймається негайно, відповідні дані відразу вносяться до електронної бази.

Власне саме вносячи ці зміни законодавець мав би передбачити орган, який перевірятиме проживання ВПО за місце реєстрації, адже відповідно до частини другої статті 19 Конституції України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, грубо кажучи, посадова особа не може виконати свій обов’язок з скасування довідки ВПО, якщо для цього немає правомочної підстави — акту перевірки факту проживання від уповноваженого органу.

На розгляді у парламенті також знаходився проект Закону 2331а Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, який проте повернутий уряду на доопрацювання.

Законопроект пропонує розширити коло осіб, які можуть вважатися ВПО. Вводиться поняття ’’внутрішньо переміщені біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту’’, а статус ВПО розповсюджується на іноземців та осіб без громадянства. Планується, що вони зможуть користуватися  всіма правами, які гарантовані законом ’’Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб’’, крім виборчих. Комітет ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин вважає, що даному законопроекту бракує комплексного підходу до вирішення проблеми покращення захисту ВПО. Пропоновані зміни потрібно узгодити в частині захисту прав і законних інтересів ВПО з іншими статтями профільного закону.  

Законопроект потребує справді більшого, ніж просте визначення термінів. Крім того він дублює положення пріоритеного проекту 2166, який також розповсюджує статус ВПО на іноземців та осіб без громадянства, щоправда без уточнення щодо біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

До кінця місяця повинен бути проголосований бюджет на 2016 рік. З наразі відомих бюджетних пропозицій, що стосуються ВПО, в проекті бюджету України на 2016 рік пропонується надати право Кабінету Міністрів України розподіляти кошти освітньої та медичної субвенції, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, між місцевими бюджетами для забезпечення обслуговування громадян, які переміщуються з відповідних територій.

Ряд законопроектів подано Кабінетом Міністрів України:

5 листопада у першому читанні прийнято проект Закону №3171, яким вносяться зміни до Цивільно-процесуального Кодексу з метою оптимізації процесу отримання свідоцтв про народження та про смерть для осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. ЦПК доповнюється статтею 259-1, яка дозволяє для встановлення фактів народження чи смерті звертатися до будь-якого суду на території України. При цьому справи повинні розглядатися протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви, а копія судового рішення видаватися невідкладно. Рішення суду у даній категорії підлягає негайному виконанню.

Законопроектом №3044, який знаходиться зараз на розгляді в Комітеті, пропонується розширити доступ для ВПО до безоплатної правової допомоги.

В Україні вже декілька років працює інститут безкоштовної правової допомоги. На сьогодні вже діє більше 100 регіональних та місцевих центрів надання безоплатної правової допомоги, а також понад 700 громадських приймалень при головних управліннях юстиції, які пропонують безкоштовну консультацію з юридичних питань для необмеженого кола осіб, та судовий супровід справ, включно з наданням адвоката, для соціально вразливих верств населення.   

Уряд пропонує внести змін в закон «Про безоплатну правову допомогу», в частині спрощення доступу до такої допомоги для ВПО - внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, включаючи безкоштовний юридичний захист, здійснення представництва в судах і державних органах, складання документів процесуального характеру. Для громадян, які перебувають в процесі оформлення статусу ВПО, на той же обсяг юридичної допомоги, що і ВПО, але виключно з питань, які пов’язані з отриманням довідки про взяття на облік. Це наприклад значить, що громадяни можуть розраховувати на юридичний супровід при оскарженні відмови у видачі довідки ВПО.

Тобто у разі прийняття закону ВПО матимуть право безоплатно скористатися всіма видами безкоштовної правової допомоги, яка пропонується державою. На сьогодні в Законі передбачено 2 види: первинна і вторинна правова допомога.

Первинна правова допомога дозволяє звернутися за наданням консультацій і роз’яснень з будь-яких правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру, крім процесуальних документів (процесуальним документом є наприклад позовна заява).

Вторинна правова допомога пов’язана з гарантуванням права особи на доступ до правосуддя і включає захист, здійснення представництва в судах і державних органах, складання документів процесуального характеру.

Цей перелік може бути розширено наданням правового висновку, його пропонується включити до вторинної правової допомоги. Правовий висновок — це документ, який містить аналіз правової ситуації, з посиланням на юридичні норми, з пропозицією шляхів вирішення спірного питання та оцінкою ризиків вибору того чи іншого шляху. Це дуже зручний інструмент, коли потрібно надати складне юридичне обґрунтування, обробити велику кількість інформації, визначити алгоритм дій.

Постанови КМУ:

В Україні запрацював механізм стимулювання зайнятості ВПО. На сьогодні це єдиний подібний механізм на державному рівні в цій сфері. Постанова КМУ № 696 від 8 вересня 2015 р. визначає порядок здійснення заходів сприяння зайнятості ВПО та повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, якщо роботодавцем було порушено гарантії зайнятості ВПО.  

Постанова стосується виключно роботодавців, які не є бюджетними установами.

Стаття 5 ЗУ ’’Про зайнятість населення’’ до державних гарантій у сфері зайнятості включає додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян. Власне Постанова № 696 уточнює, які саме гарантії можуть застосовуватися щодо ВПО або роботодавців. Отже,  передбачено 4 спеціальні гарантії зайнятості:

  • компенсація безробітному з числа ВПО транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці для працевлаштування;

  • компенсація безробітному з числа ВПО витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду, якщо це необхідно для працевлаштування;

  • компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа ВПО;

  • компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа ВПО, на перепідготовку та підвищення кваліфікації.

Для отримання компенсації роботодавець не повинен мати заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і не перебувати в процесі банкрутства. А ВПО повинна мати чинну довідку про взяття на облік.    

Компенсація витрат здійснюється протягом не більше ніж 24 місяців за умови збереження збереження гарантій зайнятості протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у 2 рази. При цьому для здійснення виплат протягом періоду понад 6 місяців потрібно отримати дозвіл  регіонального координаційного комітетів сприяння зайнятості погодженого з обласним центром зайнятості. Максимальний розмір виплат не повинен перевищувати середній розмір заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць.

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати