(044)338-89-04 info@cedos.org.ua
на головну CEDOS
4 січня 2018

Ми щороку стежимо за тим, які видатки на освіту та науку закладають у Державному бюджеті. Це дозволяє зрозуміти, наскільки освітня реформа, яку намагаються здійснити уряд та парламент, буде фінансово забезпечена. Важливим є не тільки розмір видатків та їхнє призначення, але й спосіб їх розподілу. Для зручності цей матеріал розбитий на розділи:

Також тим, хто цікавиться повними даними, ми пропонуємо ознайомитись із детальним порівнянням видатків освіти і науки у період 2013-2018 років.

 
 
 
 

Шкільна реформа

Міністерство освіти стверджує, що бюджет на наступний рік включає усі видатки, необхідні для запуску Нової української школи, яка стартує у 2018-2019 навчальному році. Зокрема, йдеться про кошти на плановане підвищення зарплат вчителям, їхнє навчання та створення нового освітнього простору.

Відповідно, у бюджеті передбачено суттєве збільшення видатків на середню освіту. Освітня субвенція зросте з 52 до 61 млрд, тобто на 16 %. Саме з неї виділяються кошти на заробітну плату педагогічним працівникам у школах (утримання технічних працівників, плата за комунальні послуги та інші видатки на утримання шкіл, як і минулого року, будуть фінансуватись із місцевих бюджетів). Уряд планує підняти зарплати вчителів на 25% і посунути їх на ще один щабель угору по тарифній сітці.

До Бюджетного кодексу було внесено зміни щодо принципів, за якими розподіляються кошти цієї субвенції. Якщо раніше формула розподілу базувалася на нормативі фінансового забезпечення, який встановлював Мінфін, кількості учнів у школах, що підпорядковані розпоряднику коштів, типі шкіл і типі населеного пункту, то тепер в основі формули лежатимуть реальні витрати на зарплатню вчителів. Кошти, які отримає розпорядник (місцевий бюджет), будуть залежати від кількості класів із розрахунковою наповнюваністю (різною для міста і села) та навантаження вчителів відповідно до типових навчальних планів (тобто кількості годин на кожен предмет). Наприклад, якщо в місті є 1000 учнів, розрахункова наповнюваність класу становить 25 дітей, навчальний план передбачає 32 години на тиждень, а ставка вчителя складає 18 годин, то в бюджет прийдуть кошти на 41 ставку (заробітні плати вчителів є фіксованими відповідно до Єдиної тарифної сітки). Конкретні параметри формули - розрахункова наповнюваність класів, коефіцієнти коригування для сільської місцевості, кваліфікаційна категорія, по якій буде розраховуватись зарплата вчителя у формулі - будуть затверджені Кабміном, проте вже зараз зрозуміло, що це спроба фінансувати середню освіту залежно від реальних потреб (принаймні, у частині зарплат вчителів), без використання необґрунтованого “нормативу”. Разом із тим, нова формула стимулюватиме місцеву владу продовжувати реорганізацію освітньої мережі, адже якщо наповнюваність класів буде нижчою за розрахункову, коштів не вистачатиме.

Окрема субвенція у розмірі 504 млн грн виділяється на навчання дітей з особливими потребами. Новий закон про освіту впроваджує принцип “гроші за дитиною” для цієї категорії учнів та учениць, тобто кошти з субвенції надходитимуть у конкретний навчальний заклад, що його обрали батьки дитини. Крім того, до Бюджетного кодексу було внесено зміни, пов’язані з реорганізацією інтернатної системи та перетворенням інтернатів на інклюзивно-ресурсні центри.

Закон про освіту запроваджує нову процедуру забезпечення якості середньої освіти і покладає цю функцію на орган, який дотепер називався Державна інспекція навчальних закладів (ДІНЗ). Бюджет на 2018 рік передбачає її ліквідацію та утворення на її базі Державної служби якості освіти. На це виділено 30 млн - суттєве збільшення видатків порівняно із 7,8 млн видатків на ДІНЗ минулого року. Цей орган сформує до 2020 року регіональні відділення та здійснюватиме забезпечення якості освіти, зокрема, проводитиме інституційний аудит шкіл.

Інші видатки, потрібні для реформи, включені в нову субвенцію місцевим бюджетам на забезпечення якісної та доступної освіти. Її обсяг становитиме майже 1,4 млрд грн. Ці кошти підуть на підвищення енергоефективності шкіл, закупівлю меблів та обладнання, створення національної освітньої онлайн-платформи, а також навчання тих вчителів, які наступного навчального року розпочнуть викладання у 1 класі за новим Державним стандартом початкової освіти.

Удвічі зросте традиційна стаття видатків на здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів - майже до мільярда гривень.

Між читаннями у бюджеті зросло фінансування Малої академії наук та позашкільних заходів (на 24 млн, до 91,5 млн грн) і спортивної та фізичної підготовки молоді (на ту ж суму, до 124 млн грн).

Профтехи модернізують

Ще минулого року із освітньої субвенції почали фінансувати здобуття повної загальної середньої освіти у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ). Кінцевий варіант Бюджету-2018 супроводжується відповідними змінами до Бюджетного кодексу. Таким чином, обсяги освітньої субвенції місцевим бюджетам було збільшено на 452 млн грн. Варто зазначити, що у пояснювальній записці бюджетного комітету ВР, яка супроводжувала проект бюджету у другому читанні, видатки на цю статтю було визначено у розмірі 892 млн грн.

Додатково профтехи отримають 100 млн грн у вигляді субвенції місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази, і ще 120 млн (стільки ж, скільки і минулого року) на ті спеціальності, які мають “загальнодержавне значення”. Решту видатків ПТНЗ будуть фінансувати місцеві бюджети.

Триває процес передачі місцевій владі майна ПТНЗ - поки що він затягується, оскільки подані уряду документи, необхідні для зміни власника, не відповідають визначеним вимогам. Зокрема, вони не гарантують, що майно навчальних закладів не буде передане у приватні руки.

Коледжі та технікуми передають на місцевий рівень

Нагадаємо, що уряд пропонував передати понад 400 ВНЗ І-ІІ рівня акредитації в комунальну власність та фінансувати їх з місцевих бюджетів. Це було передбачено ще змінами до Бюджетного кодексу, прийнятими в кінці 2014 року. З огляду на те, що це була не консолідована позиція всього уряду, ми прогнозували, що депутати не повністю виконають цей задум.

У кінцевому варіанті бюджету було закріплено більш поміркований варіант передачі коледжів та технікумів. Їх фінансування мають взяти на себе або університети (в межах своїх кошторисів), або ж обласні бюджети (також це можуть бути міста обласного значення). Ті коледжі та технікуми, які мають статус окремих юридичних осіб (не входять до складу університетів), можуть до 1 червня прийняти спільне з певним університетом рішення про входження до його складу. Рішення мають прийняти збори трудових колективів та засновники закладів, а також воно має бути затверджене урядом.
Відомо, що деякі обласні бюджети мають вільні кошти, з яких вони могли б фінансувати коледжі. Зрештою, закон зобов’язує місцеву владу забезпечити пріоритетне фінансування коледжів. Проте цих коштів не вистачить на усі заклади.

У свою чергу, немає гарантії, що університети зможуть самостійно покривати потреби коледжів та технікумів, які є зараз чи з’являться до 1 червня у їх складі. Між читаннями видатки загального фонду на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації збільшили тільки на 778 млн грн.

Сама по собі зміна джерела фінансування не вирішує і, швидше за все, не наближає до відповіді на основне питання останніх років - якою є роль та призначення коледжів та технікумів у системі освіти, а також яких саме фахівців вони повинні навчати? У новому законі про освіту для цих закладів прописано власний рівень - так звана фахова передвища освіта. Втім, рамковий закон не деталізує ані призначення цього рівня, ані джерела його фінансування.

Реформа фінансування вищої освіти

Парламент підтримав ідею уряду та проголосував за зміни до Бюджетного кодексу, які закріплюють принципи розподілу державного фінансування між ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації, подібні до принципів розподілу освітньої субвенції. Фінансування тепер має розподілятись за формулою, що враховує кількість студентів, співвідношення вартості освітніх послуг на різних спеціальностях та ступенях, бали ЗНО вступників, а також показники якості освітньої та наукової діяльності ВНЗ. Конкретну формулу має розробити МОН, а затвердити уряд.

На жаль, робоча група при Міносвіти за понад рік своєї роботи не запропонувала жодного варіанту формули, хоча ще на початку 2016 року у міністерства був робочий варіант формули, який пройшов симуляції на реальних показниках попередніх років. Тоді ж, два роки тому, було цілком зрозуміло, що для подальшого вдосконалення формули в Україні бракує показників, адже система моніторингу якості вищої освіти по суті відсутня, а деякі дані, звичні для країн ЄС, просто не збираються. На превеликий жаль, за два роки МОН ніяк не просунулось із вирішенням цієї проблеми.

Підготовку кадрів різного рівня, згідно з бюджетом-2018, фінансуватимуть 25 різних відомств. Загалом на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації (разом зі стипендіями) припадатиме 27,75 млрд грн, з них лише 15,5 млрд грн – у віданні Міносвіти. Сума зменшилась на 3% порівняно з минулим роком. Однак минулого року вона включала 3,8 млрд грн на фінансування ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, яке тепер переносять на місцеві бюджети.

У свою чергу, витрати на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації планують збільшити з 19 до 23 млрд грн. Основне підвищення припадає на Міносвіти та Міноборони: МОН (13 –> 15,5 млрд грн), Міноборони (2 –> 2,7 млрд грн), МВС (890 млн грн –> 1,19 млрд грн), МОЗ (1,06 –> 1,19 млрд грн), Мінкульт (704 –> 851 млн грн).
Ми вже згадували, що між читаннями сума видатків на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації Міносвіти зросла на 778 млн. Точне призначення цих коштів нам не вдалось з'ясувати. Це можуть бути кошти, які підуть на коледжі, що входять до складу університетів. З іншого боку, в доповіді бюджетного комітету ВР до другого читання йдеться про збільшення видатків з метою оновлення матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації, підпорядкованих МОН. Тож сказати, з якою метою збільшили видатки, поки що важко.

Також між читаннями було додано витрати на інфраструктурні проекти обсягом понад 80 млн грн, зокрема на будівництво та реставрацію корпусів Львівського університету, Острозької академії та Прикарпатського університету.

Стипендії

Парлмент погодився з пропозицією уряду зменшити видатки на соціальні стипендії більше ніж на третину, з 992 до 631 млн грн. Протягом 2017 року було чутно різні коментарі представників Міносвіти про те, що Мінсоцполітики не використовує всі кошти на соціальні стипендії, що, ймовірно, і стало підставою для скорочення статті. На нашу думку, це негативний крок. За нинішніх правил соціальна стипендія залишається недосяжною для більшості студентів, які справді її потребують, через занижений поріг малозабезпеченості. Навіть якщо батьки студента мають дохід 5-6 тис грн на місяць, студент вже не може претендувати на соціальну стипендію. Тож кошти на соціальні стипендії були не використані не через те, що в них немає потреби, а через неефективну систему їх призначення.

 

Видатки на академічну стипендію від Міносвіти скоротили на 21%, з 3,98 до 3,16 млрд грн. Загалом визначити, скільки коштів парламент заклав на виплату академічних стипендій, як і минулого року, важко: академічні стипендії виокремлені в окремий рядок видатків тільки в системі МОН, але такий рядок відсутній у інших державних замовників, які відають вищими навчальними закладами - їхні видатки на стипендії “зашиті” всередині статті “підготовка кадрів”.

 

Швидше за все, видатки на стипендію менші, ніж було обіцяно, що викликано переведенням ВНЗ І-ІІ рівня акредитації на фінансування з місцевих бюджетів. Нагадаємо, у серпні Мінфін декларував, що граничні видатки на стипендії у 2018 році сягатимуть 6,3 млрд грн.

На сьогодні склалась ризикована ситуація: реформа стипендіального забезпечення стала заручником різних підходів двох відомств. З одного боку, є тренд на підвищення розміру академічної стипендії, яке в подальшому буде відбуватись переважно за рахунок скорочення кількості студентів, які її отримують. Локомотивом цього тренду виступає Мінфін. З іншого боку, Мінсоцполітики, за згоди Міносвіти, продовжує скорочувати видатки на соціальні стипендії та консервує неефективну систему нарахування соціальних стипендій не за доходами, а за наявністю пільг.

Таким чином утворюється небезпечний розрив. Академічні стипендії доступні дедалі меншій групі студентів - тим, хто добре навчається, серед яких багато небідних студентів. Натомість ті, хто навчається не так добре, проте задовільно (а серед них вищий відсоток менш заможних студентів) не можуть отримати академічної стипендії і водночас не можуть отримати соціальної стипендії, адже вона надається за наявності пільг (яких вони часто не мають), а не за фактом скрутного матеріального становища. На жаль, Міносвіти, яке мусило б синхронізувати дію двох стипендій, усунулось від цієї ролі. На нашу думку, уряд має створити міжвідомчу робочу групу, яка в короткий термін повинна напрацювати план синхронізованої реформи стипендіального забезпечення, яка би, серед іншого, передбачала запровадження адресних соціальних стипендій відповідно до матеріального становища студентів.

Коротко про науку

Всього на видатки, пов'язані з дослідженнями, у 2018 році виділять майже 8,3 млрд грн, розподілені між 28 розпорядниками. Левова частка коштів спрямовується до НАН, МОН та галузевих академій. Порівняно з минулим роком, усі академії мають отримати більше фінансування. Видатки НАН зростуть на 38% і сягатимуть 3,75 млрд грн. Важливо, що окремим рядком закріплено 500 млн грн для тих підрозділів НАН, які успішно пройдуть нову атестацію.

Також планується збільшити витрати на дослідження в системі МОН. Зростуть кошти, які підуть на дослідження, що проводять ВНЗ (621 -> 698 млн грн), також збільшено внесок за участь у програмі Горизонт 2020 (208 -> 232 млн грн) та фінансування для Антарктичної станції “Академік Вернадський” (58,9 -> 72,4 млн грн). Між читаннями депутати додали окремий рядок видатків на дослідження у Київському політехнічному інституті в розмірі 30 млн грн. Це другий ВНЗ, який має окремий рядок на дослідження у Держбюджеті - першим був Київський національний університет ім. Шевченка, якому цьогоріч виділили 108 млн грн.

Понад 355 млн грн розпорошені між 20 різними відомствами та міністерствами на оплату прикладних досліджень та наукових експертиз, а також на підготовку аспірантів та докторантів.

Фінансувати освіту та науку не по мірі можливостей, а по закону

Вперше з 2013 року в прикінцевих положення Бюджету немає норми, яка обмежує фінансування норм освітнього та наукового законодавства. Нагадаємо, що попередні чотири роки закон про Державний бюджет визначав, що чимало норм освітнього законодавства мають фінансуватись тільки в тому обсязі, в якому на це є кошти. У 2018 році жодна норма освітнього та наукового законодавства не підпадає під таке обмеження.

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати