на головну CEDOS
УКРEN Закрити меню
logo

Вибір абітурієнтів 2016 року: галузевий аналіз

Мар’яна Кавценюк

13 червня 2017

Внутрішнє рецензування: Єгор Стадний, Ігор Самохін

Зовнішнє рецензування: Володимир Бахрушин

Коректура: Роксолана Машкова

Вступна кампанія 2016 року проходила за так званим принципом «місця за студентом». Галузевий аналіз її результатів показав, які саме спеціальності отримали найкращих і найбільш вмотивованих абітурієнтів.

Вступна кампанія 2016 року дала студентам можливість самостійно формувати обсяг державного замовлення для кожного університету та спеціальності всередині нього. А отже, студенти мали більшу свободу вибору. В умовах системи «місця йдуть за студентом» та пріоритизації заяв важливо проаналізувати, на які спеціальності було зараховано найбільше абітурієнтів, а також куди саме пішли найбільш успішні з них.

Традиційно, що вищий конкурс на бюджетні місця, то «сильнішими» є зараховані на ці місця абітурієнти. Ми вирішили перевірити, наскільки ця теза підтвердилася під час вступу у 2016 році.

Для аналізу ми використовували отримані на запит деперсоніфіковані дані з ЄДЕБО щодо абітурієнтів, які були зараховані на місця державного замовлення за нефіксованими обсягами, тобто там, де діяв принцип «бюджетні місця за студентами». До аналізу не увійшли такі галузі: освіта, культура і мистецтво, журналістика, цивільна безпека, архітектура і будівництво, охорона здоров’я. У цих галузях діяв ручний розподіл бюджетних місць, який не гарантує, що на бюджет були зараховані найкращі абітурієнти з усіх, які подали документи на цю спеціальність.

З метою аналізу ми склали:

Усі ці дані були розглянуті окремо для тих студентів, які вступили на державне замовлення, і тих, які вступили на навчання за контрактною формою.

Методологія

Бали за профільними предметами ЗНО були використані як найбільш релевантний показник успішності абітурієнта. Спочатку ми визначили, які предмети є профільними для кожної спеціальності. Профільними ми вважаємо такі предмети, сертифікати з яких подали найбільше вступників, такі, що найбільше стосуються напрямку навчання, і такі, що мали переважно найвищі вагові коефіцієнти серед різних ВНЗ. Для кожної спеціальності профільним став один із восьми предметів: математика, українська мова, біологія, історія України, фізика, хімія, географія, англійська мова.

Бали з профільних предметів ЗНО ми використали для того, щоб визначити рівень їхнього відхилення від середнього у кожного абітурієнта. Спершу ми підрахували середній бал по країні загалом для кожного предмету за всіма спеціальностями, для яких цей предмет був профільним. Далі ми порівняли бал кожного окремого зарахованого абітурієнта із цим середнім, знайшовши їхню різницю. Після цього ми застосували статистичну процедуру « нормалізації », тобто поділили кожну різницю на стандартне відхилення балів ЗНО з цього предмету. Таким чином кожен абітурієнт отримав свій показник. Річ у тому, що бали ЗНО з гуманітарних предметів у середньому суттєво вищі, ніж із математики та природничих наук, і тому просте використання балів ЗНО може призвести до дискримінації технічних напрямків у рейтинзі. Нормалізовані відхилення усувають ефект абсолютних значень і дозволяють коректно порівнювати між собою бали з різних предметів і для різних спеціальностей. Усереднивши результати зарахованих абітурієнтів у межах кожної спеціальності за допомогою медіани, ми отримали показник для цієї спеціальності. Показником кожної галузі стала медіана показників усіх спеціальностей, які вона включає.

Кількість зарахованих абітурієнтів ми порівняли, врахувавши конкурс на різні галузі. Для цього ми знайшли відношення всіх зарахованих на бюджет і контракт на спеціальності певної галузі до обсягу державного замовлення на спеціальності цієї галузі. Підрахунки були виконані для вступників на денну форму бакалаврату.

Окрім рівня знань і конкурсу, ми також взяли до уваги, в яких галузях серед зарахованих абітурієнтів найбільше таких, які справді бажають вивчати свою спеціальність. Приблизно оцінити рівень цієї вмотивованості до навчання можна за пріоритетом поданих заяв, зокрема за часткою вступників, зарахованих за 1-3 пріоритетом. Ми припускаємо, що саме перші три заяви можна назвати найбільш бажаними.

Конкурс і рівень знань зарахованих за галузями знань

Порівняння рівня знань вступників і конкурсу дозволило виокремити групу галузей, які мають схожі результати за обома показниками — однаково високі або низькі середній бал вступників і конкурс. Найбільші додатні відхилення від середнього — і, відповідно, найвищі бали ЗНО з профільних предметів — мають вступники-бюджетники біології і міжнародних відносин. Міжнародні відносини є однією з найбільш популярних та престижних галузей, тому, швидше за все, абітурієнти з високими балами обирають саме її. Щоправда, пояснення також може бути зворотнім: через популярність конкурс є вищим. Тому ті абітурієнти, які справді хочуть навчатися на цих програмах, мають отримати високі бали на ЗНО.

Натомість невисокий рівень знань і невеликий конкурс був у вступників електричної та механічної інженерії. Менша популярність цих галузей призвела до того, що на доволі складні та важливі галузі мають змогу вступити студенти з невисокими балами ЗНО з профільних для цих спеціальностей предметів — в основному для спеціальностей у цих галузях потрібно здавати математику. Звісно, якщо спеціальність загалом не вважається престижною та перспективною, ті абітурієнти, які отримують високі бали, будуть менш охоче вступати на неї.

Така ж ситуація склалась і при вступі на аграрні науки. Показник ЗНО тут є одним із найнижчих серед усіх галузей, причому ймовірніше, що аграрні науки обрали саме випускники сільських шкіл, адже їхні бали ЗНО є суттєво нижчими, ніж бали випускників міських шкіл: в середньому 134 у випускників сільських шкіл і 144,7 — міських. На додаток до з доволі низького балу ЗНО в цій галузі, конкурс на аграрні науки є одним із трьох найнижчих у країні.

Проте, як видно з графіка, вищий рівень зарахованих на спеціальності певної галузі не завжди відповідає конкурсу в цій галузі. У деяких випадках ці показники є протилежними. Наприклад, конкурс на публічне управління та адміністрування є одним із найвищих після сфери обслуговування та міжнародних відносин. І навіть попри те, що обсяг держзамовлення на цю галузь є найменшим в Україні — всього 135 місць, на неї вдалося зарахувати дуже мало абітурієнтів з хорошими балами. Показник відхилень балів ЗНО від середнього тут є далеко не найкращим. Вочевидь, ця спеціальність стала найбільш поширеним «запасним» варіантом для абітурієнтів із низькими балами, з огляду на відносно малу частку зарахованих за 1-3 пріоритетами.

Дещо подібна ситуація склалася на спеціальностях у галузі гуманітарних наук. Вони привабили доволі багато вступників: обсяг зарахованих на бюджетну і контрактну форму навчання більш ніж удвічі перевищує обсяг держзамовлення на цю галузь. Проте рівень знань абітурієнтів не завжди відповідає аж такому високому конкурсу.

Також існують спеціальності, де попри високі бали конкурс є не таким високим або ж і зовсім низьким. Передусім ідеться про біологію, яка має один із найкращих показників ЗНО, але не такий високий конкурс, як на спеціальностях інших галузей. По-перше, за даними УЦОЯО, абітурієнти традиційно відносно краще здають ЗНО з біології, ніж із інших предметів. По-друге, можна припустити, що вступники рідше обирають її в якості «запасної», що підтверджує найвища частка пріоритетів 1-3 серед зарахованих. Тобто на біологію вступають більш свідомо, і якщо туди вже йдуть, то йдуть здебільшого ті, хто її справді добре знає. Очевидно, саме таких вступників не надто багато, адже часто добре підготовлені в біології абітурієнти обирають медичні спеціальності. Тому високого конкурсу немає. По-третє, швидше за все, існує певний поділ: ті, хто гірше здає ЗНО з біології, вступають на спеціальності в галузі аграрних наук, а ті, хто здає його краще, обирають саме біологію або медичні спеціальності.

Високі бали ЗНО серед зарахованих, але низький конкурс також були зафіксовані на спеціальностях у галузях інформаційних технологій і хімічної та біоінженерії. В ІТ, швидше за все, така ситуація склалася через те, що на інформаційні технології виділяється найбільший обсяг держзамовлення з-поміж усіх галузей, тож конкурс невеликий і вступають усі охочі. Водночас ці охочі мають найкращі бали ЗНО з математики серед усіх тих, хто здає математику. Тобто певна престижність, обумовлена високими заробітками в індустрії ІТ, відсікає від інженерних та технологічних спеціальностей абітурієнтів із найвищими балами з математики.

Бали вступників на контрактну форму навчання в основному є пропорційними балам вступників на бюджет. Рівень знань тут також найвищий у зарахованих на біологію і міжнародні відносини. Дещо відмінним виявився рівень знань вступників на бюджет і контракт у ветеринарній медицині, де у вступників-контрактників бали ЗНО є одними з найвищих у порівнянні з іншими галузями, тоді як вступники-бюджетники на ветеринарних спеціальностях мають протилежні результати. Традиційно низькими показники ЗНО є у зарахованих на менш популярні галузі — електричну й механічну інженерію, виробництво та технології, транспорт.

Пріоритетність

Аналіз частки студентів-бюджетників та контрактників, зарахованих за 1-3 пріоритетом, серед загальної кількості зарахованих виявив, що існує багато спеціальностей, де частка контрактників із такими пріоритетами значно перевищує частку бюджетників. Ті студенти, які не пройшли на державне замовлення за жодним із пріоритетів або не захотіли йти туди, куди пройшли, і обрали оплачувати власне навчання, могли вступити за будь-якою зі своїх заяв. Логічно, що вони пішли навчатися туди, куди вони найбільше хотіли — тобто за власним першим пріоритетом.

Найбільша частка свідомих абітурієнтів була зарахована на навчання за кошти держзамовлення на біологію, математику та статистику, ветеринарну медицину. Можливо, невисока кількість вступників на ці галузі забезпечила вступ тим із них, які були найбільш охочі та виставили 1-3 пріоритети. Натомість найменше вступників із високими пріоритетами пішли навчатися на соціальну роботу, публічне управління та адміністрування, автоматизацію та приладобудування. Це свідчить про те, що ці галузі принаймні для частини студентів є «запасними». До того ж для переважної більшості тих галузей, які опинилися в другій половині цього рейтингу, потрібно подавати сертифікати ЗНО, які здають більшість абітурієнтів: українська мова, англійська мова, математика або історія. Тобто абітурієнт може подати заяви на ці галузі, навіть якщо не планував — просто щоб мати всі 15 заяв і, відповідно, більше шансів потрапити на бюджетну форму навчання. Натомість для того, щоб вступити на біологію, як ми вже згадували вище, потрібно здавати ЗНО саме з біології, і, швидше за все, справді хотіти навчатися на цій спеціальності.

Виокремлюється і певна група галузей з великим конкурсом, вступники яких мають високі бали ЗНО, але визначають для себе ці напрямки найменш бажаними для вступу. Причому досить часто конкурс на такі спеціальності також створюється «штучно» — не завжди через охочих справді тут навчатись, а почасти через вступників, які мали намір навчатися на більш популярних програмах і вибирали ці напрямки в якості запасних. Прикладом такої ситуації є сфера обслуговування, котра мала найбільший конкурс і зарахувала вступників із одними з найвищих балів ЗНО. На цю галузь вступили майже в 5 разів більше абітурієнтів у порівнянні із обсягом її держзамовлення. Проте водночас саме сфера обслуговування виявилася однією з чотирьох найменш «бажаних» для вступу галузей — лише 68% вступників були зараховані на бюджет за 1-им, 2-им чи 3-ім пріоритетом, в той час як середня кількість таких вступників на різних галузях становить 79%.

Підсумки

Наш побіжний аналіз показав, що у 2016 році попри великий конкурс у кількох галузях на бюджет було зараховано багато абітурієнтів із відносно нижчими або відверто низькими результатами ЗНО — а саме у галузях публічного управління та адміністрування, гуманітарних наук, права. Цей факт підважує тезу про те, що «сильніші» абітурієнти вступають на найбільш популярні спеціальності.

Водночас існують галузі, які включають спеціальності, що приваблюють вмотивованих абітурієнтів із хорошими показниками ЗНО, проте конкурс на такі напрямки є відносно невисоким. До такої групи в основному належать галузі технічного та природничого профілю: математика та статистика, хімічна та біоінженерія, біологія.

Отже, рівень знань зарахованих абітурієнтів залежить не лише від конкурсу. Вплив мають також рівень якості середньої освіти та рівність доступу до неї, доступність безоплатного навчання (регульована урядом кількість бюджетних місць), доступність платного навчання (тобто ціни на навчання, проживання, харчування та платоспроможність батьків), а також специфіка певних спеціальностей, які дуже рідко обирають у якості запасних. Вплив кожного з цих чинників потребує подальшого детального аналізу.

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати