на головну CEDOS
УКРEN Закрити меню
logo

Вибір абітурієнтів 2016 року: регіональний аналіз

Мар’яна Кавценюк

2 червня 2017

Внутрішнє рецензування: Єгор Стадний, Ігор Самохін

Зовнішнє рецензування: Володимир Бахрушин

Коректура: Роксолана Машкова

Вступна кампанія 2016 року проходила за так званим принципом «місця за студентом». Регіональний аналіз її результатів показав, які саме області отримали найкращих та найбільш вмотивованих абітурієнтів.

Вступна кампанія 2016 року дала студентам можливість самостійно формувати обсяг державного замовлення для кожного університету та спеціальності всередині нього. А отже, студенти мали більшу свободу вибору. За умов системи «місця йдуть за студентом» та пріоритизації заяв важливо проаналізувати, куди було зараховано найбільше абітурієнтів, а також куди саме пішли найбільш успішні з них.

Прийнято вважати, що нова система вступу призводить до «відтоку» студентів з одних регіонів до інших. У 2016 році зарахування абітурієнтів відбувалося на основі загальноукраїнського рейтингу в межах кожної спеціальності, а не за рейтингами всередині окремих ВНЗ. Враховуючи такі нововведення, логічно припустити, що відтік абітурієнтів відбувається на користь Києва, західного регіону (через війну) та великих студентських міст: Львова, Одеси, Харкова, Дніпра.

Кількість вступників за регіонами

Щоб оцінити, чи змінився розподіл вступників, ми порівняли прийом 2015 і 2016 року. Для аналізу ми використали дані Держстату та порахували, скільки в кожному регіоні було зараховано абітурієнтів, які здобули повну середню освіту у рік вступу, відносно до загальної кількості таких вступників по Україні, тобто їхню частку в кожному регіоні (джерело даних — Державна служба статистики, статистичні бюлетені «Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України», 2015 та 2016 р., с. 51 та 55 відповідно). Варто зазначити, що ці дані не враховують вступників, які закінчили школу в інші роки. Проте для порівняння двох років саме цей параметр є найбільш вдалим зі всіх доступних.

З результатів видно, що основні пропорції розподілу абітурієнтів у 2016 році відрізняються від 2015 року і коливаються в основному в межах 1 в.п. Дещо більшими на фоні інших регіонів є зміни на Сході. Там частка вступників у 2016 році зросла на 2 в.п. у порівнянні з минулим роком, що можна пояснити зниженням частки Сходу у 2014 році та поступовим її відновленням.

Аналогічний аналіз ми провели за областями, адже поділ за регіонами може приховувати динаміку окремих областей. Пропорції вступників між областями також змінилися в межах 1 в.п. в порівнянні з 2015 роком. На графіку вказані 5 областей, у яких кількість вступників найбільше змінилась у порівнянні з минулим роком. Окремо варто підкреслити, що збільшення частки Донецької області, знову ж таки, є наслідком певного відновлення обсягів набору вступників після різкого падіння у 2014-2015 роках через війну на Сході.

Якість підготовки вступників за регіонами

Оскільки більша частка вступників у певних областях не завжди означає вищий рівень їхніх знань, ми вирішили подивитися, куди саме пішли найбільш успішні абітурієнти в умовах системи «місця за студентом». Найбільш успішними абітурієнтами ми вважаємо тих, які мають високі бали зі свого профільного предмету ЗНО — залежно від спеціальності — та тих, які вступили за високим пріоритетом.

У першу чергу нас цікавлять результати у розрізі областей — до яких із них потрапило найбільше сумлінних та вмотивованих студентів.

Методологія

Для порівняння ми використовували дані з ЄДЕБО щодо абітурієнтів, які були зараховані на місця державного замовлення за нефіксованими обсягами, тобто там, де діяв принцип «бюджетні місця за студентами». До аналізу не увійшли більшість педагогічних та всі медичні ВНЗ, а також інші відомчі заклади, оскільки набори на держзамовлення до них були виключно фіксованими. Також до уваги не були взяті спеціальності, прийом на які здійснювався з урахуванням рівня творчих та/або фізичних здібностей: там теж був фіксований обсяг. Таким чином, до вибірки потрапили 118 ВНЗ, які отримали від 8% до 100% своїх бюджетних місць за нефіксованими обсягами. У середньому цей показник становив 51% (медіана вибірки).

З метою аналізу ми склали:

Усі ці дані були розглянуті окремо для тих студентів, які вступили на державне замовлення, і тих, які вступили на навчання за контрактною формою.

Бали за профільними предметами були використані як найбільш релевантний показник успішності абітурієнта. Спочатку ми визначили, які предмети є профільними для кожної спеціальності. Профільними ми вважаємо такі предмети, сертифікати з яких подали найбільше вступників, такі, що найбільше стосуються напрямку навчання, і такі, що мали переважно найвищі вагові коефіцієнти серед різних ВНЗ. Для кожної спеціальності профільним став один із восьми предметів.

Бали з профільних предметів ми використали для того, щоб визначити рівень їхнього відхилення від середнього у кожного абітурієнта. Спершу ми підрахували середній бал по країні загалом для кожного предмету за всіма спеціальностями, для яких цей предмет був профільним. Далі ми порівняли бал кожного окремого зарахованого абітурієнта із цим середнім, знайшовши їхню різницю. Після цього ми застосували статистичну процедуру « нормалізації », тобто поділили кожну різницю на стандартне відхилення балів ЗНО з цього предмету. Таким чином кожен абітурієнт отримав свій показник. Річ у тому, що бали ЗНО з гуманітарних предметів у середньому суттєво вищі, ніж із математики та природничих наук, і тому просте використання балів ЗНО може призвести до дискримінації технічних ВНЗ у рейтинзі. Нормалізовані відхилення усувають ефект абсолютних значень і дозволяють коректно порівнювати між собою бали з різних предметів і для різних спеціальностей. Усереднивши результати зарахованих абітурієнтів у межах спеціальностей для кожного ВНЗ за допомогою медіани, ми отримали показник для кожної спеціальності у кожному ВНЗ. Відповідно, показником всього університету стала медіана підрахованих усереднених результатів кожної спеціальності.

Результати

На графіку зображені відхилення балів вступників-бюджетників кожної області від середнього рівня по країні. Від’ємні значення відхилення вказують на те, що показники області є нижчими від середнього рівня по країні. Додатні відхилення, відповідно, означають кращий середній бал. Таким чином, найвищим середній бал ЗНО у вступників бюджетної форми навчання виявився у Чернівецькій області. Це можна пояснити тим, що, з огляду на незначну кількість ВНЗ в області (два державних ВНЗ, один із яких медичний), до вибірки потрапив лише Чернівецький національний університет. Цей заклад є класичним і одним із найбільших у західному регіоні, відповідно, на нього є більший попит серед вступників із кращими результатами. Водночас Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Сумська, Тернопільська області також мають небагато вишів та представлені у вибірці одним або двома державними ВНЗ. Друге й третє місця займають Київ із Київською областю та Івано-Франківська область. Найнижчими бали ЗНО є в областях Центру та Сходу. У студентів-контрактників середні бали є найвищими також у Чернівецькій області та загалом в областях західного регіону.

Окрім рівня знань, ми також врахували, в які заклади абітурієнти мали більше бажання вступати. Оцінити рівень вмотивованості до навчання у тому чи іншому університеті можна за пріоритетом поданих заяв, зокрема за часткою зарахованих за 1-3 пріоритетом вступників. Ми припускаємо, що саме перші три заяви можна назвати найбільш бажаними.

Результати аналізу вмотивованості вступників виявилися дещо відмінними. Тут абітурієнтам Сходу, навпаки, найкраще вдалося пройти на одну з трьох найбільш бажаних спеціальностей. Такий результат є закономірним, адже умови прийому дозволяли ВНЗ Донецької та Луганської областей, а також переміщеним вишам приймати студентів як за результатами ЗНО, так і на основі вступних іспитів за окремими квотами бюджетних місць. Внаслідок такої політики чимало вступників, які мали низькі результати сертифікатів, визначали найвищі пріоритети для заяв, які вони подавали до цих ВНЗ. Таким чином вони забезпечували собі гарантоване навчання за кошти державного бюджету.

Загалом у різних областях цей показник коливається від 64,5% до 86%. Найбільшою частка зарахованих за 1-3 пріоритетами є у Луганській, Львівській та Донецькій областях — таких вступників тут більше, ніж 80% у кожній. Найменше абітурієнтів із такими пріоритетами було зараховано до університетів Хмельницької, Тернопільської, Рівненської, Чернігівської та Закарпатської областей.

Розподіл зарахованих суто за 1-им пріоритетом показав дещо інші результати. По-перше, діапазон значень тут є більшим. У різних областях частка вступників із 1-м пріоритетом коливається від 40% до 65%. По-друге, природно, цей показник має менше схожих значень серед областей, ніж частка вступників із 1-3 пріоритетом. По-третє, дещо змінюється набір лідерів: замість Донецької та Львівської областей з’являються Кіровоградська та Полтавська.

Загалом рейтинг областей за балами ЗНО відчутно відрізняється від рейтингу за пріоритетом. У деяких випадках це вказує на існування певної негативної мотивації серед вступників, за якої більш бажаним є місце, куди легше вступити і, можливо, де легше навчатись.

Підсумки

Наш побіжний аналіз показав, що попри поширені стереотипи, Київ та Захід України отримали відносно менше вступників, ніж минулого року. Натомість Схід отримав більше, особливо відчутний притік абітурієнтів отримали університети Харкова. Зрештою Південь також додав, а не втратив. Можна припустити, що конфлікт на Сході справді відлякує абітурієнтів від університетів, які розташовані на підконтрольній частині Донецької та Луганської областей, проте альтернативою є здебільшого Харків, а не Київ чи Львів.

Водночас розподіл краще підготовлених абітурієнтів має інший вигляд. Абітурієнти з вищими балами ЗНО з профільних предметів частіше обирають ВНЗ Києва та західних областей. Це характерно як для контрактників, так і для бюджетників.

Аналіз пріоритетів, за якими були зараховані абітурієнти виявив ще одну відмінність. Області з найкраще підготовленими вступниками не завжди є найбільш бажаними та отримали відносно меншу кількість зарахованих за високими пріоритетами. Наприклад, завдяки привабливим пільгам найбільше студентів зараховано за високими пріоритетами до навчальних закладів Луганської та Донецької областей. Тобто в окремих випадках можна говорити про загрозливу тенденцію, коли слабші вступники, які передусім обирають університети, де вимоги для вступу є нижчими, не рівномірно розподіляються по країні, а концентруються в певних регіонах.

Наш аналіз показує лише результати розподілу між областями, які є наслідками чималої кількості факторів, їх ми спробуємо показати у подальших публікаціях, які будуть присвячені окремим областям.

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати