Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Індекс інтеграції внутрішньо переміщених осіб

Успішні кейси

Кейси на теми, що стосуються успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб, були відібрані з інтерв’ю з радниками у питаннях ВПО та з відкритих даних.

Виборче право ВПО. Ужгород

Ужгородська міська влада подала звернення до Верховної Ради на підтримку прийняття законопроекту про виборче право ВПО, який не розглядався близько року.

Громадяни України, які проживають не за місцем реєстрації, можуть голосувати на загальнодержавних виборах, проте на місцевих та виборах до Верховної Ради в одномандантних округах - не можуть реалізувати право голосу. Щоби отримати це право, вони мають змінити місце проживання. Проте для громадян, які є внутрішньо переміщеними особами, це передбачатиме позбавлення такого статусу. Через такі суперечності в законодавстві більше мільйона українців не можуть взяти участь у окремих виборах.

У березні 2017-го року був зареєстрований законопроект №6240 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)” , який мав вирішити це питання. Розроблений він був групою активістів, представників ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА», ГО «Громадський холдинг «Група впливу», Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), ГО "Всеукраїнська асоціація переселенців", та народними депутатами. Проте за рік цей законопроект не був розглянутий.

Проблему відсутності права ВПО голосувати на окремих виборах підіймають і активісти на місцях - задля привернення уваги місцевої влади. З цією метою у місті Ужгород було проведено кілька таких заходів. Один із них - форум-театр, на якому учасники й учасниці (зокрема й ВПО та представник міської влади) розігрували ситуацію з відстоювання виборчого права переселенця перед чиновником. Завдяки запрошенню місцевих депутатів до участі в цьому й подібних заходах, Ужгород став першим містом, у якому міська рада направила звернення до Верховної Ради щодо лобіювання законопроекту №6240 - навесні 2018-го року (авторами такого звернення стали лише кілька осіб від міської ради - представників однієї фракції). Брали участь у написанні звернення також радниця з питань ВПО у Закарпатській області, представники ГО “Закарпаття-Донбас” та деякі внутрішньо переміщені особи.

Подібні ініціативи поширились й іншими містами. Проте до прийняття проекту Закону №6240 Верховною Радою такі звертання ще не призвели.

Міська влада мала би бути зацікавлена в прийнятті такого законопроекту, і в тому числі - у сприянні його прийняття. Оскільки внутрішньо переміщені особи конкретного міста - уже потенційні виборці, які можуть бути активними мешканцями й всіляко сприяти розвитку міста, але в той час - не мають права й важелів висловити свою позицію на виборах.

Правова допомога ВПО. Хмельницький

Радник з питань ВПО Хмельницької області назвав сферу правової допомоги як найбільш успішну в місті Хмельницькому. На його думку, перед такими нагальними питаннями, як працевлаштування та пошук житла, спершу перед ВПО стоять більш загальні проблеми щодо дотримання їхніх прав. У місті декілька організацій займаються правовою допомогою.

ЗУ “Про безоплатну правову допомогу” гарантує громадянам, які звернулись із заявою про взяття їх на облік як ВПО безоплатну вторинну правову допомогу. Зокрема, це правові послуги при отриманні довідки про взяття на облік ВПО, здійснення представництва інтересів громадян (зокрема, в судах), складання документів процесуального характеру, а також захист, якщо статус ВПО вже отриманий. Як і в усіх інших областях, у Хмельницькому функціонує Центр вторинної правової допомоги, через який і надається вторинна правова допомога. Хоча відповідний Закон України і передбачає надання ВПО певних прав, проте на практиці можуть виникати труднощі з отриманням доступу до тих чи інших прав, а іноді вони можуть взагалі бути недоступними для ВПО на місцях. Така вторинна правова допомога покликана в тому числі забезпечити базові та найбільш нагальні потреби, зокрема, щоб ВПО отримали можливість шукати роботу в новому місті, жити там та користуватись соціальною інфраструктурою.

Проте крім Центру, такою діяльністю займається і юридична клініка при Хмельницькому університеті управління та права. Тут працюють студенти, і вони надають допомогу малозабезпеченим верствам населення, у тому числі й ВПО. Окрім правової допомоги, важливим у такій практиці є міжкультурний діалог - між місцевими студентами та ВПО. Це створює більше можливостей для інтеграції ВПО - вони мають зв’язки з громадою, а представники громади, знайомі з ВПО, будуть менш схильні до упередженого ставлення.

Разом із тим, у полі надання правової допомоги діє також і ГО “Подільська правова ліга”. Окрім правової допомоги, ця організація за допомогою Міжнародної організації з міграції реалізувала проект “Сприяння відбудові та сталому розв'язанню проблем ВПО та постраждалого від конфлікту населення в Україні”. Хоча цей проект підтримувався не місцевою владою, а міжнародною організацією, він також був важливим, оскільки підтримав підприємницьку діяльність серед представників ВПО.

Хоча правова допомога зазвичай потрібна ВПО для вирішення нагальних базових потреб або у разі виникнення складнощів з доступом до гарантованих прав, вона також є важливою складовою інтеграції ВПО до місцевої спільноти. Адже разом права, які мають ВПО спрямовані на їхній доступ до тих чи інших державних послуг, або на допомогу з проживанням чи працевлаштуванням. Усі ці можливості сприяють інтеграції ВПО у містах і тому місцева влада може приділяти більше уваги саме якісному наданню правової допомоги ВПО.

Театр “Домус”. Львів

Радники з питань ВПО, з якими були проведені інтерв’ю, часто називали культуру як найбільш успішну сферу інтеграції ВПО. Таку оцінку респонденти пояснювали тим, що культурні заходи значно легше організувати й провести, і загалом на це не потрібно вкладати значних фінансових ресурсів, у порівнянні з іншими сферами інтеграції. З іншого боку, деякі з них зазначали, що окремих подій, орієнтованих саме на ВПО, не проводиться, оскільки вони вже вважаються частиною громади, і беруть участь у тих чи інших заходах як місцеві жителі. Загалом, у сфері культури у містах існують такі практики: безкоштовні квитки на вистави в театри (зокрема й лялькові) для ВПО, фотовиставки ВПО, майстер-класи, пісенні конкурси, фестивалі тощо. Більшою мірою ці та інші ініціативи організовуються та підтримуються місцевими громадськими організаціями, благодійними фондами або ж донорськими організаціями, програми яких діють у місті.

Часто самі внутрішньо переміщені особи відкривають власну справу, створюють робочі місця та проводять культурні події. У Львові, наприклад, завдяки переселенці з Криму Наталії Меншиковій та львів’янину Денису Федєшову з’явився театр “Domus”, який діє вже кілька років. Локація театру - культурно-мистецький центр імені Довженка, що знаходиться на Сихові, у спальному районі міста. А назва театру з латинської переводиться як “дім”.

Ідеєю засновниці й засновника театру було об’єднати внутрішньо переміщених осіб та львів’ян, професіоналів та аматорів. Тому серед акторського складу є колишні мешканці Криму та Донецької області, а також львів’яни. За словами засновниці театру, вони не беруть до уваги прописку й походження, коли приймають когось у колектив, оскільки для неї та колег театр - своєрідний дім, про що свідчить назва. Також театр організовує тренінги з акторської майстерності, учасники й учасниці яких можуть доєднатися до колективу театру, а дехто так уже залишився.

За час існування театру акторська група кілька разів їздила в зону АТО, у такі міста, як Сєвєродонецьк, Слов’янськ, Краматорськ, Бахмут та смт Новоайдар, а також у Дніпро. На останню поїздку трьома містами театр збирав і зібрав кошти на платформі “Велика ідея” (через краудфандинг), а на попередню отримали міні-грант від донорської організації.

Під час заснування та розвитку театру, його керівники не звертались до місцевої влади та не взаємодіяли з нею. Натомість їм допомагали представники бізнесу, інші громадські організації, донори та окремі люди. Наприклад, до відкриття фінансово долучалися власники справи “Кримська випічка”, що була організована також переселенцями з Криму, а власники текстильного магазину в іншому місті - допомогли з матеріалом для декорацій.

Проте є приклади, де місцева влада була задіяна у подібних ініціативах. Також у Львові наприкінці 2017-го року ухвалою міської ради було виділено приміщення (хоча й не з першого разу) для діяльності ГО «Кримськотатарський культурний центр «Кримський дім у Львові», у результаті звернення самої громадської організації. Таким чином, вони отримали приміщення площею більше 500 кв.м. комунальної власності в оренду. Сама ж організація проводить заходи різних напрямків, зокрема, присвячені темі культури кримськотатарського народу.

Акція “Перший портфелик”. Івано-Франківськ

Акція “Перший портфелик” - ініціатива Міжнародного благодійного фонду “Карітас”, що передбачає забезпечення дітей із соціально вразливих сімей, зокрема й ВПО, набором із найбільш необхідних предметів для навчання у школі (наприклад, ранці, зошити, ручки, олівці, фарби, пластилін). Ця акція вперше почалася з Івано-Франківської області, й у вересні 2018 року буде проведена у 15-й раз.

Попереднього року для “Першого портфелика” було прописано положення про проведення акції. Згідно з ним, учасниками акції визначено дітей із соціально-незахищених верств населення. Для того, щоб отримати допомогу, учасники мають підтвердити свій статус і надати організаторам перелік визначених документів.

До акції також доєднується й міська влада. За раніше налагодженої співпраці з службою у справах дітей виконавчого комітету міської ради акцію було включено до міської програми у пункті співпраці з громадськими організаціями. Таким чином було отримано кошти з міського бюджету на часткову реалізацію акції, а саме - фінансувалися подарунки для дітей, позбавлених батьківської опіки. На сьогодні міська влада продовжує опікуватися цією ж групою дітей в рамках акції “Перший портфелик”.

Решту коштів, зокрема й для дітей ВПО, забезпечує сам фонд з благодійних пожертв. Організація акції триває з серпня й передбачає збір коштів, зокрема через публікації у медіа. Саме вручення таких портфеликів (свято першого портфелика, як його називають організатори) відбувається до першого вересня. Захід традиційно проводять у церкві: запрошують митрополита, відбувається служба, першокласникам вручають портфелі. А протягом вересня забезпечуються учні 2-11 класів: їм дарують сертифікати на канцелярські товари.

Разом із тим, у деяких містах діють і міські програми, спрямовані на підтримку та допомогу в адаптації сім’ям із дітьми шкільного віку. Ці програми включають забезпечення школярів початкових класів безкоштовним харчуванням у школах. Передбачається, шо така допомога має полегшити фінансові витрати сім’ї. Зокрема, ця допомога принаймні частково зменшує фінансовий та психологічний тиск, пов’язані зі вступом дитини до школи, а у випадку родин переселенців, ще й до нової спільноти. Тому подібні заходи, включно із забезпеченням школярів тією ж канцелярією, мають запит для ВПО, і водночас є свідченням відкритості громади до допомоги та до сприяння їхній інтеграції. І це один із напрямків діяльності, якою міська влада могла би більше займатись для сприяння інтеграції ВПО. Проте, як уже було згадано, не в усіх містах діє така програма, і поширюється на учнівство не всіх класів.

Програма інтеграції ВПО у Сєвєродонецьку

У квітні 2017-го року Сєвєродонецькою міською радою було прийнято міську програму соціальної адаптації, інтеграції та захисту внутрішньо переміщених осіб, розроблену на основі міської цільової програми адаптації ВПО на 2016-2018 роки.

Попри те, що програма не була профінансована у повному розмірі та не була прийнята завчасно, до початку року, на сьогодні вона є єдиним прикладом комплексного підходу до вирішення актуальних проблем ВПО.

Програма була сформована відповідно до індикаторів, закладених у регіональну програму підтримки ВПО на 2012-2018 роки. Особливістю цього документу є те, що він містить розширений перелік характеристик, порівняно з будь-якою подібною прийнятою програмою, та відповідає вимогам, які зазвичай ставлять міжнародні організації перед партнерами. Крім завдань та суб’єктів виконання, програма містить також поквартальне планування фінансування заходів, джерела коштів, індикатори виконання. На основі індикаторів міською радою був затверджений звіт щодо виконання програми. До уваги бралися показники витрат, показники якості та ефективності виконання.

Програма була направлена на вирішення проблем, які, відповідно до національних опитувань, є першочерговими для ВПО (наприклад, див. Звіт національної моніторингової системи щодо ВПО). Зокрема, це житлові проблеми, доступ до ринку праці, загальний рівень забезпечення життя, проблеми обізнаності щодо своїх прав та обов’язків.

Реалізація програми відбувалася структурними підрозділами органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного, обласного, міського бюджетів та донорів. Основним фінансовим партнером був Європейський інвестиційний банк, який виділив, що становило 21% від загального бюджету.

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати