Пошук

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Індекс інтеграції внутрішньо переміщених осіб

Методологія

Наприкінці 2017 року Кабінет міністрів України затвердив Державну стратегію , у якій за мету було визначено вирішення проблем пов'язаних з внутрішнім переміщенням осіб. Головна особливість цієї стратегії в тому, що вона повинна забезпечити довгострокові рішення, і в результаті внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) не потребуватимуть специфічної допомоги та матимуть доступ до реалізації прав на рівні з іншими жителями.

З початку вимушеної внутрішньої міграції в Україні було проведено багато досліджень. Проте, на нашу думку, бракує відповідних досліджень, орієнтованих на оцінку самих міст - їхню спроможність реінтегрувати ВПО. Не врахування того, що ВПО переїжджали переважно в міста (наприклад, наприкінці 2015 року 74% всіх ВПО в Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях проживали в містах обласного значення) та того, що подальша адаптація відбувається в містах, впливає на недостатню увагу до місцевих політик та слабкий зв’язок національних політик з локальними потребами.

Що показує рейтинг?

Індекс інтеграції ВПО розроблений як інструмент для оцінки та вимірювання можливостей інтеграції ВПО в містах, в які вони переїхали. Передусім ми сконцентрувались на оцінці спроможності та налаштованості місцевої влади та соціальної інфраструктури адаптувати ВПО та інтегрувати їх до місцевих спільнот.

Поточний рейтинг є пілотним.

Які міста увійшли до рейтингу?

Вугледар, Новогродівка, Маріуполь, Сєвєродонецьк, Ізюм, Першотравенськ, Харків, Дніпро, Полтава, Очаків, Херсон, Миколаїв, Буча, Ірпінь, Київ, Одеса, Ужгород, Львів, Хмельницький, Івано-Франківськ.

Як відбирались міста?

Міста, які увійшли до рейтингу, представляють різні області та частини України.

Для їх відбору спершу області були умовно поділені на 5 зонами, залежно від віддаленості від непідконтрольної території. Такий розподіл використовується Міжнародною організацією з міграції. Єдиною відмінністю у нашому розподілі було те, що ми включили Київ до однієї з умовних зон, а не розглядали його окремо.

Відповідно, розподіл областей за зонами:

  • зона 1: Донецька та Луганська області

  • зона 2: Запорізька, Харківська та Дніпропетровська області

  • зона 3: Кіровоградська, Миколаївська, Сумська, Херсонська, Черкаська, Полтавська області

  • зона 4: Вінницька, Одеська, Чернігівська, Житомирська, Київська області

  • зона 5: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Рівненська, Волинська області.


У кожній умовній зоні було відібрано міста з максимальним показником:

  • абсолютної кількості ВПО (два міста),

  • частки ВПО відносно населення міста (два міста).


До вибірки увійшли всього 20 міст: по 4 з кожної умовної зони.

Які індикатори ми оцінювали в кожному місті?

Перелік індикаторів був сформований командою проекту на основі індикаторів, які використовують міжнародні організації під час проведення моніторингів інтеграції вимушених мігрантів у країнах, що їх приймають (див тут і тут). Враховуючи доступність даних ми виокремили три основні сфери інтеграції ВПО в містах: доступ до міської інфраструктури, спроможність міської влади та взаємодія

Складові субіндексу “Доступ до міської інфраструктури”

Для оцінки доступу до інфраструктури ми враховували показники, що свідчать про якість інфраструктури та наявність міських політик у таких сферах, як ринок праці, житло, середня та дошкільна освіта, охорона здоров’я. Таким чином ми намагались врахувати, що у великих містах доступ до інфраструктури кращий, але менші міста можуть сприяти інтеграції ВПО шляхом перерозподілу внутрішніх ресурсів у ті сфери, де тиск на інфраструктуру найбільший.

Для оцінки стану ринку праці ми використали показник середньої заробітної плати штатних працівників. До міських політик у сфері ринку праці віднесли навчальні можливості поза курсами Державної служби зайнятості (у тому числі якщо навчальні курси передбачають пільги для ВПО) та практики створення робочих місць для ВПО. Обидва показники часто передбачають взаємодію з іншими партнерами.

При оцінці доступу до житла ми враховували наявність програм будівництва житла та місць компактного проживання ВПО (гуртожитки, модульні містечка). Відносно місць компактного проживання методологія побудови індексу передбачає як позитивний (через короткострокове вирішення проблем з житлом), так і негативний (через довгострокове обмеження інтеграції) вплив компактного проживання на Індекс.

Доступ до інфраструктури у дошкільній та шкільній освіті ми визначали співвідношенням дітей зі статусом ВПО, які відвідують певний тип навчального закладу, до загальної кількості дітей. Наявність міських програм оцінювали на основі виділених коштів на харчування дітей. Доступ до освіти важливий як для успішної інтеграції дітей, так і для інтеграції батьків, для яких покращується доступ до ринку праці.

Доступ до інфраструктури в сфері охорони здоров’я ми визначали на основі показника кількості лікарів на 10 тисяч населення. Основним індикатором щодо місцевих політик була інформація щодо наявності фінансування для забезпечення медичної допомоги ВПО з числа груп диспансерного обліку за місцем їх фактичного проживання та надання ліків декретованим (тобто тим, що відносяться до групи високого епідемічного ризику) групам населення.

В окрему сферу ми виділили культуру, оскільки вона потенційно може сприяти налагодженню спілкування ВПО та місцевих жителів. Можливості інтеграції через цю сферу ми оцінювали за роботою громадських організацій, організацій ВПО та місцевого населення для встановлення діалогу.

Складові субіндексу “Спроможність міської влади”

При оцінці цієї сфери ми враховували наявність стратегії інтеграції ВПО або інших місцевих політик (програм інтеграції, пунктів про інтеграцію в інших місцевих програмах), звітів про їх виконання та вимірюваності результатів (наявність кількісних і якісних індикаторів оцінки у програмі інтеграції). Також до цієї сфери було віднесено наявність публічної позиції місцевої влади щодо ВПО та впровадження організаційних змін для кращого надання послуг.

Складові субіндексу “Взаємодія”

Відкритість органів місцевої влади ми оцінювали за наявністю (постійного) консультативного органу, який включає представників муніципалітету, організації переселенців, інші громадські організації, донорів та бізнесу, та за наявністю практик взаємодії місцевої влади з громадськими організаціями, організаціями переселенців, донорами для створення та інформування ВПО про можливості в місті (робота, навчання, події тощо).

Залучення переселенців до управління ми оцінювали за наявністю ВПО серед працівників муніципалітету та за наявністю ВПО серед депутатів міської ради.

Як ми збирали дані за індикаторами?

Показники були зібрані протягом квітня-травня 2018 року переважно через запити до відповідних місцевих органів влади або до державних органів влади. Частина даних була зібрана за допомогою пошуку інформації у відкритих джерелах: на сайтах місцевих рад чи її відділів, а також у національних та місцевих ЗМІ. Також частину інформації ми збирали за допомогою інтерв’ю з радниками з питань ВПО , які закріплені за різними областями, і тому могли надати експертні відповіді стосовно деяких показників.

Як ми розраховували індекс?

Ми присвоїли пропорційні частки (по 33,3%) в кінцевому Індексі кожній сфері інтеграції ВПО в містах (доступ до міської інфраструктури, спроможність міської влади та взаємодія). Перед аналізом показники було нормалізовано методом мін-макс. Вага кожного показника у субіндексі була розрахована статистичним методом аналізу головних компонент, згідно рекомендацій OECР щодо розрахунку композитних індексів та проведено базовий аналіз чутливості Індексу.

Слід зазначити, що не всі показники, які можливо включити в Індекс, увійшли до нього. З одного боку, це зумовлено намаганням зробити індекс простим і зрозумілим. З іншого боку, ми зіштовхнулись із відсутністю необхідних даних у всіх містах. Тому не було включено такі показники, як кількість дітей на місце в дитячому садочку, кількість учнів на одного вчителя, кількість ВПО, які звернулись до лікарень/поліклінік, площа житла, яке здається в експлуатацію, кількість ВПО, які проживають у тимчасовому житлі, інформація щодо послуг Державної служби зайнятості, які отримали ВПО, наявність навчальних можливостей (навчання протягом усього життя, ІТ, комунікаційні навички тощо), наявність муніципального транспорту, наявність коштів на програму інтеграції, інформація про збір додаткових даних про ВПО в місті, інформація про те, чи стратегія/план інтеграції прийнята з урахуванням інтересів основних стейкхолдерів, частка у бюджеті інтеграційної програми від донорів, від приватного сектору, дискримінація ВПО під час оренди житла.

Як збиралась інформація щодо успішних практик?

Для того, щоб показати, як може успішно відбуватись інтеграція ВПО за сприяння місцевої влади, ми вирішили описати позитивні практики з тих, про які ми почули чи прочитали під час збору інформації за індикаторами. Про більшість таких практик нам розказали радники з питань ВПО за областями. Більш детальну інформацію про той чи інший випадок ми отримували за допомогою інтерв’ювання засновників чи активістів, які розпочали ту чи іншу справу, вивчення документів та інших джерел.

Успішні практики було обрано за тими ж групами, на які поділені індикатори інтеграції: соціальна інфраструктура та місцеві політики. Також ми намагались показати ті випадки, де можна побачити залученість місцевої влади, або ті, де місцева влада могла б взяти більше участі. Таким чином ми хочемо показати, що місцева влада кожного міста має можливість в більшій чи меншій мірі допомагати та сприяти інтеграції ВПО.

Які є обмеження дослідження?

Деякі з показників було неможливо зібрати через брак ресурсів або через суб’єктивність оцінки таких показників. Зокрема, не всі радники з питань ВПО відповіли на запит щодо інтерв’ю для дослідження, а за Одеською областю радника взагалі не закріплено.

Спроможність розпорядників інформації надати відповідь на запит на публічну інформацію відрізняється в різних містах. У деяких містах при зборі статистики ВПО не виділяють в окрему групу. У таких випадках відсутність інформації ми розглядали як недостатню увагу до інтеграції переміщених осіб та оцінювали показник як 0 балів. Також це вплинуло на вибір індикаторів, що були включені в кінцеву версію індексу: ми надавали перевагу даним, що збирають у якомога більшій кількості міст.

Області було поділено на умовні зони, що обмежило відбір міст. Оскільки з кожної умовної зони було відібрано лише по 4 міста, у вибірку могли не потрапити інші міста з великою (але трохи меншою) кількістю або часткою ВПО.

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати