Відповідно до статті 825 ЦК України, наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом із ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за найм житла за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.

Наймач має право відмовитися від договору найму житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання у ньому (в такому разі законодавство не встановлює вимоги щодо необхідності попередження наймодавця заздалегідь).

Таким чином, законодавство гарантує орендарю можливість односторонньої відмови від договору з єдиною умовою — дотримання строку попередження наймодавця. Договором може бути визначений інший строк попередження наймодавця про відмову від договору найму, ніж визначено у ст. 825 ЦК України, а також наслідки такої відмови (наприклад, неповернення гарантійного платежу у разі відмови протягом перших півроку з початку дії договору тощо). 

Водночас умова договору оренди про неможливість односторонньої відмови орендаря від договору найму, найімовірніше, буде визнана судом такою, що не відповідає вимогам розумності та справедливості, а також суперечить суті відносин оренди житла, а отже, є недійсною.