Це класичний випадок прямої дискримінації, коли особа зазнає обмежень у визнані, реалізації та користуванні своїми правами за ознакою свого соціального статусу і з нею поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою в аналогічній ситуації (ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»). Це заборонено законодавством. 

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а при здійсненні своїх прав зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства, не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян. З іншого боку, принцип свободу договору включає свободу відмови від вступу в договірні правовідносини. 

Законних механізмів примусового забезпечення житлом, власник якого відмовився вступати у відповідні правовідносини з дискримінаційних підстав, не існує. Розвинутої судової практики у справах щодо дискримінації при оренді житла — також. 

Законодавство передбачає деякі інструменти захисту своїх прав у таких випадках.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 

Уповноважений Верховної ради України з прав людини (далі — Уповноважений) — посадова особа, що призначається Верховною Радою України для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод на постійній основі. До мети його діяльності входить, зокрема, запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод. 

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина (за виняткових обставин — довше, але не більше двох років).

У випадку дискримінаційної відмови в оренді житла Уповноважений не може примусити власника переглянути своє рішення, однак може роз’яснити йому дискримінаційний характер такої поведінки і звертатися до органів державної влади з пропозиціями вирішення проблеми.

Звернення до Уповноваженого неефективне, якщо особа звернулась із тим самим питанням до суду: якщо воно вже розглядається судом — він не розглядає звернення, якщо особа спочатку звернулась до Уповноваженого, а потім із тим же питанням до суду — він зупиняє його розгляд.

Суд

Станом на листопад 2023 року в Україні немає розвиненої судової практики у справах про дискримінацію в договірних правовідносинах щодо оренди житла. Однак такі дії можуть мати ознаки завдання особі моральної шкоди.

За ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, в:

  • душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 
  • у приниженні честі та гідності фізичної особи. 

Відмова в оренді житла на дискримінаційних підставах соціального статусу може бути очевидним приниженням честі та гідності особи, а також може завдати відповідних душевних страждань. Отже, такі дії можуть бути предметом позову про відшкодування моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування у такому випадку визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості (абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України).