Психологічна служба у школах: вплив повномасштабної війни

Аналітичний звіт підготовлений командою Cedos у рамках проєкту «Про.Фахівці: Адаптація роботи психологічних служб шкіл до викликів, зумовлених війною» на замовлення  громадської організації «Центр інноваційної освіти «Про.Світ» за підтримки Plan International Ukraine та за сприяння служби освітнього омбудсмена України.

Резюме результатів дослідження

Мета дослідження — аналіз умов праці та змісту роботи працівників психологічної служби закладів загальної середньої освіти (формальні та неформальні обов’язки, робоче навантаження, проблеми та потреби, з якими вони стикаються), впливу повномасштабної війни на їхню діяльність та формування рекомендацій щодо підвищення ефективності роботи практичних психологів і соціальних педагогів шкіл у теперішніх умовах.

Дослідження було проведене упродовж вересня — грудня 2023 року серед працівників психологічної служби Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської областей та складалося із двох частин: кабінетного дослідження і якісного соціологічного дослідження (25 глибинних інтерв’ю). Окрім цього, було проведено 8 експертних інтерв’ю з представниками ІМЗО, ІППО, психологічних служб на рівні області та громади, педагогічного ЗВО.

Були досліджені такі основні аспекти діяльності працівників психологічної служби закладів загальної середньої освіти:

• структура та функції психологічної служби у системі освіти України;
• організація роботи працівників психологічної служби (планування, звітність і ведення документації, організація робочого часу, матеріальне забезпечення, оплата праці та навантаження);
• зміст роботи працівників психологічної служби у школі (порядок визначення тематики роботи, перелік тематик, в т.ч. ті, що виникли внаслідок повномасштабного вторгнення на територію України, взаємодія з учасниками освітнього процесу, роль у ЗЗСО);
• навчання і кваліфікації (вища освіта і практика, навчання молодих фахівців, підвищення кваліфікації).

Узагальнюючи, можна виокремити наступні нижченаведені ключові результати дослідження.

Основні засади діяльності психологічної служби викладені у Положенні про психологічну службу у системі освіти України, відповідно до якого метою її діяльності є:

• сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального роз-витку здобувачів освіти;
• охорона психічного здоров’я;
• надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

Типові штатні розписи передбачають посади практичного психолога та соціального педагога у кожній школі. Станом на 2023/2024 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти налічується 7 019 практичних психологів та 4 089 соціальних педагогів. Водночас їх розподіл між місь-кою та сільською місцевостями неоднорідний. Практичні психологи є у 75% міських і в 40% сільських шкіл, соціальні педагоги — у 46% міських шкіл і у 22% сільських.

ППС планують форми та зміст своєї роботи на навчальний рік, спираючись на Положення про психологічну службу у закладах освіти України, методичні рекомендації та пріоритети роботи психологічної служби, які щороку визначаються МОН України, а також нормативні акти, інформаційні та рекомендаційні матеріали від МОН України та інших урядових структур. До планування можуть долучатися консультанти з НМЦ громади чи області або колеги з інших шкіл у рамках діяльності методичного об’єднання ППС. На планування роботи ППС впливають також запити від учасників освітнього процесу.

ППС звітують одразу на кількох рівнях: від рівня школи до органів управ-ління освітою. Соціальні педагоги, крім звітування про свою роботу, часто стикаються з необхідністю надавати інформацію про учнівство на запит. Інформанти зауважували, що протягом останніх двох навчальних років вимоги до ведення документації та подання звітності дещо послабилися: не за всіма програмами та темами необхідно звітувати, було знято вимоги надсилати паперову звітність.

Практичні психологи та соціальні педагоги, що взяли участь у дослідженні, ведуть документацію та звітність у різний спосіб. Частина з них щоденну документацію веде рукописно у журналах з друкованою основою, а звітність складає в електронному вигляді, роздруковує та передає отримувачам (разом з електронною копією).

ППС організовують свій робочий день навколо двох типів роботи: безпосередньої взаємодії з учасниками освітнього процесу й організаційно-методичної роботи. На практиці співвідношення цих типів роботи може бути дуже різним протягом кожного з робочих днів, протягом тижня чи місяця. У цьому ППС відштовхуються насамперед від можливостей доступу до учасників освітнього процесу (передусім, учнівства).

Як показало дослідження, доступ до учнівства — одна з ключових проблем, з якою стикаються ППС. Вони вимушені підлаштовувати роботу з учнями під рішення вчителів або наявність “вільних уроків”. Тобто фахівці мають домовлятися з учителями чи класними керівниками, аби їм виділили час на уроках, на що останні не завжди погоджуються, або використовувати уроки, коли вчителі відсутні через хворобу. Через обмежені можливості доступу до учнівства, ППС можуть мати обмеження у методах роботи, адже не встигають застосувати їх усі на практиці під час роботи з учнями.

Дистанційний формат роботи є іншим вагомим викликом, з яким стикаються ППС і який полягає у тому, що:

• складно, а подекуди неможливо встановити/підтримувати довірливі стосунки з дітьми;
• форми, методи, методики роботи можуть не працювати або працювати неякісно;
• учасники освітнього процесу рідше звертаються за консультаціями;
• проблема доступу до учнів загострюється.

ППС мають проблеми з матеріально-технічним забезпеченням. Інформанти, особливо практичні психологи, наголошували на тому, що їм для виконання професійних обов’язків необхідний окремий кабінет, водночас на практиці не в усіх вони є. ППС зіштовхуються з проблемою відсутності ресурсів для забезпечення робочих кабінетів або забезпечують їх самостійно. ППС також мають проблеми із наявністю необхідної техніки для роботи.

Норма педагогічного навантаження на ставку заробітної плати для ППС становить 40 годин на тиждень. ППС на різних рівнях (школа, громада, область) висловлювали твердження, що загалом фахівці перевантажені роботою. Багато часу можуть займати консультації на запит вчительства або учнівства, у т.ч. з питань впливу війни на психоемоційний стан, та особливо, якщо йдеться про велику школу. Дехто з інформантів через це не встигає виконувати в повному обсязі заплановану роботу. Респонденти засвідчили, що інколи працюють у позаробочий час — пізно ввечері чи вночі, у вихідні дні.

На визначення конкретних тем і напрямків роботи психологічної служби впливає багато факторів. Передусім це рекомендації МОН України, у яких рекомендовано пріоритетні напрямки, та запит адміністрації ЗЗСО. Також ППС беруть до уваги рекомендації НМЦ різних рівнів і методичних об’єднань.

Повномасштабне вторгнення змусило ППС змінити підходи до роботи та звернути увагу на нові напрямки. У зв’язку з дистанційним навчанням ППС повинні використовувати нові способи комунікації для ефективного залучення дітей онлайн та нові інструменти для проведення діагностики. Щодо тем, то практичні психологи почали працювати з проблемами адаптації до умов війни та з питаннями психологічного травмування внаслідок військових подій. І психологи, і соціальні педагоги почали фахову взаємодію з категоріями дітей, які найбільше постраждали від війни: з дітьми з числа ВПО, дітьми військовослужбовців, з тими, в кого загинув чи безвісти зник хтось із рідних.

Взаємодія з дітьми часто відбувається через класного керівника, але це залежить від конкретного питання і довіри до класного керівника та психолога. Основні два напрямки взаємодії практичних психологів та адміністрації закладу освіти — це планування роботи і підвищення кваліфікації. Здебільшого практичні психологи повинні узгоджувати проведення заходів або просвітницьких подій з адміністрацією школи. Взаємодія соціальних педагогів та адміністрації полягає у плануванні, обговоренні звітів і залученні соціального педагога до вирішення проблемних ситуацій з учнями. Взаємодія практичних психологів з іншими структурами є нерегулярною, на відміну від соціальних педагогів.

Тема булінгу є однією з пріоритетних тем у роботі психологічної служби. ППС планують і проводять заходи для попередження цькування. Під час дистанційного навчання випадків булінгу менше через брак частого контактування дітей одне з одним. У випадку цькування ППС співпрацюють з адміністрацією, педагогами та батьками. Для протидії домашньому насильству ППС працюють з учнями під час виховних годин і планових заходів. У роботі з дітьми з ООП ППС виконують різні функції. Психологи можуть проводити корекцію, уклавши цивільно-правову угоду зі школою, беруть участь у створенні індивідуального плану та проводять моніторинги. Соціальні педагоги переважно долучені до роботи з дітьми з ООП менше, ніж психологи: вони відповідають за соціальний захист і психосоціальний супровід дитини

Фахова підготовка і практичних психологів, і соціальних педагогів відбувається в рамках ширших спеціальностей. Зокрема через це випускники ЗВО не завжди орієнтовані на роботу у школі. Деякі інформанти відзначали брак профільної освіти у соціальних педагогів, які працюють у школах, що впливає на рівень якості виконання ними робочих обов`язків. Частина респондентів були переконані, що профільна вища освіта не дала їм достатньо практичних навичок і розуміння організації роботи ППС. Водночас теоретичною базою вони в цілому задоволені, проте розбиратися, як застосовувати її у роботі, доводилося самостійно. У ЗВО практичні психологи мають проходити педагогічну практику, але з цим виникають проблеми, зокрема через відсутність фінансової компенсації для фахівців у школах.

Серед провайдерів курсів підвищення кваліфікації в інтерв`ю найчастіше згадувалися обласні ІППО, ЗВО, а також декілька онлайн-платформ. За-галом про підвищення кваліфікації в ІППО було багато позитивних відгуків серед інформантів, зокрема про корисні інструменти, матеріали, хоча це й відрізнялося між областями. Деякі учасники дослідження сприймають навчання в ІППО як обов’язкове для атестації, а інших провайдерів оби-рають, якщо їм цікаві теми пропонованого навчання.

Методологія дослідження

В умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну актуальність психологічної підтримки зросла як загалом у країні, так і для учасників освітнього процесу зокрема. У закладах загальної середньої освіти психологічну підтримку забезпечують працівники психологічної служби: практичні психологи та соціальні педагоги.

Мета дослідження

Аналіз умов праці працівників психологічної служби у галузі загальної середньої освіти, а саме формальні та неформальні обов’язки, робоче навантаження, проблеми та потреби, з якими вони стикаються у своїй роботі. Це дослідження дозволило ідентифікувати стан справ і наявні тенденції у роботі працівників психологічної служби, а також запропонувати рекомендації щодо змін, спрямованих на підвищення їхньої спроможності надавати ефективнішу психологічну підтримку. 

Завдання дослідження

• описати типовий робочий день працівників психологічної служби;
• проаналізувати розподіл фактичних обов’язків між вчителями та працівниками психологічної служби;
• описати типові кейси, з якими звертаються учасники освітнього процесу до психологічної служби;
• визначити, з якими проблемами і викликами у своїй роботі стикаються працівники психологічної служби;
• з’ясувати, чи відповідає набір професійних компетентностей, який мають пра-цівники психологічної служби, завданням і викликам, з якими вони стикаються в роботі.

Термін проведення дослідження

Вересень — грудень 2023 року.

Методи і компоненти дослідження

Дослідження складалося із двох частин: кабінетного дослідження і якісного соціологічного дослідження.

У рамках кабінетного дослідження було здійснено аналіз наявних нормативно-правових документів, які регулюють роботу психологічної служби у галузі загальної середньої освіти, аналіз попередніх напрацювань та аналітичних матеріалів, пов’язаних із психологічною службою, а також аналіз вторинних даних, зібраних через запити на доступ до публічної інформації.

Вибірка

У рамках якісного соціологічного дослідження було проведено 25 інтерв’ю: 9 — із соці-альними педагогами та 16 — із практичними психологами (частина учасників досліджен-ня займали обидві посади) ЗЗСО, з них 24 жінки та 1 чоловік.

Географічний розподіл інформант_ок був такий: 7 із Західного макрорегіону (Львівська, Хмельницька, Івано-Франківська, Волинської, Чернівецької області), 7 із Центрального макрорегіону (Чернігівська, Київська, Дніпропетровська, Вінницька області), 7 – Східного макрорегіону (Харківська, Луганська, Донецька області), 4 – Південного макрорегіону (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). 

Контакти інформант_ок збиралися за їхньою згодою через гугл-форму, яка була поширена серед контактів організації «Про.Світ».

Практичне значення отриманих результатів

Отримані дані можуть бути використані для розроблення механізмів адаптації роботи ППС в умовах повномасштабного вторгнення, оновленої моделі функціонування психо-логічної служби у системі освіти України. Також результати дослідження лягли в основу підготовлених ГО “Про.Світ” спільно зі Службою освітнього омбудсмена рекомендацій для МОН України щодо оптимізації роботи психологічної служби ЗЗСО .

Обмеження дослідження

Якісні методи дослідження (глибинні, експертні інтерв’ю) дозволяють визначити зако-номірності, тренди, зробити узагальнення думок і даних, отриманих від певних пред-ставників груп респондентів. Проте оскільки отримані дані не підтверджені кількісним дослідженням, репрезентативність даних може бути обмеженою. Оскільки дослідження фокусувалося лише на працівниках психологічної служби ЗЗСО, його висновки не мо-жуть бути екстрапольовані на всі сфери діяльності психологічної служби у системи освіти України.

У цьому звіті для зручності прочитання ми використовуємо іменник у формі чоловічого роду для позначення особи, гендер якої невідомий або не має значення в конкретному контексті, чи групи осіб різного гендеру, гендер яких невідомий або не має значення в конкретному контексті. Водночас, переважна більшість людей, із якими ми проводили інтерв’ю, були жінками.

Висновки

Проведене дослідження «Психологічна служба у школах: вплив повномасштабної війни» дозволило проаналізувати умови праці та зміст роботи працівників психологічної служ-би закладів загальної середньої освіти, з’ясувати вплив повномасштабної війни на їхню діяльність, зрозуміти необхідні зміни задля підвищення ефективності роботи практичних психологів і соціальних педагогів шкіл у теперішніх умовах.

У ході дослідження було виявлено ряд чинників, які впливають на організацію роботи працівників психологічної служби та дозволяють побачити ключові тенденції функціонування і розвитку служби в цілому.

Робочий день фахівців психологічної служби школи виглядає по-різному, уміщуючи в себе у різних пропорціях роботу з учасниками освітнього процесу і методичну роботу. Ця різність, на погляд авторок, є нормальною, якщо має характеристики внормованості і не впливає на досягнення поставлених цілей. Факторами, які можуть порушувати ста-лість роботи ППС та впливати на її якість визначено раптові/термінові запити від різних інституцій щодо подання певної інформації, звітності, що належать до сфери компетент-ності ППС, вибіркове відвідування педагогами, учнями, батьками заходів, зустрічей, які були погоджені керівництвом у плані роботи ППС, необов’язковість дотримання учасниками освітнього процесу рекомендацій/відвідування консультацій, корекційних занять, що надають/проводять фахівці, нерозуміння запитів з якими можна до них звернутися тощо. Для зменшення вагомості впливу цих факторів важливо формувати план роботи, спираючись не лише на рекомендації МОН України, ІМЗО, управління освіти регіонального чи місцевого рівнів, а й на власноруч проведений моніторинг запитів учнів, педагогів, батьків, адміністрації школи, результати здійсненої психодіагностики, та враховувати у ньому необхідність виконання термінових завдань та запитів.

Вагомий вплив чинить розуміння керівником та педагогічними працівниками змісту ці-лей і завдань роботи ППС, тих позитивних результатів, яких можна досягнути при налагодженні плідної взаємодії усіх відповідальних дорослих за навчання і виховання дітей. Це, як показали результати дослідження, впливає безпосередньо на доступ фахівців ПС до учнівства, що, в свою чергу, свідчить про потребу у розвитку психологічної культури на рівні організації. Водночас інтерв’ювання фахівців у рамках дослідження виявило протиріччя, коли фахівці в одній частині інтерв’ю зазначали, що мають проблему з доступом до учнів, а в іншій – говорили, що не встигають з ними працювати через завантаженість па-перовою роботою, звітами (використання електронної звітності фахівцями відмічається як позитивний факт). На наш погляд, це може свідчити про потребу упорядкування видів діяльності як самим фахівцем, так і їх узгодження з планом роботи школи та інтегрування у шкільну екосистему. Одним із варіантів досягнення цього може бути спільне з педагога-ми, адміністрацією формування річного плану роботи ППС, що дасть розуміння колегам змісту роботи фахівців та надасть їм можливість отримувати підтримку у його виконанні.

Чимало працівників ППС мають додаткове навантаження, або ж роботу поза закладом освіти. Це пов’язано із недостатнім рівнем оплати праці, що призводить до звільнення, суміщення посад, низької кваліфікації працівників; нестачею фахівців у громаді, через що наявних працівників задіюють понаднормово. Респонденти також повідомиляли про непоодинокі випадки їх залучення до виконання завдань, які не належать до сфери їх професійної діяльності (організація заходів, ведення сайту школи, звітність про організа-цію харчування дітей, підготовка статистистичних даних у школі тощо). Це напряму може бути пов’язано із нерозумінням ролі фахівця, як зі сторони адміністрації, так і зі сторони його самого. У результаті цього ППС відволікаються від основних професійних обов’язків, робота накопичується та виконується невчасно, або ж у вечірній час чи на вихідних тощо, що також впливає на професійне вигорання практичних психологів і соціальних педагогів (окремо рівень професійного вигорання у ході дослідження не вивчався, тут враховуємо надану самооцінку респондентів). Окрім вказаних факторів виявлено, що на рівень професійного вигорання ППС впливає контекст війни, виснаженість сучасними реаліями усіх учасників освітнього процесу, робота із різними психологічними пробле-мами, в т.ч. з тими, до яких ППС не були готові з початком повномасштабного вторгнення, “інтоксикація” від професійної комунікації, відсутність фахової підтримки (методичної, су-первізійної, інтервізійної). В якості профілактики або подолання професійного вигорання фахівцям варто ініціювати роботу міждисциплінарних команд, використовувати алгоритми переадресації випадків, користуватися супервізійними послугами (поки що такі послуги надаються НУО або сплачуються фахівцями за власний кошт).

Окремим викликом є дистанційне навчання, що часто ускладнює процес едукації стану учнів, зокрема виявлення домашнього насильства, адже педагоги та ППС не перебува-ють у тісному контакті з дітьми. Навіть явна проблема може бути непоміченою в онлайні. У таких випадках важливо не нехтувати роботою фахівців ПС, надавати їм достатньо мож-ливостей та часу, адже саме під час такого навчання діти менш соціалізовані та більш вразливі.

Респонденти мають різний досвід (як позитивний, так і негативний) взаємодії з інституціями і службами, з якими мають співпрацювати під час виконання своїх професійних обов’язків. Спираючись на отримані результати, можемо зробити припущення, що у разі коли певна служба/інституція не виконує (або виконує формально) з тих чи інших причин свої функції, ППС задля забезпечення найкращих інтересів дітей варто поєднувати зусилля з іншими фахівцями, напрацьовувати свій перелік контактів у громаді/регіоні/на державному рівні, до кого можна звернутися за консультацією/послугою.

Через певну упередженість і соціальний тиск, робота ППС у менших населених пунктах і селах має свою специфіку. Тісні зв’язки в маленькій громаді можуть заважати виконувати свою роботу ППС або ж можуть посилювати фахівців та пришвидшити вирішення тих чи інших випадків.

Робота фахівців служби часто передбачає конфіденційність, а якість залежить від вміння фахівця побудувати довірливі стосунки з учасниками освітнього процесу, але при відсутності окремого кабінета – це неможливо реалізувати. Оснащений необхідним об-ладнанням робочий кабінет, наявні інструменти і методики – це фундамент для якісної роботи фахівців. Респонденти засвідчили, що відчувають нестачу матеріального-технічного забезпечення: ділять кабінети з іншими фахівцями, мають недостатньо обладнання, матеріалів чи інструментів, комп’ютерної чи оргтехніки, нерідко купують за власний кошт витратні матеріали та необхідні речі для подальшої роботи з учнями.

Багатьом ППС не вистачає методичної підтримки, особливо це стосується молодих спе-ціалістів, які тільки-но прийшли із ЗВО і не мають практичного досвіду, розуміння особли-востей виконання своїх завдань, чи специфіки роботи у ЗЗСО тощо. У зв’язку з цим, молоді фахівці швидко втрачають мотивацію та зацікавленість у подальшій роботі. Окремою проблемою респонденти та експерти дослідження визначили те, що практичні психологи і соціальні педагоги, готуються ЗВО в рамках ширших спеціальностей, через що їхні компетентності і кваліфікації певною мірою різняться з тими, що потрібні їм у практичній професійній діяльності. Проблема атестації особливо актуальна для соціальних педагогів, оскільки частина з них готувались за спеціальністю «Соціальна робота», а інша частина взагалі працює не за фахом. Першим кроком до системного вирішення цієї про-блеми може стати формування та затвердження професійного стандарту соціального педагога.

Узагальнення результатів інтерв’ю засвідчили наявний доступ фахівців ПС до якісного підвищення кваліфікації та ознайомлення з міжнародним досвідом психосоціальної підтримки у часи війни як в ІППО, так і в інших надавачів цих послуг. ППС пропонується широкий спектр різноманітних тренінгів, курсів та семінарів з актуальних для них тем. Це позитивний аспект у роботі фахівців ПС який їх надихає та надає їм сучасний актуальний інструментарій для роботи з учасниками освітнього процесу.

Отже, зазначене вище спонукає до розуміння, що проблематика, виявлена у функціонуванні психологічної служби у ЗЗСО, є комплексною, тож і рішення не може бути простим, а має передбачати певну сукупність дій. Модель функціонування ПС в системі освіти має бути переосмислена та включати: фаховий супровід молодих практичних психологів, соціальних педагогів; методичну, супервізійну підтримку вже працюючих в ЗЗСО фахівців; оновлення програм підготовки фахівців у ЗВО; підвищення кваліфікації, орієнто-ване на практичну діяльність і сучасні виклики; повноцінну інтеграцію плану роботи ПС у функціонування шкільної екосистеми; залучення педагогів ЗЗСО до психоедукаційної і профілактичної роботи з учнями у межах їхньої компетенції і професійних обов’язків. Не втрачає актуальності перегляд типових нормативів ставок і рівня оплати праці ППС.