У 2017-2019 роках аналітичний центр CEDOS дослідив взаємодію органів міської влади з громадянським суспільством, а також процеси прийняття управлінських рішень у Києві, Харкові та Львові. Які механізми прийняття рішень дозволяють врахувати потреби жител_ьок*? Які кращі практики існують у цій сфері? Що варто змінити у такій взаємодії, щоби вона була більш ефективною? Щоб відповісти на ці питання, ми опитали службов_иць і представн_иць громадського сектору, а також здійснили аналіз міських стратегічних документів. Результатом дослідження є набір практичних рекомендацій для подолання перешкод у взаємодії представни_ць громадянського суспільства та службов_иць. Вони є доволі універсальними і можуть використовуватися в різних містах. 

Дослідження здійснювалося в рамках проекту “Посилення громадянської участі в українських містах” за підтримки Фундації Чарльза Стюарта Мотта. 

Ілюстрації: Романа Рубан

Не зважаючи на те, що у тексті зображень використовуються тільки жіночі гендеровані закінчення, насправді ми пишемо про всіх: активісток та активістів, службовиць та службовців, жителів та жительок міст. Для спрощення прочитання тексту ми залишили в ньому тільки жіночий рід на позначення сукупності людей різних гендерів, щоби врівноважити перекіс, який існує в україномовному інформаційному просторі, коли використовуються переважно закінчення чоловічого роду. 

Завантажити комікс