Центр екологічних ініціатив “Екодія” – громадська організація, яка об’єднує експерт_ок та активіст_ок навколо ідеї збереження довкілля через вплив на прийняття рішень.

Контекст дослідження

  • Україна в наступні десятиліття буде відмовлятись від вугілля. Це зумовлено кліматичними чинниками (Україна ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, долучається до світових процесів декарбонізації економіки), а також економічними чинниками (з’являються дешевші альтернативи, як-от відновлювані джерела енергії). Цей процес уже відбувається: за останні 16 років було закрито 68 вугільних підприємств.
  • При цьому в Україні існують цілі міста, що залежать від вугілля: наприклад, деякі міста будувались навколо шахти. Якщо таке підприємство закриється, це буде шалений удар по місцевій економіці, почнеться міграція людей з регіону. Велике питання, як зробити таку трансформацію справедливою стосовно людей, які втратять роботу і стосовно регіону.
  • Ми займаємось цією темою останні 4 роки й у 2019 році у нас з’явилась ідея зробити дослідження того, який досвід закриття шахт є в інших країнах і який досвід був в Україні. Ми підготували дослідження «Досвід трансформації шахтарських регіонів: рекомендації для України». Воно охоплювало кілька країн (Україна, Німеччина, Румунія та Чехія). Метою дослідження було сформулювати список рекомендацій для національного та місцевого рівня: як зробити закриття шахти справедливим чином, щоб це несло якнайменші негативні наслідки для регіону та конкретних громад. 

Виклики дослідження

  • У нас постало питання, як ми знайдемо автор_ок дослідження: ми вирішили, що частини про досвід Німеччини, Чехії та Румунії ми будемо замовляти в експерт_ок із цих країн. Процес їхнього пошуку був дуже довгим. Спершу ми були на роздоріжжі: до кого бігти, кого шукати і як це комунікувати. Ми шукали на кожну країну по дві людини: одна аналізувала, що відбувалось на національному рівні, друга – аналізувала прикладний етап на прикладі конкретного регіону. 
  • Ми стикнулися з тим, що дуже складно було оплатити роботу закордонним громадським організаціям з України. Це була проблема. Тут прийшли на допомогу наші німецькі партнери. Ми паралельно комунікували з шістьма людьми в інших країнах та бухгалтером з іншої організації, щоб це все звести і правильно оплатити.
  • Тема для України є новою. У нас є дослідження щодо закриття самих шахт, як це відбувалось технічно. Але про те, як це відбувалось із соціальної точки зору – інформації та досліджень не було. Ми почали шукати виконав_иць у науково-дослідних інститутах. Після одного інтерв’ю, коли я почав запитувати, скільки це може коштувати, нам нарахували близько 100 тисяч євро. Коли я почав казати, що ми громадська організація і в нас нема таких грошей, спитали, скільки є. Я сказав, що є близько двох тисяч, і вони сказали, що «і за дві тисячі ми також зробимо». Зрештою, ми вирішили просто відкрити тендер й обрали консалтингову організацію.

Успіхи дослідження

  • Оскільки ця тема не дуже досліджувана, для локального рівня ми вирішили, що краще, щоб це зробила сама Екодія. Я поїхав у два міста – Нововолинськ і Лисичанськ – подивитись на локальний досвід, що відбувалось, коли позакривались шахти. Це був дуже насичений досвід. В одному місці нас нормально прийняли, спустили в шахту, розказали про весь досвід. У мене був список питань до органів місцевого самоврядування, до громадських організацій, місцевого бізнесу. В іншому місці нас відмовлялись приймати: казали, що ми будемо негативно висвітлювати життя в місті.
  • Ми спілкувались з попереднім Міністерством енергетики, а потім з новим складом. Минулого року почались дуже активні процеси в цьому блоці. В травні було створено Координаційний центр з питань трансформації вугільних регіонів, який охоплює представни_ць уряду, парламенту, асоціації міст, профспілки. Там нема ще представників громадських організацій та наукових інституцій, але почали створюватись такі публічні майданчики, і цей центр повинен затвердити дві ключові для трансформаційних процесів програми.
  • У назві звіту українською ідеться про рекомендації для України. В англійській версії ми вирішили написати рекомендації для України та інших європейських країн. Після цього я помітив, що цим дослідженням почали послуговуватись наші міжнародні партнери, інші громадські організації. Не обмежуватись лише Україною було гарним рішенням. 

Висновки

  • Дуже важливою у підготовці будь-якого дослідження є команда і вибудова й налагодження партнерств. Врешті-решт ми знайшли виконавців саме за допомогою коаліції громадських організацій Європейського Союзу, які займаються питаннями відмови від вугілля «Europe beyond coal». Представни_ць Румунії та Чехії я знайшов саме комунікуючи з цією коаліцією, і це сильно допомогло.
  • Треба розпочинати якнайширший діалог з усіма зацікавленими сторонами з найперших днів. Часто на національному рівні пишуть красиві й добрі програми, але без консультацій з людьми, які будуть їх впроваджувати на місцях. Потім, коли людям в регіонах потрібно виконати цю програму, вони не сприймають її як щось своє. 
  • Дуже круто і корисно говорити про нашу тему з представни_цями місцевих громад. Зовсім інша ситуація, коли прийду не лише я, а ще й представни_ці конкретних вугільних громад, мери, які всі доносять ту саму тезу. 
  • Координуючи це дослідження, я зрозумів, що насправді, якщо в тебе є партнери, якщо ти вибудував ці відносини як всередині України, так і закордоном, набагато легше залучати експерт_ок. Це потрібно культивувати, бо іноді у нас є переконання «ми самі будемо все робити». Звісно, це можна робити, але це буде набагато складніше, ніж у партнерстві. 
  • Іноді було легше контактувати з представни_цями Чехії чи Румунії, ніж робити це в Україні. Іноді відношення до громадських організацій, які замовляють дослідження, може бути таким, що дуже складно вибудувати комунікацію.
  • Це завжди складно зробити, але дуже важливо потрапити в «ідеальний шторм», коли починаються процеси на міжнародному, на національному, на місцевому рівнях, коли потім дослідження виходить в правильний момент і воно використовується. З цим, звісно, не підгадати, але якщо виходить – то це може підсилити роботу.
  • На першому місці у підготовці будь-яких матеріалів, що замовляються, – труднощі комунікації. Коли людина в іншій країні – це ускладнює миттєву комунікацію. Усе може затягуватись банально через часові пояси і через те, що ми знаходимось не в одному просторі.
  • Іноді експерт_ки з Європейського союзу можуть не розглядати запити від українських громадських організацій, бо наші процеси для них не такі актуальні. Тут моя рекомендація працювати через партнерства. Мені пощастило, що в темі відмови від вугілля працює багато організацій в Європі, які насправді дуже відкриті, готові й раді були допомогти та поділились своїми контактами.
  • Координація будь-якого дослідження, тим більше міжнародного – це велика робота, це складно. Коли додається міжнародний аспект, той таймлайн, який ти собі закладаєш в голові, треба ще подовжити. Під час комунікації з іншими країнами іноді було складно дочекатися відповіді й усе проговорити.
  • Насправді все це має сенс, бо коли ти потім презентуєш, і є конкретні приклади, конкретні люди і експертність, це лише підвищує якість твоєї роботи та адвокації. Ми не робимо дослідження заради дослідження. Ми хочемо, щоб воно впливало на прийняття рішень, на ситуацію у країні. І чим більш виваженим воно буде з точки зору автор_ок дослідження, матчастини, тим це буде потім краще адвокатувати та легше доносити до аудиторії.