Всесвітній фонд природи “WWF” – одна з найвпливовіших і найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, яка нараховує понад 5 млн прихильників і має представництво у понад сотні країн світу. Основні напрями роботи фонду – охорона лісів, прісноводних водойм, морів та океанів; збереження видів флори та фауни; мінімізація впливу токсичних речовин; питання змін клімату.

Контекст дослідження

  • Назва дослідження: “Базове дослідження стану та напрямків розвитку екологічної політики в Україні та перспектив посилення участі організацій громадянського суспільства у розбудові та впровадженні політик, дружніх для довкілля”. Дослідження було зроблено на замовлення Міжнародного фонду “Відродження” у 2019 році. Дослідницька група складалась з еколог_инь, аналітик_инь, юрист_ок. Також залучали соціолога та професійних модератор_ок.
  • Мета дослідження – зробити базовий “зріз” загальної ситуації у сфері екології в Україні станом на 2018 – початок 2019 року, щоб зафіксувати основні проблеми, процеси й потреби, пов’язані із захистом довкілля у національному, місцевому, регіональному та глобальному вимірах, а також дослідити рівень залученості й роль неурядових організацій України у формуванні екологічної політики та вирішенні екологічних питань.
  • Предметами дослідження стали: 1) загальний стан у сфері екології в України, 2) місце неурядових організацій на карті процесів у екологічній сфері.

Методологія

аналіз відкритих даних, аналіз основних стратегічних документів державної політики, паперове та онлайн анкетування, фокус-групи 

  • Дослідження тривало 4 місяці. Ми робили дослідження по всій Україні: умовно поділили Україну на 5 регіонів (Північний, Східний, Центральний, Південний, Західний) для того, щоб можна було порівняти і залученість громадських організацій, і екологічні проблеми.
  • Дослідження проходило у три етапи: кабінетне, дослідження та підготовка звіту. 
  • Кабінетне дослідження: аналіз основних екологічних проблем і пріоритетів екологічної політики, аналіз основних стейкхолдерів.
  • Польове дослідження: письмові запити до органів влади щодо бюджетного фінансування екологічних проєктів, анкетування, проведення фокус-груп (6 фокус-груп у 5 регіонах України). 
  • Дослідження впливу громадських організацій у формуванні політики складалося з таких етапів: 1) пошук активних громадських організацій, 2) підготовка і розсилка запитів до обласних органів влади щодо фінансування екологічних проєктів, 3) 6 фокус-групи у регіонах України, 4) проведення анкетування, 5) підготовка висновків та рекомендацій.
  • Щоб знайти громадські організації, ми звернулись до реєстру громадських об’єднань. Реєстр видав понад 1890 організацій, що займаються охороною природи. Досвід показує, що стільки організацій не існує. Ми вирішили перевірити усі організації на наявність сайту або Facebook-сторінки, чи залишали вони коментарі в Реєстрі оцінки впливу на довкілля, перевірили всі українські мережі, платформи. Зрештою, ми знайшли лише 272 “живі” організації.

Виклики дослідження

  • Не було такого визначення екологічних проблем, яке б погодили всі учасники. Через це за основу ми брали Закон України “Про основні засади державної екологічної політики України на період до 2030 року” і взяли до аналізу ті проблеми, яких торкається цей закон.
  • У експертів-науковців, громадських організацій не було спільного бачення щодо того, як саме потрібно аналізувати екологічні проблеми, тому ми вирішили йти в рамках закону “Про основні засади державної екологічної політики…” і використовували статистичні дані. В Україні є проблеми зі статистикою, але ці дані є офіційними. 
  • Ми запросили всі знайдені нами 272 організації заповнити анкети. Спершу відповідей було небагато, з деяких регіонів, наприклад, центрального, відповідей майже не було. Тоді ми почали слідкувати за заходами, що відбуваються в центральному регіоні й навіть під’їжджали туди з паперовими анкетами та просили заповнити паперовий варіант. Для деяких такий варіант анкети був більш дружній – у громадських організаціях є люди, які трошки не дуже дружать із гуглом.

Успіхи дослідження

  • Ми візуалізували інформацію, потім групували по всіх областях. Потім ми, наприклад, бачили, що гостра увага у вирішенні проблеми забруднення повітря двоокисом вуглецю має приділятись центральному, південному і західному регіонам. Так ми робили по всіх проблемах. 
  • Усі проблеми зведені в одну таблицю, щоб будь-хто: політик_иня, громадськ_а діяч_ка, донор, будь-як_а мешкан_ка України могли звернути увагу, чи певна проблема в їхньому регіоні є гостра й актуальна чи ні, а також щоб вони могли впливати на рішення, вироблення політик і фінансування в регіоні. 
  • Вже багато років ми працюємо над вирішенням екологічних навантажень від малої енергетики. У 2016 році громадські організації у карпатському регіоні почали тему, що малі ГЕС не є екологічно чистими. Вважалось, що саме для цього регіону це є великою проблемою. Коли ми зібрали кількість малих ГЕС і нанесли їх на карту, то побачили, що їх багато не у Карпатському регіоні. Їх багато в Хмельницькій та Вінницькій області. Ці ж області мовчать – тобто інформація до них не доходить. Виявилось, що в цих областях майже нема громадських організацій, які можуть про це говорити. 

Висновки

  • Для того, щоб політичні рішення були ефективні, щоб була сформована ефективна політика, до прийняття рішення обов’язково мають бути залучені влада, бізнес і громадськість. Також дуже важливо використовувати наукові дані при виробленні політики. Якщо якась з учасни_ць не буде залучен_а, рішення може бути  неефективне і надалі не реалізуватись.
  • Коли ми аналізуємо проблему, обов’язково потрібно візуалізувати дані, робити їх легкими та доступними для сприйняття. Якщо це просто 50 сторінок тексту – його неможливо ні проаналізувати, ні потім обговорювати з громадськістю, політиками і бізнесом.
  • Там, де є громадські організації, там проєктів по малій енергетиці, які є спірними й проблемними, майже немає. Там, де немає громадських організацій, проєкти будуються і ніхто не може протистояти й змусити робити проєкти екологічно правильними. 
  • При проведенні фокус-груп у регіонах обов’язково треба знаходити помічни_ць – місцеві організації, які допоможуть з організацією. Місцеві громадські організації знають більше деталей, специфіку регіону. Всі активніше приєднувались до фокус-групи на заклик місцевої організації, а не київської. Також ми можемо не врахувати певні моменти на місцевому рівні: хто з ким конфліктує, як можна мінімізувати певні ризики, навіть яке приміщення обрати.
  • Із фокус-групами важливі консультації із соціолог_инею, як_а допоможе сформувати питання і правильно налаштувати фокус-групу. Ми також запросили професійного модератора. Фокус-група у нас тривала трохи більше, ніж 4 години, і ми намагались створити комфортну атмосферу, щоб люди справді ділились інформацією – для цього важливо запросити людей-професіоналів, які вміють організовувати таку атмосферу. 
  • На фокус-групах учасни_ць не має бути забагато – до 9-12 людей. Фокус-групи в різних регіонах краще робити одну за одною в певний період, до двох тижнів: організації обмінюються інформацією і потім запитують, “чому ви до нас не приїхали”, “чому приїхали до тих першими”. 
  • Потрібно робити і фокус-групи, і анкетування. Фокус-групи дають можливість зрозуміти проблеми людей і громадських організацій, їхній стан, їхнє внутрішнє відношення до ситуації. Наприклад, на фокус-групах нам розповідали, що влада всіх рівнів працює неефективно, водночас під час анкетування 70% написали, що екологічні питання на обласному рівні вирішуються ефективно. Під час фокус-груп багато говорили про проблеми співпраці з науковими установами, хоча під час анкетування 82% опитаних зазначили, що працюють з вченими та експерт_ками з екологічних питань. Тобто іноді люди бояться письмово згадувати факти того, що є якісь проблеми й бояться їх показати (під час фокус-груп, на відміну від анкетування, згадували про тиск та погроз з боку влади та бізнесу).
  • Анкетування корисне, якщо потрібна інформація по проєктах, по тому, скільки організація працює, скільки має людей і так далі – так можна отримати дати й цифри.
  • Під час підготовки та проведення фокус-груп треба використовувати адаптивний менеджмент: ми навіть не уявляли проблеми регіону, і треба було звернути увагу на трошки інший бік. 
  • Дуже потрібно візуалізувати аналіз системи влади: так і нам було легше зрозуміти, хто відповідальний за які проблеми, і з іншими громадськими організаціями ми ділились цією інформацією. 
  • Якщо питання потім потрібно аналізувати, потрібно зробити так, щоб вони були дружні до респондент_ок, треба залучати соціолог_иню. На початку ми не розуміли ефективності його залучення. Коли ми почали тестувати питання, то зрозуміли, що не всі однаково розуміють питання. Тоді нам порадили залучити соціолог_иню, як_а сформує список питань так, щоб вони були дружніми до респондент_ок, і ми потім могли правильно їх проаналізувати. 
  • Якщо робите дослідження у команді, треба, щоб кож_на розумі_ла свою роль у дослідженні. Якщо не зрозумілі ролі й “зараз ми гуртом накидаємо” – починається бардак. Десь перші два тижні ми намагались розмежувати, хто що робить. Це важливо, бо перший тиждень дві людини шукали одну й ту саму інформацію.