Аналітичний центр DiXi group досліджує і консультує щодо інформаційної політики, енергетики, безпеки та інновацій. Місія аналітичного центру – запроваджувати рішення, адвокатувати правила, які сприятимуть загальному доступу до якісної і чистої енергії. Організація захищає покращення прозорості до інформації в цьому напрямі, конкурентні ринки газу й електроенергії, посилення споживачів.

Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович розповідає про досвід організації у підготовці кількох різних форматів аналітики.

Діяльність аналітичного центру

  • Ми потроху дрейфуємо від класичної аналітики в різних її жанрах до речей більш сервісних та цифрових. По-перше, більш прикладних рішень потребує аудиторія, по-друге, ми намагаємось виходити на самоокупність. Крім класичної аналітики, ми працюємо у цифровому напрямку. У нас є сайт, який є акумулятором інформації в нашому секторі. Зараз ми працюємо над його перезапуском. 
  • Також маємо мобільний додаток «Енергетик онлайн» – за допомогою нього ми допомагаємо споживачам розв’язувати їхні предметні проблеми, допомагаємо вести скарги, які вони дають на постачальників послуг, на операторів розподільчих мереж у газі й електроенергії. Допомагаємо споживачам бути більш обізнаними, намагаємось спільно з Національною комісією з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розв’язати проблеми споживачів.
  • Інший наш продукт – це «Газотека», інструмент порівняння цінових пропозицій, які існують на ринку газу. Дуже сподіваємось, що реформа на ринку електроенергії теж дозволить споживачам змінювати постачальника – тоді, можливо, у нас буде «Енерготека».
  • Продовжує також жити й розвиватись як профільний медіахаб сайт «Українська енергетика». 
  • Також ми розвиваємо сферу навчання: запустили платформу «Київська школа енергетичної політики». У ній ми пропонуємо різні програми підвищення професійних знань у сфері енергетики.
  • Наша організація займається проведенням заходів і консалтингом – наприклад, допомагаємо проводити опитування, протестувати щось у компанії. 

Принципи роботи

  • Робота з аналітикою – багатоступеневий процес. У нас в організації він залучає не лише аналітик_инь, а й інші команди, які працюють не лише над тим, як виготовити якісний продукт, а і як його правильно презентувати.
  • Ми використовуємо різні методології: аналіз нормативно-правових актів, оцінку впливу, якісні й кількісні соціологічні дослідження. 
  • Часто у нас є колективна робота: наприклад, хтось пише розділ і паралельно перевіряє розділ колег. Зазвичай у нас не менше двох-трьох ітерацій над документом: робота з різними його версіями. Часто це передбачає консультації з безпосередніми стейкхолдерами, компаніями чи ринком, про який ідеться. Ми намагаємось це робити, щоб потім під час презентації не було неприємних сюрпризів.
  • Маємо обов’язкові внутрішній peer-review, за можливості й зовнішній. Обов’язкові перевірки на плагіат. 
  • Після виготовлення дослідження перетворюємо їх у презентації. Якщо використовуємо якісь дані – часто даємо на них або посилання, або додаємо весь масив даних. Зараз в окремих продуктах навіть пробуємо комерціалізувати, тобто сам масив даних, що несе певну додану вартість, намагаємось пропонувати на комерційних засадах. Наприклад, рейтинг постачальників як продукт доступний, а щодо даних, які ми аналізували, ведемо діалоги з компаніями.
  • З досліджень можемо робити інфографіку, можемо створювати тизери-трейлери для соцмереж. 
  • Мало кому вже зараз цікаво читати довгі продукти на 50-100 сторінок. І депутати, і урядовці хочуть чогось швидкого. Існує запит на «короткі продукти»: прості, зрозумілі, швидкі.

Policy brief

  • У класичному розумінні policy brief – до 5 сторінок. Ми намагаємось дотримуватись обмеження у 10 сторінок. Усі додаткові речі з розрахунками, з бекграундом інформації ми подаємо в додатках. 
  • Обов’язково перші 1-2 сторінки – резюме. У людини, в якої немає часу прочитати весь policy brief, може знайтись час прочитати одну-дві сторінки з ключовими висновками й рекомендаціями. Такі продукти мають бути максимально концентровані.
  • Щоб людина не губилась у полотні тексту, ми вітаємо різного роду виноски, графіки, бокси, графіки. Вони розбавляють текст і роблять його більш зручним для сприйняття.
  • Коли ми робимо policy brief, ми відштовхуємось від певної сукупності тез. Ми називаємо це message house: це певний помітний заголовок, цифри й факти, які ми використовуємо, і конкретна рекомендація, яку ми даємо. Відповідно до цих тез і формується сама презентація. Так зрозуміло, які тези ви хочете сказати, що потрібно розкручувати комунікаційній команді.
  • Ми робили неформальні обговорення, останніх двох policy brief-ів, які стосуються газу, ще коли вони були на етапі драфтів. Ми зібрали зацікавлених сторін, експерт_ок, обговорили валідність наших висновків та рекомендацій і таким чином доробили наш продукт, так що він не викликає якогось несприйняття, а навпаки актуалізує тематику.
  • З огляду на фінансову кризу в секторі, є постійний пошук, як залучити фінансування, використовуючи міжнародні механізми. Ми використали такий інтерес, щоб випустити policy brief, який стосується нового механізму ЄС з фінансування ВДЕ.

Alert, позиційна записка

  • Це те, що ми випускаємо «на злобу дня»: 1) Ми хочемо сказати, що не згодні з тим, що відбувається; порушити питання перед міжнародними партнерами про те, що хтось щось робить не так; застерегти від помилок; запропонувати вихід зі складної ситуації. 2) Виникає певна складна ситуація на ринку і ми хочемо запропонувати якісь швидкі рішення.
  • За допомогою alert-ів ми більше порушуємо питання перед міжнародними партнерами, позиційні записки – це радше аналіз ситуації та пропозиція швидких рішень. 
  • Такі продукти не є довгими, приблизно 1-2 сторінки, максимум до 5 сторінок. Додатки можуть бути, але ними радимо не зловживати. 
  • Орієнтовна структура: 1) Що сталось? 2) Аналіз того, що відбулось із погляду переваг та ризиків. 3) Резюме з висновками і рекомендаціями.
  • Цей жанр вимагає певної швидкої реакції, тому в таких продуктах ми не надто заморочуємось із дизайном.

Висновки

  • Варто розуміти потреби тих, кому адресується аналітика, або це урядовці, або це бізнес-асоціації. 
  • Важлива також актуальність, прив’язка до конкретних developments (подій) – це додає актуальності й затребуваності швидким форматам. 
  • Важлива дилема, з якою всі стикаються, особливо при підготовці швидких форматів, – швидкість vs якість. Тут складно давати якісь однозначні поради. Іноді ми «перетримуємо» позиційні записки, щоб працювати з якісними рекомендаціями, щоб не писати загально очевидні речі, а пропонувати більш предметні варіанти. Щодо alert-ів, точно не варто довго чекати: описали ситуацію, описали які є ризики, чітко далі свою позицію і дві-три рекомендації.
  • З донорами можна і варто говорити  про перепрограмування, якщо щось змінюється, про певну гнучкість стосовно тематики. У донора є свої пріоритети. До них необхідно апелювати, якщо ми бачимо, що ситуація та запити змінюються, і ми зможемо досягти більшого впливу, якщо змінимо проєкт. Вплив – це те, що донори очікують отримати від проєкту. 
  • Постійний фандрейзинг: якщо ви бачите ту сферу, яку поки що не підтримують ваші донори, потрібно йти й шукати під це ресурси.
  • Комерціалізація – досить тривалий процес. Складними є організаційні та психологічні перетворення. Одна справа – неприбуткові проєкти, коли ти відпрацьовуєш грант. Зовсім інше – думати про продаж своїх послуг, своєї аналітики. Це вимагає по-іншому подивитись на потреби, що існують в аудиторій, які за це платять. Моя порада – думати при цьому і про зміну структури організації, і про юридичні консультації, які будуть потрібні, щоб уникнути потенційних конфліктів інтересів у команді.