Cedos та ще понад 130 українських громадських організацій долучилися до заяви про неможливість проведення демократичних виборів без сталого миру, яку підготувала Громадянська мережа ОПОРА. Нижче наводимо повний текст заяви.

Демократія під час війни повинна бути ще більш захищеною, ніж у мирний час, адже ціна помилки чи втрати довіри надзвичайно висока.

Енергію друзів і партнерів слід спрямовувати в системну роботу, щоб кінцевий результат справжнього волевиявлення в безпечному майбутньому відтворював винятково політичну волю Українського народу. Як не існує відмінних міжнародних стандартів для мирних і постконфліктних виборів, так і не існує іншого мірила демократії, ніж реальний доступ громадян до управління своєю державою через своїх представників, законно обраних на вільних та чесних виборах шляхом таємного голосування без залякування та погроз.

Саме Росія, вчинивши неспровокований акт агресії проти суверенної держави, унеможливлює проведення в Україні президентських та парламентських виборів. Ця країна не є демократичною: тут немає опозиції, медіа, мінімальних прав та свобод і політичного плюралізму. Натомість український консенсус про вибори не раніше, ніж за пів року після закінчення правового режиму воєнного стану, підтриманий владою, опозицією, суспільством. Легітимність української влади — виняткова прерогатива Українського народу.

Будь-який мирний процес повинен враховувати голос України та логічну послідовність дій для відновлення електоральних циклів: 1) сталий режим припинення вогню під гарантії безпеки країн-гарантів, 2) підготовка до виборів та відновлення відповідної інфраструктури; 3) проведення виборів після досягнення сталого миру, скасування правового режиму воєнного стану та міжнародно-правового врегулювання війни.

Вибори в перспективі найближчого півріччя не відповідають ані безпековим реаліям, ані політико-економічній ситуації, ані суспільним настроям в Україні. Станом на лютий 2024 року 69% українців вважали, що Володимир Зеленський має залишатися Президентом до завершення воєнного стану без проведення виборів. Це є реальним доказом єдності в суспільстві та шанобливого ставлення до військових, які зараз захищають Україну і не можуть повноцінно бути частиною політичного процесу.

Очевидно, що з точки зору Конституції й законодавства проведення виборів під час воєнного стану заборонене, а влада в цей період продовжує легітимно і безперервно здійснювати свої повноваження.

Одним із найголовніших викликів для проведення виборів в Україні без настання сталого миру є відсутність належних правових механізмів для їх організації та забезпечення участі виборців. Формування цих механізмів повинне враховувати наслідки агресії. Крім створення необхідної законодавчої бази для проведення повоєнних виборів, не кажучи вже про вибори в умовах війни, Україні потрібно забезпечити голосування для мільйонів громадян, зокрема тих, хто вимушено перебуває за кордоном, внутрішньо переміщених осіб, що залишили свої домівки через руйнування населених пунктів, та військовослужбовців, які захищають країну.

Своєю чергою для належного проведення виборів мають бути створені демократичні умови, зокрема можливість вільної діяльності медіа, політичних партій, громадських організацій, пошук парламентського консенсусу навколо правил. Тож для трансформаційного переходу між правовим режимом воєнного стану та проведенням виборчої кампанії потрібен додатковий час.

Вибори — це про свободу формування політичної волі й підготовку та організацію голосування. Не менш важливими є і буденні завдання, які в повоєнних умовах набувають критичного значення: робота комісій, безпечні приміщення для голосування, захищені від кібератак інформаційні системи, прозорість та безпечність процесу в цілому.

Нестабільна безпекова ситуація, загроза обстрілів, терористичних актів та диверсій, а також масштабне мінування територій створюють суттєві перешкоди на всіх етапах виборчого процесу: від доставки виборчих бюлетенів на дільниці до можливості належного спостереження за виборчими процедурами, від проведення агітації до потенційно низької явки виборців через безпекові загрози. Фундаментальні принципи — рівне та загальне виборче право — можуть опинитися під загрозою. Проведення виборів в умовах, коли кандидати та виборці можуть стати мішенню для ракет та дронів, суперечить принципам прав людини.

Найбільшим викликом для електоральної демократії в Україні стане втручання у цей процес Росії, яка буде готова застосовувати для цього будь-які засоби — від кібератак до прямого підкупу виборців, від поширення дезінформації й розколювання суспільства за її допомогою до дискредитації “неприйнятних” для російської влади кандидатів та фінансування кампаній лояльних політиків. Україна — і держава, і суспільство, — має підготуватися до такого втручання, аби зберегти суверенітет, демократію та свободу, які і захищають українці на полі бою. Для цього необхідні достатня кількість часу, незалежний аудит ризиків та суттєве посилення механізмів протидії незаконному втручанню у вибори.

Безсумнівно, вибори в Україні мають відбутися — але тільки після завершення війни та досягнення сталого миру, настання безпекових та інших умов, за яких вибори можливо буде організувати вільно, чесно, демократично і доступно. Україна ніколи не відмовлялася від проведення виборів, але для їх організації потрібні час і ресурси, а не вимоги.

Ми будемо щиро вдячні, якщо лідери вільного світу будуть інвестувати енергію й ресурси в гарантії безпеки для України, а також підготовку до перших повоєнних виборів першочергово. Це сприятиме їх якнайшвидшому проведенню відповідно до міжнародних стандартів.