Видатки загального фонду Міністерства освіти та науки у проекті Державного бюджету на 2015 рік , на перший погляд, суттєво скоротилися – порівняно з попереднім роком на 3,6 млрд гривень, або на 23%. Проте при уважнішому вивченні стає зрозуміло, що розробники бюджету не стільки урізали фінансування, скільки перетасували його, забравши з одних статей і перекинувши на інші. Основна частина "скорочення" припадає на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах (мінус 90% фінансування, або 1,1 млрд економії) та на підготовку кадрів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (ця стаття та понад 3 млрд видатків на неї взагалі зникли з державного бюджету, оскільки навчальні заклади цього типу проект Держбюджету переводить на фінансування органами місцевого самоврядування). Водночас з’явилася державна субвенція місцевим бюджетам на підготовку робітничих кадрів у розмірі 5,57 млрд гривень – в яку, треба розуміти, потрапляє фінансування ПТНЗ та ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, які, згідно з новим Законом «Про вищу освіту», повинні перейти до сфери професійної освіти, якщо не ліцензують освітні програми з випуску бакалаврів. З урахуванням цієї субвенції заплановані видатки загального фонду на підготовку кадрів (не тільки МОНу, а й інших міністерств, в яких передбачені ці статті витрат) зросли на 9%. При порівнянні із минулорічним бюджетом треба мати на увазі, що у проекті на 2015 рік видатки на підготовку кадрів у ВНЗ, підпорядкованих деяким міністерствам, включені до видатків Міністерства освіти (це стосується, наприклад, університетів, підпорядкованих Мінагрополітики, витрати на які у попередніх бюджетах включалися до видатків саме цього міністерства).

З’явилися 262 тис на атестацію кадрів та акредитацію навчальних закладів, у минулорічному бюджеті взагалі не передбачалося коштів на це, у ЗНО забрали 3 млн з 96.7 млн. Дещо скоротили бюджет університету Шевченка – на 47 млн з 634 млн, тобто на 7% (включаючи загальний та спеціальний фонди). 5 млн додали МОНу на управління освітою, майже 12 млн – на державні премії та стипендії (що практично подвоює їхній розмір), 1 млн на олімпіади, майже 20 млн – на пільговий проїзд для учнів та студентів, вивівши його фінансування на рівень 2013 року. У 4 рази – до 60 млн – скоротили методичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності навчальних закладів, але відчутно додали грошей Держінспекції навчальних закладів – 500 тис, або 20% (втім, порівняно з 2013 роком її фінансування все одно менше на 18%).

Взагалі зникли з бюджету статті видатків на позашкільну освіту та оздоровлення (28,8 млн), поглиблену освіту з фізики і математи, спорту у спеціалізованих школах-інтернатах (112, 6 млн), лишилося тільки 8 млн на освіту у школах соціальної реабілітації (зі 112 млн).

Що стосується фінансування науки, то у Національної академії наук забрали 119,7 млн гривень, що складає 5% скорочення порівняно з минулим роком (втім, для традиційно низьких витрат на НАН навіть 5% урізання стане дуже відчутним). Загалом же видатки на дослідження, розробки та підготовку наукових кадрів по усім міністерствам та відомствам зросли на 8,5 млн, однак якщо порівнювати з показником 2013 року, то планується скорочення на 490 млн.

Підсумовуючи, за усіма скороченнями та збільшеннями видатків складається враження, що в цілому освітній бюджет не зазнав суттєвих урізань. Втім, так здається лише поки ми не згадаємо про інфляцію, яка з січня по листопад 2014 року вже склала 21,2%. На наступний рік очікування також невеселі, за деякими оцінками, вона може скласти 18%. Таким чином, відсутність скорочення у номінальних величинах означатиме скорочення на 30-40% у реальних. З огляду на ріст комунальних тарифів та пропозиції Мінфіну скасувати індексації заробітної плати бюджетникам освітянам (як, власне, і усім бюджетникам) виживати буде непросто.

Детальне зіставлення видатків на освіту і науку у 2013-2015 роках