Українські студенти за кордоном: факти та стереотипи

Ми щороку збираємо та аналізуємо дані про кількість українських громадян, які навчаються у закордонних університетах. Методологія збору даних залишається майже незмінною вже кілька років.

Показати методологію

Минулого року ми висунули кілька робочих гіпотез про те, які фактори пояснюють обсяги та напрямки студентської міграції, а також показали детальний розподіл українських студентів за кордоном за статтю, типами закладів, містами та спеціальностями. Цього року ми хотіли би перевірити поширені уявлення, пов’язані із виїздом українських студентів за кордон. Тож спочатку ми традиційно подамо дані, а потім перейдемо до розгляду цих уявлень.

Число українців на студіях в іноземних університетах станом на 2015/2016 навчальний рік становило 66 668 осіб (дані з Бельгії та Греції за 2014/2015 та 2013/2014 роки відповідно). Серед найбільш бажаних для навчання країн, як і раніше, залишаються Польща, Німеччина, Росія, Канада, Італія, Чехія, США, Іспанія, Австрія, Франція та Угорщина. Динаміка зростання з 2009 по 2016 роки склала 176%. Якщо порівнювати два останні роки, то приріст складає майже 20% або ж 10 934 осіб. Причому 2/3 цього приросту склали саме українці, які навчаються в польських університетах. Вони показали найбільш стрімке збільшення, як в абсолютному, так і відносному показниках, – з 22 833 до 30 041 особи (майже 32%). Також значний відносний та абсолютний приріст українських громадян на студіях демонстрували канадські, словацькі та італійські університети.

Приріст українських студентів у російських університетах дещо сповільнився, їх кількість зросла трохи більше, ніж на тисячу осіб. Нагадаємо, що таке зростання не є характерним для попередніх років до російської агресії. Тому, вочевидь, здебільшого воно є результатом вимушеної міграції українців вступного віку з тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей до Росії.

У глобальній популяції студентів, які навчаються не в країнах свого громадянства, українці складають трохи більше, ніж соту частину. Аналіз кожної країни призначення дозволяє визначити, наскільки важливими для неї є саме українці. Вже традиційно частка українців серед іноземних студентів Польщі є доволі відчутною – у 2015/2016 році вона склала 57%. У решті країн українці значно поступаються іншим студентським діаспорам. Наприклад, в Росії українських студентів значно менше, ніж студентів з країн Центральної Азії. Чехія та Угорщина, хоча й приваблюють чимало українців, є більш бажаними для молоді з балканських країн. Водночас у Словаччині українці поступово виходять у лідери.

США: 1680 осіб (0.16%), Австралія: 164 особи (0.06%)

Прогноз на 2016/2017

На сьогодні ми вже маємо дані про кількість українських студентів у 2016/2017 навчальному році в Австрії, Білорусі, Болгарії, Естонії, Італії, Латвії, Литві, Молдові, Німеччині, Польщі, Росії, Словаччині та США. Зокрема у польських університетах на програмах повного циклу навчалось 33 370 українських громадян. Таким чином, закладаючи, що в решті країн тренд останніх років буде збережений, можна припустити, що у 2016/2017 навчальному році за кордоном навчалось щонайменше 72 000 українських громадян.

PhD-студенти

Цього року ми вперше спробували зібрати інформацію про кількість українських громадян, які навчаються за кордоном на PhD-програмах. У цій категорії ми маємо дані з 14 країн, де станом на 2015/2016 навчальний рік навчалось понад 1600 українців. Потрібно зауважити, що через платний доступ до даних серед них відсутні США, Канада та Великобританія, які гіпотетично приваблюють молодих українських науковців не менше ніж Франція або навіть Німеччина. Проте навіть такі дані дають змогу зробити висновки про те, яким країнам надають перевагу українці, які хочуть отримати науковий ступінь. У Швейцарії та Чехії кількість українців, які роблять свої PhD, збільшилась удвічі за останні вісім років. Німеччина, яка, правдоподібно, має найбільше українських аспірантів, за ці роки збільшила їх кількість на 20%. У Польщі зростання протягом лише останніх трьох років склало 40%.

Для розгляду уявлень про студентів, які навчаються за кордоном, ми підібрали, на нашу думку, три найпоширеніші стереотипи, які дуже часто чуємо від журналістів або під час різних дискусій.

Стереотип 1. Навчання за кордоном безкоштовне, ще й стипендію дають

Справді деякі країни не беруть плати за навчання з іноземних студентів. У Німеччині, якщо ви навчаєтесь на німецькомовній програмі у державному університеті, ви не будете сплачувати за навчання, окрім зборів за реєстрацію, які є радше символічними. Подібна ситуація у чеських та французьких державних університетах.

У деяких країнах загалом навчання є платним, проте є спеціальні умови, за яких іноземний студент звільняється від плати. Наприклад, у Польщі, якщо у вас є карта поляка, тобто офіційно визнане польське коріння, ви також можете навчатись безоплатно у державних університетах. Втім лише десята частина українських студентів у польських університетах має таке право.

Окрім цього часто країни чи окремі університети пропонують стипендії для іноземців, які покривають плату за навчання. Проте їх кількість є незначною. Наприклад, у тій же Польщі такі стипендії отримують менше 5% українців, які там навчаються.

Проте на загал в Польщі та у більшості країн, де є українські студенти, навчання в університетах для іноземців є платним. Зрештою зазвичай іноземні студенти є важливим джерелом заробітку для університетів та навіть цілих країн. Наприклад, саме так є в Україні, де вартість навчання для іноземних студентів є набагато вищою, ніж контрактне навчання для українців. Тож, попри поширене уявлення, найчастіше українці платять за своє навчання за кордоном зі своєї кишені. Загалом за найбільш оптимістичними розрахунками безкоштовно за кордоном навчається не більше чверті українських громадян.

У такій ситуації передовсім втрачають українські університети, які недоотримують кошти від студентів, які могли би бути їх контрактниками.

Стереотип 2. За кордон їдуть найрозумніші

Ми навряд колись зможемо достеменно це перевірити. Проте існують опосередковані фактори, які допоможуть нам зробити кілька припущень. По-перше, відомо, що 96% цьогорічних випускників школи, які склали усі свої ЗНО на 180+ балів, вступили саме до українських ВНЗ. Хоча це не виключає можливості згодом полишити навчання в Україні та поїхати вчитись до іноземних університетів. По-друге, припустимо, що найрозумніші прагнуть саме якісної вищої освіти, якої вони не можуть знайти в Україні, тоді українські студенти, які їдуть на навчання до тієї ж Польщі, повинні вступати у найкращі польські університети. Проте українці обирають переважно приватні польські виші, які не посідають високих сходинок у рейтингах. Отже, вибір більшості українців, які навчаються у Польщі, вказує на іншу мотивацію. По-третє, часто найрозумніші потрапляють туди, де є складна система вступу, натомість у багатьох країнах українські студенти складають вступні екзамени, які є легшими за ті, що проходять місцеві студенти. Водночас існує когорта українців, які навчаються за кордоном у справді визнаних кращих університетах Європи та Північної Америки, проходять вступні випробовування на рівні з місцевими громадянами (зокрема в Німеччині), борються за стипендії, які повністю чи частково покривають витрати на їх навчання, а також обирають більш складні спеціальності у галузі природничих, математичних, інженерних та медичних наук.

Тож не можна однозначно сказати, що виїжджають найбільш розумні чи навпаки. Наміри та здібності студентів, які їдуть навчатись за кордон, є різними, ми радимо аналізувати кожну окрему когорту студентів, утримуючись від надмірних узагальнень.

Стереотип 3. Їдуть та не повертаються

Не так багато країн ведуть облік студентів, які повертаються після навчання за кордоном, Україна, на жаль, до них не належить. Тому перш за все варто пам’ятати, що різні повідомлення на цю тему є більше суб’єктивними судженнями та не спираються на достовірні статистичні дані. З однієї сторони чимало обставин не сприяють благополучній реалізації молодих фахівців в Україні. Це посилює загальне переконання про те, що ті, хто вже виїхав на навчання за кордон, навряд чи прагнуть повернутись до України. Однак з іншої сторони, ті, хто після навчання намагається залишитись за кордоном, часто зустрічають певні труднощі з працевлаштуванням, тому мусять погоджуватись на нижчу оплату праці або ж на посади нижчої кваліфікації. Дехто приймає ці труднощі, а декого вони спонукають повернутись до України. Ми радимо пам'ятати як про чинники, які сприяють міграції, так і про чинники, які сприяють поверненню.

Як і раніше, ми сподіваємося, що наш моніторинг студентської міграції стане в нагоді під час аналізу та вироблення державної політики у різних сферах.

Таблиця з щорічними даними за період 2009-2016 років доступна тут.

Список установ, які надали нам інформацію

• Австралія – Australian Education International
• Австрія – Statistik Austria
• Азербайджан – Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi
• Бельгія – Observatoire de l'enseignement supérieur Chargée de projet statistiques
• Secrétariat général/AGERS, Agentschap voor Hoger Onderwijs, Volwassenenonderwijs en Studietoelagen Afdeling Hoger Onderwijs
• Білорусь – Министерство образования Республики Беларусь
• Болгарія – Национален статистически інститут
• Великобританія – Higher Education Statistics Agency
• Греція – Ελληνική Στατιστική Αρχή
• Грузія – საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური
• Данія – Danmarks Statistik
• Естонія – Statistikaamet
• Ірландія – Department of Education and Skills Statistics section
• Іспанія – Servicio de Estadística Universitaria. Ministerio de Educación, Cultura y Deporte
• Італія – Anagrafe Nazionale Studenti
• Канада – Citizenship and Immigration Canada
• Кипр – Στατιστική Υπηρεσία της Κυπριακής Δημοκρατίας
• Латвія – Centrālās statistikas pārvaldes
• Литва – Lietuvos statistikos departamentas
• Молдова – Biroului Naţional de Statistică
• Нідерланди – Vereniging van Samenwerkende Nederlandse Universiteiten
• Німеччина – Statistisches Bundesamt
• Польща – Główny urząd statystyczny
• Росія – Министерство образования и науки Российской Федерации
• Румунія – Ministerul Educaţiei Naţionale
• Сербія – Републички завод за статистику
• Словаччина – Centra vedecko-technických informácií SR
• Словенія – Statistični urad Republike Slovenije
• США – The Institute of International Education
• Туреччина – Yükseköğretim Kurulu
• Угорщина – Emberi Erőforrások Minisztériuma
• Фінляндія – Tilastokeskus
• Франція – Ministère de l’Éducation nationale
• Хорватія – Državni zavod za statistiku
• Чехія – Ministerstvo školství, mládeže a tělovýchovy
• Швейцарія – Bundesamt für Statistik BFS
• Швеція – Statistiska centralbyrån