Вища освіта: кого і скільки замовляє держава?

Розподіл держзамовлення на підготовку бакалаврів – 9 років старого переліку

Військові науки та нацбезпека – єдина галузь на підйомі в 2015 році

На графіку ви можете порівняти обсягів держзамовлення різних галузей. Представлено денну і заочну форми навчання разом. Додаткову інформацію можна отримати при наведенні на лінії. Обрана з випадного списку галузь позначиться чорним кольором.

За 9 років існування старого переліку галузей знань (з 2007 по 2015) обсяги державного замовлення на підготовку фахівців скорочувалися у більшості галузей, проте темпи цього скорочення були різними. Найбільше зменшилася кількість бюджетних місць на фізичному вихованні, соціально-політичних науках, економіці, гуманітарних науках, менеджменті та хімічній технології. Для кількох галузей державне замовлення було різко скорочене саме у 2015 році: метрологія, фізико-математичні науки, металургія, право, енергетика та електроніка. І навпаки, були такі галузі, де, попри попередню тенденцію, спад відчутно загальмував – наприклад, культура, педагогіка, техніка і енергетика аграрного виробництва.

Окрім цього, були галузі, де приріст бюджетних місць відбувався практично протягом усього часу існування старого переліку: інформатика, соцзабезпечення, авіаційна техніка, біотехнології, а також військові науки та інформаційна безпека, увага до яких стала особливо великою внаслідок війни. Електроніка, кібернетика, радіотехніка, транспорт або ж залишались без змін, або ж мали незначне зниження, що за умов загального зменшення бюджетних місць радше свідчить про пріоритетність цих галузей.

На заочній формі навчання у 2015 році приблизно третина галузей повністю або майже повністю втратили бюджетне фінансування. Щонайменше на 2/3 державне замовлення скоротилось у природничих науках, гуманітаристиці та радіотехніці. Водночас право та міжнародні відносини ця хвиля скорочення майже не зачепила.

Загальний спад 2011 року викликаний різким скороченням кількості абітурієнтів у попередні декілька років – адже з 2007 року у вищу освіту почали приходили діти, народжені у 1990 році, коли почався різкий спад народжуваності.

Рятівна демографія

Наступна серія графіків показує, скільки бюджетних коштів, вступників та місць державного замовлення на різних рівнях було протягом останніх років.

Номінально обсяги видатків на державне замовлення на усіх рівнях зростали. Спад витрат на підготовку робітничих кадрів 2011-2014 був лише формальним – адже в цей період фінансування цього рівня освіти перенесли з держбюджету до місцевих бюджетів. Також зросли на чверть номінальні витрати на одне місце державного замовлення, адже в той час як кількість місць скорочувалась, обсяг видатків збільшувався. Проте реальні витрати на вищу та післядипломну освіту очікувано показують різке скорочення після 2013 року.

Певний рівень стабільності в реальних показниках зберігся лише у фінансуванні професійно-технічної освіти.

Проте навіть за умов скорочення обсягів державного замовлення протягом останніх чотирьох років конкурс на бюджетні місця на різних освітніх рівнях не зростає. Річ у тім, що кількість вступників переважно через демографічні причини спадає швидше, ніж кількість бюджетних місць.

Який відсоток студентів "доживає" до випуску?

В той час як одні галузі втрачають до 90% студентів за 4 роки, в інших випускається на 10-20% більше, ніж вступало

Різниця між кількістю вступників та випускників не є відсівом студентів у прямому сенсі, адже існує чимало траєкторій навчання, які виходять за межі вступу на бакалаврат та завершення навчання через 4 роки. Наприклад, вступ на скорочену програму після молодшого спеціаліста або ж відрахування з пізнішим поновлення, перехід з бюджету на контракт або ж навпаки тощо. Хоча за даними дослідження Eurostudent V, частка тих, хто перериває свої студії, в Україні найменша серед усіх країн Болонського процесу. У будь-якому разі, у цих розрахунках враховані вступники на скорочену програму та ті, хто поновлюються, останні дещо зменшують відсоток відсіву.

Попри поширений стереотип, що українські університети рідко відраховують студентів, протягом 2011-2013 років частка тих, хто з різних причин не завершив програми взагалі або ж у відведений термін, становила 15-18%. Причому серед бюджетників цей показник набагато нижчий – 8-11%, у контрактників вищий – 24-25%. Певною мірою це заперечує досить поширений погляд про вищу вмотивованість, а відтак вищу успішність серед тих, хто навчається на контрактній формі.

Річ у тім, що держава найчастіше платить за одного студента-бюджетника більше, ніж платять за себе студенти-контрактники, тож університети більше зацікавлені в тому, аби стримувати відсів бюджетників, ніж відсів контрактників.

Цей взаємозв'язок підтверджується показниками у правознавстві, це одна з небагатьох галузей, де відсів бюджетників перевищує відсів контрактників – саме тому, що вона є винятком з правила, і держава часто платить за навчання студента менше, ніж контрактник. Водночас на відсів впливає і підготовленість вступників. Наприклад, в тих галузях, де кількість бюджетних місць досить незначна, на них вступають найкращі абітурієнти, тож навіть якщо контрактник там буде платити більше (як, наприклад, у міжнародних відносинах), відсів бюджетників все одно буде меншим. З іншої сторони зменшення кількості контрактників може відбуватись внаслідок вивільнення бюджетних місць, на які потім переводяться контрактники. Отже буває чимало освітніх траєкторій з найрізноманітнішими причинами. У таких умовах нормативна база повинна дозволяти максимально зручні для студентів варіанти переривання навчання, переведення чи поновлення студента, перезарахування кредитів ECTS та переслуховування дисциплін, а також максимально прості регуляторні процедури для університетів.

За допомогою графіка ви можете перевірити, в яких саме галузях так звані нестандартні освітні траєкторії переважають. Більша за кількість вступників кількість випускників найчастіше можна пояснити міграцією між бюджетною та контрактною формами.

У 2014 році показник різко збільшився майже у всіх галузях, що у першу чергу пояснюється окупацією українських територій. Частка вступників з АР Крим у 2010 році складала 2%, Донецької та Луганської областей — 11%, і скільки з них перевелось до ВНЗ на підконтрольній українській владі території, визначити важко.

Джерела даних: Постанови КМУ про державне замовлення на підготовку фахівців, ЄДЕБО, Держстат.