Взаємодія між органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством у Харкові

Актуальність

Чи відбувається ефективний діалог між владою та громадянським суспільством зараз у Харкові? Скоріше так, ніж ні. Але прозорість та загальна якість цього діалогу не в повній мірі влаштовує як представни_ць громадянського суспільства, так і виконавчу владу. У Статуті територіальної громади міста закріплено низку механізмів залучення, які можуть використовувати житель_ки та громадські організації (ГО). Через специфіку Харкова як студентського міста саме «профільний» Департамент сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради (ХМР) є найбільш активним у комунікації з громадськістю, у місті працює Молодіжна рада при міському голові та кілька успішно реалізованих проектів у партнерстві міської ради і громадських організацій. Проте ми з’ясували, що не всі механізми залучення працюють однаково добре.

У нашому дослідженні ми вирішили подивитися на цей процес більш детально: що ХМР вдається краще, чим задоволені й незадоволені ГО, які практики взаємодії можуть бути покращені. Більше того, на нашу думку, дуже важливо досліджувати ефективність та практики використання механізмів залучення у реальному житті, навіть коли механізми їх використання закріплено у нормативних документах і вони, здавалося б, не викликають сумнівів. Місто може розвиватися гармонійно тільки тоді, коли у мешкан_ок є реальна можливість заявити про свої потреби, які місто у подальшому буде задовольняти, приймаючи як стратегічні, так і рутинні рішення щодо міського розвитку.

Головна мета цього дослідження — оцінити ефективність різних інструментів залучення на основі досвіду та суджень головних користувач_ок: представни_ць ГО та активіст_ок, а також службов_иць та депутат_ок ХМР, виявити, які методи добре працюють для залучення громадськості та житель_ок до прийняття рішень, а які потребують вдосконалення. Також окрему увагу ми приділили вивченню питання обґрунтованості стратегічних рішень, які приймаються у місті.

Методологія

Методологічною особливістю дослідження можна назвати використання якісних соціологічних методів (інтерв’ю і фокус-групові дискусії) та цільовий метод формування списку ключових інформант_ок. Ми не опитували представни_ць усіх ГО у Харкові, а також представни_ць усіх департаментів та управлінь міської ради й депутат_ок від усіх партій. Натомість ми провели 2 фокус-групові дискусії та 2 інтерв’ю з представни_цями ГО та активістських кіл (усього 15 учасни_ць), які активно працюють над вирішенням міських проблем у різних сферах (освіта, культура, історія та захист архітектурної спадщини, побудова спільнот, створення громадських просторів, соціальна робота із вразливими категоріями населення та зокрема, ВПО, розвиток велосипедного руху, робота з молоддю та студентами).

Також ми провели 6 глибинних структурованих інтерв’ю зі службов_ицями, які представляють Департамент у справах інформації та зв’язків із громадськістю, Департамент сім’ї, молоді та спорту, Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів цього ж департаменту, а також депутат_ками ХМР та представни_цею Молодіжної ради при Харківському міському голові. Якісна методологія, на відміну від кількісної, дає можливість говорити про тренди, тенденції та причини явищ, але результати цього якісного дослідження ми не можемо поширити на весь громадський сектор Харкова та роботу всіх підрозділів міської ради.

Крім участі в фокус-групах, усі респондент_ки із громадського сектору заповнювали структурований опитувальник, де оцінювали механізми залучення громади до прийняття рішень за різними параметрами, використовуючи 5-бальну шкалу, де 1 — найнижчий бал, а 5 — найвищий.

Польовий етап дослідження відбувався у квітні-липні 2018 року.

Практичним результатом дослідження є набір рекомендацій для подолання перешкод у взаємодії представни_ць громадянського суспільства та службов_иць. На нашу думку, вони є доволі універсальними й можуть бути використані в різних містах, а також можуть бути включені до навчальних програм підвищення кваліфікації державних службов_иць і посадових осіб ОМС.

Висновки

Статутом територіальної громади Харкова та іншими нормативними документами передбачено ряд механізмів залучення мешкан_ок міста до прийняття рішень. У місті впроваджують нові електронні механізми залучення (Кабінет харків’янина, Громадський бюджет). Конкурси для ГО також слід вважати механізмом залучення.

Для обґрунтування рішень про розвиток міста службов_иці та депутат_ки використовують як доступну статистику, зібрану різними інституціями, так і власні дані, котрі збирають у ХМР. Думку громадськості в якості легітимуючого фактору для прийняття рішень згадували тільки у окремих випадках.

Кооперація між різними підрозділами ХМР відбувається, але не є системною та залежить від низки факторів: узгодження дій із міським головою, персональних контактів між працівниками різних підрозділів. Ініціативність також є фактором, який позитивно впливає на кооперацію. Натомість кооперація ГО між собою та обмін досвідом, спільна робота над проектами майже завжди є бажаною та розповсюдженою.

Основним джерелом інформування про роботу міської ради є офіційний веб-сайт ХМР. На думку представни_ць ГО, інформацію на цьому сайті шукати важко, що робить її погано доступною. Для ГО основним джерелом інформації про можливості залучитися до прийняття рішень у місті є професійні спільноти у Facebook.

Деякі депутат_ки ХМР практикують звіти про результати своєї роботи перед громадськістю, але офіційно порядок звітування депутат_ок міської ради перед виборцями не затверджений. Також активно використовуються персональні сторінки у Facebook та Instagram. Для інформування аудиторії старшого віку добре працюють громадські приймальні та зустрічі з житель_ками на місцях.

У Харкові активно розвивається громадянське суспільство, створюються нові організації, розвиваються нові напрямки роботи: велосипедний рух, екологічні ініціативи, ініціативи із перетворення Харкова на інклюзивне місто, можливості для неформального навчання, театрально-мистецькі проекти.

Суттєвим бар’єром для розвитку ГС у місті є особливості взаємодії з муніципальною владою. Представни_ці частини ГО вважають, що в місті не відбувається діалогу між міською радою й органами виконавчої влади та громадою міста, а демократичні процедури та механізми залучення використовуються формально, вибірково і переважно для легітимації певних дій та рішень міської влади. Серед інших бар’єрів респондент_ки із ГО назвали брак стратегічного бачення розвитку міста у частини службов_иць та персональну протекцію й особисті зв’язки, які є запорукою успішної співпраці між ГО та органами місцевого самоврядування.

На думку службов_иць та депутат_ок, частина ГО погано розуміються на розподілі повноважень як усередині ХМР, так і між різними рівнями міського управління, а також недостатньо ознайомлені із законодавством у своїй сфері, що також є бар’єром у конструктивній взаємодії між двома гравцями.

Для обґрунтованого прийняття рішень як службов_ицям, так і ГО не вистачає статистичних даних і аналітики, які фокусувалися б саме на ситуації у місті Харкові. Дані на рівні області не завжди відповідають потребам, хоча й активно використовуються. Також деяким ГО не вистачає даних щодо економічних показників розвитку міста та інформації щодо планів у сфері містобудування і реконструкції тих чи інших об’єктів.

Серед зручних форматів для ознайомлення з даними та дослідженнями були названі інфографіка, довгі детальні звіти та презентації.

У розрізі освітніх потреб службов_ицям бракує знання англійської мови для спілкування з іноземними колегами та вивчення досвіду інших країн. Також необхідними навичками для службов_иць є ораторське мистецтво, техніки модерації, ведення діалогу, проектний менеджмент, а також підвищення знань та кваліфікацій у своїй спеціальності. Представни_ці ГО мають потреби у навчанні з написання грантових заявок, в обміні досвідом та стажуванні в інших організаціях (у тому числі за кордоном).

Щодо оцінки окремих механізмів залучення респондент_ки зазначили, що норми стосовно електронних петицій та місцевих ініціатив, прописані у статуті міста, є надто жорсткими й унеможливлюють успішне використання цих інструментів. Загальні збори за місцем проживання проводять, але їхні результати часто не беруть до уваги. Громадські слухання та участь громади у сесіях міської ради працюють неефективно, адже доступ громадськості суттєво обмежений через невчасне інформування, деякі активіст_ки та представни_ці ініціативних груп поводяться на засіданнях агресивно, і, як результат, доступ до засідань обмежується.

Найбільш дієвим методом залучення представни_ці громадського сектору Харкова вважають службу звернень 1562 та пряме звернення до представни_ць органів місцевого самоврядування, в тому числі й через персональні неформальні контакти. Ситуативну співпрацю між ГС та ХМР вважають більш привабливою, ніж довготривалі форми, такі як меморандум.

Рекомендації

Проведене якісне соціологічне дослідження показало, що попри те, що у Харкові існують успішні приклади взаємодії органів місцевого самоврядування і представни_ць ГО та громади, ця взаємодія не є абсолютно прозорою, злагодженою та такою, якою б могли бути задоволені обидві сторони процесу. Службов_иці та представни_ці громадського сектору не використовують усі доступні механізми залучення повною мірою через взаємну недовіру та, у деяких випадках, відкриту конфронтацію.

Виходячи з цього, основними загальними рекомендаціями для покращення взаємодії між ГС Харкова та ХМР є постійна практика спільних проектів, яка буде сприяти отриманню досвіду співпраці та побудові довіри (якщо досвід позитивний, звісно), відкритість і прозорість ХМР у реалізації всіх механізмів залучення, а також спільне навчання та взаємообмін стажерами.

Що ж до специфічних рекомендацій, для впорядкування процесу взаємодії влади та громади варто більш чітко врегулювати здійснення окремих процедур. Зокрема, необхідно впорядкувати процедуру звітування депутат_ок місцевої ради перед виборцями. З цією метою необхідно прийняти положення про порядок звітування депутат_ок перед виборцями. Це дозволить налагодити міцний зв’язок депутат_ок із громадою та забезпечить більшу адекватність діяльності міської ради потребам та бажанням громади.

ХМР слід полегшити процедури для безпосереднього висловлення думки громади, створити передумови до залучення мешкан_ок міста до прийняття управлінських рішень. Для цього варто послабити норми процедур партисипації. Наприклад, скоротити кількість підписів, які необхідно зібрати на підтримку місцевої ініціативи, до однієї тисячі. Це полегшить членам територіальної громади можливість впливати на порядок денний органів місцевого самоврядування.

Також ХМР рекомендовано більш ретельно дотримуватися законодавства України про місцеве самоврядування та проводити всі передбачені процедури взаємодії влади та громади. Зокрема, необхідно регулярно проводити громадські слухання. Це дозволить забезпечити прозору діяльність Харківської міської ради й гарантуватиме громаді можливість вплинути на органи влади у міжвиборчий період.