Взаємодія громадського кліматичного руху та органів влади у 2021 році

У грудні-січні 2021-2022 років аналітичний центр Cedos за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, провів третю хвилю дослідження співпраці між громадським кліматичним рухом і органами влади. Метою дослідження було з’ясувати, які зміни відбулися у співпраці між громадським кліматичним рухом та органами влади у 2021 році. У цьому році методологія дослідження була відмінна від попередніх двох хвиль. Ми зібрали експертні думки від людей з громадського сектору й органів влади, які мають відповідний досвід взаємодії та розуміння кліматичної сфери за допомогою фокус-групових дискусій та глибинних інтерв’ю. Також ми провели онлайн-анкетування представни_ць громадського кліматичного руху, щоб зібрати їхні приклади взаємодії з органами влади протягом останнього року.

За допомогою онлайн-анкетування було зібрано 41 відповідь активіст_ок громадського кліматичного руху. Також було проведено 2 фокус-групові дискусії з експерт_ками з громадського кліматичного руху та місцевих органів влади. У кожній фокусгрупі взяли участь 6-7 експерт_ок з різних регіонів України. Серед експерт_ок з громадського кліматичного руху 7 були з Києва та 5 з регіонів. Також у фокус-груповій дискусії взяли участь дві представни_ці місцевої влади з регіонів. Окрім цього, було проведено 3 глибинні інтерв’ю з експерт_ками з національних органів влади. Експерт_кам було гарантовано анонімність, тому у звіті не використовуються їхні імена або інша інформація, за якою їх можна було б ідентифікувати. Під час інтерпретації результатів варто також зважати на те, що органи влади, які брали участь у дослідженні, більш дружньо налаштовані в цілому і погоджуються на комунікацію і співпрацю, тому описані висновки можуть виглядати оптимістичніше, ніж є насправді.

Під час глибинних інтерв’ю та фокус-групових дискусій ми просили експерт_ок оцінити інтенсивність співпраці між громадським кліматичним рухом та органами влади та зміни у можливостях для співпраці у 2021 році, а також частоту подачі рекомендацій громадськими організаціями до органів влади та частоту врахування рекомендацій органами влади. Попри те, що методологія в попередній хвилі дослідження відрізнялась і ми опитували представни_ць громадських організацій та органів влади за допомогою онлайн-анкетування, ми перевели усі зазначені вище питання у відповідні шкали, аби порівняти оцінки між роками. На основі цього були вирахувані середні експертні оцінки, які ми врахували в інтерпретації та порівнянні змін у 2020 та 2021 роках. Варто також зауважити, що минулого року оцінювання не було експертним, тому це теж варто враховувати під час інтерпретації результатів.

Висновки

Більшість експерт_ок кліматичного руху та органів влади вважають, що взаємодія між сторонами у 2021 році відбувалась часто. Усереднена оцінка за 5-бальною шкалою дорівнює 3,6 бала. У 2020 році учасни_ці дослідження з громадського кліматичного руху та органів влади оцінювали інтенсивність співпраці так само. Тобто змін в інтенсивності співпраці у 2020 та 2021 році, за результатами оцінювання, не відбулось. Водночас порівняно з 2019 роком (3,1 бала) в наступних роках інтенсивність співпраці зросла.

За оцінкою експерт_ок (3,8 бала за 5-бальною шкалою) дещо збільшились можливості співпраці між кліматичним рухом та представни_цями органів влади. Ця тенденція простежується в інших роках також (2019 — 3,9, 2020 — 3,7). Проте ця оцінка знаходиться між відповідями «дещо збільшилась» і «ніяк не змінилась». Результати аналізу якісних даних також вказують на неоднозначність ситуації.

Проєкти на національному та місцевому рівнях, які вдалось реалізувати минулого року завдяки взаємодії кліматичного руху та представни_ць органів влади, можна віднести до розширення можливостей співпраці. Є громадські організації, які займають протилежну позицію до дій представни_ць органів влади. Вони не ставили за мету співпрацю з органами влади, тому мають інший досвід.

Причини певних позитивних змін співпраці: збільшення кількості заходів, робота колишніх кліматичних активіст_ок у органах влади, готовність депутат_ок до співпраці, більша обізнаність предстанви_ць органів влади у питаннях зміни клімату та захисту довкілля.

До причин, які могли стримувати співпрацю, експерт_ки відносили: відсутність ефективності у взаємодії, зміну представни_ць органів влади, з якими вже були налагоджені стосунки, зміну в інструментах співпраці та пандемію COVID-19.

Окрім причин, які могли позитивно впливати або стримувати співпрацю, експерт_ки виділяли також фактори, які є перешкодами в налагодженні співпраці між громадським кліматичним рухом та органами влади: брак людських ресурсів та кадрів у громадських організаціях та органах влади, взаємне нерозуміння роботи сторін, недовіра, відсутність зацікавленості до кліматичних та екологічних питань у органів влади, протилежні інтереси представни_ць органів влади та активіст_ок. Окрім цього, в третій хвилі дослідження, у 2021 році, експерт_ки частіше згадували про перешкоду у вигляді впливу бізнес-лобі на прийняття рішень представни_ць органів влади. Учасни_ці опитування перешкодами також вважають: вплив неформальних зв’язків на співпрацю між предтсанви_цями органів влади та активіст_ками.

За результатами оцінювання експерт_ок, громадські організації часто подають рекомендації для органів влади: 4,2 бала за 5-бальною шкалою. Враховують рекомендації менше, ніж подають. У 2021 році продовжилась тенденція 2020 року стосовно врахування рекомендацій: у 2020 році 3,4 та в 2021 — 3,6 за 5-бальними шкалами в обох роках (оцінка між «час від часу» та «часто»).

Експерт_ки розповідали, що користуються такими форматами для подання рекомендацій: усно під час робочих груп, неформальних 45 розмов, письмово у вигляді документів та звітів. Водночас саме письмові рекомендації є найбільш впливовим та ефективним форматом подання рекомендацій, за словами експерт_ок.

На успішність рекомендацій та на врахування їх органами влади можуть впливати: налагодженість особистісних контактів між представни_цями органів влади та громадських організацій, наявність «бізнес-лобі», упереджене ставлення представни_ць органів влади до рекомендацій громадськості, сприйняття рекомендацій від активіст_ок як неконструктивних, відсутність політичної волі до прийняття рекомендацій, які стосуються суттєвих та структурних змін.

Експерт_ки з кліматичного руху вважають найбільш поширеними інструментами співпраці: звернення, публічні заяви, громадські обговорення, виступи на засіданнях, петиції, відкриті листи, меморандуми про співпрацю, публічні акції, дописи у соціальних мережах, судові позови.

За останній рік збільшилась кількість робочих груп, проте їх ефективність не зросла. Через онлайн-формат збільшився час прийняття рішень та врахування рекомендацій представни_цями органів влади. У 2021 році, як і в 2020, особисті контакти та письмовий формат рекомендацій залишаються важливими чинниками врахування рекомендацій органами влади. Заходами, які можуть покращити взаємодію між представни_цями органів влади та громадських організацій, можуть бути дії, які мають на меті налагодження зв’язків та комунікацію, спільні проєкти та залучення третьої сторони.

Експерт_ки виокремлюють кілька основних груп ресурсів, які можуть покращити взаємодію між сторонами: поглиблення 46 профільних знань, поінформованість про роботу одн_а одно_ї, стале фінансування для громадських організацій, з можливістю оплати праці експерт_ок за конкурентоспроможному ринку цінам, збільшення активіст_ок та представни_ць органів влади, які обізнані з кліматичною та екологічною проблематиками, більші часові можливості представни_ць органів влади на взаємодію із громадськістю.