Згідно з цивільним законодавством, конструкція «розірвання договору» охоплює собою розірвання договору: 

  • за згодою (домовленістю) сторін;
  • за рішенням суду; 
  • внаслідок односторонньої відмови від договору.

У разі розірвання договору за згодою сторін таке розірвання оформлюється письмовою угодою про розірвання, яку підписують обидві сторони (у разі, якщо договір оренди був нотаріально посвідчений, то й угода про розірвання має бути нотаріально посвідчена).

Одностороння відмова здійснюється у формі письмового повідомлення про розірвання договору. Щоб підтвердити отримання такого повідомлення орендарем, орендодавець може надіслати таке повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення або попросити орендаря поставити відмітку на копії повідомлення (отримано, дата — ПІБ — підпис).

Відповідно до ст. 825 ЦК України, окрім як за згодою сторін, орендодавець може розірвати договір оренди

  1. за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі:
  • невнесення наймачем плати за найм житла за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі — понад два рази;
  • руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає;

2. шляхом односторонньої відмови:

  • у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім’ї — наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці;
  • якщо після відповідного попередження наймодавця наймач житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів.

Договором оренди можуть бути визначені інші підстави й умови розірвання договору. Так, доволі часто договір оренди може містити положення, що кожна сторона може розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши про це іншу сторону не пізніше ніж за один місяць.