Анонс події

Громадянська участь у прийнятті рішень стосовно розвитку громади може здійснюватися багатьма способами. Одним з інструментів консультування є вивчення громадської думки і дослідження. Різні методології досліджень здатні спродукувати результати доречні для різних цілей. Кожна з них має свої обмеження і можливості. Існують також спеціальні методики учасницьких досліджень.

У четвер, 16 лютого, з 14:00 до 16:00 за київським часом запрошуємо на воркшоп про дослідження як інструмент залучення людей до прийняття рішень у громадах. Під час події поговоримо, які рішення можна приймати на основі досліджень, як організувати та провести дослідження із залученням у громаді, які етичні принципи мають бути в основі такого дослідження; а також на кейсах розберемо різні підходи до досліджень із залученням та досліджень для залучення.

Спікери й спікерки:

Максим Терлецький – в.о. директора Інституту міста, Львів

Кирило Пеліванов – керівник ГО «Час Є», Бердянськ

Кім Гундлах – представниця ініціативи Haus der Statistik, Берлін

Марина Блудша комунікаційниця U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»), Київ

Подія відбудеться онлайн у Zoom з синхронним перекладом між українською й англійською мовами. Для того, щоби взяти участь події та мати змогу приєднатися до дискусії, будь ласка, зареєструйтесь за посиланням.

Ця подія продовжує серію воркшопів про партисипацію в громадах у контексті створення місцевих програм відновлення. Її організовано за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії через Програму «U-LEAD з Європою». Зміст події є виключною відповідальністю аналітичного центру Cedos та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.

Відео події

Конспект події

Громадянська участь у прийнятті рішень щодо розвитку громади може здійснюватися багатьма способами. Одним з інструментів консультування є вивчення громадської думки й дослідження. Різні методології досліджень передбачають результати доречні для різних цілей. Кожна з них має свої обмеження і можливості.

Спікер_ки:

  • Максим Терлецький, в. о. директора Інституту міста, Львів;
  • Кирило Пеліванов, керівник ГО «Час Є», Бердянськ;
  • Марина Блудша, комунікаційниця U-Cycle;

Модераторка: Марія Грищенко, соціологиня.

Системний підхід до планування дослідження в громадах

Максим Терлецький

Комунальна установа Інститут міста — це центр стратегічного планування та розвитку Львова. Наша місія — об’єднувати зусилля міської ради, бізнесу, громадських організацій, академічної спільноти та мешканців Львова заради досягнення цілей розвитку.

Залучення мешканців і зростання їхнього впливу від інформування до уповноваження — це те, чим ми зазвичай описуємо процеси залученості. У плані досліджень ми спеціалізуємося на соціологічних опитуваннях мешканців. Я би відніс їх до другого рівня залученості — консультування. Саме завдяки дослідженням ми маємо змогу отримати зворотній зв’язок від тих груп мешканців, які нас цікавлять.

Сьогодні я розповім про чотири процеси, які ми супроводжували дослідженнями.

Перший — проєкт «Громади в дії», який ми реалізовували у 2015–2017 роках. Він мав на меті активізувати процеси громадотворення. У рамках проєкту було здійснено дослідження якості життя. Це комплексне соціологічне опитування, яке проводилося у 2015, 2017 та 2019 роках. Його завданням було проаналізувати потреби і проблеми, які мають містяни. Наприклад, наскільки транспортна система забезпечує комфорт пасажирів, наскільки якісно працює система охорони здоров’я в місті. Результати опитувань дозволили сформувати індекси, які ми в подальшому комунікували людям, які приймають рішення. Це інформування відбувалося у форматі зустрічей—обговорень і напрацювань політик, які мали бути запроваджені в місті, щоб виправити ту чи іншу ситуацію. Ми плануємо реалізувати дослідження до 2025 року, щоби побачити зріз за десять років. Завдяки багаторазовому проведенню дослідження, можемо моніторити діяльність міської ради, зокрема в плані виконання стратегії.

Також у 2019 та 2021 році проводилися комплексні масштабні опитування присвячені темі мобільності. Вони дали можливість зрозуміти потреби людей щодо пересування в межах міста та велику кількість показників, які були використані для розробки плану сталої міської мобільності. Додатково проводилися дослідження щодо конкретних потреб, наприклад, безпеки руху біля шкіл. У плані сталої міської мобільності також закладається періодичність цих опитувань, аби відслідкувати, наскільки впроваджується план, чи потребує він коректив.

Ще один напрям, який розвивається у сфері міських політик Львова — активізація молодіжних політик. Після того, як Львів став молодіжною столицею України, серед дітей і молоді було запущено опитування щодо їхніх потреб. Результати лягли в основу створення молодіжних центрів. Також Львову була поставлена ціль стати європейською молодіжною столицею до 2025 року. З 2019 року Молодіжний центр разом із Фондом народонаселення ООН проводять опитування «Індекс благополуччя молоді», завдяки якому можна здійснювати моніторинг молодіжних політик у Львові. Дослідження стало основою плану дій «Громада дружня до дітей і молоді», який активно підтримується програмою UNICEF. Наявність обґрунтованих рішень на основі даних дає можливість ефективно комунікувати з міжнародними організаціями та фінансовими інституціями, які надають додаткові ресурси для розвитку громад.

Зараз Інститут міста опікується розвитком концепції «навчання впродовж життя». Цей процес ми розпочали з одного проєкту у 2019 році, адже помітили прогалину в дорослому навчанні. Ми запустили щорічне опитування мешканців, щоб зрозуміти їхні освітні потреби, формати, які їм підходять, які теми їх цікавлять. У 2022 році був великий попит на неформальне навчання, адже до Львова приїхало багато переселенців. Завдяки опитуванню ми поставили ціль переходити від дистанційного навчання, яке переважало минулого року, до офлайн формату у 2023. Також ми постійно збираємо інформацію від учасників, які проходять навчальні курси, це приблизно 10 000 мотиваційних листів, які дають нам інформацію про те, як скеровувати розвиток освіти для дорослих. Усі опитування в цій сфері є основою для напрацювань довготермінових планів та моніторингу якості діяльності провайдерів у сфері освіти.

Марія Грищенко

Ви згадали приклади кількісних опитувань, яким саме чином ви організовуєте їхнє проведення?

Максим Терлецький

Для проведення кількісних досліджень ми наймаємо організації, які на цьому спеціалізуються — соціологічні агенції, які знаходяться у Львові. Коли немає ресурсу замовити дослідження повністю, ми наймаємо додатково інтерв’юерів, а результати вже опрацьовуємо самостійно, або ж співпрацюємо зі львівськими університетами. Часто ми проводимо опитування очно, людей старшого віку, наприклад, важко залучити до анкетування онлайн. Зараз Молодіжний центр проводить опитування повністю онлайн. Виходить така комбінація різних методів.

Залучення жителів міста та переселенців до розробки візії майбутнього міста

Кирило Пеліванов

Сьогодні я хочу розказати про проєкт «Ми — Бердянськ» як про кейс гуртування та залучення громади тимчасово окупованого міста. З 27 лютого 2022 року місто Бердянськ знаходиться в тимчасовій окупації російськими військами. До повномасштабного вторгнення в місті проживало 115 000 мешканців, з яких 10 000 — переселенці. Зараз заїхати в Бердянськ або виїхати з нього можна лише через територію РФ.

«Час Є» — це креативний простір, громадський хаб, який діє з 2015 року й реалізовує різноманітні проєкти для громади міста. Наша аудиторія — люди з проактивною позицією, більшість із них евакуювалися в інші міста України або за кордон.

Із жовтня 2022 року ми почали проєкт «Ми — Бердянськ», аби поновити зв’язки між учасниками громади, підтримати один одного та сформувати візію майбутнього міста після перемоги. Під візією мається на увазі не стільки загальна стратегія міста, скільки індивідуальне бачення того, навіщо повертатися, чим можна там буде займатися, і як буде змінюватися місто. Ми створили онлайн-майданчик для системної комунікації, де щотижня зустрічаємося кілька разів для психологічної підтримки або творчих практик.

Для нас важливо зафіксувати, яким був Бердянськ до війни, що в місті було і є важливим для громади, що створювало його культурний код, що об’єднувало людей. У цьому плані для нас дуже важливий дослідницький інструментарій.

Ми вирішили дослідити, яким є базове сприйняття міста мешканцями та мешканками, якими характеристиками вони описують його соціокультурне середовище, якою бачать ідентичність громади. З проведенням досліження нам допоміг соціолог Руслан Савчинський. У якості методу ми обрали глибинні інтерв’ю, які здебільшого проводились онлайн. Запрошую вас ознайомитись із результатами дослідження у звіті, який ми підготували.

Для нас було важливо провести дослідження, аби те, як мешканці й мешканки сприймають Бердянськ, якою є його громада, було зафіксовано науковим методом і не походило з наших уявлень. Також ми хотіли отримати відповіді від респондентів та респонденток із різним соціальним статусом та з різних вікових груп. Ми плануємо використовувати це дослідження для нових ініціатив із гуртування громади вже після перемоги.

Руслан Савчинський

В межах цього дослідження в умовах обмеженого ресурсу, ми зробили перше занурення в тематику. Ми не претендуємо на вивірене наукове, у класичному сенсі, дослідження. Це був збір первинної інформації в науковому контексті, яку можна використовувати далі для планування подальшого дослідження та діяльності проєкту. Щодо логіки, ми застосовували класичний цільовий відбір. Ми намагалися побудувати теоретичну вибірку на попередніх гіпотезах, що може впливати на різницю в наших розповідачів у контексті предмету дослідження. Ми поділили людей на декілька фаз: ті, хто застали радянський період; ті, хто застали рядянський та незалежний; ті, хто застали лише незалежний.

Про залучення волонтерів та волонтерок до збору даних та активістської спільноти до прийняття обгрунтованих рішень

Марина Блудша

Коли я готувалася до події, то зрозуміла, що наша організація U-Cycle дуже любить дослідження і робить їх настільки добре, наскільки може. Ми не претендуємо на наукову валідність. U-Cycle з 2007 року популяризує велосипед як транспорт, допомагає розвивати велоінфраструктуру й підвищує безпеку руху. Ми збираємо дані, аби адвокувати розвиток велоінфраструктури. Є дослідження, які ми замовляємо експертам, а є ті, які робимо самі й залучаємо до цього велоспільноту.

З 2014 року ми здійснюємо підрахунок велосипедистів. Це не підрахунок кількості велосипедів у місті Києві чи кількості велокористувачів. Ми рахуємо велотрафік. Ми хочемо бачити динаміку кількості поїздок на велосипеді з року в рік. Окремо ми рахуємо користувачів моноколіс, самокатів та іншого персонального електричного транспорту, адже вони також створюють запит на велоінфраструктуру. Завдяки цьому підрахунку бачимо найпопулярніші напрямки руху велосипедом у Києві та як змінюється типовий профіль користувача велосипеда в місті. По суті ми отримуємо портрет велосипедиста та велосипедистки — дані збираємо окремо для кожної статі.

Ми адаптували німецьку методологію підрахунку, її суть полягає в тому, що на 22 головних перехрестях Києва протягом двох годин у будній та вихідний день заносять дані в спеціальний формуляр. Ми рахуємо, скільки чоловіків і жінок рухаються дорогою, скільки — тротуаром на зустріч і за рухом транспорту. Окремо рахуємо велокур’єрів та користувачів прокату. Також відмічаємо, у шоломі люди чи ні, вдягнені спортивно чи повсякденно. Потім дані переносять у таблицю, з якою вже працює професійна соціологиня, яка обробляє та аналізує результати, які ми поширюємо через соціальні мережі та ЗМІ. Зазвичай результати показують, що динаміка користування велосипедом зростає.

Дослідження дає змогу отримати детальні дані про велотрафік, які не можуть надати камери чи лічильники. Живі спостереження дають змогу зробити висновки про якість велоінфраструктури, безпечність, потреби користувачів.

Дослідження активізує спільноту й допомагає залучати більше людей, щоправда процес пошуку й координації волонтерів дуже трудомісткий. Погодні умови можуть стати на заваді. Минулого року воєнний стан вніс свої корективи — ми не здійснювали фотофіксацію на мостах.

На замовлення громад, адміністрацій чи інших ГО, ми створюємо велоконцепцію, робимо мапування — збір інформації про найпопулярніші веломаршрути та польові дослідження на місцевості, коли разом з архітектором перевіряються попередньо нанесені на мапу місця.