Організаційний розвиток
Зміна директора
У вересні Єгор Стадний покинув посаду директор_ки* CEDOS і був призначений заступником міністрині освіти і науки. Ми дякуємо Єгору за 1,5 роки роботи директором, а також 7 років самовідданої і незабутньої співпраці в рамках різних проектів CEDOS.
За поданням команди організації Наглядова рада призначила на посаду директор_ки Івана Вербицького, який раніше працював координатором урбаністичних проектів CEDOS. Термін повноважень директора — 2 роки, тобто до вересня 2021 року.
Це вже четверта зміна директор_ки за останні 6 років. Пишаємося тим, що наша організація не залежить від одн_ієї лідер_ки, а є інституціоналізованою і вміє ефективно проживати зміну керівни_ці. 
Оновлення Наглядової ради
У травні 2019 року ми обрали членів Наглядової ради на новий 2-річний термін. До Олесі Островської, Наталки Гуменюк, Івана Примаченка і Тимофія Бріка, яким ми вдячні за роботу у попередньому складі Ради, долучилася американська дослідниця Дженніфер Муртазашвілі. Дженніфер — доцентка та директорка Програми з міжнародного розвитку в Університеті Піттсбургу. Її ослідження сфокусовані на урядуванні, державному управлінні та розвитку в Євразії. Також Дженніфер є авторкою книги “Неформальний порядок та держава в Афганістані”, за була визнана кращою книгою з соціальних наук від Спільноти центральноєвразійських студій.
Розвиток команди
На кінець 2019 року, окрім директора і бухгалтерки, до проектних команд CEDOS залучені 10 аналітик_инь і менеджер_ок проектів, а також фахів_чині з комунікації і логістики.
Вродовж року учасни_ці наших проектних команд пройшли спеціально розроблені під завдання організації курси підвищення кваліфікації з кількісних та якісних соціологічних методів та візуалізації даних.
Ми продовжуємо програму стажувань. Цього року закінчилася практика трьох стажер_ок, двоє з яких долучилися після цього до наступних проектів CEDOS. Водночас, ще одна стажерка почала свою практику в організації наприкінці року.
Підвищення кваліфікації і програма стажувань стали можливими завдяки “Ініціативі з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Проекти
У 2019 році CEDOS працював над 20 великими і малими проектами. Ми організували або співорганізували 20 подій у 7 містах. Отримали 2,3 мільйони реакцій на публікації у соцмережах, 910 разів нас згадували у традиційних медіа. Ведемо сторінки у Фейсбуці й Інстраграмі, кілька каналів у Телеграмі та дві регулярні розсилки електронною поштою.
Ми провели 5 якісних соціологічних опитувань; а також сформували методологію, замовили поле та проаналізували результати 4 кількісних опитувань, зокрема:
- в межах проекту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні” загальнонаціональне опитування серед населення України віком від 18 до 75 років, за деякими винятками. Всього було опитано 5400 осіб.
- в рамках комплексного дослідження державної житлової політики в Україні опитування 2500 мешкан_ок українських міст із населенням 100 тисяч або більше, віком 18 років або старше.
- опитування щодо вступу абітурієнток та абітурієнтів до закладів вищої освіти в Україні, з вибіркою 2000 осіб, репрезентативною для країни.
- друга хвиля опитування студентства щодо академічної доброчесності у 10 університетах, які є учасниками Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні від Американських Рад.
Цього року ми успішно пройшли зовнішню оцінку великого чотирирічного проекту “Посилення громадянської участі в українських містах”; а також отримали подяку від міністрині освіти і науки Лілії Гриневич зі словами: “Ваша команда робить найкращі в цій країні дослідження в освіті”.
Громадська позиція
Основними цінностями CEDOS є соціальна справедливість і доказова політика (тобто, прийняття рішень на основі доказів, даних і досліджень).
Ефективне урядування — це, на нашу думку:
- усвідомлення цінностей, заради реалізації яких приймаються управлінські рішення;
- дослідження та робота з даними для того, щоб ефективніше до цих цінностей рухатися.
Ми вважаємо обидва компоненти однаково важливими для поліпшення якості життя в Україні. Саме тому ми присвятили цій темі “марафон справедливого урядування” — серію з 6 презентацій наших досліджень та дискусій про цілі і цінності, які мають лежати в основі державних політик.
Наприкінці 2019 року міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет оголосив про намір відмовитися від “традиційного” перепису населення у 2020 році і провести натомість “так званий електронний перепис”. Оскільки однією з цінностей і цілей CEDOS є розробка державних політик на основі даних і досліджень, ми підготували заяву з поясненням, чому альтернативні способи оцінки чисельності населення не можуть замінити традиційний перепис. Ми вдячні іншим профільним організаціям, експерт_кам та усім небайдужим за підтримку цієї ініціативи: http://bit.ly/zayava_perepys
Впродовж кількох років одним з фокусів уваги CEDOS було забруднення повітря в українських містах. Під час Українського урбаністичного форуму у 2019 році екологія стала одним з наскрізних питань, навколо якого відбулося кілька обговорень. У вересні 2019 року ми підтримали і долучилися до Міжнародного маршу за клімат в Україні.
Міграція
Cтатистика міжнародної міграції
Підходи України у сфері статистичного обліку міжнародної міграції не відповідають міжнародним стандартам та потребують вдосконалення. Хоча в Україні збирається чимало інформації у сфері міграції, досі залишається багато проблем, пов’язаних із якістю даних, їхньою повнотою, відповідністю понять, закладених у статистичні показники, міжнародним стандартам.
У 2019 році ми оцінили відповідність державної статистики та відомчої статистичної звітності в сфері міжнародної міграції в Україні стандартам Євростату, а також підготували за результатами оцінки методичні рекомендації для Держстату, Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби, Міністерства закордонних справ та Служби безпеки України.
З методичними рекомендаціями за результатами оцінки можна ознайомитися тут: http://bit.ly/Mstat_results
Цей проект реалізовувався у співпраці з Державною міграційною службою в рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Система реєстрації місця проживання
В рамках проекту зі ZMINA та УНЦПД зробили друге дослідження системи реєстрації місця проживання.
За результатами загальнонаціонального опитування частка осіб, які проживають не за місцем реєстрації, складає 12%, що еквівалентно щонайменше 3,3 мільйонам дорослого населення України. Враховуючи категорії населення, що не були включені в опитування, загальна кількість осіб, які проживають не за місцем реєстрації або мають істотні труднощі з тим, щоб зареєструвати місце проживання, може сягати щонайменше 6,8 мільйонів.
Завдяки співпраці з Центром інформації про права людини ZMINA результати дослідження лягли в основу кампанії “Реформа прописки”. Полісі-бріф та звіт за результатами дослідження читайте тут: http://bit.ly/ZvitRMP.
Дослідження проводилося в межах проекту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, який реалізується Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Аналітичним центром CEDOS, Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром політико-правових реформ за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Іммігрантки в Україні
Провели розвідувальне якісне соціологічне дослідження проблем доступу іноземок-іммігранток до українського ринку праці. Нас цікавило, чому частині жінок-мігранток вдалося знайти гідну роботу, тоді як інші так і не змогли вирватися за межі закритих етнізованих осередків ринку праці.
Взяли низку інтерв’ю у важкодосяжної групи іммігранток в Україну, які працюють на ринках, в сфері громадського харчування, сфері послуг, а також з жінками, які працюють на висококваліфікованих роботах. Поговорили з представни_цями влади, профільних громадських організацій та лідерами іммігрантських спільнот про проблеми жінок-мігранток на ринку праці, а також заходи політики в цій сфері. Провели обговорення з експертами щодо зайнятості жінок-мігранток, а також міграційну політику та її зв’язок з політикою ринку праці.
Бріф за результатами дослідження читайте тут: http://bit.ly/immigrantky .
Проект реалізовано у рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Українське студентство за кордоном
Згідно з наявними даними та нашим прогнозом, у 2017/2018 навчальному році щонайменше 83 тисячі осіб з українським громадянством навчалися в закордонних університетах. Це близько 8,5% від усього українського студентства на денних програмах вищої освіти — включаючи тих, хто в Україні, і тих, хто ні.
Для яких країн наша молодь стратегічно важлива? Чому вони їдуть? Хто і що може чи має зробити зі зростаючою міграцією студентської молоді за межі України? Щоб відповісти на ці питання, ми традиційно зібрали і проаналізували дані з 38 країн. Аналітичний матеріал можна прочитати тут: http://bit.ly/zakordonne_studentstvo
Інтеграція ВПО
Прижитися на новому місці після вимушеного переселення займає кілька років. Що може зробити місцева влада і громадянське суспільство, щоб потенціал ВПО реалізовувався, в тому числі і на користь громади?
За два тижні ми об’їхали з тренінгами Харків, Маріуполь, Краматорськ, Запоріжжя і Дніпро. Потім місцеві учасниці тренінгів написали місцеві стратегії інтеграції під менторством нашого міграційного аналітика, виготовлення інфографіки про ці місцеві стратегії та презентація стратегій місцевій владі та громадянському суспільству. Систематизувавши цей досвід, ми створили покрокову інструкцію для доказового і ефективного прийняття рішень про інтеграцію https://integrate.cedos.org.ua/
Тренінги та написання стратегій відбулися в рамках проекту “Тренінги з моніторингу інтеграції внутрішньо переміщених осіб в Україні” за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва.
Також ми дослідили міжнародний досвід, щоб запропонувати Міністерству соціальної політики можливі підходи до вимірювання інтеграції ВПО, і провели обговорення проробленої роботи із громадськістю, експерт_ками та держслужбов_ицями.
Аналітика можливих підходів до визначення довготривалих цілей інтеграції та відповідних індикаторів: http://bit.ly/Integratsia_pidhody
Цей аналіз відбувся у рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Сексуальна освіта
Сексуальна освіта для підлітків стала доволі популярною темою. Про це створюють курси, проводять лекції та тренінги для дітей, батьків та вчителів, організовують інформаційні кампанії, ЗМІ пишуть багато матеріалів. Проте різноманітні заходи з сексуальної освіти проходять переважно поза школою, і тому залучають далеко не всіх, хто мав би її отримувати.
У серпні-листопаді 2019 року Аналітичний центр CEDOS провів дослідження сексуальної освіти в українських школах, а саме, змісту сексуальної освіти в межах навчальних програм та його відповідності потребам й очікуванням учасни_ць освітнього процесу.
Потім ми організували закриту подію. Закритий формат дозволив після презентації дослідження створити довірливу атмосферу. У діалозі були: представни_ці молодіжних і батьківських, релігійних і громадських організацій, освітян_ки, психолог_ині та працівни_ці охорони здоров’я. Відвідувач_ки активно підкреслювали необхідність сексуальної освіти саме в школі — як у місці, до якого мають рівний доступ всі діти країни.
З результатами дослідження можна ознайомитися тут: http://bit.ly/Seksosvita
Проект реалізований у рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Вища освіта
Огляд освітнього сектору в Україні
CEDOS надав дані і аналіз контексту для дослідження Світового банку “Огляд освітнього сектору в Україні. Рухаючись до ефективності, рівності та дієздатності”. Ми склали масиви даних щодо середньої освіти та закладів вищої освіти. Зробили описовий аналіз даних показників середньої освіти в Україні, а також проаналізували, які фактори можуть мати вплив на освітню нерівність школярів. Звіт доступний тут (англійською): http://bit.ly/forWorldBank
Вибір вищої освіти
У 2019-му в Україні саме абітурієнтки, абітурієнти та їхні батьки розподіляли фінансування між закладами вищої освіти. Державне фінансування закладу залежало від того, скільки вступниць та вступників, які вибороли право навчатись за державні кошти, обрали саме цей заклад. Щоби їхній вплив на обсяги фінансування університетів був обґрунтованим, ми разом з Міносвіти створили і поширили порадник з поінформованого вибору вищої освіти.
Завдяки співпраці з міністерством посилання на ресурс були розміщені на всіх ключових сайтах, без відвідування яких вступниці та вступники не могли подати до вишів документи. Ми залучили до інформаційної кампанії Андрія Куликова і Євгена Комаровського, які радили порадник у соцмережах, а міністриня освіти і науки розповідала про інструмент в ефірах топових телешоу.
За час вступної кампанії порадником скористалося 98 тисяч користувачок та користувачів. Вони переглянули сторінку 131 тисячу разів. По завершенню кампанії стало відомо, що вступни_ці цьогоріч подавали менше заяв, тобто обирали більш зфокусовано.
З порадником можна ознайомитися тут: https://cedos.org.ua/vybir
Ми продовжуємо досліджувати мотивацію молоді до здобуття вищої освіти, а також шляхи вибору місця навчання. За допомогою кількісного опитування та глибинних інтерв’ю зі студентством перших курсів шукаємо відповіді, зокрема, на такі питання: Чому молодь вирішує здобувати вищу освіту й чи розглядає її альтернативи? Що впливає на вибір місця навчання? Коли і як абітурієнт_ки планують своє майбутнє у вищій освіті?
Проект реалізовується в рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Академічна доброчесність
Для студентства академічна недоброчесність — це переважно хабарництво та купівля дипломних робіт. Натомість скачування рефератів чи списування на контрольних толерується багатьма.
CEDOS провів дослідження академічної (не)доброчесності в 10 українських університетах. Його результати залишилися конфіденційними та були розіслані вищим навчальним закладам, які взяли в ньому участь, для поінформованого поліпшення ситуації. Крім цього, наші стажер_ки організували дискусію щодо цього питання за участі студентства та управлін_ок вищих навчальних закладів.
Візуалізації анонімізованих даних можна подивитися тут: http://bit.ly/4omu_spysuyut
Дослідження відбулося в рамках Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні, який реалізується Американськими Радами з міжнародної освіти за сприяння Міністерства освіти і науки України та підтримки Посольства США в Україні. Презентацію організували в рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Бюджет освіти та науки 2019
Щороку ми аналізуємо, які видатки на освіту та науку закладені у Державному бюджеті, щоб розуміти, чи для всіх потреб освітньої галузі закладено належне фінансове забезпечення. У цьому році ми спробувати проаналізувати їх через призму політик, які уряд визначив як пріоритетні у Середньостроковому плані пріоритетних дій на 2017-2020 роки. З аналітикою можна ознайомитися тут: http://bit.ly/освітній_бюджет
Аналіз здійснено в рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Житло
Державна житлова політика в Україні сьогодні не має механізмів забезпечення громадянкам/-нам конституційного права на житло. Ми опитали українок/-ців щодо їхніх житлових умов. Майже половина опитаних не мають жодного уявлення чи плану дій щодо того, що вони робили б і де мешкали б, якби втратили житло, в якому проживають нині. Серед тих, хто хоче або потребує зміни житлових умов, половина не змогли відповісти, через скільки часу їм вдасться це зробити. Сфера оренди житла неврегульована, не гарантує стабільності та стигматизована. Різниця між регіонами зростає.
У 2019 році CEDOS провів комплексний аналіз державної житлової політики в Україні. Ми проаналізували:
- наукові дослідження щодо житлових політик у різних країнах;
- зміни українського законодавства протягом років незалежності;
- дані державної статистики;
- результативність державних житлових програм;
- результати репрезентативного соціологічного дослідження мешкан_ок* міст України з населенням понад 100 тисяч осіб, яке ми провели у червні-липні 2019 року спільно з InfoSapiens.
Результати можна прочитати тут http://bit.ly/zhytlo_zvit . Ми також зробили презентацію за участі предстани_ць профільних відомств та лекцію за її мотивами для фахової спільноти в Київській школі економіки.
Наші рекомендації було враховано у Програмі дій Уряду та середньостроковому плані Міністерства розвитку громад і територій.
Проект реалізований у партнерстві з Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву в рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Місто
Український урбаністичний форум 2019
2019 року ми вдруге провели Український урбаністичний форум. Цей проект є відповіддю на запит учасниць і учасників українських урбаністичних рухів, висловленого під час сесій стратегування, проведених CEDOS у 2016-2017 роках.
Форум відбувся у Запоріжжі, великому промисловому місці з козацькою історією, ще не надто розвіданому українськими урбаністками й урбаністами. Як можуть розвиватися урбаністичні рухи у таких містах? Над чим тут вже працюють активіст_ки та професіонал_ки у сфері міського розвитку? Якою може бути рівність і справедливість у таких умовах? А також, які відкриття і висновки можуть зробити люди з інших міст, аналізуючи урбаністичні проблеми України на прикладі Запоріжжя?
На ці та інші питання 21-22 червня шукали відповідь майже 200 учасни_ць форуму: представни_ці громадянського суспільства, органів влади, експертних спільнот, академічних інституцій і комерційних організацій.
У 2019-му ми створили сайт форуму: https://urbanforum.org.ua, а також сторінку Українського урбаністичного форуму в Фейсбуці та канал УУФ в Телеграмі. Публікації за результатами форуму: http://bit.ly/UUFstatti
Локальний партнер форуму у 2019 році — громадська організація “Дзига”. Форум відбувся за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.
Український урбаністичний форум 2020
Український урбаністичний форум росте. Цього разу охочих стати локальними партнерами і допомогти нам з організацією заходу не в Києві було так багато, що нам довелося оголосити відбір. Ми отримали 30 заявок від 21 міста. За результатами відбору у 2020-му форум відбудеться в Хмельницькому. Багато заявок нам дуже сподобалися, тому тепер ми шукаємо можливостей організувати “мандрівний форум”: проводити події меншого масштабу в кількох інших містах, де є на це запит.
Анонс Українського урбаністичного форуму 2020: http://bit.ly/UUF-2020
Форум проходить за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Локальними партнерами у 2020 році стануть громадська ініціатива Proprostir, Агенція розвитку Хмельницького та Хмельницька міська рада.
Українсько-німецькі навчальні обміни
Справедливим є місто, в якому рішення приймаються, спираючись на дані і дослідження, а також із залученням громадян_ок. Головними цінностями справедливого міста є рівність, інклюзивність, права людини і соціальна справедливість.
В рамках освітнього проекту для посилення урбаністичних рухів України та Німеччини 10 українських міських активіст_ок відвідали колег у Берліні, Лейпцигу та Ерфурті. А у Києві, Запоріжжі та Львові вже до українських колег навідалися активіст_ки з Німеччини. В рамках проекту відбулася низка публічних подій. Так ми створили можливості для представн_иць низових ініціатив разом подумати, як зробити наші міста справедливішими.
Під час пошуку учасни_ць ми отримали майже 300 заявок з боку українських активіст_ок. Тепер ми шукаємо можливості, щоб проводити більше таких обмінів.
Обмін організували у партнерстві з Internationaler Arbeitskreis e.V. за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної республіки Німеччина.
Mistosite
У 2019 році ми продовжили працювати над розвитком української урабаністичної платформи Mistosite. Ми опублікували 33 матеріали українською і 3 – англійською мовою. Річна аудиторія сайту склала близько 60 тисяч користувачів.
Ми продовжили модерувати фейсбук-спільноту “Урбаністика УА”, чисельність якої наблизилася до 2 тисяч учасниць і учасників. Водночас, через закінчення проекту “Посилення громадянської участі в українських містах” ми перестали підтримувати афішу урбаністичних подій і можливостей.
Читайте Mistosite за посиланням: https://mistosite.org.ua/
Фейсбук-спільнота “Урбаністика УА”: http://bit.ly/UrbanismUA
Стратегії розвитку міст
Процеси децентралізації державної влади тривають у світі останні 50 років. Частина влади переходить від національних органів до місцевих, а також до громадянського суспільства і бізнесу. Міські стратегії є способом узгодження цінностей, візій та цілей різних зацікавлених сторін і створення спільного бачення майбутніх міських політик. Саме з цією метою до розробки стратегій залучають представниць/-ків якомога більшої кількості різних груп жительок/-ів міста.
Ми проаналізували Стратегію розвитку Києва до 2025 року і визначили її місце серед інших стратегічних документів різних рівнів, а також вивчили теоретичні підходи й основну нормативно-правову базу щодо розробки стратегій регіонів і міст в Україні. На основі цього — розробили рекомендації щодо вдосконалення підходів до створення міських стратегій і провели публічне обговорення. Полісі-бріф можна прочитати тут: http://bit.ly/stratehii
Проект відбувся у партнерстві з Центром публічної комунікації та інформації КМДА, а також Київською громадською платформою в рамках “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні”, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Інтегрований розвиток Подільського району Києва
Доказові політики передбачають, що спочатку потрібно мати стратегічне бачення, а вже спираючись на ньогопланувати конкретні тактичні кроки. Впродовж 2018-2019 років CEDOS брав участь у проекті розробки Концепції інтегрованого розвитку Подільського району.
Дві з 12 робочих груп, що працювали над концепцією, були сформовані аналітичним центром CEDOS. Ми працювали над питаннями освіти і соціального розвитку. В результаті соціальна справедливість стала однією із 7 цілей Концепції.
Проект “Інтегрований розвиток міст в Україні” виконується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) на запит Київської міської держаавної адміністрації та фінансується урядами Німеччини та Швейцарії.
Передвиборчі дебати кандидатів у народні депутати від Києва
Ми переконані, що кандидатки і кандидати в депутати по мажоритарних округах у Києві повинні мати бачення розвитку столиці. Тому перед парламентськими виборами ми організували дебати про реформу місцевого самоврядування в Києві: розподіл повноважень між місцевим самоврядуванням і державною адміністрацією, поділ міста на райони і повноваження органів влади на рівні районів, а також питання взаємодії з прилеглими населеними пунктами.
У дискусії взяли участь чинний депутат Київради, чинна народна депутатка та двоє кандидаток у депутати, які пізніше стали народними депутатками в результаті виборів.
Демократія
У 2017-2019 роках аналітичний центр CEDOS дослідив взаємодію органів міської влади з громадянським суспільством, а також процеси прийняття управлінських рішень у Києві, Харкові та Львові.
Які механізми прийняття рішень дозволяють врахувати потреби жител_ьок? Які кращі практики існують у цій сфері? Що варто змінити у такій взаємодії, щоби вона була більш ефективною? Щоб відповісти на ці питання, ми опитали службов_иць і представн_иць громадського сектору, а також здійснили аналіз міських стратегічних документів.
Результатом дослідження є набір практичних рекомендацій для подолання перешкод у взаємодії представни_ць громадянського суспільства та службов_иць. Вони є універсальними і можуть використовуватися в різних містах. Читайте та завантажуйте поради в формі ілюстрацій тут: http://bit.ly/miski_komunikacii
Результати якісних соціологічних досліджень й аналізу документів по окремих містах, опубліковані в 2019-му:
Залучення громадян до процесу розробки політик у Києві: http://bit.ly/Zaluchennia
Взаємодія між органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством у Львові: http://bit.ly/Lviv_rishennia
Взаємодія між органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством у Харкові: http://bit.ly/Kharkiv_rishennia
Дослідження здійснювалися в рамках проекту “Посилення громадянської участі в українських містах” за підтримки Фундації Чарльза Стюарта Мотта, а також в рамках проекту Ради Європи “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні” у співпраці з Київською міською державною адміністрацією.
Фінансова звітність
| Назва проекту | Донор або замовник | Початок проекту | Закінчення проекту | Бюджет загальний (USD) | Витрати 2019 року (USD) | Надійшло в 2019 році (USD) | |
| 1 | Посилення громадської участі в містах України | Фундація Чарльза Стюарта Мотта | 4.2017 | 3.2019 | 125 000 | 33 246 | – |
| 2 | Спільні дослідження з органами влади та дебати Аналітичного центру CEDOS для доказового прийняття рішень у публічній політиці | Міжнародний фонд “Відродження” та Посольство Швеції в Україні | 1.2019 | 12.2019 | 26 365 | 26 365 | 26 365 |
| 3 | Інтеграція жінок-мігранток до українського ринку праці та суспільства | Міжнародний фонд “Відродження” та Посольство Швеції в Україні | 8.2019 | 12.2019 | 5766 | 5766 | 5766 |
| 4 | Створення передумов для розвитку сексуальної освіти в школах | Міжнародний фонд “Відродження” та Посольство Швеції в Україні | 7.2019 | 11.2019 | 6974 | 6974 | 6974 |
| 5 | Аналіз рівня загальної середньої та вищої освіти в Україні | Світовий банк | 12.2018 | 4.2019 | 12 904 | 7484 | 12 904 |
| 6 | Адміністрація і активісти: як працювати разом і вижити | Празький громадянський центр | 6.2018 | 3.2019 | 1014 | 865 | – |
| 7 | Інституційний розвиток CEDOS задля доказового прийняття рішень у реформах в Україні | Міжнародний фонд “Відродження” та Посольство Швеції в Україні | 5.2018 | 10.2020 | 201 637 | 101 224 | 76 000 |
| 8 | Тренінги з моніторингу інтеграції ВПО в Україні | Чорноморський фонд регіонального співробітництва | 1.2019 | 7.2019 | 19 390 | 19 390 | 19 390 |
| 9 | Зміцнення організацій громадянського суспільства для підтримки реформ в Україні | Королівство Нідерланди | 8.2019 | 8.2021 | 82 891 | 1136 | 49 734 |
| 10 | Український урбаністичний форум 2019 “Люди, місто, завод” | Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні | 5.2019 | 8.2019 | 16 900 | 16 900 | 16 900 |
| 11 | Діалог заради справедливих міст | Internationaler Arbeitskreis e.V. та Міністерство закордонних справ Федеративної республіки Німеччина | 9.2019 | 12.2019 | 27 483 | 27 483 | 27 483 |
| 12 | Свобода пересування для кожного. Реформа системи реєстрації місця проживання в Україні | Центр прав людини ZMINA та Європейський Союз | 3.2018 | 3.2019 | 13 580 | 4113 | – |
| 13 | Сприяння академічній доброчесності в Україні | Американські Ради з міжнародної освіти та Державний департамент США | 11.2018 | 5.2019 | 3913 | 3913 | 3913 |
| 14 | Мапування точок входу громадян до процесу розробки політик у Києві. Виклики і можливості залучення жителів у Києві | Офіс Ради Європи в Україні | 2.2019 | 11.2019 | 3726 | 1562 | 3492 |
| 15 | Дослідження обізнаності та ставлення вчителів і батьків до комплексного статевого виховання | Фонд народонаселення ООН | 12.2019 | 6.2020 | 32 279 | 14 932 | 22 595 |
| Разом | 271 353 | 271 516 |
Ілюстрації: Женя Олійник.
* У цьому тексті ми використовуємо іменник з відділеним “_” гендерованим закінченням для позначення особи, гендер як_ої невідомий чи не має значення в нинішньому контексті, та групи осіб різного гендеру, або гендер яких невідомий, або гендер яких не має значення в нинішньому контексті. Спочатку ми відділяємо гендерне закінчення для визнання існування гендерно небінарних людей. Потім ми ставимо жіноче гендерне закінчення, щоб врівноважити всі ті тексти, де фемінітиви не використовуються, і жінки викреслюються з інформаційного простору. Політика використання гендерованих закінчень CEDOS.
