Програми фінансування від ЄС: можливості для громад

Спікер_ки:

• Мирослав Кошелюк, кандидат психологічних наук, експерт у сфері місцевого та регіонального розвитку, співавтор посібника «Огляд програм Європейського Союзу, доступних для заявників з України»;
• Крістіан Ларсен, національний експерт в українській службі Генерального директорату з питань сусідства та переговорів з розширення (DG NEAR);
• Станіслав Підперигора, фахівець з інноваційного економічного розвитку, Програма регіонального розвитку, ПРООН в Україні;
• Наталія Хіноцька, керівниця проєкту «Підтримка взаємодії ЄС з організаціями громадянського суспільства в Україні II»;
• Ігор Таранов, керівник відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні».

Модераторка: Тетяна Жерьобкіна, старша аналітикиня Cedos.

Мирослав Кошелюк

кандидат психологічних наук, експерт у сфері місцевого та регіонального розвитку, співавтор посібника «Огляд програм Європейського Союзу, доступних для заявників з України»

Перші можливості для нас відкрилися у 2009 році, коли Україна стала членом Східного партнерства, далі у 2014 році була підписана Угода про Асоціацію між Україною та ЄС. У 2022 році Україні було надано статус кандидата на вступ до ЄС. Попри загальну думку про те, що при вступі до ЄС у нас одразу відбудуться зміни, процес євроінтеграції передбачає те, що значна частина змін буде виконуватись як умовні домашні завдання, тобто вони мають стати передумовою нашого приєднання до ЄС.

Однією з 35 тем, які порушуються в процесі переговорів, є узгодження української та європейської регіональної політики на рівні законодавства та спроможності її втілення в регіонах і громадах. Регіональна політика є синонімом політики згуртованості, яка ґрунтується на двох основних ідеях: подолання диспаритетів та ведення співпраці. Її важливість відображає те, що вона є найбільшою інвестиційною політикою ЄС, і на її втілення спрямовується близько третини спільних коштів Європейського Союзу. Важливо те, що європейська регіональна політика поширюється як на країн-членів ЄС, так і на кандидатів та їхніх сусідів. Загальна рамка регіональної політики визначається п’ятьма пріоритетами, зокрема це подвійний перехід, покращення доступу до розвитку економіки, до робочих місць та загальної кращої єдності в рамках Європейського Союзу. Основним інструментом реалізації політики ЄС є структурні фонди, прямий доступ до яких мають тільки країни-члени ЄС. Проте частина програм, до яких ми маємо доступ, фінансується зокрема через них. Існує 4 таких фонди: Європейський фонд регіонального розвитку, Фонд згуртованості, Європейський соціальний фонд, Фонд справедливого переходу.

Ідеї, закладені в європейську політику, стосуються не лише ресурсів, а й певного способу мислення. Саме в цих моментах у нас із європейськими партнерами можуть бути розбіжності в баченні. Інтегрований підхід є методологією, яка спрямована на функціональні території, наприклад, щоби місто співпрацювало з громадами поруч із ним. Ці території об’єднані не якоюсь конкретною ознакою, а взаємодією в межах адміністративних кордонів. Це один із моментів, коли нам бракує успішної реалізації власної регіональної політики та готовності до реалізації політики ЄС.

Є 3 категорії програм ЄС, доступних для України:

1. Програми підтримки в межах політики сусідства. Таких програм існує понад 250, до прикладу U-LEAD, які стосуються переважно технічної допомоги, де рідко включається інвестиційна складова. Такі програми доступні для України доволі давно і є відносно відомими в Україні. Інформація про них зокрема доступна на сайті Східного партнерства та на сайті «Прямуємо Разом».
2. Програми міжрегіональної, транскордонної і транснаціональної співпраці. Вони реалізовуються в рамках Interreg Next, включаючи в себе напрямки співпраці з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією, у межах Чорноморського та Дунайського регіону. Доступ до цих програм має обмежена кількість регіонів: прикордонні області, які найближче розташовані до країн-партнерів. Нещодавно Україна також отримала доступ до програм у межах Interreg Europe. Проєкт має бюджет у розмірі 394 млн євро та представлений у 36 країнах Європи, основна мета якого – зменшення відмінності в рівнях розвитку та зростання якості життя в регіонах Європи та між ними. На відміну від Interreg Next, заявниками цих програм можуть бути представники всіх регіонів. 
3. Окремі секторальні програми. Серед них можна виділити: LIFE, HORIZON EUROPE, ERASMUS+, SINGLE MARKET PROGRAMME, DIGITAL EUROPE PROGRAMME, CONNECTING, EUROPE FACILITY, EU4HEALTH, UNION CIVIL PROTECTION MECHANISM. 

Окремо варто виділити програму Ukraine Facility, за якою протягом 2024-2027 років від ЄС буде спрямовано 50 млрд євро на фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій та технічну підтримку в реалізації програми.

Процес підготовки і подачі проєктних заявок виглядає наступним чином:

• Варто вивчити документацію про конкурс;
• Пройти попередню реєстрацію для подачі онлайн-заявки;
• Визначити відповідність вашого проєкту цілям програми;
• Переконатися у наявності партнерств;
• Сформувати структуру проєкту;
• Створити покроковий план розробки проєктної заявки;
• Визначити індикатори;
• Сформувати команду;
• Визначити бюджетування.

Передумовами ефективного залучення ресурсів з ЄС є:

• Знання англійської мови;
• системний моніторинг можливостей, відвідування інформаційних днів, які організовують програми;
• навички проєктного менеджменту;
• спілкування з більш досвідченими колегами;
• завчасне напрацювання бази проєктних пропозицій;
• проактивна позиція в налагодженні партнерських стосунків на всіх рівнях;
• готовність пробувати та вчитися.

Станіслав Підперигора,

фахівець з інноваційного економічного розвитку, Програма регіонального розвитку, ПРООН в Україні

Ініціатива Мери за економічне зростання (M4EG) фінансується Європейським Союзом та впроваджується Програмою Розвитку ООН. Її друга фаза розпочалась у 2021 році та триватиме до кінця 2024 року. Географічно вона охоплює Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну, з якої до мережі входять понад 200 муніципалітетів. Наразі в нас діють три грантові програми, реалізовані в різних містах України. Ми допомагаємо муніципалітетам розробити певне бачення подальшого розвитку, відповідно до якого формується набір взаємопов’язаних активностей. Наша основна мета – зростання позитивного впливу на суспільство та довкілля. Наприклад, у рамках програми реагування та відновлення ми проводили психологічні тренінги для ВПО в Кам’янці-Подільському та створили в Ніжині соціальне підприємство з фокусом на швейне виробництво. Зокрема ми створили відділення комплексної реабілітації в Бучі та гуртожиток для ВПО в Глухові.

Центр навчання міському розвитку – це навчальний та комунікаційний простір, який надає інформацію щодо інноваційних підходів та створює передумови для отримання знань щодо міського розвитку. Ми створюємо навчальні модулі та курси, українською поки що доступний лише один, який називається «Основи готовності до майбутнього». Також наразі діють два англомовних курси: «Шляхи до економічного зростання» та «Зелений справедливий перехід». Нашими партнерами в розробці навчальних модулів є Європейський Союз, Arup, Climate-KIC, TalTech.

Ігор Таранов

керівник відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні»

З минулого року в Україні функціонує офіс програми «Горизонт Європа» як підрозділ національного фонду досліджень України. Практика створення такого роду структур полягає у використанні можливостей національних фондів досліджень із наявними експертними групами для функціонування відповідних офісів. Малий та середній бізнес є потенційним джерелом доходів для територіальних громад, тому доцільно його стимулювати до участі в програмі «Горизонт Європа». Це найбільша інвестиційна програма Європейського Союзу з точки зору фінансування науки та інновацій, із загальним бюджетом понад 95,5 млрд євро. Сьогодні Україна за обсягом отриманих коштів посідає сьоме місце серед країн-учасниць програми. «Горизонт Європа» має три основних напрями:

1. Передова наука: гранти для підприємств, пов’язаних із науковою діяльністю;
2. Глобальні виклики та Європейська промислова конкурентоспроможність: гранти для бізнес-структур у рамках тематичних конкурсів;
3. Інноваційна Європа: гранти для стартапів малих та середніх підприємств у сфері технологій.

Український бізнес у рамках програми вже отримав фінансування майже на 15 млрд євро, здобувши шосте місце серед асоційованих країн за обсягом отриманих коштів. Переважно це малі та середні підприємства зареєстровані як ТОВ. «Горизонт Європа» пропонує такі інструменти для бізнесу:

• Спільні тематичні багатосторонні проєкти, де передбачається консорціум з понад трьома учасниками ЄС або асоційованими країнами, де один учасник обов’язково має бути членом ЄС.
• Індивідуальні проєкти, де передбачається один або два учасника, що отримуватимуть супровід та підтримку від Європейської інноваційної ради, Європейського інституту інновацій та технологій, Eurostars та інших установ.
• Каскадне фінансування (механізм Єврокомісії для розподілу державного фінансування з метою надання допомоги бенефіціарам), де перерозподілене публічне фінансування задля підтримки бенефіціарів, включаючи бізнес.
• Публічно-приватні партнерства, що доповнюють багатосторонні та індивідуальні проєкти, про які можна дізнатись на сайтах Європейських партнерств. 

Крістіан Ларсен

національний експерт в українській службі Генерального директорату з питань сусідства та переговорів з розширення (DG NEAR)

Ukraine Facility є програмою ЄС із бюджетом понад 50 млрд євро, яка буде впроваджуватись протягом чотирьох років до кінця 2027 року. Вона тримається на трьох основних принципах: 

Підтримка державного бюджету. Сюди спрямовується найбільша частка коштів, спираючись на План для Ukraine Facility, затверджений українським урядом. Великий акцент робиться на децентралізації та місцевому самоврядуванні, необхідних у контексті європейської інтеграції та відбудови України;

Інвестиційний клімат. Вкладення коштів у відбудову та модернізацію України, що не передбачені урядом, шляхом підтримки приватних інвестиційних проєктів, малого і середнього бізнесу, муніципалітетів, які мають можливість брати позики, або державних підприємств;

Допомога та заходи допомоги при вступі до ЄС. Надається загальна технічна підтримка, включаючи допомогу органам місцевого самоврядування, соціальним інституціям, громадянському суспільству. Заохочується співпраця між українськими та європейськими муніципалітетами. 

Правила та принципи допомоги Україні: 

1. Допомога фінансується за рахунок державних ресурсів та ресурсів місцевих органів влади.
2. Допомога надає селективну перевагу для виробництва певних товарів або послуг.
3. Допомога спотворює або загрожує спотворити конкуренцію.
4. Нагляд за державною допомогою в Україні належить до компетенції Антимонопольного комітету.

Як підготуватись до майбутнього:

• Довгостроково розбудовуйте потенціал. Це стосується планування та розробки стратегій, управління проєктами, фінансового менеджменту тощо;
• Будьте проактивними у приєднанні до тренінгів та програм з розбудови спроможності. Відстежуйте проєкти та ініціативи ЄС, що пропонують технічну допомогу у різних сферах, слідкуйте за їхньою діяльністю, висловлюйте зацікавленість в участі у пілотних проєктах та тренінгах;
• Долучайтеся до міжмуніципального співробітництва для об’єднання ресурсів.  Наприклад, співпрацюйте з сусідніми громадами для залучення кваліфікованих кадрів на ключові посади, які будуть спільними для всіх муніципалітетів-учасників;
• Переконайтеся, що працівники володіють англійською мовою. Звертайте на це увагу під час найму на роботу та заохочуйте команду до вдосконалення своїх навичок;
• Знайдіть європейські муніципалітети-партнери. Вони можуть надати практичний досвід і технічну підтримку в роботі з правилами та стандартами ЄС, а також допомогу в написанні заявок на фінансування з боку ЄС.

Наталія Хіноцька

керівниця проєкту «Підтримка взаємодії ЄС з організаціями громадянського суспільства в Україні II»

Співпраця з громадянським суспільством є абсолютно наскрізною для Європейського Союзу. В Україні громадські організації, навіть у маленьких громадах, представлені фактично в усіх секторах та сферах суспільного життя: демократична участь, освіта, медичні та соціальні послуги, фіксація військових злочинів тощо. З перших днів ЄС відкрив можливості громадським організаціям брати участь у конкурсах та отримувати гранти. Наразі реалізується понад 1500 маленьких субгрантів. Європейський Союз має близько 65 проєктів, які надані громадським та міжнародним організаціям у різних сферах, деякі з яких також містять субгрантові компоненти. ЄС також має п’ять стратегічних партнерів, які розбудовують спроможності громадянського суспільства: Фонд «Східна Європа», Міжнародний фонд «Відродження», ІСАР Єднання, БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Зважаючи на велику кількість різноманітних програм, може бути важко визначитись, на яку програму подаватись. Всі вони розроблені на базі певних політик, які, своєю чергою, адресовані на вирішення відповідних суспільних проблем. Так само й заявки мають бути спрямовані на вирішення тих проблем, які висвітлені у програмах. Відповідно до цього можна структурувати ідею вашого проєкту, незалежно від форми заявки: проблема — рішення — вплив. 

Як програми працюють з окупованими територіями?

Станіслав Підперигора: Зараз міські адміністрації знаходяться в інших містах, і ми фокусуємось на допомозі ВПО. Наприклад, для мешканців Нової Каховки в Кривому Розі був створений тренінговий простір, а для мешканців Мелітополя в Запоріжжі була спрощена процедура надання адміністративних послуг шляхом закупівлі відповідного обладнання. 

Чи є в програмах підтримка соціально-культурних проєктів?

Мирослав Кошелюк: Є програма Creative Europe, яка підтримує проєкти в сфері культури, окрім того треба звертати на Interreg, де часто присутній культурний компонент. На цей рік був оголошений конкурс між Польщею та Україною в контексті туризму, і хоча цей конкурс був скасований, однак у контексті транскордонної культурної співпраці він є хорошим прикладом.

Що би ви порадили громадам для успішного подання на грантові програми?

Мирослав Кошелюк: Участь у програмах вимагає системної роботи. Ви повинні орієнтуватися на запуск цілої системи, а не на реалізацію конкретного проєкту. І для цього потрібно не боятися пробувати та робити перші кроки, нехай це буде не завжди успішно. Так само ви маєте брати участь у різноманітних семінарах та тренінгах задля налагодження контактів, особливо з людьми, які вже мають досвід у реалізації програм.

Іван Кульчицький: Знайдіть людей, які зможуть узятися за подачу на програми. Якщо вам бракує досвіду, ви навряд чи будете брати участь у великих конкурсах. Створіть профіль громади, який буде використовуватись для участі в заходах та який стане надалі вашим портфоліо. У цьому профілі можна написати базову інформацію: що ви хочете розвивати, які проєкти вже реалізували, яким може бути колабораційний інтерес партнерства з вами.

Чи є обмеження в розмірах громад, які можуть брати участь у програмах?

Станіслав Підперигора: В попередніх конкурсах у нас не було обмежень стосовно розміру громад, які можуть подавати заявки, але коли справа стосується оцінювання проєктів, ми аналізуємо спроможність громад, і це є важливішим за їхні розміри, тому найголовнішим аспектом є можливості, які громади можуть надати, та якими вони скористаються.

Чи є позаконкурсне подання на запит громад і громадських організацій, чи це відбувається лише через озвучених операторів?

Наталія Хіноцька: Зазвичай усе відбувається в рамках специфічних конкурсів та пропозицій, тому що для ЄС, як і будь-якого іншого донора, важливим аспектом є прозорість фінансування. Так само й для вас важливою буде справедливість та незалежність оцінювання, тому здебільшого ваші заявки оцінює певна група експертів. Самі конкурси відбуваються в різний час, і на деякі з них подання може тривати понад пів року через багатоетапність процедури, тому можна говорити про різні умови самих конкурсів. Так само не можна забувати про субгрантові програми, в яких правила можуть варіюватися між собою.