Гендерна сегрегація у фаховій передвищій та вищій освіті

Вступ і методологія

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну суттєво змінило ринок праці — як пропозицію, так і попит. Мільйони працівни_ць виходять з ринку через мобілізацію та вимушене переміщення за кордон. На попит також впливають потреби (поточної та майбутньої) відбудови і розгортання оборонної промисловості.

Ринок праці в Україні є вертикально і горизонтально гендерно сегрегованим: чоловіки переважають на керівних посадах, жінки — у галузях і видах діяльності з більш низькою доданою вартістю або на посадах з нижчим рівнем оплати праці. Водночас відтік робочої сили також має гендерний вимір: серед мобілізованих більшість чоловіків, серед шукач_ок притулку за кордоном — жінок. У цих умовах горизонтальна гендерна сегрегація не лише обмежує особистий розвиток і реалізацію талантів окремих працівни_ць, а й позбавляє ринок праці необхідної у складних умовах гнучкості.

Хоча повноцінне відновлення країни потребує завершення війни і справедливого миру, першочергові заходи з відновлення уже розпочалися і тривають. У будь-якому разі цей процес, що буде супроводжуватися також європейською інтеграцією України, потребує значних зусиль, людських ресурсів і компетенцій. Освіта є ключовим інститутом, що забезпечує такі навички і знання. Отримання відповідної освіти може мати вагомий вплив на можливість різних соціальних груп, чоловіків і жінок, брати участь у процесах відновлення. Крім цього, освіта і наявність компетенцій впливатиме на те, які ролі будуть відігравати різні люди у відповідних процесах. Зважаючи на це, нерівності в освіті можуть мати вплив на те, яким чином буде організоване відновлення, а також які нерівності будуть або не будуть посилені чи спровоковані внаслідок цього.

Освіта є одним із основних інститутів соціалізації. Крім засвоєння твердих і м’яких навичок, підготовки до отримання професії й активної участі у житті громади та суспільства загалом, вона робить вагомий внесок у формування цінностей, поглядів і соціальних практик. Процес відновлення та зміни країни може потребувати суспільних дискусій про бачення майбутнього і нові правила співжиття у суспільстві після війни. Від того, які цінності та дискурси будуть популярними у відповідний час, може залежати, які рішення, стратегії та політики будуть обрані і втілені. Зважаючи на це, забезпечення гендерної рівності у будь-якій зі сфер життя потребує впровадження відповідних політик у освіті.

Для їх впровадження у грудні 2022 року було ухвалено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. У ній, зокрема, йдеться про те, що впровадження принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти в Україні пов’язане з необхідністю подолання стереотипів за ознакою статі під час формування політики у сфері освіти, адже однакове, на перший погляд, ставлення до осіб різної статі в умовах наявної гендерної стереотипізації насправді не надає рівних можливостей, а закріплює та відтворює нерівності. 

Стратегія подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року визначає однією з причин наявності такого розриву високий рівень гендерної сегрегації на ринку праці (горизонтальної та вертикальної): чоловіки переважають на керівних посадах, жінки — у галузях і видах діяльності з більш низькою доданою вартістю або на посадах з нижчим рівнем оплати праці.

При цьому жодна зі згаданих стратегій не зачіпає питання гендерної сегрегації у сфері освіти, хоча вона є дуже виразним проявом проблеми гендерної нерівності, зокрема поширеності уявлень про стереотипні ролі жінок і чоловіків у суспільстві, а також потенційним полем для дискримінації. Так само проблему горизонтальної гендерної сегрегації на ринку праці неможливо розглядати без аналогічної сегрегації на рівнях освіти, після яких чоловіки та жінки виходять на ринок праці.

Ця аналітична записка має на меті описати горизонтальну гендерну сегрегацію у фаховій передвищій та вищій освіті в Україні станом на 2024 рік. Під горизонтальною гендерною сегрегацією у цьому тексті мається на увазі недо- чи надмірна представленість представни_ць однієї зі статей у галузі освіти та спеціальності. Як сегреговані ми визначаємо ті галузі та спеціальності, де представни_ць однієї зі статей більше 70%. Окремо при аналізі виділена група спеціальностей, де представни_ць однієї зі статей домінуюча більшість — понад 90%.

Ця записка присвячена пошуку відповідей на такі запитання:

• наскільки масштабною є горизонтальна гендерна сегрегація у фаховій передвищій та вищій освіті, скільки спеціальностей та студентства вона охоплює;
• чи варіюється гендерна сегрегація залежно від рівня освіти, регіону, закладу освіти, форми оплати за навчання;
• чи відрізняється поведінка жінок і чоловіків під час вибору спеціальності та закладу освіти, куди вони вступають.

Дані, які використано для аналізу, отримані у відповідь на запит на публічну інформацію від державного підприємства «Інфоресурс», що є розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Для того, щоб уникнути великої похибки, до аналізу було включено спеціальності, де станом на 2024 рік навчається більше 100 здобувач_ок освіти. Для докторських програм цей поріг становив 10 осіб. Якщо не зазначено іншого, усі розрахунки у тексті, що стосуються спеціальностей, наведені для таких спеціальностей.

Підсумки

Навчальні результати в межах середньої освіти та результати вступних випробувань жінок є вищими або не суттєво нижчими від результатів чоловіків (залежно від предмету). Попри це, вибір спеціальностей та галузей знань при переході на наступні рівні освіти є різним для обох статей.

Усі галузі та спеціальності можна поділити на три типи: гендерно сегреговані на користь чоловіків (частка студентів чоловічої статі — більше 70%), гендерно сегреговані на користь жінок (частка студенток жіночої статі — більше 70%) та несегреговані (частка студент_ок жодної зі статей не перевищує 70%).

У 2023 році на всіх освітніх рівнях фахової передвищої та вищої освіти були галузі знань, гендерно сегреговані на користь чоловіків. На рівнях «Фаховий молодший бакалавр», «Молодший спеціаліст» та «Бакалавр», «Молодший бакалавр», «Спеціаліст» таких галузей знань було близько третини, на рівні «Магістр» такими були майже половина галузей, а на рівні «Доктор філософії» — більшість. Галузей, гендерно сегрегованих на користь жінок, на рівнях «Магістр» і «Доктор філософії» не було, а на інших освітніх рівнях їх була третина або менше.

На всіх освітніх рівнях частка спеціальностей, які є гендерно сегрегованими, коливається від 58% до 71%. До спеціальностей, сегрегованих на користь чоловіків, здебільшого належать інженерні, машинобудівні, транспортні й аграрні. До спеціальностей, сегрегованих на користь жінок, — освітні, медичні, мистецькі та гуманітарні. На гендерно сегрегованих спеціальностях на всіх освітніх рівнях навчаються від 52% до 73% усіх студент_ок. Значна частка як жінок, так і чоловіків навчаються на спеціальностях, сегрегованих на користь їхньої статі, хоча для чоловіків цей показник є вищим. Це може впливати на закріплення гендерних стереотипів щодо певних галузей знань чи професій. 

Аналіз динаміки горизонтальної гендерної сегрегації в часі на всіх рівнях освіти, крім «Доктора філософії», показав, що протягом 2018–2023 років більшість спеціальностей не змінювали свій статус за показником гендерної сегрегованості: вони залишались або сегрегованими на користь чоловіків чи жінок, або гендерно нейтральними, як і раніше. Попри це, у 2022–2023 роках на багатьох спеціальностях відбулася зміна у гендерному розподілі серед вступни_ць — зокрема, на більшості спеціальностей частка чоловіків збільшилася. 

Аналіз горизонтальної гендерної сегрегації галузей у макрорегіонах України показує, що частка жінок у найбільш сегрегованих галузях майже не відрізняється поміж регіонами, а це свідчить про те, що ця сегрегованість є загальноукраїнською тенденцією, а не спричинена факторами, властивими лише певному регіону.

Порівняння рівня горизонтальної гендерної сегрегації у 30 найбільших закладах вищої освіти України показує, що, попри варіативність рівня горизонтальної гендерної сегрегації у багатьох галузях залежно від закладу освіти, найбільш сегреговані галузі є такими у більшості закладів.

Аналіз гендерного аспекту освітніх траєкторій показав, що загалом у 2023 році, порівняно з 2021 роком, збільшилася кількість спеціальностей, на яких частка чоловіків на рівні «Доктор філософії» є помітно вищою, ніж на рівнях «Молодший бакалавр», «Бакалавр», «Спеціаліст». Загалом, у 2023 році порівняно з 2021 роком стало вдвічі більше спеціальностей, де спостерігалося збільшення частки чоловіків між рівнями освіти на понад 10%. При цьому на 17 із 78 досліджуваних спеціальностей збільшення частки чоловіків між рівнями освіти у 2023 році становило понад 30%, хоча у 2021 році не було жодної спеціальності з таким великим показником. Водночас у 2023 році не було жодної спеціальності, де б спостерігалося помітне зростання частки жінок на рівні «Доктор філософії» порівняно з рівнями «Молодший бакалавр», «Бакалавр», «Спеціаліст».

Порівняння співвідношення жінок-контрактниць і жінок-бюджетниць зі співвідношенням чоловіків-контрактників і чоловіків-бюджетників на найбільш сегрегованих спеціальностях на користь обох статей станом на 2024 рік показало, що на всіх освітніх рівнях частка жінок, які навчаються на бюджетній формі навчання, є вищою, ніж частка чоловіків. Для частини спеціальностей різниця є майже однаковою на всіх рівнях. Показово, що на спеціальностях, гендерно сегрегованих на користь чоловіків, частка жінок-бюджетниць є вищою, ніж частка чоловіків-бюджетників, проте кількісно чоловіки переважають. Це вказує на те, що жінки, які вступають на ці спеціальності, мають достатньо високі результати для вступу на бюджет.

Порівняння середніх конкурсних балів вступниць і вступників на спеціальності освітнього рівня «Бакалавр» у 2023 році показало, що у більшості із 53 досліджуваних спеціальностей значної різниці між статями немає. Проте для 40% спеціальностей середній бал вступниць є вищим і лише для однієї спеціальності середній бал вступників є вищим. Серед спеціальностей, на яких середній бал жінок є вищим, переважають ті, що є гендерно сегрегованими на користь чоловіків, і гендерно несегреговані. Єдиною спеціальністю, гендерно сегрегованою на користь жінок, із вищим середнім балом жінок є «Журналістика». Єдина спеціальність, на якій середній бал чоловіків є вищим, — «Хімія» — є гендерно несегрегованою.

Частки жінок і чоловіків, які у 2023 році вступали у заклади освіти на спеціальності освітніх рівнів «Молодший бакалавр», «Фаховий молодший бакалавр» і «Бакалавр» у тому самому регіоні, де вони закінчили школу, відповідають регіональним тенденціям, і належність до статі не є визначальним чинником. Аналіз тенденцій вступу за пріоритетами заяв, за якими чоловіки та жінки у 2023 році вступали на бюджетну форму навчання на освітніх рівнях «Молодший бакалавр», «Бакалавр», а також «Магістр», показав, що значної різниці між статями немає.