Анонс події

У вівторок, 2 липня, об 11:00 за київським часом запрошуємо вас на онлайн-воркшоп, де громади та представники муніципалітетів країн ЄС розкажуть про власний досвід подачі на програми фінансування від ЄС та налагодження успішних партнерств.

Статус кандидата в Європейському Союзі відкриває для України нові можливості участі в програмах фінансування ЄС у різних сферах. На попередніх двох воркшопах ми розглянули, які існують можливості для громад, та детальніше розглянули аплікаційний процес. Цього разу наші колеги та колежанки з України та країн ЄС поділяться досвідом реалізації проєктів за підтримки програм ЄС, та розкажуть яких помилок можна уникнути та як налагодити успішну партнерську співпрацю з муніципалітетами з інших країн.

Під час воркшопу ми:

  • послухаємо ключові поради щодо підготовки і подачі заявок від людей, які вже мають такий досвід;
  • розберемо на прикладах, які можуть бути труднощі і як з ними можна впоратись;
  • розглянемо досвід українсько-німецько-польського партнерства.

Подія відбудеться у Zoom. Для участі необхідно зареєструватися за посиланням:
https://forms.gle/Eqmc32ZncV4gVuk76

Посилання на приєднання в Zoom буде надіслано всім зареєстрованим.

Під час події буде забезпечуватись синхронний переклад з української на англійську та з англійської на українську.

Спікери та спікерки воркшопу:

  • Марія Леванчук, очільниця Представництва Вінниці у Комітеті Регіонів ЄС;
  • Максим Терлецький, директор Інституту міста Львова;
  • Карлос А. Рібейро, виконавчий директор Landscape Laboratory of Guimaraes.

Ця подія проводиться в рамках проєкту «Посилення спроможності громад брати участь у програмах ЄС», який втілюється за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Відео події

Конспект події

Спікер_ки:

  • Марія Леванчук, очільниця Представництва Вінниці у Комітеті Регіонів ЄС;
  • Максим Терлецький, директор Інституту міста Львова;
  • Карлос А. Рібейро, виконавчий директор Landscape Laboratory of Guimaraes.

Модераторка: Тетяна Жерьобкіна, старша аналітикиня Cedos

Марія Леванчук

очільниця Представництва Вінниці у Комітеті Регіонів ЄС

У Вінниці є 3 основних документи, які формують бачення стратегічного розвитку міста. Це концепція інтегрованого розвитку до 2030 року, Стратегія розвитку вінницької територіальної громади до 2030 року та Зелений курс Вінниці. В кожному з цих документів є перелік значних цілей, які перед собою ставить громада до виконання та список пріоритетних проєктів. Наприклад, щодо Зеленого курсу, крім визначених цілей і уже наявних досягнень, у нас є ще декілька проєктів, які ми реалізуємо за рахунок грантових коштів. Це проєкти Малі річки Вінниці, Вінницькі Луки. Вони більше присвячені темам біорізноманіття та води й стратегічно інтегровані в сам «Зелений курс». Тобто ці проєкти були визначені як пріоритетні, коли створювалась ця стратегія.

Війна вплинула на дуже багато пріоритетів і ми маємо потребу оновлювати ці стратегії, над чим зараз поступово і працюємо. Тут також йдеться про зменшені бюджетні можливості та пріоритетність залучення міжнародної допомоги. На початку війни основний фокус отримання міжнародної допомоги був саме на гуманітарній допомозі, тому був створений Вінницький штаб гуманітарної допомоги й ми отримали більше 1,5 тис. тон гуманітарної допомоги й далі вже розподіляли її в регіони України. До цього процесу доєдналося багато міжнародних партнерів, в тому числі наші міста-побратими та міста-партнери. Майже від кожного такого міста на початку повномасштабного вторгнення ми отримали лист про те, що вони хочуть допомагати й надсилати гуманітарну допомогу та в якийсь спосіб підтримати нас. Також нам вдалося створити нове побратимство з містом Карлсруе в Німеччині, нещодавно підписали тристоронню угоду про побратимство між Карлсруе, Вінницею та Нансі у Франції. Основний принцип у роботі з містами-побратимами це підхід win-win, тобто наш закордонний партнер точно має бути зацікавлений в тому, що ми можемо спільно з ним зробити. Коли ми шукаємо міжнародних партнерів, то щоразу намагаємося зрозуміти, а що ж наше місто може запропонувати в межах цього партнерства.

Створення представництва Вінниці у комітеті регіонів ЄС

Дуже важливо показувати саме цю сторону балансу в партнерстві й те, що ми можемо теж бути корисними, цікавими й ділитися своїм досвідом. Зараз європейські міста не найактивніше залучаються саме в програми побратимства, бо вважають, що це застаріла концепція. Тому з’явилася також і нова, трошки спрощена концепція міст-партнерів, коли ви здійснюєте партнерство лише з конкретних напрямків розвитку міст і працюєте над якимось дуже специфічним проєктом. Цього року Вінниця приєдналася в мережу Євразійці й також розпочала процес вступу в мережу ICLEI. Минулоріч ми почали працювати з Європейським комітетом регіонів і зокрема приєдналися до Альянсу європейських міст та регіонів для відновлення України. Щомісяця відбувається збір альянсу, де партнери розповідають і діляться різними можливостями для українських міст та регіонів, оскільки фокус саме на локальних реконструкції та відновленні. З діяльністю Альянсу можна ознайомитися на сайті Комітету регіонів і також надіслати лист до Європейського комітету регіонів для того, щоб долучитися до нього.

Після початку взаємодії з комітетом ми почали розробляти рішення про порядок представництва Вінницької громади в Європейському комітеті регіонів у Брюсселі. В лютому 2023 року робоча група з питань України Європейського комітету регіонів ухвалила рішення про програму підтримки українських міст та регіонів, в рамках якої вона безкоштовно надає офісний простір для відкриття таких представництв. Першими відкрили таке представництво у Львові, де зараз офіс між собою ділять ще також Дніпро, Харків, Луцьк та Вінниця. Крім того, там ще є також представники декількох українських асоціацій: Асоціації міст України, Асоціації громад України тощо.

Напрацювання системи у роботі з грантовими заявками

У процесі підготовки рішення ми так само готували відкриття представництва. Зараз є два основних напрямки роботи представництва: посилення та розвиток міжнародних партнерств і дослідження та сприяння подачі на грантові проєкти (і не лише ті, які фінансуються ЄС). Саме відкриття цього офісу розпочало дуже багато системних змін, над якими ми працюємо у Вінниці для того, щоб систематизувати роботу з грантами й проєктами. Є два основних відділи міської ради, які працюють саме з міжнародною співпрацею: КП Інститут розвитку міста і також департамент відновлення і розвитку.

Коли ми почали процес створення представництва в Брюсселі, до нас почали приєднуватися вінничан_ки, які на даному етапі теж перебувають за кордоном. І ми почали потрохи створювати так званий борд амбасадор_ок Вінниці. Наприклад, зараз я вважаюся головою представництва Вінниці в Брюсселі й також амбасадоркою нашого міста в Бельгії. Ми також маємо амбасадорку в США і намагаємося поступово залучати вінничан_ок, в тому числі тих, які живуть за кордоном. Такий ресурс дозволяє створювати лінійні міжнародні зв’язки й взаємодії, тому Вінницька міська рада ставить перед собою за мету систематизувати ці процеси.

Паралельно з цим ми почали створювати проєктний офіс. Спершу ми зрозуміли, що реалізація і подача на грантові проєкти відбувалася досить хаотично. Тобто кожен департамент та комунальне підприємство, зважаючи на свої внутрішні потреби та стратегію міста, могли подаватися на різноманітні гранти. Кудись вони проходили, а кудись – ні. Це була нерегулярна робота, вона була більш хаотичною. Звісно, у команди департаменту відновлення є й інші функціональні обов’язки, які треба виконувати. Ми зрозуміли, що є системна проблема, яка полягає у тому, що гранти кожен пише на свій розсуд. Немає жодної уніфікованої системи, яка б дозволяла це робити, підтримати кожну окрему частину виконавчої влади міста, щоб ця заявка була якісна опрацьована і перемогла у конкурсі. Ми розпочали з рішення про впровадження оперативних інструментів підготовки проєктів Вінницької міської ради.

Передовсім була створена єдина база проєктів вінницької громади, тобто кожен департамент та комунальне підприємство має якусь кількість проєктів, які вони за своїми програмами виконують. Ми створили уніфіковану форму проєкту, де є 1 сторінка, яку заповнює кожен департамент. Ця інформація потрапляє в базу, відповідно люди, які працюють з грантами можуть в будь-який момент переглянути її й з огляду на наявні проєкти підбирати гранти для себе. За схожим принципом створили також каталог проєктних можливостей, де можна побачити які наразі відкриті грантові можливості для подання заявок.

Робота з грантами – це великий виклик, тому що, до прикладу, для роботи з грантовими програмами ЄС потрібно знати англійську мову. І не в усіх департаментах є достатній рівень знання англійської мови для ефективної роботи. Тому ми почали проводити навчання та тренінги з проєктного менеджменту, де зокрема навчали написанню конкурентних проєктних заявок. Розробкою цього рішення займався Департамент відновлення та розвитку, а із самою архітектурою поведінки з грантами та міжнародною технічною допомогою працював Інститут розвитку міста.

Зараз ми займаємося розробкою рішень щодо того, як має виглядати архітектура цієї роботи. Попри створення баз та проведення навчань, цього було недостатньо, тому ми прийшли до створення грантрайтерського офісу, який буде частиною цієї архітектури і підсилюватиме інші установи під час подачі грантових заявок. Ми сформували цю систему, але потрібно це завести у правильний документ, тому зараз вона ще знаходиться на етапі розробки рішення. Наступним необхідним кроком для систематизації роботи стало оновлення стратегії міжнародного співробітництва Вінницької міської територіальної громади. Ця стратегія востаннє була затверджена і оновлена у 2019 році, тобто ані викликів пандемії, ані повномасштабного вторгнення вона не враховує. Попри те, що після 2022 року в нас посилилася взаємодія з міжнародними партнерами, почало з’являтися більше зацікавлених сторін та можливих проєктів. Нова стратегія необхідна для того, щоб звести це все разом, оскільки гранти і міжнародна технічна допомога від міжнародного співробітництва це дуже між собою пов’язані речі. Якщо вони йтимуть стратегічно разом, то це працюватиме ефективніше. Зараз ми знаходимося на етапі планування та залучення експертів до розробки цієї стратегії.

Приклади реалізованих проєктів

Один з найстаріших грантових проєктів – це взаємодія з Радою Європи. Саме в рамках програми Інтеркультурні міста у 2018 році ми розпочали розробку Культурної стратегії Вінницької міської територіальної громади, яка була затверджена вже у 2022 році. За проєкт відповідало комунальне підприємство Інститут розвитку міст. В рамках програми EU4Culture Європейського Союзу Департамент культури Вінницької міської ради розробляв Стратегію розвитку культури громади до 2025 року. В межах проєкту у Вінниці відбувалося багато різних заходів, зокрема резиденція Sun територія. Це територія колишнього дитячого санаторію імені Коцюбинського, яка знаходиться в одному з районів нашого міста, і департамент культури спільно з декількома німецькими ГО, за підтримки цієї програми, зараз розробляють план відновлення цього простору. Зараз резиденція буде розвиватися як осередок культурно-екологічного туризму, місця для проведення фестивалів.

Проєкт Horizon Europe U-Can про асоціацію українських міст до місії кліматично нейтральних міст Європи розпочався лише цьогоріч у травні. Вінниця в цьому проєкті є одним з пілотних міст і ми працюватимемо над 2 аспектами: стратегією відновлення міського біорізноманіття та соціально-просторовою концепцією розвитку малої річки Тяжилівка. З нами в цьому проєкті також Львів, Хмельницький, Житомир та ще кілька інших міст. Він розрахований на 4 роки та його модеруватиме Інститут розвитку міст і це перший проєкт в рамках цієї програми, який отримала Вінницька міська рада. Важливим є те, що це сталося саме за сприяння представництва Вінниці в Брюсселі, оскільки ми допомогли сформувати й підготувати заявку.

Також Вінниця отримала статус міста-спостерігача в програмі Intelligent Cities Challenge, яка фінансується Європейською комісією. Хоча місто безпосередньо не отримує жодного фінансування через цю програму, але все одно за статусом спостерігача у нас є можливість брати участь в різноманітних навчальних нетворкінгах, зустрічах та мати доступ до бази даних програми. Це допомагає в розробці й розвитку внутрішніх програм і документів. Також в нас вже більше 15 років є стратегічна співпраця з GIZ в Україні, зокрема Інститут розвитку міст був створений за підтримки GIZ. З останніх проєктів, які модерує департамент економіки та інвестицій в Вінниці здійснюється реконструкція об’єкта Вінницького інноваційно-технологічного парку «Кристал». Зараз ми вже фіналізуємо будівництво першого об’єкту і сподіваємося, що з наступного року його можна буде ввести в експлуатацію. Зокрема це стало можливим завдяки отриманню гранту на відновлення будівельних робіт в рамках програми «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER). Крім цього, ми розпочали співпрацю з Фондом Конрада Аденауера, вони допомагали розробляти дослідження зелених робочих місць в міській територіальній громаді. Нещодавно була презентація дослідження, і в жовтні плануємо також презентацію результатів і обговорення про те, що таке зелені робочі місця та в якому саме форматі вони потрібні для відновлення України. Це відбуватиметься в рамках Європейського тижня міст та регіонів, який організовує Європейський комітет регіонів в Брюсселі. Вони забезпечують можливість проведення такого заходу і його адміністрування.

Усі перелічені проєкти знаходяться в різних відділах, департаментах, їх реалізують різні міські установи. І це насправді нормально, бо це все органи виконавчої влади, які отримали підтримку від міжнародних партнерів це здійснити. Для того, щоб таких проєктів було більше й вони ставали дедалі якіснішими ми займаємося часто не завжди видимими справами. Коли ми говоримо про гранти, то там значна частина роботи не є видимою, бо навіть підготовка самої заявки може тривати залежно від програми понад місяць і не щоразу давати результат. Ми б дуже хотіли цими стратегічними напрацюваннями й структурними змінами полегшити грантовий процес для наших працівників та зробити його ефективнішим.

Карлос А. Рібейро

виконавчий директор Landscape Laboratory of Guimaraes

Landscape Laboratory of Guimaraes – це наш дослідницький навчальний центр у сфері сталого розвитку, що знаходиться у португальському муніципалітеті Гімарайнш. Ми маємо невелику, але зацікавлену команду, яка займається дослідженнями, зокрема практичними. Наша лабораторія, яка у 2014 році мала лише 3 дослідни_ці зараз уже налічує 22 людини в команді. І більшість коштів, які ми отримуємо, йдуть з європейських проєктів фінансування. Ми співпрацюємо з університетами та іншими організаціями. Нашу ландшафтну лабораторію (Laboratorio da Paisagem) створило наше місто, а також два важливі університети на півночі країни. З 2014 року ми просуваємо сталий розвиток за допомогою наукових досліджень і комунікації. Кожен проєкт ландшафтної лабораторії ґрунтується на трьох аспектах дослідження: проєктний менеджмент, комунікація та навчання. Ми розробляємо інноваційні рішення, що стосуються клімату, біорізноманіття, водних ресурсів, циркулярної економіки, здоров’я та добробуту, а також навчаємо сталому розвитку і залученню громадян до науки. Ми переконані, що для покращення участі мешкан_ок у процесах сталого розвитку нам потрібно надавати людям інформацію та можливості набути знання.

Ми маємо інженерну команду, еколог_инь та біолог_инь. Ми переконані, що мультидисциплінарна команда важлива для того, щоб успішно реалізувати наші проєкти. Також ми належимо до екосистеми врядування міста, а саме до команди кліматичного переходу міста Гімарайнш. Крім того, ми тісно співпрацюємо з нашими мешкан_ками, реалізовуємо різні способи покращення демократичної участі, залучення до прийняття рішень. Також ми розуміємо, що важливо покращувати відносини між муніципалітетом, науковими колами та приватним сектором. Ми є частиною різних європейських, регіональних та національних мереж, бо вважаємо що участь у цих мережах дуже важлива не лише для програм фінансування, але й щоб покращити розробку муніципальних стратегій. Такі мережі важливі для обміну знаннями між містами, представни_цями місцевого самоврядування, вони допомагають з подачею на європейські програми.

Ключовими для зростання міста стали 2013 та 2014 роки, коли ми почали йти шляхом кліматичної нейтральності. У 2014 та 2015 роках ми створювали навчальні програми, які запозичують інші країнах для інших програм, зокрема в Бразилії. Ми втішені цим, бо успішні практики поширюються не лише в Європі. В 2022 році ми були обрані одним з міст кліматичної нейтральності, що відбулося в межах програми за фінансування Європейського Союзу. Ми були частиною пілотного проєкту Net Zero Cities зі зменшення викидів вуглецю. Цей проєкт працює з певними районами міста, зокрема тими, що знаходиться під захистом ЮНЕСКО.

Ми маємо спільний проєкт з різними європейськими країнами щодо біорізноманіття та зелених зон, намагаємося покращити інфраструктуру озеленення центра міста. Також є інший проєкт про відновлювальний туризм, в якому вимірюємо вплив туризму на міста й намагаємося знайти шляхи моніторингу цього впливу. У нас також є проєкт Interreg, де ми працюємо зі станом річок та морів, впливу пластику на них. Такі проєкти є важливими для залучення мешкан_ок, для того, щоб створювати групи, наприклад в межах програми URBACT, які можуть створювати плани дій для різних потреб. Ми також є частиною Intelligent Cities Challenge, Eurocities, Horizon Europe. Серед цих проєктів є ті, що вирішують проблеми енергоефективності та в цілому підсилюють місто на його кліматичному шляху. Ці програми насамперед допомагають нам розбудовувати спроможність і дають простір для нетворкінгу. В межах цих проєктів ми залучаємо різних технічних спеціаліст_ок, дослідни_ць, що допомагає покращити рівень навичок в команді, поділитися досвідом з іншими містами. Тобто все не закінчується з кінцем конкретного проєкту, бо це щоразу початок чогось нового, нової співпраці.

Коли ми розглядаємо можливості фінансування, то насамперед звертаємо увагу на те, аби підготувати сильну пропозицію, яка відповідає пріоритетам Європейського Союзу. Водночас не забуваємо і про стратегію міста, про чітку ідею з якою ми це робимо. Значущим для успіху є пошук сильних партнерів в інших містах. Це можуть бути приватні установи, неурядові організації, університети. Для підготовки конкурентної заявки необхідно:

  1. Визначити чіткі цілі та результати, яких ви хочете досягнути цим проєктом.
  2. Продемонструвати вплив, який станеться завдяки цьому проєкту. Вашим завданням є висвітлити переваги проєкту, які він принесе місцевій спільноті, країні, партнерам.
  3. Підкреслити інноваційну складову. Зараз це є важливим, оскільки ми маємо достатньо конкурентне середовище, тому ми маємо переконати партнерів у тому, що наші підходи відповідають пріоритетам програми.  

Наш досвід показує, що участь у європейських програмах залежить від наявності сильної команди. Це стосується і менеджменту проєкту, і фінансових аспектів, комунікаційної складової. До прикладу, для європейських грантів дуже важливо як місто розповідає про свої проєкти та досягнення. Команда сильних комунікаційни_ць зможе допомогти вам правильно піднести результати як для партнерів, так і для вашої громади. Важливим є максимізація впливу того фінансування, яке ви можете отримати від Європейського Союзу. Це передбачає:

  1. Ефективне втілення проєкту, що відповідає рекомендаціям ЄС та вимогам до звітності.
  2. Налагоджену систему моніторингу та оцінки прогресу, вимірювання ключових індикаторів та місць для покращення роботи.
  3. Активне поширення результатів проєкту та досвіду, який ви здобули. Постійний пошук нових шляхів для розповсюдження успішних практик та масштабування.

Координація проєкту Zero Waste cities в Україні

Ми запустили проєкт з українськими містами (Луцьк, Херсон, Покровськ, Люботин), що стосується принципу Zero Waste, тобто нульового рівня відходів. Цей проєкт координує наша ландшафтна лабораторія спільно з різними українськими містами, а також європейськими партнерами, серед них: італійське місто, інститут з Німеччини, а також два португальські міста та неурядові організації. Серед цілей та завдань проєкту ключовими є:

  1. Оцінка поточного стану системи управління відходами в українських муніципалітетах. Які зараз існують підходи, з якими викликами найчастіше стикаються та які є можливості для поліпшення.
  2. Розбудова потенціалу та спроможності міст. Ми намагаємося збільшувати рівень знань і навичок технічних працівників, які займаються управлінням відходами.
  3. Пошук рішень щодо стратегії управління відходами. Стратегія має ґрунтуватися на принципі нульових відходів, але з урахуванням специфіки кожного з міст. Тут грає ключову роль обмін досвідом між українськими, італійськими та португальськими муніципалітетами, що забезпечить сталість.
  4. Фінальним етапом стане реалізація пілотного проєкту в одному з міст.

DISTENDER – це ще один проєкт над яким ми працюємо в Україні, метою якого є розробка комплексної методології зменшення наслідків кліматичних змін. Цю міжрівневу та крос-секторальну методологію можна поділити на 3 кроки:

  1. Дослідження. Де ми розглядаємо й аналізуємо взаємодії та взаємозалежності між пристосуваннями до кліматичних змін та стратегіями їх подолання на різних рівнях та у різних секторах;
  2. Інтеграція. Поєднання підходів знизу-догори та зверху-вниз для створення комплексної рамки, що гармонічно поєднує кліматичні втручання на різних рівнях;
  3. Втілення. Втілення рамки DISTENDER до прикладних випадків та перевірка її ефективності, внесення подальших коректив до неї на основі цього досвіду.

Максим Терлецький

директор Інституту міста Львова

Ми є комунальною установою, яка позиціонує себе як центр стратегічного планування і розвитку міста, яка знаходиться у Львові. В основному працюємо з Львівською міською радою, але також активно долучаємося зараз до різних ініціатив і проєктів в інших громадах України. Місією Інституту є об’єднання зусиль місцевої влади, структурних підрозділів міської ради та бізнесу, експертного середовища, університетів і конкретних активних мешкан_ок та громадських ініціатив для спільної роботи над досягненням стратегічних цілей розвитку міста. Відповідно, в нас є 4 ключових експертизи з якими ми працюємо:

  • Стратегічне планування і менеджмент міст;
  • розробка та реалізація рішень, які допомагають досягати стратегічних цілей;
  • налагодження партнерств і співпраці з різними зацікавленими сторонами для того, щоб досягати цілей розвитку;
  • аналіз потреб, проблем, викликів, які в нас є в громаді.

Серед напрямків нашої роботи можна виділити:

  • Інтегрований розвиток міста. Він передбачає реалізацію підходів, які прописані в тексті Лейпцизькій хартії розвитку міст, тобто міждисциплінарності та партисипації;
  • Зелена угода (European Green Deal). Тут ми наразі сфокусовані на мобільності та енергетиці;
  • Стійкість міста. Як до змін клімату, так і до воєнних дій;
  • Економічний розвиток міста. Передовсім йдеться про створення економічних кластерів та об’єднань, які сприяють розвитку економіки та забезпечення розвитку інновацій та підприємництва;
  • Навчання впродовж життя. Це освіта для дорослих, яка робить місто таким, що навчається, а значить – спроможним адаптуватися до різних викликів. Зокрема цей напрямок стосується реінтеграції ветеран_ок.

Наша діяльність корегується Лейпцизькою хартією, визначається стратегічними планами Європейського Союзу, глобальними цілями сталого розвитку та передовсім стратегічними планами Львова. Ще у 2019 році ми почали розробку візії кліматично-нейтрального розвитку міста до 2050 року щоби синхронізувати наші стратегічні плани зі стратегічними планами Європейського Союзу. Відповідно визначили для себе 4 ключових сфери: просторовий розвиток, енергетика, мобільність та поводження з відходами. У кожній з цих стратегічних сфер в нас є вже розроблені плани та концепції. У сфері просторового розвитку це концепція інтегрованого розвитку Львова, яка зараз масштабується до міської громади й згодом буде створений комплексний план просторового розвитку. У сфері енергетики ми маємо план сталої енергетики та кліматичних дій (SECAP). У сфері мобільності є план сталої міської мобільності (SUMP). Специфіка роботи над реалізацією стратегічних планів полягає у реалізації департаментами, управліннями, КП Львова заходів, визначених у планах. Однак часто ми розуміємо, що у нас навіть немає до кінця розуміння того, що потрібно зробити чи які рішення впровадити. Тут на допомогу приходять проєкти Європейської комісії, які через співпрацю дозволяють розробляти інноваційні рішення.

Horizon Europe

Попередницею цією програми є Horizon 2020, з якою ми у 2019 році почали проєкт, який триває досі. Одним з перших ключових проєктів став SPARCS. Цей проєкт був покликаний допомогти нам синхронізувати наші стратегічні плани з планами Європейського Союзу. Також цей проєкт активно просуває рішення і технології, пов’язані з розвитком енергопозитивних районів. Йдеться про розвиток сталої енергії, відновлювальні джерела енергії в місті, смартсистеми управління, енергопостачання, енергоспоживання. Водночас і сфери мобільності, зокрема розвиток електромобільності і також впровадження рішень, які сприяють зменшенню викидів парникових газів в містах. В цьому проєкті ми готували напрацювання з інформаційною системою, спробою зробити цифрову модель нашої системи теплопостачання та енергопостачання. Також ми займалися повністю централізованою моделлю трафіку Львова, яка була закуплена в рамках цього проєкту і станом на сьогодні Львівавтодор моделює близько 20-30 рішень в місяць, які стосуються прорахувань шляхів зменшення кількості викидів CO2. 

U-CAN – це великий проєкт, який став для нас унікальним досвідом, бо ми координуємо роботу інших міст в Україні щодо його впровадження впродовж наступних 4 років. Він покликаний посилити спроможність органів місцевого самоврядування реалізовувати європейські проєкти і адаптувати наші локальні політики до програм та директив Європейського Союзу щодо кліматичної нейтральності.

Важливою частиною нашого досвіду є те, що ми долучаємося до проєктів, де ми переймаємо практики інших міст. Це проєкти Scale-Up та REALLOCATE, що пов’язані з розвитком сталої міської мобільності. Ми взаємодіємо з іншими містами і, наприклад, у випадку REALLOCATE отримуємо гроші на відрядження для того, щоб мати можливість відвідати ці міста і ознайомитися з кращими практиками. Також це проєкт DivAirCity націлений на використання сучасних технологій у залученні мешканців до планування міських просторів для того, щоб вони ставали більш дружніми до людей, але водночас враховували виклики, які стосуються адаптації до зміни клімату. Крім цього, існує мережа CIVITAS, яка об’єднує організації, які працюють над сталою міською мобільністю. Вони оголошували open-call про те, щоби утворити в Україні Секретаріат CIVINET UKRAINE і наш Інститут міста запускатиме його. Тому ми будемо активно просувати інші міста, долучатися до того, щоб обмінюватися практикою у сфері сталого розвитку і мобільності міста.

Програма LIFE

Програма LIFE стосується кращих практик та інновації, які трохи не такі амбітні як в Horizon Europe. Слід зауважити, що це програма націлена на увесь ЄС, а не лише Україну, тому дуже добре мати достатню кількість партнерів, орієнтовно 5-11 на проєкт. Важливими критеріями проєктів, які реалізуються в рамках програми LIFE є відповідність європейським директивам. Тому тут нам було важливо попрацювати, наприклад, у сфері енергетики, аби плани наших комунальних підприємств відповідали енергетичним директивам ЄС. Задля досягнення цих цілей ми долучилися до проєкту Support DHC, який працює з підтримкою централізованих систем теплопостачання і охолодження містах. І саме ці рішення будуть сприяти декарбонізації нашої системи теплопостачання. Також в межах проєкту Own Your SECAP ми відбираємо дві громади, яким надамо менторську підтримку в реалізації їх планів сталого енергетичного розвитку. Проєкт REFOCUS стосується розвитку рішень, що стосуються сталої міської мобільності. Ми плануємо розробити доповнення до плану міської мобільності, що стосуватиметься безпеки руху і друговою складовою є регуляторні політики, що дозволять розвивати енерготранспорт.

Проєкт SPOTLOG – це про політики у сфері розвитку логістики в межах міста. Наш план сталої міської мобільності не дуже добре пропрацював сферу доставки, тому ми плануємо розробити окремий документ, який буде покликаний вирішити це питання.


Головними підходами для побудови ефективної роботи із програмами ЄС є:

  1. Від стратегії до проєктів. Йдеться про наявність довгострокового чи середньострокового документа. Ви повинні продемонструвати, що це не разова акція у вашій громаді, а що реалізація цього проєкту входить у якусь стратегію. Відповідно ця стратегія має поділ на цілі, які синхронізуються з європейськими цілями та програмами. Наявні стратегічні документи дають можливість при описі проєкту якісно прописувати відповідність вашого проєкту до програм ЄС.
  2. Спочатку комунікація, потім трансфер знань, потім спільні проєкти. Звісно, хочеться одразу спільно написати заявку та виграти проєкт, але в європейських проєктах важливо розуміти статус-кво. Де зараз знаходяться європейські громади, на якому рівні зараз технології, які рішення зараз на порядку денному в ЄС? Бо нам потрібно запропонувати рішення та підходи, які вийдуть далі за сучасні рішення, себто дивитися трохи в майбутнє. Часто українські громади мають рішення, які стосуються, наприклад, очисних споруд або енергетичних проєктів, але вони не зовсім передові, тому на них важко отримати гранти. Спочатку ми вибудовуємо комунікацію для розуміння того, що, де і як працює. Потім ми долучаємося до таких проєктів, де забезпечується трансфер знань і лише опісля ми подаємося самостійно чи долучаємося до консорціумів на великі проєкти.

Один проєкт – це спільнота для реалізації багатьох нових проєктів. Зазвичай один проєкт це консорціум від 10 до 30 організацій, які постійно думають над новими рішеннями та проєктами. Це спільнота, в яку ви входите і працюєте впродовж 4-5 років. Це дає вам можливість робити, ініціювати і реалізувати ще багато нових проєктів з партнерами з консорціуму.

Як інтегрована турбота про потреби ВПО у проєктні можливості програм ЄС?

Марія Леванчук: В нас є операційний комплексний план інтеграції ВПО у Вінницьку громаду, але при цьому ми сприймаємо цих людей як громадян вінницької громади. Відповідно, коли ми робимо певні проєктні рішення для міста, то вони є для мешкан_ок, аби вони себе могли добре почувати тут. Тобто ми не виділяємо тут окремим питанням це. Водночас у деяких проєктах, наприклад, EU4CULTURE  ми подавалися спільно з громадськими організаціями міста, в чиїх командах є ВПО. Що стосується загальної стратегії міста стосовно ВПО,  за планом інтеграції є 3 основних пріоритети: житло, робота та перекваліфікація. З кожного напрямку у Вінниці є робоча група. Щодо житла, наприклад, у нас є програма муніципального житла, де можна офіційно подаватися на конкурс за потреби.

Максим Терлецький:  В Європейських програмах питання ВПО менш відслідковується. Тут найбільшим напрямком нашої діяльності є інтеграція ВПО, які живуть у громаді, а це близько 150 тис. людей. І одним з інструментів для цього є якраз навчання впродовж життя, і завдяки розвитку центрів адвокації на базі бібліотек ми запускали таке навчання. Це і про освітні можливості, і про формування спільноти. Це вже мережа з 10 бібліотек, де курси пройшли понад 10 тисяч людей і ми плануємо масштабувати цей досвід. З іншого боку, від Європейської комісії вдалося отримати 19,5 млн євро на будівництво житла для людей, що проходять реабілітацію, та їхніх сімей.

Де шукати партнерства та як їх встановлювати?

Марія Леванчук: Передовсім потрібно зрозуміти, що ви хочете від цього міжнародного партнерства: якою є його ціль? Потрібно розуміти спроможності вашої громади та співвідносити їх з вашими потенційними партнерами. Проаналізувати, чим займається місто, до яких проєктів долучається та чи є десь перетини з вашими стратегічними інтересами. Також це добре працює через асоціації, мережі та альянси, зокрема Альянс європейських міст та регіонів, до якого може долучитися будь-яка українська громада. В ньому є понад 130 асоційованих партнерів, з якими ви згодом зможете співпрацювати. Також це стосується національних мереж, є Українська асоціація міст, Українська асоціація громад та інші.Максим Терлецький: Варто включатися у програми та проєкти, що вже працюють. Кожен з них має такий робочий пакет під назвою «Dissemination and communication». Всі вони проводять різні заходи для того, щоби розповісти про цей проєкт, поширити певну інформацію, донести якісь результати до інших міст. Тому що KPI цих проєктів –  поширення результатів з кількох міст на увесь ЄС. Можу запевнити, що будь-який проєкт ЄС буде радий, якщо на їхні вебінари та конференції будуть включатися і ставити запитання, переймати досвід. Наприклад, у вас є якийсь невеличкий проєкт в рамках програми розвитку ООН чи в рамках UNICEF і ви маєте певні напрацювання і хочете їх масштабувати. Таким чином зі своїми маленькими проєктами ви можете вже долучатися до обміну практиками з великими проєктами. Від вашого досвіду, наявності інноваційних практик та спроможності залежить, чи вам варто починати як Follower city, тобто бути містом, що переймає досвід, чи долучатися до консорціумів, чи вже колись бути Lighthouse city, коли з вас братимуть приклад інші міста.

Максим Терлецький: Варто включатися у програми та проєкти, що вже працюють. Кожен з них має такий робочий пакет під назвою «Dissemination and communication». Всі вони проводять різні заходи для того, щоби розповісти про цей проєкт, поширити певну інформацію, донести якісь результати до інших міст. Тому що KPI цих проєктів –  поширення результатів з кількох міст на увесь ЄС. Можу запевнити, що будь-який проєкт ЄС буде радий, якщо на їхні вебінари та конференції будуть включатися і ставити запитання, переймати досвід. Наприклад, у вас є якийсь невеличкий проєкт в рамках програми розвитку ООН чи в рамках UNICEF і ви маєте певні напрацювання і хочете їх масштабувати. Таким чином зі своїми маленькими проєктами ви можете вже долучатися до обміну практиками з великими проєктами. Від вашого досвіду, наявності інноваційних практик та спроможності залежить, чи вам варто починати як Follower city, тобто бути містом, що переймає досвід, чи долучатися до консорціумів, чи вже колись бути Lighthouse city, коли з вас братимуть приклад інші міста.