Європейська статистика міжнародної міграції: що потрібно зробити Україні

У 2019 році ми оцінили державну статистику та відомчу статистичну звітність в сфері міжнародної міграції в Україні з огляду на відповідність їх стандартам Євростату. Потім ми підготували методичні рекомендації за результатами оцінки.

Завантажити повний текст оцінки та методичних рекомендацій.

Міграційна політика в Україні потребує кращих даних. Приведення статистики міграції до міжнародних стандартів, зокрема до стандартів Євростату, дозволить зробити перший крок у тому, щоб дані про іммігранток/-ів в Україні відображали реальні міграційні процеси, були корисними для розробки міграційної політики, а також порівнюваними між країнами.

Повноваження Держстату чи ДМС?

Приведення української статистики до стандартів Євростату є однією зі сфер співпраці України та ЄС відповідно до Угоди про асоціацію. Попри зусилля Держстату, спрямовані на гармонізацію державної статистики з європейською, сфера міжнародної міграції залишається осторонь.

Проблема в тому, що більшість показників міжнародної міграції Євростату не є “державною статистикою” за законодавством України. Тому вони не входять у повноваження Держстату. 

Більшість із них є адміністративними даними Державної міграційної служби (далі – ДМС), Державної прикордонної служби, Міністерства закордонних справ та Служби безпеки України. З огляду на те, що ДМС є органом влади, відповідальним за формування міграційної політики й аналіз міграційної ситуації загалом, це питання мало б бути в інтересах ДМС. Проте ДМС не має ні зобов’язань, ні методологічної експертизи порушувати питання гармонізації адміністративних даних з Євростатом.

Питання зміни підходів до збору даних у сфері міграції зараз особливо актуальне з огляду на запуск нових підсистем Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами. Перехід процесів документування й обліку іноземок/-ців в електронну площину значно спрощує збір та обробку даних і відкриває нові можливості для їх аналізу.

Наслідки невідповідності даних міжнародним вимогам

Невідповідність української статистики міграції міжнародним вимогам створює чимало обмежень для аналізу міграційних процесів і формування політики у цій галузі. Наведемо кілька прикладів, яких даних бракує і до яких наслідків це призводить.

Розмір, структура та інші демографічні характеристики контингенту іммігрант_ок*

Немає інформації про розмір та соціально-демографічні характеристики контингенту імміграт_ок (наприклад, стать і вік). У розрізі за міграційним статусом не збираються основні демографічні показники населення, такі як народжуваність, смертність, тривалість життя, фертильність, кількість розлучень тощо. Єдина актуальна інформація про контингент іммігрант_ок, яка доступна, – це кількість інозем_ок, що перебувають на обліку ДМС, проте ця інформація не збирається за віковими групами та статтю. Одна з проблем, які виникають унаслідок цього, полягає у неможливості врахування ролі іммігрант_ок у прогнозних оцінках демографічних процесів.

Зміна підстав проживання інозем_ок

Мігрант_ки, які прибувають в Україну, з часом можуть змінювати підстави для проживання. Однак інформація про міграційні траєкторії різних груп мігрант_ок, зокрема перехід між групами підстав для проживання, не є доступною в Україні. Як приклад, у результаті цього невідома подальша доля іноземного студентства, яке навчалося в українських університетах, як іноземних мігрант_ок в Україні.

Перегляд рішень щодо надання міжнародного захисту

Сьогодні невідомо, скільки рішень першої інстанції про надання захисту переглядають і скільки з них переглядають на користь шукач_ки захисту. Брак цих даних призводить до неможливості оцінити, наскільки ефективною, прозорою та справедливою є процедура надання захисту в Україні.

Деякі показники одного відомства є тільки частиною загального статистичного показника

Наприклад, через спільні повноваження у декількох органів влади на національному рівні немає показників загальної кількості осіб, які набули та припинили громадянство, загальної кількості виявлених мігрант_ок з неврегульованим статусом.

Принципи зберігання та поширення даних

Окремої уваги заслуговує питання публікації  та поширення даних. Євростат публікує всі дані у сфері міграції, які отримує від держав-членів, у вигляді мікроданих; публікує методологію їх збору. Натомість в Україні більшість показників статистики міграції збирають у вигляді двовимірних або тривимірних таблиць, не публікують методологію збору даних, немає роз’яснень змін у методології. Нерідко дані поширюють не у машинозчитному форматі.

Рекомендації

Слід ініціювати співпрацю між ДМС та Держстатом у сфері статистики міжнародної міграції.

Вдосконалення статистичних даних у сфері міграціїі, зокрема, гармонізація української системи обліку міжнародної міграції з європейською, залежить від того, чи буде створено сприятливе інституційне середовище та чітко визначений розподіл повноважень між цими органами. Стимулювати зміни у підходах до збору даних має не лише Угода про асоціацію. У співпраці ДМС та Держстату слід створити умови для швидкого реагування на потреби в статистиці у сфері міжнародної міграції, які виникають під час аналізу міграційної ситуації та формування політики у сфері міграції. Слід регулярно відстежувати зміни в методології збору даних про міжнародну міграцію, дискусії, що точаться на міжнародному рівні, та включати нові методики у національну методологію збору даних.

Необхідно розпочати використовувати інформаційні системи, зокрема ЄІАС УМП, у статистичних цілях.

Використання інформаційних систем у сфері статистики має спростити збір та обробку даних, а також збільшити можливості роботи з ними. Запуск усіх підсистем ЄІАС УМП, налагодження зв’язку між ЄДДР та іншими інформаційними системами дозволить отримувати повну та надійну статистичну інформацію про ІОБГ, які перебувають чи проживають в Україні. Для цього необхідно запровадити технічні можливості отримання деперсоналізованих мікроданих з ЄІАС УМП, зокрема мікроданих, інтегрованих з даними інших інформаційних систем. Це дозволить більш гнучко реагувати на потреби у сфері статистики.  Налагодження режимів доступу до деперсоналізованих мікроданих для користувач_ок значно розширить можливості аналізу цих даних.

Варто розробити підходи до вимірювання рівня інтеграції іммігрант_ок в Україні, оцінки їх внеску у соціально-економічний розвиток.

Для виконання цілей державної міграційної політики у сфері інтеграції мігрант_ок та використання імміграції з метою соціально-економічного розвитку, необхідні дані. Оцінка становища мігрант_ок у порівнянні з громадян_ками України на підставі загальнонаціональних вибіркових обстежень є обмеженою. Проведення перепису дозволило б отримати дані про чисельність та особливості територіального розміщення іммігрант_ок та зрозуміти, що є основною причиною низької кількості домогосподарств, у складі яких є населення з міграційним минулим, у вибіркових обстеженнях.

Окрім того, для вимірювання інтеграції та соціально-економічного внеску мігрант_ок необхідно розглянути можливість використання даних інформаційних систем, проводити спеціальні дослідження у співпраці органів державної влади з науковими установами, проводити цільові вибіркові обстеження мігрант_ок.

Слід переглянути принципи поширення даних.

Необхідно регулярно публікувати дані у зручних для аналізу форматах, оприлюднювати перелік всіх доступних показників, а також методологію збору даних. Публікація машиночитних файлів, зокрема мікроданих, а також методології їх збору, зробила б статистику міжнародної міграції куди більш доступною, ніж зараз.