Більшість молодих людей схильні проводити своє дозвілля поза закладами культури. Чому?

Наприклад, лише 15% відвідують кінотеатри, значно менше — виставки, театри та інші культурні заклади. Натомість державні або комунальні заклади культури відвідують найменше, на що є кілька причин. За результатами дослідження, яке проводив аналітичний центр Cedos про дозвілля та культурні потреби міської молоді в Івано-Франківську, Хмельницькому та Херсоні, уявлення молодих людей про державні та комунальні заклади культури впливає на їхню відвідуваність.

Яке місце займають державні та комунальні заклади культури у дозвіллі молоді?

Заклади культури у молоді можуть асоціюватися з «пережитками минулого». Зокрема, це стосується музеїв та бібліотек. У таких містах як Івано-Франківськ, Хмельницький та Херсон експозиції в музеях можуть не оновлюватися роками. Відповідно молоді люди не знаходять там для себе нічого цікавого. Натомість бібліотеки здебільшого асоціюються зі своїм традиційним призначенням видачі книжок, аніж із соціальними-культурними центрами.

Трохи іншою є ситуація з театрами та кінотеатрами, бо цей вид дозвілля має можливість постійно пропонувати нові вистави або кінострічки. Однак, якщо говорити про кінотеатри, то молоді люди часто роблять вибір на користь приватних кінотеатрів, а не комунальних.

І дійсно, більшість комунальних кінотеатрів в Україні перебувають у незадовільному стані, потребують ремонтів та технічного оновлення. Утім, ті, які вдається зберегти і не віддати у приватизацію, слугують місцями для альтернативної культури.

Чому у закладів культури немає можливості адаптуватися до сучасних потреб?

Ні для кого не секрет, що державним та комунальним закладам культури в Україні бракує фінансування і це є чи не найбільшою проблемою для них. Ця проблема тягне за собою ряд інших: застарілі приміщення, обмежені можливості оновлення реманенту (наприклад, експонатів для музеїв або книжок для бібліотек), старе технічне обладнання. Нерідко молоді відвідувачі роблять вибір на користь приватних закладів культури, наприклад, кінотеатрів, через те, що вони мають краще технічне та матеріальне забезпечення, а також більший вибір.Заклади культури у молоді можуть асоціюватися з «пережитками минулого»

Інша проблема, яка теж стосується фінансування, — відсутність гідної оплати праці працівників закладів культури. Через це керівництво закладів культури не може залучити кваліфікованих працівників, яких часто бракує. Маленька заробітна плата не дає можливості залучити до роботи в державних та комунальних закладах культури й молодь. І це не дивно, адже навіть в обласних центрах на кшталт Івано-Франківська або Хмельницького може бути важко винаймати за ці гроші житло. Фінансування зазвичай бракує і на промоцію закладів та окремих заходів.

Усі вищезгадані проблеми є результатом того, що державні та комунальні заклади втрачають свою «привабливість», і тому відвідувачі надають перевагу приватним закладам.

Чи є молодь основною аудиторію закладів культури?

Державні та комунальні заклади культури здебільшого орієнтуються на широку аудиторію: дітей, підлітків, студентів, людей старшого та похилого віку. Якщо ж говорити про молодь, то окремі програми залучення та співпраці існують лише щодо молоді, яка вчиться у навчальних закладах — школах, профтехах та університетах. Натомість на молодь, що працює, вони менше звертають увагу та не мають окремих стратегій, як залучати саме цю частину аудиторії. Одним з підтверджень цієї тези є те, що більшість державних та комунальних закладів культури працюють та проводять заходи в робочий час у будні дні, тому працевлаштована молодь просто немає можливості їх відвідати.

Надія є: що роблять заклади культури, щоб адаптуватися до сучасних потреб?

Те, що більшість комунальних кінотеатрів в Україні знаходяться в поганому стані, а бібліотеки та музеї потребують оновлення — це не привід їх закривати, передавати у приватизацію або ж позбавляти фінансування, якого їм і так бракує. Державні та комунальні заклади культури можуть слугувати соціально-культурними центрами, у тому числі для різних категорій молодих людей. Хорошими прикладами таких центрів можна назвати кінотеатр Ілюзіон у Херсоні, який був також і хабом, але він не працює вже понад рік через загрозу приватизації.Читайте також:Іван ВерстюкМовне питання. Як Україна розгубилася в супермаркеті культуриДеякі заклади культури намагаються самостійно покращити своє фінансове становище, наприклад, здають в оренду свої приміщення. Звісно, це лише на якийсь час поліпшує їхнє становище: вони можуть оновити технічні засоби або зробити невеликий ремонт. Системних проблем це аж ніяк не вирішує, адже вони потребують підтримки держави або місцевої влади.6415 грн.-10%199 грн.799 грн.338 грн.1 199 грн.4299 грн.-21%380 грн.

Окрім цього, аби заохочувати молодь до відвідування, працівники деяких закладів культури влаштовують сучасні виставки або презентації з письменниками. Деякі навіть виступають соціально-культурними майданчиками.

Що ще можна зробити?

— Державні та місцеві органи влади мають підтримувати державні та муніципальні заклади культури.

— Заклади культури мають розробляти і впроваджувати стратегії залучення працевлаштованої молоді.

— Заклади культури повинні намагатися залучати молодь до роботи, наприклад, шляхом програм волонтерства або стажування.

Джерело