Можливості громадянської участі в інвентаризації зелених насаджень у Києві

У межах проєкту «Можливості прозорої, партисипативної та дієвої інвентаризації зелених зон Києва задля адаптації міста до зміни клімату» аналітичний центр Cedos провів для ГО УЕК «Зелена Хвиля» у березні 2021 року розвідувальну фокус-групову дискусію. Детальний опис і всі результати проєкту доступні за посиланням.

До участі у фокус-груповій дискусії були запрошені різні сторони, які потенційно зацікавлені в інвентаризації зелених насаджень. Її метою було дізнатися, як інформант_ки бачать процес інвентаризації зелених насаджень та які мають запити та потреби для того, щоб долучитися до процесу обліку міських зелених насаджень у Києві. У фокус-груповій дискусії взяли участь 9 інформант_ок, серед яких були громадські активіст_ки, які працюють з темою зелених насаджень, низові активіст_ки, які захищають певну територію у своєму районі (парки, сквери тощо) у Києві, та науков_иці. Ми також намагалися залучити до фокус-групи установи, що працюють з молоддю, але, на жаль, не отримали від них відповіді. Ця фокус-групова дискусія була розвідувальною і мала на меті лише загально окреслити тенденції, запити та потреби щодо інвентаризації зелених насаджень серед різних зацікавлених сторін. Треба враховувати, що думки, викладені у цьому звіті, базуються на досвіді інфомант_ок, а тому можуть не відображати усіх можливих проблем та потреб.

Учасни_ці фокус-групової дискусії так чи інакше раніше розмірковували, планували або брали участь в інвентаризації зелених насаджень. Інформант_ки визначили чотири основні причини, з яких потрібна інвентаризація зелених насаджень:

1. Знання про стан дерев, яке сприятиме їхньому збереженню та наданню екосистемних послуг;
2. Можливість зрозуміти, хто є балансоутримувачем територій і хто несе за них відповідальність;
3. Розуміння стану локального біорізноманіття та меж зелених та заповідних зон;
4. Контроль дій «Київзеленбуду».

Водночас, інвентаризація повинна мати більш структурований та всеохопний механізм у порівнянні з тим, що є зараз. За їхніми словами, для цього необхідно сформувати нормативно-правову базу, створити єдину платформу або реєстр зелених насаджень, а також сформувати коло зацікавлених осіб, які б могли цим займатися.

Учасни_ці фокус-групової дискусії поділяли думку про те, що інвентаризація має відбуватися у партисипативний спосіб з максимальною залученістю усіх зацікавлених сторін: громадських організацій, низових активіст_ок, активних житель_ок, студентства, школярства, науковиць, ЗМІ.

Усі учасни_ці фокус-групи висловили бажання опанувати інструмент інвентаризації зелених насаджень. На їхню думку, навчання оптимально проводити у два етапи: онлайн викласти теоретичну частину, натомість практичну частину провести офлайн. Серед основних тем, які цікавлять інформант_ок, називали біорізноманіття в Україні, екосистемні послуги та закордонний досвід.

За словами учасни_ць фокус-групи, необхідно поширювати серед житель_ок Києва знання про важливість, цінність та вплив дерев на їхнє життя за допомогою інформаційної кампанії.