Як обрати методи для проведення дослідження

Спікерки:

• Ольга Поліщук, аналітикиня Cedos
• Юлія Назаренко, старша аналітикиня Cedos, координаторка напрямку освітньої політики

Модераторка — Юлія Кабанець, аналітикиня Cedos, проєктна менеджерка

Ольга Поліщук

Як обрати методи для проведення дослідження

Дослідження — це спосіб отримати знання для формування, підтвердження гіпотез, прийняття зважених рішень, збору пропозицій, зворотного зв’язку, оцінки стану справ у якійсь галузі. Дослідження потрібне, щоб змінити політику, покращити життя людей. Основна причина робити дослідження — це брак знання в певній темі.

Важливі етапи у дослідженні — вирішити що і навіщо ми робимо: кого\що досліджуємо, яким чином\за якою методологією збираємо дані, як аналізуємо їх, кому і як доносимо висновки.

Розглянемо два напрямки у методології дослідження — кількісницька (скільки? як часто?) і якісницька (чому саме? яким чином?), а також дізнаємося, що буде, якщо їх комбінувати.

Плануючи дослідження, варто запитати себе навіщо вам дослідження, що є предметом, кого будемо досліджувати та про що ставити питання. Дослідження можуть бути різними, залежно від причин їх проводити. Розвідувальне підходить, коли не вистачає знання, щоб розв’язувати певну соціальну проблему, прийняти рішення. Уточнювальне, якщо з моменту попереднього дослідження пройшов час, соціальні обставини змінилися і треба свіжіші дані. Пояснювальне, коли є потреба розібратися у причинах.

Приклад: дослідження ВПО

Приміром у нас є потреба дослідити/описати умови життя ВПО у громадах західних областей України.

Розкладаємо це на задачі:

• визначити, хто такі ВПО — тобто, кого будемо опитувати (лише ті, хто має довідку? Лише з 2022 року чи раніші?)
• розтлумачити, що мається на увазі під «умовами життя» (житло, виплати, харчування, зайнятість) 
• визначити, які області вважаємо західними, відповідно, звузимо перелік громад. Можна посилатися на якесь джерело, де є визначення західних областей

Додатково, якщо нам цікаво опитувати молодь, тоді визначаємо вікові межі; якщо, нам цікаві лише, скажімо, невеликі громади – визначаємо кількість населення тощо. Тут теж можна опиратися на джерела, що існують.

Отже, зі списком задач ми вже маємо певну дорожню карту дослідження розуміємо, кого і про що опитуємо.

Наприклад:

Ми визначили, хто буде нашими респондентами (до прикладу: ВПО з довідкою, які переїхали у 2022 році до громад населенням до 10 тисяч осіб у західних регіонах України) – це об’єкт нашого дослідження

Ми визначили, що таке умови життя (наприклад: це про житло, здоров’я, дозвілля, зайнятість) — це предмет нашого дослідження

Складаємо попередній перелік питань. Стосовно житла можна дізнатися, де живуть ВПО — власне житло\орендоване\безкоштовне\у сім’ї тощо. Стосовно здоров’я — чи доступна медична допомога, який досвід звернення по таку допомогу. Стосовно  дозвілля – як проводять вихідні, які є хобі. Стосовно зайнятості — чи мають ВПО\їхні сім’ї оплачувану чи неоплачувану зайнятість, в якій сфері працюють тощо, скільки триває робочий день тощо.

Коли ви плануєте\замовляєте дослідження необхідно розуміти на які питання ми хочемо отримати відповідь, яку інформацію хочемо отримати: первинну чи вторинну, які дані хочемо отримати: кількісні чи якісні, які методи збору даних будуть найефективнішими та чи не є наші респондент_ки/інформант_ки важкодоступною групою.

Одна і та сама тема може досліджуватися по-різному.

Юлія Назаренко

Що треба знати, коли ви плануєте\замовляєте дослідження

• На які питання ми хочемо отримати відповідь?
• Яку інформацію хочемо отримати: первинну чи вторинну? Це впливає на бюджет дослідження. Дослідження — це первинна інформація (фокус групи тощо), вторинна інформація — це та, яку зібрали до нас (документи, дослідження, звіти тощо). Важливо розуміти, що якщо вторинні дані вже є — це може суттєво зекономити вам кошти.
• Які дані хочемо отримати: кількісні чи якісні?
• Які методи збору даних будуть найефективнішими?
• Чи не є наші респондент_ки/інформант_ки важкодоступною групою?

Ольга Поліщук

Кількісні методи

Кількісні дослідження — це про питання «Скільки?» і «Як часто?», але це не означає, що всі питання в опитувальнику будуть починатися з цих слів. Важливо розуміти, що відповіді в кількісному методі будуть мати числові показники.

Кількісні методи варто обирати коли треба «загальну картинку», певні тенденції по великій кількості людей, без глибокого занурення в причини й мотивації. Також коли треба розуміти «типові» значення певних показників (наприклад, віку, зарплатні, задоволеності певними явищами тощо). І коли потрібно розповсюдити дані по вибірці (невеликій відносно загального населення) на все досліджуване населення (репрезентативність).

Якщо аналогічні дослідження проводяться періодично, то є змога оцінити зміни у показниках (збільшення\зменшення тощо).

Кількісне дослідження може бути не репрезентативне, бо якісь тенденції, якісь інсайти все одно можна «намацати». Можливо якраз їх вже треба буде досліджувати більш глибоко.

Приклади формулювання питань у кількісному дослідженні:

• Скільки разів на тиждень Ви ходите до супермаркету\магазина?
• Як Ви найчастіше діставалися до робочого місця протягом останніх 3-х місяців? (перелік варіантів відповіді)
• Чи задоволені Ви якістю послуг, що надає найближчий до вас ЦНАП? (шкала повністю задоволен_а – повністю незадоволен_а)

Житло – приклади питань:

• У якому типі житла ви мешкаєте (наприклад, варіанти відповіді: квартира, будинок, кімната у гуртожитку тощо)
• Скільки кімнат у вашому помешканні?
• Скільки людей мешкає у ньому?
• Яка площа вашого житла?
• Вкажіть, будь ласка, у гривнях вартість оренди житла, у якому ви мешкаєте (для респондент_ок, які орендують житло)

Здоров’я – приклади питань:

• Оцініть свій стан здоров’я за шкалою від 1 (найгірше) до 10 (найкраще)

Уточнення: для дослідни_ці краще працювати з більшою шкалою, тоді як респондент_кам зручніше мати менше опцій, тому тут має бути баланс.

• Як часто за останні 3 місяці ви зверталися за лікарською допомогою?
• Оцініть відстань у кілометрах від вашого житла до найближчої амбулаторії первинної медичної допомоги

Зайнятість – приклади питань:

• Скільки годин на тиждень ви працюєте?
• Вкажіть сферу вашої зайнятості (із перелічених)
• Якими способами з перелічених ви добираєтеся на роботу?
• Наскільки ви задоволені вашою зарплатнею?

Уточнення: Питання: “Скільки ви заробляєте?” сенситивне і краще його уникати.

Приклади інструментів кількісного дослідження:

• Паперова анкета
• Онлайн-анкета (наприклад, Google форма)
• Телефонне опитування

Google форма – доступний спосіб зібрати кількісні дані:

• Безкоштовно
• Зручно і швидко створюється анкета, посилання можна розповсюджувати серед цільової аудиторії в месенджерах, соцмережах, на сайтах тощо.
• Інтуїтивний інтерфейс
• Доступний миттєвий аналіз даних у вигляді графіків, діаграм
• За бажання можна експортувати дані в ексель для подальшої роботи й глибшого аналізу (вимагає додаткових навичок)

Юлія Назаренко

Якісні методи

Якісні методи — це про питання «Чому?», «Яким чином?» — намагаємося знайти характеристики явища, яке досліджуємо.

Якісні методи варто обирати коли необхідний глибокий опис та розуміння думок, поведінки, мотивації групи людей — і при цьому не є важливими кількісні показники, також коли тема нова і загалом мало вивчена. Ще є сенс обирати їх для підготовки до кількісного дослідження або кількісного дослідження недостатньо.

Методи:

• Глибинні інтерв’ю
• Фокус-групові дискусії
• Спостереження
• Дискурс аналіз

Глибинні інтерв’ю — неформалізована індивідуальна бесіда з респондент_кою, яка проводиться переважно на основі інструментарію (гайду) з переліком обов’язкових тем для обговорення.

Оптимальний час для проведення 1 година, але може бути більше.

Види глибинних інтерв’ю

Напівструктуровані	Неструктуровані
тематичний гайдпитання переважно відкриті (але є і закриті)дослідни_ці мають принаймні деяке розуміння тематики, а також певні очікування і припущення щодо можливих результатів	розмова може відбуватися без гайду або з переліком попередніх тем питання є скоріше заохоченням до розповіді усі (або майже всі) питання відкритіу розвідувальному дослідженні, коли вкрай мало відомо про досліджувану проблематику досліджується вразлива група чи дослідження стосується складних досвідів, які можуть травмувати

З ким проводити?

Співрозмовни_цею тут може виступати будь-яка людина, життєвий досвід якої цікавий та релевантний для нашого дослідження та певною мірою відображає досвід досліджуваної групи або спільноти людей. Але також виокремлюють підхід «експертних» інтерв’ю. У цьому випадку респондент_кою є людина, яка володіє експертизою з певної теми. 

Проводячи глибинні інтерв’ю за таким підходом, зазвичай ставляться певні цілі, наприклад:

• уточнити або отримати необхідну вам інформацію, якої бракує в наявних джерелах даних (або якщо джерела інформації не є доступними) 
• отримати відповіді на питання щодо імплементації політики — наприклад, виявити причини проблем в імплементації, неузгодженості роботи установ тощо
• дізнатися погляд на досліджувану проблему та її окремі аспекти
• з’ясувати оцінку ситуації або узагальнення та висновки
• отримати «точку входу» у відносно новий напрям дослідження: експерт_ки можуть порекомендувати, куди або до кого можна звернутися далі.

Такими експерт_ками можуть бути:

• публічні службов_иці
• ті, хто втілюють політики 
• регіональні та місцеві експерт_ки
• ті, хто працюють з цією цільовою групою, розуміють їхні інтереси та можуть пояснити вплив тієї чи іншої запровадженої політики на цільову групу
• дослідни_ці, які раніше вивчали цю або дотичну тему

Фокус-групові дискусії 

Фокус-групова дискусія (далі — ФГД) — це неформалізоване групове обговорення тої чи іншої проблематики, яким керує спеціально підготовлен_а фахів_чиня (модератор_ка). Зазвичай у дискусії беруть участь орієнтовно 6-10 запрошених людей, і вона триває, як правило, 1,5–2 години. 

Особливості глибинних інтерв’ю:

• можливість отримати глибше розуміння мотивації поведінки індивіда, зокрема його вибору, погляду та досвіду 
• можна присвятити більше часу одній людині та дізнатися про її життя в деталях 
• простіше організувати й працювати із записом розмови, ніж ФГД 
• легше контролювати розмову; 
• можна отримати сенситивну чи специфічну інформацію, уникнувши впливу групи
• найкраще використовувати у разі, коли мало відомо про досліджувану проблему і деталізовані інсайти допоможуть розвинути розуміння
• більші часові витрати на організацію і проведення, адже потрібно спілкуватися з кожною людиною окремо.

Особливості фокус-групових дискусій:

• можливість отримати глибше розуміння мотивації поведінки індивіда, зокрема його вибору, погляду та досвіду
• економія часу, адже за відносно короткий час можна охопити досвід кількох респондент_ок та отримати різноманітніші інсайти
• можливість фіксувати дискусію у групі та її вплив на окремі думки 
• можливість перевірити або підтвердити інформацію, отриману з використанням інших методів досліджень, а також протестувати розроблений продукт/рішення/стратегію
• складніше організувати групу з багатьох людей 
• складніше модерувати групове обговорення — необхідна спеціальна підготовка модератор_ки, як_а буде зібран_ою та об’єктивн_ою 
• мало часу на окрему людину та високий ризик того, що деякі учасни_ці говоритимуть частіше чи довше за інших.

Питання у гайді мають бути такі:

• Чітко сформульованими і зрозумілими вам і інформант_кам
• Відкритими, які не передбачають просту відповідь Так/Ні.  Якщо на якесь питання вам потрібно отримати від респондент_ки однозначну відповідь «Так/Ні», то для того, щоб відповідь була повнішою і містила важливі деталі, після питання можна додати прохання розказати про проблему детальніше, щоб уточнити
• Нейтральними — уникати оцінювальних суджень і не підштовхувати до відповіді
• Односкладними
• Структурованими — від легких до складних, від позитивних до негативних

Ольга Поліщук

Як використовувати кількісні і якісні методи разом

Можна провести якісницьке дослідження перед кількісницьким. В такому випадку треба зібрати інсайти, побачити тенденціі, сформулювати гіпотези, які потім перевірити на кількісному дослідженні. Інший підхід — це кількісницьке дослідження перед якісницьким. Тоді збираємо дані, виявляємо цікаві моменти, глибше їх досліджуємо в інтерв’ю чи під час фокус груп.