TERGO – співдружність батьків, сім’ї, друзів ЛГБТ+ – національний рух, орієнтований на сімейні цінності, який відстоює громадянські права лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів. Заснований у 2013 році батьками та друзями ЛГБТ+.

Контекст кейсу

  • За час існування організації ми чули від представників ЛГБТ+ спільноти, від батьків ЛГБТ+ дітей про те, з чим їхнім дітям доводиться стикатись у школі. Ми зрозуміли, що школа – це те місце, де треба діяти терміново, і почали працювати. 
  • Ми працювали з дуже сенситивною авдиторією, учасниками нашого дослідження були ЛГБТ+ підлітки в українських школах.
  • Дослідження проводилось за підтримки норвезького посольства та американської організації GLSEN. Це дослідження придумали наші колеги з цієї організації у 1990-і роки. GLSEN займається роботою зі шкільним середовищем для його покращення для ЛГБТ+ підлітків. Вони підтримують організації, які працюють для створення безпечного шкільного середовища в усьому світі. Організація переклала методику дослідження на більш ніж 20 мов. Уже “на місцях” її адаптують відповідно до національного контексту.
  • У США це дослідження проводять кожні два роки, тому вони вже можуть бачити динаміку. Україна – лише друга країна в Європі, яка проводить це дослідження вдруге. Вперше дослідження провела наша партнерська організація “Точка Опори” у 2017 році. Тоді участь у ньому взяли понад 700 ЛГБТ+ учнів та учениць. Наша вибірка була вже вдвічі більшою.

Методологія

онлайн-опитування

  • Вибірка: діти віком від 13 до 18 років, які відвідували школу в Україні протягом 2019/2020 навчального року та які ідентифікують себе як такі, що відносяться до ЛГБТ+ спільноти. 
  • Онлайн-опитування: 1743 особи (опитування пройшло понад 4 тисяч людей, але не всі відповіді були валідні). Ми мали охоплення усіх областей України, але на жаль, через таргетування реклами у Facebook та Instagram не змогли охопити Крим. Найбільше учасників та учасників з Києва та Київської області – разом більш ніж п’ята частина відповідей. 
  • Дослідження тривало з 4 травня по 31 серпня 2020 року.
  • Саме по собі дослідження недороге. Існує сервіс Qualtrics, який оплачує GLSEN. Там знаходиться вся методологія, всі питання, які перекладені на багато мов.

Виклики дослідження

  • Це дослідження важливо зробити не один раз. Дуже важливо дивитись у динаміці, як змінюється ситуація. Часто в країнах бракує ресурсів, а донори, на жаль, здебільшого підтримують один і той самий проєкт максимум двічі. Через це ініціатива затухає, і я дуже сподіваюсь, що це не станеться у нас. 
  • Викликом було перекласти питання на українську та російську мови, а також адаптувати до українського контексту – із цим були труднощі. Хоча опитування вже робила “Точка опори” у 2017 році, я з колегою витратила багато часу, щоб його ще змінити й адаптувати. До прикладу, в Україні нема таких шкільних автобусів, як в США. Навіть вичитати це дослідження уже було досить складно.
  • Дослідження досить велике: дитині потрібно приблизно 40 хвилин, щоб пройти його. В кожному блоці може бути 5, іноді 10 питань, іноді в питаннях багато відповідей і потрібно поставити оцінку за шкалою від 1 до 10. Ми всі розуміємо, що це проблема. Дитині весь цей час потрібно провести весь цей час із девайсом.
  • Наша аудиторія – неповнолітні (підлітки, які себе наразі ідентифікують як ЛГБТ+). Звичайно, не можна прийти в школу і сказати, що нам потрібні такі діти. Нас би не пустили, це була б проблема для безпеки цих дітей. Єдиний можливий наразі формат – онлайн. Це означає, що у підлітків має бути девайс і вони можуть собі дозволити провести десь наодинці 40 хвилин. Відповідно не всі діти могли взяти участь в опитуванні через обмежений доступ до ресурсів. До того ж, опитування проблематично проходити у карантинних умовах, коли усі вдома. У нас дуже багато відповідей приходило вночі – ми бачили, що діти вночі десь ховаються від батьків. 
  • Досі викликом залишається залучити до опитування більше хлопців. 74 відсотків тих, хто пройшли опитування, ідентифікували себе як жінки. Так відбувається дуже часто в усіх країнах, де проходить таке опитування. Одне з пояснень, яке я тому бачу – довга тривалість дослідження. Можливо, хлопцям складніше провести стільки часу за опитуванням через певні особливості соціалізації.
  • Проблема виходу на підліткову аудиторію. Для цього ми намагались використати TikTok, але ця мережа не дуже добре себе показала як спосіб поширення. Найбільше результатів нам принесла таргетована реклама у Facebook та Instagram. 
  • Виявилось, що в рекламі ніде не можна написати слова “гей” або “лесбійка”. У рекламі були слова “допоможи зупинити булінг ЛГБТ+ у школах”. Не зрозуміло, що ти маєш бути ЛГБТ+ людиною, щоб пройти опитування, тому його заповнило багато людей, які хотіли допомогти своїм друзям. Також ми зробили відео з представниками й представницями ЛГБТ+, які закликали пройти опитування, але ці відео не дозволив використовувати Facebook через згадки про сексуальну орієнтацію.

Успіхи дослідження

  • Завдяки онлайн-формату діти можуть пройти це опитування приватно.
  • Для поширення й адвокації дослідження ми зробили презентацію дослідження шкільного середовища у пресцентрі УНІАН; влаштували круглий стіл, на який запросили представників МОН; записали пару колонок до популярних видань.
  • Після презентації з УНІАН журналісти про нас досить багато почали писати й говорити з власної ініціативи. Чому? У нас насправді дуже “страшні” цифри про те, що у нас є діти, яких систематично в школі б’ють, ображають, які в школі себе почувають у небезпеці. Наприклад, 60% ЛГБТ+ дітей не мають ні в школі, ні в родині жодного дорослого, з яким би вони могли поділитись, що з ними відбувається. А 40% дітей, які вирішили сказати, що їх булять, почули щось типу “змінись, ти якось не так себе поводиш” або “не звертай увагу”. Коли ми ці цифри показували, реакція була (з 2019 року в Україні є адміністративна відповідальність за булінг). Також у нас було багато цитат: що вчителі дозволяють собі казати на уроках про ЛГБТ+.
  • Як наслідок, про результати дослідження, з приверненням уваги до проблематики, написало близько 20 видань. Також зріс інтерес до безкоштовного курсу ТЕРГО про попередження булінгу проти ЛГБТ+ у школах. Зросла кількість запитів від шкіл та освітян на проведення у їхніх навчальних закладах наших тренінгів. Дуже пожвавився діалог з МОН і Службою Освітнього Омбудсмена: на презентацію прийшло кілька людей і попросили всі матеріали.

Висновки

  • Я дуже серйозно налаштована робити це дослідження через півтора-два роки і буду намагатись його скоротити: можливо, деякі питання не є такими важливими, але їхня відсутність полегшила б учасникам процес проходження опитування. Для нас дослідження важливо використовувати як адвокаційний інструмент: хай це буде 30 запитань, але вони будуть показові і проілюструють, що в країні є проблема. 
  • Поширення результатів та адвокація дослідження – напевно, найкоштовніша частина дослідження. До обробки статистичних даних можна залучити студентів-стажерів. Поширення результатів та адвокація вимагають ресурсів.
  • Наше дослідження – важливий кейс того, як проведення досліджень може бути важливим не лише для академічних закладів, а й для правозахисних НГО. У більшості НГО на дослідження нема грошей. Можливо, такі дослідження, як наше, будуть переконувати донорів давати на це більше коштів. Можливо, це також буде поштовхом до колаборації як університетів з ГО, так і дослідницьких центрів з ГО для спільних проєктів: дослідження й адвокації, підвищення інформованості населення тощо.
  • Коли ми намагались залучити людей, то були трохи розчаровані в тому, як деякі організації-партнери не завжди поширювали певну інформацію. У цьому я вбачаю недостатню солідарність нашого громадянського суспільства. 
  • Можливо, наступного року ми будемо шукати авторитетів, які користуються популярністю в підлітків для поширення опитування.