Етика та гендерна чутливість у дослідженнях

• Спікерка — Олена Стрельник, докторка соціологічних наук, дослідниця.
• Модераторка — Юлія Кабанець, аналітикиня Cedos, проєктна менеджерка

В Україні є документ, який регулює базові норми проведення соціологічних досліджень — Кодекс професійної етики соціолога (2004). Він не є вичерпним, але на нього можна посилатися.

Загальні принципи:

• принцип згоди (усна або письмова).
• принцип добровільності (можливість людини перервати в будь-який момент).

Існують ситуації, коли умовою отримання гуманітарної допомоги була участь в дослідженні. Це неетично.

• соціолог має діставати згоду учасників на проведення відеозапису або аудіозапису.

Також цей документ регулює опитування дітей. Ця тема вимагає високої чутливості. При проведенні дослідження з дітьми соціолог_иня дістає згоду батьків або уповноваженого опікуна. Соціолог_иня може не звертатися за згодою до батьків або опікуна, якщо:

1. дослідження призведе до мінімального ризику для його учасників
2. дослідження практично неможливо провести у разі отримання такої згоди
3. згода батьків або опікуна не є необхідним актом захисту дитини (наприклад, від батьків, позбавлених батьківських прав)

У взаємовідносинах з респондентами соціолог_иня суворо дотримується гарантії конфіденційності, нерозголошення повідомлених респондентами відомостей (у тому числі коли він передає дані третім особам). Виняток становлять випадки, коли це не передбачено програмою збирання даних, про що респонденти мають бути завчасно попереджені. Трапляються випадки, коли респондент_ки можуть мати вибір: бути цитованими під своїм справжнім іменем або псевдонімом, в такому випадку варто поважати побажання респондент_ок.Це ж стосується експерт_ок. Соціолог_иня не розкриває у своїх статтях, лекціях, інших привселюдних виступах конфіденційну інформацію, що дає змогу ідентифікувати учасників дослідження, якщо на це немає згоди самих цих людей або їхніх законних представників. Наприклад, якщо ви говорите про маму п’яти дітей з маленької громади, то може бути, що за такою ознакою людину легко ідентифікувати. Це ж стосується експерт_ок — вони мають самі вирішувати, чи хочуть бути цитовані під своїм іменем.

Соціолог_иня має чітко усвідомлювати обмеженість застосовуваних методик, своїх пізнавальних можливостей, обсягу наявних ресурсів і братися за реалізацію лише тих дослідницьких цілей, які можуть бути досягнуті у рамках цих обмежень.

Хороша практика попереджати про обмеження дослідження аудиторію. Будьте чесними зі своєю аудиторією. Ось приклад з дослідження Cedos: 

Коли ви вказуєте, наприклад, що вибірка не є репрезентативною — це не є ознакою поганого дослідження. Це важливо вказувати з етичного погляду.

Як зробити дослідження гендерночутливим та партисипативним?

Феміністичні підходи до досліджень були частиною критичного перевороту у 70-80-х рр., коли з’явилися рефлексії про те, що класична наука нездатна була відчувати досвіди багатьох груп жінок.

Новаторськими вважалися речі, які для нас зараз вже є нормою:

1. Жіночий досвід визнається  як такий, що відрізняється від досвіду чоловіків.
2. Досвід жінок включено до дослідження.
3. Жінки включені до дослідження як дослідниці. Знання, отримане через жіночий досвід є важливим. Становище жінок створює можливість проблематизувати ті сфери життя і практики, які виявилися втраченими, непоміченими, не представленими у наукових дослідженнях.
4. Стать дослідни_ці може впливати на збір даних та комунікацію з інформант_ками (інформант_ки можуть по-різному говорити з жінкою та чоловіком, особливо на гендерночутливі теми.

Ці критичні рефлексії зробили внесок у зміни культури та оновлення підходів до дизайну дослідження, які зараз вже не асоціюються виключно з феміністичними дослідженнями. Йдеться про особливі принципи дослідницького процесу, в основі якого — уявлення про співпрацю дослідни_ці й інформан_ки, визнання значущості їх особистого досвіду в ході збору та аналізу даних, прагнення озброїти тих, кого ми досліджуємо новим знанням з метою покращення їх становища.

Також з цих принципів можна взяти принцип етики турботи. Така позиція передбачає шанобливе та емпатичне ставлення до досвіду досліджуваних; поінформовану згоду про участь у дослідженні та забезпечення конфіденційності отриманих даних.

Феміністські дослідни_ці припускають можливість обговорення кінцевого продукту з інформант_ками.

Феміністський підхід до проведення інтерв’ю: «м’які» vs «жорсткі» техніки

«Жорстка» техніка

• Факти
• Формат «питання-відповідь»
• Можливості відступати від переліку питань немає або вона значно обмежена
• Кількісна інформація (числа)

«М’яка» техніка

• Почуття, інтерпретації
• Формат «бесіда»
• Є можливість відступати від переліку питань
• Якісницька інформація (цитати)

Під час війни важливо вміти працювати з людьми, що пережили травму. А також з тими, хто мають досвід домашнього, сексуального насильства тощо.

Принципи травмоорієнтованого дослідження:

• Конфіденційність та безпека передусім!

• Вільна(!) та поінформована згода на участь включно з правом відмовитися від участі у будь-який момент
• Відкрито проговорити про можливі ризики (зокрема, про можливі емоційні наслідки проговорювання травматичних подій)
• Принцип «не нашкодь»
• Учасни_ці самі можуть визначати теми, про які вони можуть/хочуть говорити; про межі анонімізації та чутливості інтерв’ю
• «Розвантаження» після інтерв’ю. Техніки заземлення
• Зворотний зв’язок з учасни_цею після інтерв’ю

Гендерно чутлива мова звіту

Існує кілька підходів до включення жінок до мови:

1) Стратегія нейтралізації або використання спільного роду, наприклад:

• За цей рік послуги культури та дозвілля були надані 143 тис. особам, з них 67,8% — жінки, 32,2% — чоловіки.
• Контингент учнівства цих закладів  у 2020 році становив 110609 дітей, з них — 55828 дівчат та 54781 хлопець.
• Дані для розрахунку  індексу  гендерного паритету серед студентства університетів, академій та інститутів за напрямами підготовки відсутні.

2) Вживання паралельних форм — маскулінітиву та фемінітиву.

Паралельні форми бажано вживати, коли текст ними не перевантажений, наприклад: 

«Частка дітей, для яких організовано підвезення до навчання та додому у загальній кількості тих, хто цього потребує становить 99, 3%. 1481 учнів та учениць закладів середньої освіти користуються гарячим харчуванням, у т.ч. 992 дітей користуються безоплатним харчуванням».

3) вживання фемінітивів. 

Якщо йдеться про збірне поняття (наприклад, загалом про студентів, викладачів тощо), то тут припустимо використати чоловічий рід. Вживання фемінітивів є обов’язковим, коли за контекстом йдеться про жінок, тож пишемо «працівниці, викладачки, студентки, респондентки» або коли ви звертаєтеся до жінок, дівчат.