Анонс події

Російська війна в Україні продовжує нести смерть, руйнування, спричиняти вимушене переселення та страждання у значних масштабах. За даними Верховного комісара ООН з прав людини, майже 18 мільйонів людей — близько 49 відсотків населення країни — потребують гуманітарної допомоги та захисту. Війна вже змусила мільйони людей покинути їх дім. Але бойові дії продовжуються, тому й сьогодні багато людей мусять шукати прихистку в інших спільнотах. Деякі з них обирають місцем для переїзду більш безпечні регіони України, тоді як інші виїжджають за кордон. Станом на початок 2023 року близько 5 мільйонів українок і українців були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, а 6 мільйонів звернулися по відповідну допомогу в Європі.

Муніципалітети та громадянське суспільство України та Німеччини докладають зусиль, щоб підтримати переселенців та переселенок. Зокрема створюють програми допомоги для соціальної інтеграції та реагування на невідкладні ситуації. Вони розвивають партисипативні практики, щоб підвищити ефективність цієї допомоги, зробити її більш орієнтованою на потреби. Муніципалітети обох країн залучають волонтерство, неурядові організації, партнерське фінансування та інші ресурси. В Україні громади створюють інструменти для залучення внутрішньо переміщених осіб до планування та реагування на невідкладні ситуації, а також налагоджують співпрацю з організаціями громадянського суспільства. У Німеччині організації мігрантів і зокрема українська діаспора є важливими партнерами як для переселенців та переселенок, так і для муніципалітетів.

Ми прагнемо посилити зв’язки між муніципалітетами та громадянським суспільством України й Німеччини та організувати обмін досвідом реагування на потреби у невідкладній гуманітарній допомозі. Захід буде присвячено таким питанням:

  • Як організоване надання невідкладної гуманітарної допомоги в громадах України та муніципалітетах Німеччини?
  • Які є ефективні практики та виклики у співпраці між громадянським суспільством та місцевими органами влади?
  • Як можна залучити переселенців та переселенок до планування реагування на невідкладні ситуації?

Спікер_ки:

  • Віталій Антоненко – Голова Білокуракинської військової адміністрації Луганської області;
  • Ксенія Гедз – Координаторка з питань адвокації БФ “Право на захист”;
  • Аліса Рентович – Фасилітаторка групи Лідерство та партисипація, IsraAID, Німеччина;
  • Жанна Крамер – Координаторка громадської роботи в районі Ліхтенберг у Берліні.

Вівторок, 5 вересня 2023 (15:00-16:30 за Берліном | 16:00-17:30 за Києвом)

Подія відбудеться онлайн на платформі Zoom. Щоби взяти участь та мати змогу приєднатися до дискусії, будь ласка, зареєструйтесь за посиланням.

Захід буде супроводжуватись синхронним перекладом українською, німецькою та англійською мовами.

Воркшоп відбудеться в межах серії онлайн-заходів на тему «Посилення участі переселенців та мігрантів у прийнятті рішень громадами щодо надання невідкладної гуманітарної допомоги та інтеграції», які організовують Німецька асоціація мігрантських організацій – moveGLOBAL e.V. та український аналітичний центр Cedos. Заходи відбуватимуться в рамках програми Cross Culture Synergy, що фінансується Інститутом зовнішніх культурних відносин (IFA). 

Відео події

Конспект події

Неформальні канали комунікації: хороші практики з Ліхтенберзького району Берліна

Спікерка: Жанна Крамер — координаторка роботи з громадою в Ліхтенберзькому районі Берліна

У перші місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато українців, рятуючись від війни, приїхали до Берліна — міста, яке стало центральною точкою прибуття. Для декого з них Берлін був кінцевою точкою призначення, тоді як інші пробули там лише кілька днів чи тижнів, а потім поїхали далі. Інформувати людей про послуги та пропозиції в районі було дуже складно, бо багато хто зупинялися не у притулках, а в приватних домівках із друзями, родичами чи волонтерами. Щоб досягти їх, Жанна Крамер (яка сама народилася в Україні) та її команда з офісу інтеграції Ліхтенберзького району вирішила створити телеграм-групу для інформування людей про різні пропозиції в районі та про те, де можна отримати допомогу чи інформацію. Нині (станом на вересень 2023 року) в Ліхтенберзькому районі українці становлять третю за розміром громаду — тут їх зареєстровано близько 5 тисяч.

Щойно після прибуття та екстреного реагування фокус уваги змістився на інтеграцію цих людей. Район підтримує їх в освіті, доступі до дитячих садків, житла, а також інтеграції в ринок праці — за допомогою телеграма та українських діаспорних організації. Цю неформальну комунікацію та допомогу загальна адміністрація Берліна сприймає як хорошу практику, і вона була конкретно згадана у «Плані дій щодо України в Берліні: доповненні загальної концепції інтеграції та участі біженців» — важливому документі про політику, створеному у співпраці між громадянським суспільством, особливо українськими організаціями, та адміністраціями районів разом із Офісом уповноваженої з інтеграції в Берліні при Департаменті праці, соціальної політики, рівності, інтеграції, розмаїття й антидискримінації у Сенаті. Цей План дій — важливий політичний документ, який зосереджується на різних сферах інтеграції та політиках, а також практиках процесу інтеграції українців, які прибувають до міста з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

Програма лідерства та участі від IsraAID Germany e.V.: хороші практики екстреного реагування й інтеграції

Спікерка: Аліса Рентович — фасилітаторка групи з лідерства та участі, IsraAID Germany e.V.

Аліса Рентович — одна з трьох фасилітатор_ок проєкту «Лідерство та участь» гуманітарної та соціальної ГО IsraAID Germany e.V., яка надає гуманітарну допомогу і в Україні також, працюючи з місцевими ГО. Водночас вони допомагають з соціальною інтеграцією переміщених осіб з України. Програма «Лідерство та участь» має на меті розширення прав і можливостей людей, які прибули до Німеччини внаслідок війни — передусім за допомогою соціального залучення та волонтерської діяльності. Участь у діях, спрямованих на допомогу їм самим, допомагає учасникам відновити самодостатність, а це важливий перший крок до успішної інтеграції в новій країні. Така допомога включає, скажімо, відвідини будинків для літніх людей, організацію та роздачу їжі бездомним людям, прибирання по місту, допомогу у громадських притулках та багато інших дій. Програма триває близько 6 місяців для групи, що складається з не більш ніж 15 біженців з України. Кожна група зустрічається щонайменше раз на тиждень і планує наступні дії з допомоги разом із фасилітатор_кою. У кінці програми учасники отримують сертифікати.

Екстрене реагування громадських організацій в Україні: досвід Благодійного фонду «Право на захист»

Спікерка: Анастасія Бурау — координаторка з адвокації у БФ «Право на захист»

Благодійний фонд «Право на захист» допомагає ВПО з 2014 року. Однак повномасштабна війна Росії проти України спричинила нові виклики у їхній діяльності. Фонд намагався пристосуватися до реальних потреб внутрішньо переміщених осіб: переорієнтував свою діяльність, перемістив багато офісів на захід України (бо основні потоки ВПО поїхали туди), намагався моніторити проблеми ВПО і швидко на них реагувати. У першій половині 2022 року основна діяльність Фонду була спрямована на надання матеріальної та гуманітарної допомоги ВПО: харчових продуктів, предметів гігієни та товарів для дому. Потім фокус діяльності змістився на надання обладнання, покращення умов у місцях компактного проживання, підвищення інклюзивності та облаштування укриттів.

Основні виклики у діяльності фонду — це гарантування безпеки як працівни_ць, так і отримувач_ок допомоги, пристосування до роботи в нових регіонах, розробка стратегій для координації потреб ВПО та можливостей допомоги від партнерів, а також брак логістичних маршрутів. У подоланні цих труднощів Фонду допомогли такі рішення та підходи: координація реалізації проєктів з місцевою владою, залучення волонтер_ок та ВПО у діяльності з надання підтримки, формування тимчасових команд залежно від проєктних потреб, застосування різноманітних методів моніторингу потреб ВПО.

У своїй роботі Фонд помітив низку проблем, які ускладнюють облаштування ВПО в місцевих громадах: сприйняття ВПО як тягаря, неспроможність швидко відреагувати на потребу в житлі, відмінності між вакансіями на ринку праці та кваліфікацією ВПО, неактивність старших ВПО. Для подолання цих труднощів Фонд вважає важливими такі кроки: зміни у сприйнятті ВПО, наголос на спроможності брати участь у житті громади, розробка додаткових рішень у житловій політиці, створення діалогових платформ для ВПО, мешкан_ок громад і місцевої влади.

Координаційні центри: як адміністрація громади надає підтримку ВПО

Спікер: Віталій Антоненко — голова Білокуракинської селищної військової адміністрації, Луганська область

Територія Білокуракинської громади, як і багато інших громад Луганської області, була окупована у березні 2022 року, і населення було змушене виїхати у безпечніші регіони. З метою надання підтримки переміщеним особам Луганська облдержадміністрація розпочала створення координаційних центрів допомоги ВПО в багатьох областях України. Білокуракинська селищна військова адміністрація долучилася до цієї діяльності і створила центр у Житомирі. Це місто було обране тому, що значна частина населення Білокуракинської громади та представники влади громади переїхали до Житомирської області. Заснування таких центрів відбувалося у співпраці з облдержадміністрацією, військовою адміністрацією обласних громад, а також громад, які приймали ВПО.

У Координаційному центрі Білокуракинської військової адміністрації переселен_ки з Луганської області можуть отримати гуманітарну допомогу, соціальну та психологічну підтримку, правовий захист, а також взяти участь у культурних заходах. Допомогу для підтримки діяльності Центру залучали від міжнародних організацій, місцевої влади, волонтер_ок та благодійних фондів України. У діяльності та координації Центру беруть участь житель_ки Білокуракинської громади, які переїхали в Житомирську область.

Засновни_ці Центру регулярно проводять опитування ВПО для визначення їхніх потреб, пристосування проєктів з допомоги до цих потреб і більш ефективного планування подальшої діяльності. Адміністрація також активно інформує громадян про можливості отримання підтримки, щоб кожна ВПО могла побачити цю інформацію й отримати допомогу. Також відбувається активна співпраця з місцевою владою Житомирської області, зокрема у розробці рішень для надання житла ВПО та пошуку можливостей працевлаштування.

Цей воркшоп відбувся в межах серії онлайн-заходів на тему «Посилення участі переселенців та мігрантів у прийнятті рішень громадами щодо надання невідкладної гуманітарної допомоги та інтеграції», які організовують Німецька асоціація мігрантських організацій – moveGLOBAL e.V. та український аналітичний центр Cedos. Заходи відбулися в рамках програми Cross Culture Synergy, що фінансується Інститутом зовнішніх культурних відносин (IFA).