Як написати аналітичну записку чи звіт за результатами дослідження

• Спікерка — Наталія Ломоносова, старша аналітикиня Cedos, координаторка напрямку соціальної політики
• Модераторка — Юлія Кабанець, аналітикиня Cedos, проєктна менеджерка

Визначення жанру тексту дозволяє провести певний міст між текстом та його завданням в рамках вашого проєкту. Побудова такого мосту починається із запитання: Що я хочу досягти цим текстом? Навіщо він потрібен? Відповідь на це запитання допомагає вибрати оптимальну форму для досягнення такої мети. 

Основні формати аналітичних текстів і звітів за результатами досліджень

За результатами дослідження ми найчастіше пишемо:

• Академічні статті
• Дослідницькі звіти
• Аналітичні матеріали / записки (policy papers)
• Полісі-бріфи (policy briefs)
• Статті в медіа

Академічна стаття має мету заповнити прогалини в знанні, що існує з питання (наприклад, представити результати тестування гіпотези, розвинути власну теорію/доповнити ту, що існує, вступити в полеміку тощо).

Аудиторія: наукова спільнота (науковці, що досліджують мою тему, інші науковці з нашої галузі знань (питання методології та методів)).

Дослідницький звіт має мету представити результати проведеного вами дослідження.

Аудиторія: експерт_ки з теми, наукова спільнота, коло стейкхолдер_ок (державні службов_иці, політик_ині, активіст_ки, донор_ки тощо), студент_ки, широке коло читач_ок — їх об’єднує інтерес до теми.

Аналітичний матеріал / записка (policy paper) — матеріал, який прагне виявляти та робити видимими конкретні проблеми шляхом аналізу наявної інформації, розробляти політику (policy)/пропозиції до зміни чинних політик, переконувати та впливати на формування політик.

Аудиторія: експерт_ки з теми, коло стейкхолдер_ок (державні службов_иці, політик_ині, активіст_ки, донор_ки тощо) — їх об’єднує інтерес до формування політик з теми.

Полісі-бріф (policy brief) — матеріал, який прагне адвокатувати ваші ідеї серед тих, хто приймає рішення. Скорочений варіант аналітичної записки.

Аудиторія: стейкхолдер_ки, ті, хто приймають рішення, ті хто зацікавлені у формуванні політики або впливі на неї. Обсяг до 4-5 сторінок, основна увага — на ключові інсайти та рекомендації.

Ключова різниця між аналітичною запискою (policy paper) та аналітичним текстом —  це мета. Якщо ми хочемо впливати на формування політик — це аналітична записка. Якщо ми просто аналізуємо інформацію та публіцистично її викладаємо — це просто аналітичний текст. Аналітичні записки завжди керуються певними цінностями,  ми не прагнемо до безпристрасного відображення дійсності.

Стаття/блог в медіа — матеріал, який прагне збільшити медіаприсутність вашого дослідження; звернути увагу широкої аудиторії на досліджувану тему, її важливість; доповнити адвокацію серед тих, хто впливає на прийняття рішень, адвокацією серед широких верств населення (та/або конкретних груп), щоб збільшити суспільний тиск на стейкхолдер_ок для зміни політик.

Аудиторія: споживач_ки того медіа, в якому ви висловлюєтесь.

Важливо розрізняти бенефіціар_ок та цільову аудиторію. Бенефіціар_ки проєкту або діяльності — та група людей, яка отримає вигоди, життя якої покращиться внаслідок реалізації проєкту або діяльності організації. Цільова аудиторія — група людей, на яку спрямовані ваші комунікаційні активності, люди, які повинні прочитати ваші матеріали.

Для роботи з цільовою аудиторією нам необхідно визначити наші цілі, чого ми хочемо досягти, здійснити mapping стейкхолдер_ок (за потреби — їх класифікацію, ранжування; визначити, які аспекти нашої теми в їх фокусі), окреслити їх позиції з питання, по нашій темі. Далі зрозуміти, чого саме ми чекаємо від цих людей, який жанр тексту буде найбільш вдалим для цього, скільки комунікаційних продуктів на основі дослідження/аналітики треба створити та які наші ключові повідомлення.

Структура тексту

Основні елементи структури звітів та аналітичних  матеріалів

• Заголовок та зміст 
• Коротке резюме (Executive summary)
• Вступ
• Виклад результатів аналізу проблеми
• Висновки
• Рекомендації (за потреби)
• Перелік джерел (за потреби)
• Додатки (за потреби)

Щоб сформувати заголовок треба попрацювати над ключовими словами. Наприклад, ключові слова плюс зміст дослідження через двокрапку. У аудиторії має бути можливість не читати весь текст, а пройтись по змісту і вибрати, що їй цікаво. Завдання короткого резюме —  зацікавити читач_ку прочитати текст. Головна мета вступу переконати читач_ку, що проблема, яку ви досліджуєте актуальна і її треба якось вирішувати. Також у вступі повинен бути виклад методології та окреслені обмеження дослідження. Виклад результатів аналізу проблеми —  основна частина тексту. Важливо, якщо це policy papers дати детальний аналіз ситуації, в якій знаходиться проблема, яку ви досліджуєте та ті політики які зараз існують, щоб її адресувати змінами до політик або ж розробкою нових політик та їх імплементацією. Висновки —  основні результати дослідження. Рекомендації спрямовані на конкретних стейкхолдер_ок. В додатках можуть бути гайди, опитувальники, великі таблиці, які не помістилися в основній частині тексту, тобто все те, що недоречно переміщати в основне тіло тексту і те що є додатковим матеріалом.

Структура полісі-бріфу

• вступ: контекст проблеми, її чітке визначення; дуже коротко опис мети дослідження, методології та обмежень
• основні інсайти, висновки дослідження
• рекомендації (якщо вони є у дослідженні)

На основні інсайти та рекомендації має припадати 80% полісі-бріфу, тому що його мета — адвокація. Обсяг: 4-5 сторінок.

Навіть якщо метою вашого дослідження не є адвокація певних змін завжди є ймовірність, що ваш текст потрапить в руки до людини, яка впливає на формування політик в нашій країні. Дуже корисно, щоб цей текст містив коротке представлення того чим це дослідження може бути в принципі корисне для такої людини.

Щоб визначитися зі структурою основної частини тексту необхідно слідувати за завданнями дослідження, складовими елементами дослідження та тематичними блоками опитувальників/гайдів. Наступним кроком буде виділити тенденції, інсайти, та організовувати виклад текстів в середині окремих блоків довкола них. Ще один хороший спосіб – це накидати “скелет” тексту (тобто основні тези) і поступово нарощувати його.

Організація письма

Те як виглядатиме вся центральна частина вашого тексту — це винятково ваш вибір. Щоб зробити цей вибір якомога ефективніше, в першу чергу можуть допомогти завдання дослідження. Можна структурувати виклад тексту згідно з цими завданнями. Інший підхід — це йти за етапами дослідження.

Виділяти інсайти дослідження варто ще в процесі аналізу даних, тобто мати нотатки з тенденціями й спостереженнями. Можливо організувати текст за цими інсайтами.

Щоб писати лаконічно, треба створити структуру та поступово її заповнювати, нарощувати. Завдання дослідження — ключик, щоб нагадати собі, що головне, а що другорядне. Не відкладайте початок написання тексту на сам кінець, коли все-все буде зібрано і проаналізовано, краще почати раніше.

Заведіть дослідницький щоденник. Він може бути вільного формату. Записувати туди варто інсайти дослідження, другорядні спостереження, які не підходять до основного матеріалу, а також допоміжну літературу, яка знадобиться пізніше, якщо ви продовжите досліджувати тему. Не зловживайте примітками: основні тези тексту мають бути в основному тілі тексту.

Не зловживайте примітками. Всі основні тези мають бути викладені в основному тілі тексту. В примітках можуть бути посилання на джерела, неключові терміни (ключові в розділі методології).

Плануючи дослідження, важливо спланувати скільки часу потрібно на кожен з етапів та розташувати ці етапи у календарі. Так ми запобігаємо ситуаціям, коли не встигли зібрати всі дані, які треба проаналізувати для виконання всіх завдань або зібрали стільки даних, що не встигаємо їх проаналізувати. Також це допоможе уникнути вичитки та верстки поспіхом.

В українській мові заведено писати певну інформацію, а в кінці висновки. В англійській мові заведено починати з висновків. Використовуйте той формат, який найбільше сприяє виконанню вашої мети.

Резюме варто розміщувати на початку документа. Далі описати проблему, вказати актуальність, методологію, обмеження, інсайти, висновки й рекомендації. У висновки варто додавати лише ключові інсайти.

Плануючи таймінг дослідження, важливо розуміти, що обсяг роботи, яку треба зробити, аби виконати поставлені дослідницькі завдання, має відповідати тому часу, яким ви володієте. Зважайте не лише на тривалість окремих етапів роботи, але і на весь календарний план. Писати текст “залпом” може бути дієво, але для хорошого тексту думки мають як слід “побродити в голові”.

Робота з драфтом

Коли чернетка вже написана її варто редагувати, редагувати й ще раз редагувати. Тут вам стане у пригоді перехресне редагування/коментування тексту дослідницькою командою, тобто підхід, коли ви з колегами обмінюєтесь шматками написаного тексту і редагуєте одн_а одн_у. Також допомагає редагувати текст не на тому пристрої, на якому ви його писали. Наприклад, роздрукувати, щоб уникнути замилювання ока. Варто знову подивитися на завдання дослідження і на завдання проєкту, щоб з’ясувати, чи правильним шляхом ви йдете. Коли ви пишете драфт висновків, варто починати думати над основними повідомленнями, які ви будете комунікувати на вашу цільову аудиторію. Роботу над висновками та рекомендаціями не варто відкладати на останній момент. Наостанок перевірте оформлення цитат та підписів, а також примітки й посилання.

При оформленні цитат краще домовитися в команді до написання драфту. Необхідно обмежити кількість цитат на сторінці та допустиму кількість рядків у цитаті. Не забувайте слідування правилам академічної доброчесності й вказувати авторство думок, які вам не належать.

Приклад з дослідження Cedos. Дисклеймер, який пояснює, як працювали з прямою мовою інформант_ок:

«У цьому звіті ми наводимо пряму мову інформантів та інформанток, застосовуючи мінімальне редагування і зберігаючи оригінальну стилістику висловлювань. Єдині правки, внесені до цитат, стосуються етичної комунікації про людей з інвалідністю та їхні потреби. У квадратних дужках у складі деяких цитат ми додаємо лаконічні коментарі, аби покращити розуміння змісту цитати у випадках, де у розмовному мовленні важливі частини речення були пропущені».

(Соціальні послуги для ветеранів та ветеранок у громадах: виклики та потреби. Ломоносова Н., Хелашвілі А., Назаренко Ю., 2024, с. 14).

Підхід до цитування — ваш вибір. Можна зберігати або не зберігати русизми, сленг, нецензурну лексику. Головне «на березі» проговорити це з командою і зазначити максимально прозоро для читач_ок.

Зважайте на те, що звіт не завжди читатимуть повністю, тому вступ та висновки дуже важливі. Висновки – місце для ваших «ключових повідомлень» для подальшої комунікації. Щоб якнайкраще сформулювати висновки, зверніться до завдання дослідження. Обов’язково вибудуйте перехід від висновків до рекомендацій.

Рекомендації мають бути обґрунтовані, чіткі та зрозумілі, реалістичні та адресні, тобто орієнтуватися на людей, які можуть сприяти змінам. Важливо також, щоб у вас були достатні аргументи для тих рекомендацій, які ви пропонуєте. Варто розуміти позиції тих стейкхолдер_ок, до яких ви будете звертатися: чи не суперечать ваші рекомендації їхньому баченню. Також важливо реалістично оцінювати контекст: яких змін реально досягнути. Якщо  вас цікавить  питання на перетині інтересів, діяльності або ж відповідальності кількох національних органів влади, пріоритезувати стейкхолдер_ок можна зрозумівши, в якому з цих аспектів вас цікавлять в першу чергу. Ви також можете мати кілька полісі-бріфів для різних міністерств. 

Корисні джерела