«Забудовникам здається, що вони можуть робити все, що завгодно, а громада має розмовляти з ними на їх умовах, – написав народний депутат Дмитро Гурін. – Думаю, ця стратегія застаріла».

«Міські трансформації у Києві не залишають простору для самих містян вирішувати, що буде відбуватися із середовищем, де вони живуть. Дискусія часто зводиться до того,  легально це чи ні. Однак, самі закони і норми, які регулюють зміни, що відбуваються у Києві, не завжди є справедливими для переважної більшості людей, – каже Павло Федорів, експерт Cedos у сфері житла і міських трансформацій. – Будівлю колись віддали у приватну власність. І саме приватна власність на будівлю створила у забудовника ілюзію, що він може робити з нею що завгодно, не спитавши у громади, не провівши консультації».

«Квіти України» мають каскадний фасад, завдяки якому залишається незабудованим об’єм, що потенційно міг приносити прибуток. Саме це могло стати причиною руйнування. На опублікованому раніше ескізі цей вільний об’єм зображено забудованим.

«Ми бачимо, як у місті з кожного квадратного метра намагаються отримати ренту: орендну плату за офіси, чи коворкінги, чи що завгодно. Ключове питання – чому громада віддає будівлю у приватну власність і що отримує від цього. Політика лібералізації та дерегуляції містобудування перетворює міський простір у товар, який багаті можуть купувати для своїх потреб, а громада втрачає доступ до спільного. Часто говорять про інвестиції, але насамперед це інвестиції у своє майно, а не місто. Податок на нерухомість насправді складає близько 100 гривень з квадратного метра на рік. Це в десятки разів менше, ніж потенційний дохід інвестора з цієї ж площі. Громада отримає новий фасад і втратить доступ до земельної ділянки, а забудовник матиме постійні надприбутки. Оподаткування нерухомості в Україні сьогодні неадекватне: уся орендна плата переходить виключно у приватну власність, а громада не отримує свою справедливу частку», – додав Федорів.

Саме гонитва за рентою, як каже експерт, є причиною руйнування забудовниками будівель, що є історичними або несуть цінність для місцевих громад. Те ж саме зумовлює забудову зелених зон чи перевищення висотності «будинками-монстрами». Неодмінним кроком на шляху вирішення цих проблем має бути реформа оподаткування нерухомості.

За словами ініціативної групи, «навчально-методичний павільйон «Квіти України» є унікальною будівлею в стилі модернізму авторства Миколи Левчука. Вона має зірковий авторський склад, проєкт отримав відзнаку Спілки архітекторів в якості одного з кращих архітектурних творів року, а сам авторський проєкт переміг у конкурсі з 200 претендентів, як найбільш ціннісна та якісна пропозиція. Протягом десятиліть будівля слугувала публічним простором і окрасою району».

Сучасні зелені підходи пріоритизують збереження і повторне використання матеріалів і будівель на противагу знесенню і новому будівництву. За кілька тижнів до початку руйнування фасаду було зрізано 30-річний виноград, що сповивав «Квіти України». Збереження і розвиток такого вертикального озеленення є одним зі способів адаптації міст до змін клімату. В умовах хвиль тепла, які все частіше спостерігаються в Києві останні роки, знищення зелених насаджень робить перебування в місті у спекотну погоду нестерпним і навіть небезпечним для категорій людей, які є найбільш вразливими до кліматичних змін.

Почитати більше про вплив змін клімату на різні соціальні групи у містах і способи пом’якшення цього впливу можна у звіті «Кліматична (не) справедливість».

Дізнатися більше про зміни українських міст в умовах розвитку капіталістичної економіки можна у подкасті «Ринок вирішить?».

Усі напрацювання Cedos у темі міських трансформацій тут.

Слідкувати за ініціативою можна на сторінці Зберегти Квіти України і в телеграм-каналі.