Дослідження взаємодії організацій громадянського суспільства та органів влади у Вінниці

Стан розвитку організацій громадянського суспільства у Вінниці

За даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент вересня 2020 року на території Вінницької міської громади зареєстровано 1503 громадських організацій (ОПФГ – 815) та 295 благодійних організацій (ОПФГ – 845). До реєстру неприбуткових установ належить 765 громадських організацій. Одночасно, учасни_ці дослідження, зазначаючи факт офіційної реєстрації значної кількості організацій громадянського суспільства (далі – ОГС), оцінюють, що в місті існує до 150 реально діючих організацій та ініціатив. База даних з контактами діючих на постійній основі в місті організацій не ведеться. 

Представни_ці ОГС та органів місцевої влади (далі – ОМВ), що взяли участь у дослідженні, високо оцінюють стан розвитку громадянського суспільства в м. Вінниця. Сильними сторонами ОГС у Вінниці є достатній рівень компетентності та професіоналізму, активність та цілеспрямованість, відкритість до співпраці, інноваційність та творчість. Організації мають реальні приклади позитивних змін у місті завдяки кооперації та взаємодії. Такі приклади трансформацій надихають їх на подальшу активну роботу та розвиток. 

Учасни_ці дослідження відмічають значні позитивні трансформації, що відбулися в громадських організаціях (далі – ГС) за останні 3-4 роки. На розвиток ГС в місті вплинули як загальнонаціональні тенденції, так і локальні зміни. До числа перших належать посилення ОГС завдяки розвитку неформальної освіти, запровадження нових механізмів участі, організація національних форумів та тренінгів для обміну досвідом між містами, реалізація міжнародних програм підтримки та посилення ролі ГС тощо, а до локальних змін — наявність політичної волі у представни_ць муніципалітету посилювати співпрацю органи влади (далі – ОВ) та ОГС, створення фізичного простору для взаємодії ОГС з ОМВ (зокрема, Хабу «Місто Змістів»), активізація молодих ініціатив та інституційний розвиток вже діючих організацій, професіоналізація ОГС та збільшення рівня компетентності їх член_кинь.

Попри позитивні зрушення в розвитку ГС існують бар’єри та проблеми, що заважають сталому розвитку ГС. Ключовими бар’єрами є: брак ресурсів (фінансових та людських), брак підтримки на інституційний розвиток, відсутність політики диверсифікації фінансування ОГС та залежність від донорського фінансування, брак реального впливу ГС на міську політику та секторальні стратегії, знецінення або недооцінка роботи ОГС та їх вкладу в міський розвиток, збереження недостатнього рівня інституційної спроможності багатьох організацій (брак фінансової прозорості, стратегічного та операційного планування), брак системної діяльності у частини ОГС, збереження тенденції дискурсивного розділення організацій на «своїх» (або «провладних») та інших, знецінення локальної експертизи ОГС, брак організацій, що займаються аналітичною та моніторинговою діяльністю, необхідність підвищення рівня експертності та професіоналізму серед молодих ОГС, вигорання громадських активіст_ок. Розвитку ГС також перешкоджають і загальні умови життя в місті, зокрема, брак активного та різноманітного культурного життя в місті стимулює міграцію активної, творчої та освіченої молоді. 

На розвиток ГС в м. Вінниця вплинула і пандемія COVID-19 у 2020 році. Розповсюдження пандемії та запровадження карантинних обмежень мали як позитивний, так і негативний вплив. До позитивних наслідків можна віднести запровадження нових практик реалізації проектів, стимулювання інноваційності в діяльності, можливість дистанційно долучитись до освітніх проєктів та подій з обміну досвідом між ОГС на національному рівні. Серед негативних наслідків пандемії є втрата ресурсів та неможливість реалізації запланованих проєктів, неможливість довгострокового планування, підвищення навантаження на організації через погіршення соціально-економічного та психологічного стану вразливих категорій населення, з якими працюють ОГС, та збільшення їх кількості, необхідність активізації ресурсів на вирішення нагальних проблем, що відволікає від статутної діяльності, погіршення економічного стану учасни_ць ОГС, психологічна втома та посилення вигорання серед учасни_ць ОГС.

Взаємодія організацій громадянського суспільства та органів місцевої влади

Більшість представни_ць ОГС та ОМВ, що взяли участь у дослідженні, високо оцінюють діяльність одне одного. Обидві сторони відмічають значне налагодження взаємодії між ОГС та ОМВ за останні роки. Посилення співпраці стимулювали проактивна позиція ОГС, зміна дискурсу від неконструктивної критики до обґрунтованої та прагнення до діалогу, зростання довіри завдяки особистому знайомству та неформальній взаємодії, що відбувались на форумах та завдяки впровадженню нових механізмів взаємодії (бюджету участі, конкурсів для ГО, розвитку практик громадських консультацій), навчання та обмін міжнародним досвідом серед представни_ць ОМВ, зростання професіоналізму ОГС, позитивний досвід співпраці, створення Хабу «Місто змістів» як майданчика для взаємодії. 

Більшість учасни_ць дослідження від ОГС мають досвід взаємодії з ОМВ. Лише декілька ОГС перебували в ситуації конфронтації з ОВ та незначна частка організацій відмічають ігнорування своїх організацій з боку влади. Найчастіше ініціаторами взаємодії та співпраці є ОГС. Представни_ці ОМВ також очікують на проактивну позицію зі сторони ГС. Зі свого боку ОГС висловлюють побажання щодо посилення проактивності з боку ОМВ. Водночас і ОГС, і ОМВ відмічають важливість налагодження взаємодії для посилення позитивних змін у місті. 

Найбільш розповсюдженими практиками взаємодії є персональні зустрічі, участь у робочих групах та круглих столах, участь у подіях, організація спільних подій, участь у громадських консультаціях під час розробки стратегій розвитку міста та реалізація спільних проєктів. Взаємодія частіше має ситуативний характер, ніж відбувається на системній основі. В основі налагодження плідної співпраці лежить довіра, заснована на попередньому позитивному досвіді співпраці. Таким чином, можливість взаємодії базується на індивідуальних контактах, що негативно впливає на оцінку прозорості наявних механізмів налагодження взаємодії.

Серед найбільш впливових механізмів представни_ці ОГС відмічають участь у робочих групах, участь у конкурсі для ОГС, персональні зустрічі з міським головою та службовцями, спільна організація подій. Найменш ефективними, на думку учасників та учасниць дослідження, є звернення до ЗМІ, акції прямої дії, делегування своїх представни_ць до органів влади, електронні петиції та розробка і просування результатів дослідження. Таким чином, найвпливовішими є механізми, що найбільш розповсюджені у застосуванні. 

Найбільш розповсюдженими сферами взаємодії є неформальна освіта, соціальні послуги, культура та мистецтво, дослідження та моніторинг. Ці сфери належать до таких, де найчастіше реалізуються «м’які проєкти». Менш розповсюдженою є взаємодія у сферах, що передбачають реалізацію інфраструктурних проєктів.

ОВ та ОГС мають достатній рівень поінформованості про існування та діяльність одне одного. ОГС оцінюють свій рівень поінформованості про діяльність ОМВ як вищий за середній. В середньому представни_ці ОГС знають близько 10-15 організацій, що діють у їх сфері.

Діючими механізмами інформування одне одного про можливість взаємодії є розміщення інформації на офіційних ресурсах (сайтах та сторінках в соціальних мережах) та особисті запрошення. ОМВ та ОГС також застосовують і більш інноваційні механізми, наприклад, спільний чат. Дані механізми потребують персонального знайомства або наявної проактивної позиції та бажання знайти необхідну інформацію. Це може негативно впливати на рівень поінформованості про можливість залучення та прозорість даних механізмів. Значна кількість учасни_ць дослідження (зі сторони і ОМВ, і ОГС) відмічають брак розуміння потреб одне одного щодо можливості кооперації та взаємодії. 

Факторами, що визначають успішну взаємодію, є вмотивованість, чітко визначена мета, розуміння реальних потреб аудиторії, взаємна довіра та відповідальність, відсутність упереджень відносно одне одного та необґрунтованої критики, чіткий розподіл відповідальності та обов’язків, партнерські стосунки, дотримання домовленостей, прозорість та підзвітність, системність взаємодії, орієнтація на результат та наявність результату взаємодії.

Більшість учасни_ць дослідження (зі сторони і ОМВ, і ОГС) мають досвід співпраці. В середньому респондент_ки називали 3-5 прикладів реалізації успішних спільних проєктів. В більшості випадків співпраця має ситуативний, а не системний стратегічний характер. 

ОГС та ОМВ позитивно оцінюють досвід співпраці одне з одним. Втім, ОГС, а також деякі представни_ці ОМВ відмічають брак реального впливу громадськості на процеси прийняття рішень. 

Під час дослідження обидві сторони — ОГС та ОВ — актуалізували необхідність запровадження практик делегування частини повноважень ОМВ та реалізації соціального замовлення. Представни_ці ОМВ виявили готовність обговорити та розглянути можливість такого делегування. ОГС відмічають назрілу необхідність такої форми співпраці для посилення міського розвитку. Потенційними сферами для реалізації відповідних практик є дослідження та моніторинг, організація подій, експертна підтримка та консультування. Учасни_ці дослідження також акцентують увагу на тому, що для налагодження такої взаємодії необхідні запровадження прозорих механізмів та посилення взаємної відповідальності та професіоналізму. 

Ключовими бар’єрами налагодження співпраці є брак довіри одне до одного, взаємні упередження, брак розуміння зі сторони ОВ, яким чином ОГС можуть посилити їх діяльність, брак прозорих механізмів налагодження першого контакту ОГС з ОВ, попередній негативний досвід взаємодії, брак знання сфер відповідальності та діяльності одне одного, відсутність спільної бази контактів ОГС у ОМВ, складність роботи з казначейством для ОГС, брак ефективного інформування одне одного про потреби та можливості для взаємодії. Дослідження також дало можливість виявити необхідність покращення механізмів участі громадськості, зокрема, конкурсу проєктів від ОГС. 

Взаємодія організацій громадянського суспільства між собою

Представни_ці ОГС відмічають, що в місті активно діють на постійній основі близько 150 організацій. Більшість із учасни_ць дослідження особисто знають 20-40 організацій. Учасни_ці дослідження відмічають свій рівень обізнаності щодо діяльності громадських організацій на високому рівні. 

Учасник_ці дослідження наголошують на важливості розвитку співпраці між ОГС для розвитку ГС, посилення його впливовості в місті, забезпечення ресурсної та експертної підтримки одне одного, обміну досвідом та навчання, генерації нових ідей. Більшість відмічає посилення консолідації та співпраці у громадянському суспільстві м. Вінниця за останні 2-3 роки. Учасни_ці дослідження відмічають перехід від дискурсу конкуренції до партнерства. Однак взаємодія між ОГС все ще залишається переважно точковою, тобто для реалізації разового проєкту або вирішення нагальних проблем, але не системною та стратегічною. Кроком до налагодження системної взаємодії є створення коаліцій, таких як Спілка «Мережа ОГС “Місто Змістів”». 

Найбільш розповсюдженими формами взаємодії ОГС є відвідування подій одне одного, організація спільних подій, участь у проєктах одне одного, неформальна взаємодія громадських активіст_ок, участь у «Мережі “Місто Змістів”» тощо. 

Половина учасни_ць дослідження мають досвід співпраці з 2-5 організаціями за останні 2 роки. Найбільш розповсюдженими механізмами інформування про можливість кооперації є особисті звернення, засновані на позитивному досвіді взаємодії, оголошення в соціальних мережах і на сайтах організацій. 

Бар’єрами, з якими зіштовхуються ОГС на шляху до кооперації, є відсутність чіткої мети для об’єднання, розбіжність цілей та методів роботи організацій, брак довіри, існування упередженого ставлення одне до одного та поділ організацій на «своїх» та «інших», брак ефективного механізму обміну потребами для співпраці та інформування одне одного, брак повної бази контактів організацій, що діють в місті, завантаженість організацій своїми проєктами та брак часу на налагодження якісної співпраці, брак позитивного досвіду співпраці, різний рівень очікувань якості реалізованого проєкту та рівня залученості.

Потенційні напрямки для налагодження співпраці — це налагодження міжсекторальної взаємодії, неформальна освіта, посилення ГС в м. Вінниця, адвокація спільних інтересів для досягнення спільної мети (наприклад, в сфері охорони навколишнього середовища, культури, соціальної рівності в суспільстві), обмін досвідом та знаннями одне з одним, дослідження та моніторинг (наприклад, антикорупційна діяльність) тощо. Для досягнення спільної мети представни_ці ОГС готові виділяти від декількох годин до одного дня на тиждень.

Діяльність хабу «Місто змістів»

Хаб «Місто Змістів» відіграє важливу роль у розвитку громадянського суспільства в м. Вінниця. Хаб відіграє функцію майданчика для мережування ОГС та взаємодії ОМВ та ОГС. 

Сьогодні Хаб функціонує, як подієвий майданчик для ОГС та ОМВ, є місцем зустрічей, знайомств і мережування. Більшість учасни_ць дослідження відвідують хаб для участі в подіях або організації власних. Найчастіше це навчальні заходи, форуми та громадські консультації чи стратегічні сесії, організовані муніципалітетом для розробки міських проєктів чи стратегій міського розвитку. До запровадження карантинних обмежень більшість учасни_ць дослідження відвідували Хаб раз на 3 місяці та частіше. 

Учасники/ці дослідження оцінили діяльність Хабу на високому рівні. Сильними сторонами діяльності Хабу є його роль як майданчика для взаємодії, відкритість для взаємодії, якість роботи команди Хабу, якість простору, його доступність та інноваційність, якісний менеджмент, чіткість та зрозумілість умов співпраці, відсутність забюрократизованості у процесі взаємодії тощо.

Учасни_ці дослідження бачать можливість розвитку діяльності Хабу «Місто Змістів» не лише як майданчика для подій, а й як платформи для посилення громадянського суспільства та його впливовості в місті. Учасни_ці дослідження визначили й інші рекомендації для покращення роботи: запровадити системні практики стратегування розвитку Хабу із залученням громадськості, посилити незалежність діяльності, сконцентруватися на напрямках розвитку ГС та посилення взаємодії ОГС та ОВ, в подальшому розвивати форум, покращити ефективність інформування про події, що відбуваються в хабі, посилити освітній напрям діяльності та запровадити практики обміну досвідом. 

Діяльність спілки «Мережа організацій громадянського суспільства «Місто змістів»

Ключовими напрямками роботи спілки «Мережі ОГС «Місто Змістів»» є розбудова взаємодії ОГС та ОМВ та посилення розвитку громадянського суспільства. Створення «Мережі» є важливим кроком для налагодження системної взаємодії ОГС та ОМВ. Участь у «Мережі» стає запорукою створення лояльності між організаціями-учасницями, що є першим кроком до побудови довіри. Спілка також посилює обмін досвідом між організаціями та надає підтримку молодим ініціативам. 

Більшість учасни_ць дослідження знають про діяльність спілки. Варто зазначити, що більше половини учасни_ць дослідження належать до організацій, що входять до «Мережі». Респондент_ки високо оцінюють діяльність Мережі за всіма параметрами. 

Для подальшого розвитку «Мережа» потребує спільного аналізу результатів своєї діяльності, його критичного осмислення, розуміння, «що нас об’єднує і чим ми можемо пишатись», а які виклики та проблеми потребують нагального вирішення. Більш того, сьогодні нагальним є питання пошуку спільної мети діяльності та актуалізації стратегії розвитку. На шляху до подальшого розвитку «Мережа» зіштовхується із викликами необхідності пошуку додаткових ресурсів (фінансових, людських, часових) для інституціоналізації та організаційного розвитку, потребою розбудовувати довіру між організаціями, що входять до «Мережі». Важливо також звернути увагу і на вдосконалення системи інформування одне одного про діяльність «Мережі» та про можливості для співпраці.