У цьому звіті ми фокусуємося на гендерному вимірі вступу до закладів вищої освіти та його потенційних наслідках для гендерної рівності на ринку праці й загалом у суспільстві. Ми не виходимо з твердження, що низька або висока частка дівчат на тій чи іншій спеціальності — це суто негативне або позитивне явище. Однак ми припускаємо, що це є наслідком гендерних стереотипів, які існують у суспільстві, а також відображає ситуацію з гендерною рівністю на попередніх рівнях освіти та впливає на гендерну рівність на ринку праці.

Зважаючи на деякий брак політик та ініціатив, які були б спрямовані на подолання гендерної нерівності в освіті, в тому числі вищій, та на ринку праці, ми розробили кілька рекомендацій. Ці рекомендації спрямовані кільком різним стейкхолдерам, які, на нашу думку, мають повноваження або можливості позитивно вплинути на наявну ситуацію. Для зручності ми згрупували рекомендації не лише за тим, хто міг би їх втілювати, а й за проблемами, які ці рекомендації покликані подолати.

Боротьба з гендерною нерівністю на ринку праці й у підприємництві

Представни_цям бізнесів, компаній та підприємств: 

  • Представни_цям, зокрема власни_цям бізнесів у STEM-секторі, особливо в IT, варто звернути увагу на відкритість сфери до жінок — на рівні не лише формальних процедур, а й практик, які реалізують компанії щодо декретних відпусток, відтворення працівни_цями стереотипів щодо жінок тощо. Прикладом таких інтервенцій з боку компанії може бути перегляд внутрішніх (у тому числі неформальних) політик щодо відпусток, лікарняних, питань, які ставляться на співбесідах тощо. Також одним із кроків може бути звернення до гендерних консультанток. Більша відкритість сектору для жінок буде корисною самим компаніям, адже ще більше кваліфікованих працівниць будуть залучені до їхньої роботи. 
  • Крім того, більшу видимість жінок у різних професіях можна підвищувати шляхом створення та просування професійних жіночих асоціацій. Вони також можуть стати платформами для надання стажування та менторства для дівчат, які зацікавлені в тій чи іншій сфері для навчання та роботи. 

Представни_цям бізнесів, компаній та підприємств і органам місцевої влади: 

  • Однією з найважливіших змін, які можуть покращити ситуацію з гендерною нерівністю на ринку праці, є створення кращих умов праці для людей з дітьми. Це може бути гнучкий графік роботи, що дасть можливість забирати дітей з закладів освіти, створення дитячих садочків поруч з офісними центрами тощо. Оскільки наразі все ж переважно жінки виконують неоплачувану репродуктивну роботу, це допоможе розвантажити їх. 

Боротьба з гендерною нерівністю у сфері освіти

Уряду України та МОН: 

  • Хоча Уряд України й ухвалив план дій у рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження гендерної рівності, необхідно не лише провести гендерний аудит закладів освіти, а й затвердити план дій у Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти, що справді буде працювати з основними проблемами, які існують щодо цього питання наразі. Для цього потрібно провести глибинне дослідження, яке би продемонструвало наявність або брак формального та прихованого гендерованого навчального плану. Також таке дослідження може дати відповіді щодо того, чому може існувати різниця у виборі спеціальностей між дівчатами та хлопцями. Наприклад, на це можуть впливати ті фактори, які виявляли дослідни_ці інших країн, котрі ми перелічили в цьому дослідженні. Однак у нас немає підтвердження або спростування існування цих механізмів в Україні. Зокрема, репрезентативне кількісне опитування мотивації вибору вищої освіти в Україні не дає відповідей на питання, які стосуються гендерних аспектів. Отже, важливо провести саме таке дослідження, яке буде концентруватися на механізмах впливу на вибір дівчат і хлопців, зокрема буде покривати соціально-психологічні аспекти цього вибору. Без такого дослідження план дій до Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти може бути менш ефективним. 
  • Також важливо залучати до розробки Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти представни_ць закладів освіти та громадськість, зокрема експерт_ок з питань гендерної рівності. Залучення всіх цих сторін дасть можливість врахувати спеціалізовані знання та досвіди. 
  • Крім цього, 2020-2021 навчальний рік мав бути роком математики, а Інститут модернізації змісту освіти створював методичні рекомендації щодо популяризації та розвитку STEM у середній освіті. Оскільки пандемія COVID-19 унеможливила повноцінну реалізацію заходів, які планувались у рамках таких ініціатив, важливо поновити ці плани після повноцінного повернення школяр_ок до закладів освіти і завершення карантину. Однак, окрім загальних планів, важливим може бути фокус на популяризації STEM-освіти серед дівчат. Попри існування «парадоксу гендерної рівності», існує ймовірність того, що принаймні частина дівчат і жінок не обирають навчання та кар’єру в STEM не через власні вподобання, а під впливом інших факторів. 
  • Важливою зміною, яка має відбутися, є також зміна у взаємодії вчитель_ок з ученицями й учнями. Якщо гендерний аудит закладів освіти буде передбачати аналіз такої взаємодії, то експерт_ки зможуть надавати більш точкові та конкретні рекомендації. Однак основною зміною має бути однакове ставлення до навчальних успіхів як дівчат, так і хлопців, яке не має базуватися на уявленні про традиційні гендерні ролі та їхні прояви. Простішими словами, вчитель_ки не мають очікувати від дівчат більшої старанності чи успішності, ніж від хлопців, і транслювати ці очікування своїм ученицям та учням. 

Закладам освіти: 

  • Ще одна важлива зміна у взаємодії вчитель_ок та учениць має відбутися на рівні трансляції стереотипів. Особливо це стосується взаємодії поза формальним навчальним планом. Для цього корисними можуть бути комунікаційна кампанія, роз’яснювальні матеріали, тренінги, які допоможуть вчитель_кам побачити негативний вплив віктимізації та стереотипізації, а також дадуть інформацію про те, як краще комунікувати з ученицями, щоб уникати гендерних стереотипів у висловлюваннях. 
  • Крім просвітницької роботи з учитель_ками та працівни_цями різних рівні освіти, важливою також є така робота з батьками. Попри значну кількість часу, яку дівчата та хлопці проводять у закладах освіти, батьки, зокрема матері для дівчаток, є важливими рольовими моделями. Зокрема, це теж стосується трансляції уявлень і стереотипів.

Ефективна гендерно чутлива профорієнтація

Уряду та МОН: 

  • Ще одним важливим кроком для допомоги у виборі спеціальностей загалом і STEM-спеціальностей зокрема є впровадження посад кар’єрних радни_ць у школах. Такі кар’єрні радни_ці мають бути обізнаними щодо можливостей працевлаштування після здобуття освіти з різних спеціальностей, не лише у вищій освіті, а також мати відповідні компетенції зі спілкування з ученицями та учнями, щоб мати можливість спрямувати їх у тому напрямку, який відповідає зацікавленням і сильним сторонам учениць та учнів. Окрім цього, такі кар’єрні радни_ці мають бути обізнані з питаннями гендерної рівності. 

Представни_цям бізнесів, компаній та підприємств: 

  • Важливо сприяти більшій видимості успішних жінок у всіх сферах, особливо у тих, які стереотипно вважаються чоловічими. Цього можна досягати через запровадження у школах «кар’єрних днів», де батьки учнів та учениць або інші дорослі зможуть ділитися своїм досвідом та бути рольовими моделями для школярів і школярок.
Завантажити повний звіт у PDF (1 МБ)