Виступ директора Cedos Івана Вербицького на дискусії «Формування нової України: забезпечення стійкого відновлення» у Chatham House 20 червня 2023 року напередодні Ukraine Recovery Conference («Конференції з відновлення України»). Учасни_ці події спробували запропонувати нове розуміння та підходи до відновлення та обговорили конкретні механізми сталої, інклюзивної та прозорої відбудови України.

Почну з питання, навіщо саме нам потрібна демократія та взагалі участь громадянського суспільства у процесі відновлення.

Моя відповідь така: недемократична Україна була б, серед іншого, безпековою загрозою для Європи. Тож збереження демократії в Україні принесе користь не лише українському народу, а й ширшій регіональній стабільності.

Є багато розмов про те, що означає демократичне відновлення. Але я хочу подивитися на це з іншого боку. Давайте подумаємо від протилежного. Що можна було б порадити Україні, аби вона стала недемократичною? Моєю найкращою відповіддю є соціальна та економічна нерівність — відчуття серед значущих соціальних груп, що вони є покинутим. Така відносна депривація може призвести до зростання політичного популізму та радикалізації.

Ми всі знаємо чудовий девіз «Leave no one behind» («Не залишити нікого осторонь»). Але що це насправді означає? У житлі – це доступність і система низькоприбуткового і некомерційного житла, якої зараз в Україні майже немає. В освітній політиці це означає боротьбу з освітніми втратами і нерівністю в доступі до якісної освіти для дітей із малозабезпечених і сільських домогосподарств. У соціальній політиці це означає створення робочих місць і покращення умов праці для ключових працівни_ць (key workers).

Іноді в Україні ми чуємо голоси, які виступають за відмову від державного фінансування освіти або повну дерегуляцію всього. Я би сказав, що «Не залишити нікого осторонь» є протилежністю таким ідеям.

Щоб підтримувати нашу демократію, нам потрібно уникати глибокої соціальної нерівності, і саме для цього нам потрібне громадянське суспільство.

Які інструменти потрібні для участі громадянського суспільства у відновленні? Звісно, є цілий список. Закон про публічні консультації та посилення громадянської участі у плануванні відновлення на місцевому рівні, посилення ролі спільнот і громад у містобудуванні та будівництві (я маю на увазі щось протилежне законопроекту 5655), а також більше фінансування для місцевих органів влади, спрямоване на втілення практик громадянської участі. Але ключова моя відповідь полягає в тому, що брак інструментів – не головна проблема. Ми маємо більше інструментів для громадянської участі, ніж багато інших країн. В першу чергу, нам потрібно покращити те, як ми використовуємо чи не використовуємо наявні інструменти.

Саме в цьому можуть допомогти організації громадянського суспільства. Представляючи різні потреби різних соціальних груп, вони можуть забезпечити соціальну та економічну інтеграцію та уникнути відчуття, що когось залишили осторонь.

Наприклад, потрібен соціальний діалог. Саме працівни_ці відбудовують Україну своїми руками. Соціальний діалог є важливою цінністю для європейського способу розробки державних політик загалом та хорошим уроком відновлення Європи після Другої світової війни. Але я не впевнений, чи багато у нас є представників профспілок на Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference).

Люди з обмеженими можливостями, працівни_ці, роми, орендар_ки, бездомні, люди похилого віку, кримські татари, молодь, ветеран_ки, ЛГБТК+, ВПО, різні місцеві громади і так далі, і так далі. Організації громадянського суспільства представляють потреби всіх цих соціальних груп. Їхня участь у прийнятті рішень потребує часу, фінансових ресурсів, а також зміцнення спроможності органів влади проводити дослідження, належно працювати на всіх етапах циклу публічної політики з забезпеченням належної громадянської участі, а також виконувати спільно прийняті рішення.

Це може не викликати такого вау-ефекту, який міг би створити створити новий ІТ-інструмент. Але базове інституційне фінансування, а не лише короткострокове проєктне фінансування, є надзвичайно необхідним українському громадянському суспільству для збереження нашого демократичного розвитку.

Хочу поділитися з вами кількома прикладами нашої діяльності.

Зараз Cedos працює над оцінкою соціального впливу повномасштабного російського вторгнення на вразливі соціальні групи в Україні для Світового банку. Це має на меті доповнити Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення (Rapid Damage and Needs Assessment), яка зосереджується на фінансовій стороні збитків, соціальною перспективою.

Ми також працюємо на рівні державних політик, зокрема, з освітньою, соціальною та житловою політиками. Щодо останньої, наприклад, ми зосереджені на розробці нової моделі для України, щоби створити стійкі інструменти забезпечення доступним житлом. Наш Український урбаністичний форум спрямований на обговорення цих політик на різних рівнях.

Ми допомагаємо низці громад у їхньому стратегічному плануванні та плануванні відновлення, щоб воно відбувалося з таким рівнем громадянської участі, наскільки це можливо, оскільки саме місцева демократія є наріжним каменем демократичної культури. Крім того, з нашими партнерами ми плануємо тісно співпрацювати з громадами та місцевими громадськими організаціями, щоб допомогти їм у створенні центрів спільнот як публічних просторів для діалогу на місцях.

Я переконаний, що наша здатність слухати інших є ключовим елементом, який робить нас демократією та суспільством загалом. Тож дякую, що вислухали мене, і дякую, що підтримуєте Україну!