Завантажити повний звіт

Свідчення існування нерівності при виборі спеціальностей та чому це важливо

Серед зарахованих до закладів вищої освіти випускниць та випускників шкіл у 2020 році дівчат та хлопців майже однакова кількість. Однак зарахованих на денну форму дівчат на так звані STEM спеціальності (наука, технології, інженерія, математика) значно менше, ніж хлопців. Серед зарахованих на навчання в університети на математично-інтенсивні спеціальності у 2020 році – в середньому тільки кожна четверта дівчина. Загалом, тільки 23% зарахованих до університетів дівчат вступили на STEM спеціальності, при цьому майже 13% з цих 23% – на медичні спеціальності. За оцінками ЮНЕСКО, у всьому світі близько 30% дівчат отримують вищу освіту зі  STEM спеціальностей, у тому числі 15% – зі спеціальностей, пов’язаних з медициною.

Чому важливо приділяти окрему увагу процесу та результату вибору спеціальності абітурієнт_ками? Вибір спеціальності після закінчення школи визначає професійний шлях молоді в майбутньому. Оскільки жінки менш представлені в професіях з вищими заробітними платами, що є однією з об’єктивних причин розриву у заробітних платах чоловіків та жінок, важливо розуміти, як обирають спеціальності дівчата та хлопці.

Метою дослідження є виявлення відмінностей у виборі закладу вищої освіти та спеціальності серед вступни_ць залежно від статі, а також з’ясування причин, чому дівчата обирають або не обирають технічні спеціальності.

Завданнями дослідження є:

• З’ясувати відмінності у мотивації вибору місця навчання та спеціальності залежно від статі;
• Визначити проблеми та стереотипи, з якими дівчата стикаються при виборі технічних спеціальностей;
• Сформувати та надати рекомендації ключовим стейкхолдерам щодо способів заохочення дівчат до вибору технічних спеціальностей для здобуття вищої освіти.

Рекомендації

• Міністерство освіти та науки повинно забезпечити такі умови в школах, щоб учні та учениці могли робити усвідомлений вибір вищої освіти в школах. Зокрема, з уч_еницями віком 15 років варто починати заходи з професійного орієнтування, оскільки вже в цьому віці спостерігаються відмінності у вподобаннях щодо майбутньої спеціальності між хлопцями та дівчатами. Такі заходи можуть включати запровадження інституту кар'єрного радника, який би допомагав учням зробити усвідомлений вибір та знайомив студент_ок з рольовими моделями в професіях, які стереотипно вважаються чоловічими.

• Розробляючи Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 слід окрему увагу приділити розвитку такого шкільного середовища, яке б не посилювало гендерних стереотипів. У рамках підвищення кваліфікації вчителів варто проводити навчання щодо рівного ставлення до дівчат та хлопців у навчальному процесі (зокрема щодо очікувань до старанності та успішності дівчат та хлопців), уникнення гендерних стереотипів у висловлюваннях.

• Продовжити роботу в напрямку проведення антидискримінаційного аналізу підручників, при цьому особливу увагу приділити підручникам з фізики та математики.

• Міністерству економіки при розробці Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року приділити увагу питанням умов праці, гнучкості робочого графіку та подолання дискримінації на робочому місці, а також розробці інформаційної кампанії про відкритість робочих місць для жінок.