Анонс події

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну частина українців та українок були змушені покинути своє місце проживання та шукати захисту в безпечніших регіонах в Україні чи за кордоном. Багато з них вже понад рік живуть у нових громадах. За цей час вони почали адаптуватися до нових умов життя – інтегруватися в громади, шукати постійну роботу, житло тощо. Вони також обмірковують плани на майбутнє, вирішують, чи повернуться у попереднє місце проживання, чи залишаться у новому. Наприклад, за даними moveGLOBAL e.V. приблизно половина тих, хто знайшов притулок у Німеччині, відвідують курси німецької мови та беруть активну участь у житті суспільства. Чверть тих, хто зараз перебуває в цій країні, мають намір залишитися там назавжди. В Україні за результатами опитування СГ «Рейтинг» станом на червень 2023 року 19% внутрішньо переміщених осіб планують залишитися в тих громадах, де вони мешкають наразі. Це актуалізує потребу у довгострокових стратегіях інтеграції переселенців та переселенок у нові громади, забезпеченні їх участі у прийнятті муніципальних рішень. 

Створення таких комплексних довгострокових стратегій вимагає детального аналізу потреб та залучення переселенок та переселенців до прийняття рішень шляхом регулярних консультацій з ними. Громади в Україні та муніципалітети Німеччини впроваджують партисипативні практики, зокрема, консультативно-дорадчі органи переміщених осіб (Україна) та консультативні ради для мігрантів (Німеччина). Під час другого заходу ми обговоримо місцевий досвід України та Німеччини у розробці довготривалих стратегій участі та інтеграції переміщених осіб.

Ми прагнемо посилити зв’язки між муніципалітетами та громадянським суспільством України й Німеччини та організувати обмін досвідом реагування на потреби у невідкладній гуманітарній допомозі. Захід буде присвячено таким питанням:

  • Як розробляються довгострокові стратегії підтримки та інтеграції переміщених осіб?
  • Які ефективні практики щодо залучення переміщених осіб вже існують у Німеччині та Україні?
  • Яка роль діаспори в налагодженні зв’язків між громадами та інтеграції переміщених осіб?

Спікерки:

  • Наталія Пригорницька, співзасновниця Альянсу українських організацій
  • Юлія Портнова, спеціалістка із питань участі в Офісі комісара з питань інтеграції Сенату Берліна в Департаменті праці, соціальних справ, рівності, інтеграції, різноманітності та боротьби з дискримінацією Сенату
  • Валерія Вершиніна, Директорка з правових питань БО БФ "ССС"
  • Анастасія Перепелиця, членкиня Ради ВПО при Запорізькому міському голові

Середа, 20 вересня 2023 (15:00-16:30 за Берліном | 16:00-17:30 за Києвом)

Подія відбудеться онлайн на платформі Zoom. Щоби взяти участь та мати змогу приєднатися до дискусії, будь ласка, зареєструйтесь за посиланням.

Захід буде супроводжуватись синхронним перекладом українською, німецькою та англійською мовами.

Воркшоп відбудеться в межах серії онлайн-заходів на тему «Посилення участі переселенців та мігрантів у прийнятті рішень громадами щодо надання невідкладної гуманітарної допомоги та інтеграції», які організовують Німецька асоціація мігрантських організацій – moveGLOBAL e.V. та український аналітичний центр Cedos. Заходи відбуватимуться в рамках програми Cross Culture Synergy, що фінансується Інститутом зовнішніх культурних відносин (IFA). 

Відео події

Конспект події

Політика інтеграції та міграції Берліна: участь вимушено переміщених осіб з України

Спікерка: Юлія Портнова — відповідальна за участь в Офісі уповноваженої з інтеграції в Берліні при Департаменті праці, соціальної політики, рівності, інтеграції, розмаїття й антидискримінації у Сенаті

Уповноважена з інтеграції та міграції при Сенаті Берліна та її офіс займаються міжвідомчими питаннями, повʼязаними з участю та інтеграцією у Берліні. Катаріна Нєвєдзял працює Уповноваженою з інтеграції та міграції при Сенаті Берліна з травня 2019 року. Офіс відповідає за формування міграційної та інтеграційної політики Сенату Берліна та за координацію з іншими адміністраціями у Берлінській землі. Інтеграція — це міжсекторальне завдання, тобто всі сфери політики, а отже й усі адміністрації в Сенаті, несуть однакову відповідальність за цю сферу. Уповноважена відповідає за спрямування всієї інтеграційної політики Берліна.

Загалом офіс Уповноваженої з інтеграції та міграції при Сенаті Берліна намагається відійти від терміну «інтеграція», який часто асоціюється з асиміляцією і має негативну конотацію. Натомість офіс користується терміном «участь». Вони прагнуть досягти партисипативного підходу до розробки політик у співпраці з представни_цями мігрант_ок і мігрантськими організаціями, як прописано в Законі про участь (Partizipationsgesetz PartMigG). До цілей Закону про участь належить видимість та представництво людей з історією міграції в адміністрації та розширення їхньої політичної участі. Загалом офіс виступає за вживання більш інклюзивних термінів, таких як «історія міграції» замість «мігранти» чи «мігрантське походження». Термін «історія міграції» означає, що люди можуть мати історію міграції, навіть народившись у Німеччини, і все одно стикатися з досвідом дискримінації чи виключення через їхній колір шкіри чи зовнішність.

У співпраці з українською діаспорою та організаціями біжен_ок Уповноважена з інтеграції та міграції при Сенаті Берліна та її офіс прагнуть орієнтуватися на потреби переселен_ок з України у розробці політик та нормативних актів, які безпосередньо впливають на цих людей. Україн_ки, які прибули після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, стикаються з різними викликами, такими як пошук гідного житла, доступ до освіти та інтеграція у ринок праці. У всіх цих сферах офіс намагається підтримати українців, а також займатися цими викликами в інших відділах Сенату Берліна. Основою берлінської політики інтеграції та участі щодо переселен_ок з України є вже згаданий вище так званий «План дій Україна», який охоплює всі аспекти повсякденного життя і був розроблений за активної співпраці з громадянським суспільством, зокрема з очолюваними україн_ками ГО. Ще одним ключовим інструментом підтримки є проєктне фінансування організацій, які підтримують процес участі та інтеграції україн_ок у Берліні. З цієї причини офіс створив фонд «Мій Берлін». З метою сприяння безпосередній та активній політичній і соціальній участі мігрант_ок Берлін також реформував свій Закон про участь у 2021 році.

Виклики та можливості участі з перспективи Спілки українських організацій у Німеччині

Спікерка: Наталія Пригорницька — співзасновниця Спілки українських організацій

Спілка українських організацій — це коаліція громадянського суспільства та громадських організацій української діаспори. Її заснували після анексії Криму Росією у 2014 році. Мета спілки — говорити одним голосом з німецькими політиками та тими, хто приймає рішення, щоб гарантувати значущу участь україн_ок у розробці політик, які безпосередньо на них впливають. До спілки входять 15 організацій-членів, які беруть активну участь у гуманітарній допомозі, підтримці молоді, політичній та адвокаційній роботі, а також у підтримці переселен_ок з України. Усі члени спілки — волонтер_ки. Це означає, що часто складно створити сталі структури та фінансувати різні активності, які фінансуються з тимчасових проєктів. Спілка також є членом Консультативної ради Берлінської землі з питань участі — структури для постійного діалогу з Сенатом Берліна у питаннях участі та інтеграції мігрант_ок.

Наталія Пригорницька, співзасновниця Спілки українських організацій, наголосила, що вони також виступають за участь у різних каналах нетворкінгу та комунікації з розробниками політик для тих людей, які можуть захотіти повернутися до України після перемоги. Вона переконана, що важливо дати людям, які можуть проживати в Німеччині лише тимчасово, можливість впливати на їхнє життя в Німеччині та виступати за свою батьківщину у взаємодії з політичними представни_цями Німеччини. Крім рівня Берліна, спілка також консультує міністерства та відстоює інтереси людей, які залишаються в Україні під час російського збройного вторгнення. Скажімо, вони брали участь у розробці платформи відбудови України — масштабного проєкту німецького уряду з метою співпраці між різними стейкхолдерами з України та Німеччини у процесі відбудови.

Ради ВПО в Україні: як посилити голос ВПО та побудувати діалог із місцевим суспільством

Спікерка: Валерія Вершиніна — директорка юридичного відділу в БФ «ССС»

Фонд «ССС» підтримує ВПО ще з 2014 року, коли в Україні зʼявилися перші внутрішньо переміщені особи на початку вторгнення Росії в Україну. Цей досвід допоміг нам відреагувати на різке зростання кількості ВПО у 2022 році, хоча постало й багато нових викликів.

БФ «ССС» працював над створенням концепції Ради ВПО ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Основною метою таких Рад є залучення ВПО до життя громад та до розробки їхньої інтеграційної політики. Ради також виконують низку інших завдань: 1) намагаються побудувати діалог між ВПО та іншими групами у суспільстві, щоб уникати конфліктів і поширення стереотипів; 2) працюють над підвищенням обізнаності про права ВПО; 3) сприяють особистому та професійному розвитку членів Ради.

Є три способи взяти участь у діяльності Ради ВПО — залежно від ситуації у громаді:

  1. Написати заяву на членство, якщо набір членів іще триває;
  2. Обʼєданатися з активними ВПО для створення Ради, якщо у даній громаді її ще не створили;
  3. Якщо набір членів Ради вже завершився, можна взяти участь у якості експерт_ки чи гост_і.

Діяльність Рад ВПО координується Постановою Кабінету Міністрів України № 812 від 4 серпня 2023 року. Однак регламент діяльності Рад та їхні повноваження ще вдосконалюються. Організовуються різні діалогові платформи з метою розробки найкращих рішень для стратегій діяльності Рад. Фонд «ССС» також сприяє взаємодії між Радами ВПО в різних громадах, обміну досвідом між ними, навчанню з залучення коштів і стратегічного планування діяльності.

Досвід створення Ради ВПО у Запоріжжі, Україна

Спікерка: Анастасія Перепелиця, членкиня Ради ВПО Запоріжжя

Рада внутрішньо переміщених осіб при міському голові Запоріжжя була заснована у 2019 році. Її ініціаторками були переселенки, які жили у місті. На той час здавалося, що всі гуманітарні потреби вже були задоволені, і люди адаптувалися до життя на новому місці. Однак насправді задоволеними були лише базові потреби, тоді як у питаннях житла довгострокових рішень не було, а також існували проблеми з виборчими правами.

Першим кроком у діяльності Ради ВПО був аудит місцевих програм з точки зору доступності державних послуг та послуг для ВПО. Деякі програми не були доступними для ВПО через брак реєстрації місця проживання. Також було розпочато діяльність з метою створення нових механізмів забезпечення житлом, піднімалися питання дотримання виборчих прав.

У перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну Рада переважно займалася гуманітарною допомогою. Крім того, була потреба в оновленні складу та фокусу діяльності, адже зʼявилися нові ВПО з дещо інакшими контекстами та потребами.

Лайфхаки зі створення ефективної Ради ВПО на основі досвіду Ради ВПО у Запоріжжі:

  1. Бути цілеспрямованими, знати, навіщо створюється Рада і чим вона буде займатися. Активно співпрацювати з місцевою владою та громадою.
  2. Планувати діяльність і бути активними у висуванні пропозицій та обґрунтуванні їх за допомогою фактів та аналітики.
  3. Дотримуватися гендерного та вікового балансу. Залучати людей з інвалідністю. Це необхідно для того, щоб гарантувати представництво інтересів усіх груп.
  4. Розширювати свої спроможності шляхом навчання, обміну досвідом.
  5. Розуміти, що інтеграція — це взаємний процес. Тому необхідна взаємодія обох сторін — ВПО і приймаючої громади. Також важливо підтримувати розуміння, що проблеми є не лише у ВПО, а й місцева громада також стикається з викликами, зокрема через збільшення кількості населення.

Воркшоп відбувся в межах серії онлайн-заходів на тему «Посилення участі переселенців та мігрантів у прийнятті рішень громадами щодо надання невідкладної гуманітарної допомоги та інтеграції», які організовують Німецька асоціація мігрантських організацій – moveGLOBAL e.V. та український аналітичний центр Cedos. Заходи відбулися в рамках програми Cross Culture Synergy, що фінансується Інститутом зовнішніх культурних відносин (IFA).