Анонс події

Повномасштабна війна Росії проти України спричинила найбільшу житлову кризу в історії незалежної України. Станом на 2024 рік, статус внутрішньо переміщених осіб мають 4,6 мільйона людей. Відтак, потреба швидких та комплексних змін у житловій політиці України є нагальною. Міністерство розвитку громад та територій України працює над низкою проєктів законів, що покликані врегулювати реалізацію громадянами права на житло, а також наблизити українське законодавство та стандарти у сфері житла до права та стандартів Європейського Союзу. Серед них, зокрема, проєкт Закону про основні засади житлової політики та проєкт Закону про соціальне житло, розробка та прийняття яких є частиною Плану Ukraine Facility.

Міста і громади відчувають потребу у створенні довгострокового житла для ВПО. Ефективне функціонування системи соціального житла має стати таким рішенням.
Аналітичний центр Сedos за підтримки Житлової ініціативи для Східної Європи (IWO) організовує одноденний воркшоп для обговорення актуальних питань щодо створення та функціонування соціального житла між представницями і представниками органів влади національного і місцевого рівнів, а також громадянського суспільства.

Завдання воркшопу передбачають:

  • мережування між лідерками та лідерами у сфері соціального житла, створення простору для діалогу та обміну досвідом;
  • обговорення ключових викликів під час зміни законодавства в житловій сфері, зокрема змін, що стосуються соціального житла;
  • фіксування найкращих практик та формулювання рекомендацій для учасників та учасниць житлової сфери.

До участі ми запрошуємо експерток та експертів, представниць і представників національних та місцевих органів влади, а також організацій громадянського суспільства, що діють у сферах житла і житлової політики, місцевого розвитку, соціального захисту та допомоги ВПО.

Учасниці та учасники в форматі світового кафе обговорять ключові питання житлової реформи та створення соціального житла, зокрема:

  • потреби і можливості оновлення житлового законодавства;
  • проблеми та виклики у процесі створення соціального житла;
  • потенціал залучення фінансування і реалізації пілотних проєктів соціального житла;
  • можливі моделі управління соціальним житлом, роботи муніципальних житлових компаній і забезпечення економічної сталості соціального житла.

Коли: 8 листопада

Де: в Києві, точне місце проведення ми повідомимо відібраним учасницям і учасникам

Зареєструватися на подію ви можете за цим посиланням до 24 жовтня 2024 року.

Відібраним учасницям та учасникам з інших міст і громад можуть бути компенсовані витрати на проїзд до та з Києва для участі у воркшопі. Організатори не мають можливості покрити витрати на проживання у Києві.

Ілюстрація: Анна Потаніна

Конспект події

Вступ

Повномасштабна війна Росії проти України спричинила значну житлову кризу. Станом на 2024 рік статус внутрішньо переміщених осіб мають 4,6 мільйона людей — вони вимушені мешкати в орендованому, тимчасовому, пошкодженому або легально незахищеному житлі. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, значна частка внутрішньо переміщених людей повідомляли про відсутність правової захищеності у контексті житла, пережитий досвід виселення з помешкань та відчуття тривоги щодо майбутнього. Окрім цього, близько 3 млн україн_ок мешкають у пошкоджених будинках (переважно у регіонах, що були окуповані російською армією або які розташовані недалеко від лінії зіткнення). Оплата житла часто є проблемною для людей. Так, дослідження Cedos показало, що 42% українських домогосподарств витрачають третину або більше свого місячного доходу на оплату житла. Дані МОМ свідчать, що фінансова вразливість людей відчутно зростає протягом холодних місяців через необхідність сплати за опалення помешкання. Тому існує потреба у створенні довгострокового та доступного житла для людей з різним матеріальним становищем. Ефективне функціонування системи соціального житла могло би стати рішенням для задоволення такої потреби.

Команда аналітичного центру Сedos за підтримки Житлової ініціативи для Східної Європи (IWO e.V.) провела одноденний воркшоп для обговорення актуальних питань щодо створення та функціонування соціального житла між представни_цями громадянського суспільства й органів місцевого самоврядування.

Учасни_ці у форматі світового кафе обговорили ключові питання житлової реформи та створення соціального житла, зокрема:

  • житлові потреби та проблеми у громадах і як соціальне житло може на них відповісти;
  • на кого можуть бути розраховані програми соціального житла;
  • яким чином може відбуватися управління соціальним житлом;
  • якою може бути економічна модель соціального житла.

Досвіди учасни_ць воркшопу

Учасни_ці воркшопу поділилися своїми рефлексіями щодо того, якою є ситуація з соціальним житлом у громадах, і міркували над тим, як соціальне житло може відповісти на потреби та проблеми у сфері житла.

Соціальне житло у громадах зараз

Учасни_ці воркшопу ділилися, що системи соціального житла у громадах фактично не існує. Серед форматів житла, яке частково або повністю виконує деякі функції соціального житла, назвали місця компактного проживання, гуртожитки, службове житло, житло в селах, що перебуває на балансі громади. Учасни_ці також згадували про функціонування модульних містечок на Рівненщині, у Дніпрі та Кам’янському. Тобто забезпечення житлом людей, які його потребують, наразі є радше точковим. Учасни_ці зазначали, що цьому процесу бракує системності та комплексності.

Також рефлексія учасни_ць показала, що наразі фактично немає бачення того, на які групи людей має бути розраховане соціальне житло. Учасни_ці зазначили, що фонд житла тимчасового призначення наразі радше фокусується на забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб і при цьому є перевантаженим, не може задовольнити наявну потребу. Створене для ВПО тимчасове житло має різні джерела фінансування — зокрема, воно фінансується з місцевих бюджетів, донорських коштів тощо, іноді ці джерела поєднуються.

Наявні у громадах потреби та проблеми у сфері житла

Учасни_ці воркшопу розповіли, що у громадах існують значні труднощі, пов’язані з доступом до землі та забезпеченням житлом ВПО. Деякі учасни_ці зазначили, що наразі можливості отримати землю для нових проєктів або будівництва обмежені. Це пов’язано, зокрема, з нестачею землі у комунальній власності деяких громад і тим, що земельні реєстри є закритими.

Проблемою також є недостатня комунікація між місцевими органами влади та внутрішньо переміщеними людьми. Декілька учасни_ць обговорення зазначили, що серед деяких громад є ті, які сприймають ідею створення соціального житла на своїй території з певним застереженням через додаткові навантаження, пов’язані з управлінням та обслуговуванням такого житла. Натомість учасни_ці воркшопу схилялися до того, що створення соціального житла може бути корисним для громади. Зокрема тому, що внутрішньо переміщені люди, які оселяться в цьому житлі, можуть стати цінними фахів_чинями для розвитку громади, місцевого волонтерства, реалізації нових проєктів.

Також існує проблема з правовою незахищеністю ВПО через ризик виселення з житла. Це створює відчуття невизначеності та неможливості повноцінно планувати своє життя. У зв’язку з цим, на думку учасни_ць, для забезпечення стабільності та захищеності необхідно запровадити довгострокові договори між орендар_ками й орендодав_ицями.

Обговорюючи наявні у громадах проблеми та незакриті потреби людей у сфері житла, учасни_ці воркшопу говорили, що соціальне житло може стати варіантом покращення наявної ситуації. Так, на їхню думку, розвиток соціального житла зможе закрити базові потреби певних груп населення, зокрема ВПО. Це житло допоможе спростити процес адаптації ВПО до проживання у громаді, зменшуватиме витрати людей на оплату житла і позитивно впливатиме на розвиток громади, адже стабільне житло сприятиме залученню нових фахів_чинь та зменшенню темпів міграції з громади.

Приклади проєктів із забезпечення людей житлом у громадах

Учасни_ці воркшопу також мали змогу розповісти про деякі ініціативи, покликані забезпечити людей житлом у громадах. Зокрема, в одній із громад облаштували житло для пенсіонерок, які живуть спільно в одному помешканні протягом холодних пір року. Ключовою ідеєю проєкту є допомогти літнім людям заощадити на оплаті комунальних послуг, зокрема на оплаті опалення. Крім цього, таке співмешкання допомагає людям налагоджувати соціальні зв’язки, підтримувати одне одного психологічно, а також знаходити спільні заняття або дозвілля у вільний час. Влітку співмешканки проживають у своєму житлі, займаються сільським господарством, а в інші пори року повертаються до спільного помешкання. У такому житлі можуть проживати від 8 до 15 жінок, які разом ділять оплату за комунальні послуги й організовують побут.

Результати напрацювань учасни_ць

Бенефіціар_ки програм соціального житла

На думку учасни_ць воркшопу, соціального житла потребують різні групи людей, зокрема люди літнього віку, молоді сім’ї, люди з інвалідністю, малозабезпечені сім’ї та студент_ки. Студент_ки, зокрема, часто стикаються з труднощами у забезпеченні житлом, адже деякі релоковані заклади вищої освіти не мають можливості забезпечити їх гуртожитками.

Окрім цього, учасни_ці обговорення висловили пропозицію, що деякі проєкти соціального житла можуть також орієнтуватися на забезпечення житлом спеціаліст_ок стратегічно важливих сфер для громади, а також людей, які займаються залученням інвестицій у громаду.

Управління соціальним житлом

Що стосується управління соціальним житлом, учасни_ці воркшопу під час обговорення згадували про різні типи такого управління. Йшлося про управління соціальним житлом, зокрема державними органами влади, комунальними підприємствами, приватними компаніями або ОСББ, а також неприбутковими організаціями, благодійними фондами та соціально відповідальним бізнесом.

Важливим аспектом для учасни_ць обговорення було забезпечення прозорості у процесі управління — при цьому, на їхню думку, можливі різні форми організації, такі як кооперативи, асоціації, ОСББ та органи самоорганізації населення.

Економічна модель соціального житла

У ході обговорення ми також запитали учасни_ць воркшопу, якою може бути економічна модель соціального житла. Ключовим у цьому контексті є озвучений учасни_цями запит на фінансову стійкість проєктів соціального житла. Також учасни_ці висловлювали потребу у створенні певних умов, які стимулюватимуть компанії або організації, що займаються будівництвом соціального житла або здійснюють контроль над фондом соціального житла. Теперішні умови, які є однаковими для девелоперів комерційного житла та проєктів соціального житла, на їхню думку, демотивують і не стимулюють розвивати соціальне житло. Також учасни_ці висловили пропозицію запроваджувати вигідні умови кредитування на створення соціального житла.

Крім цього, учасни_ці висловили ідею співфінансування проєктів соціального житла, що включатиме участь приватного, державного, місцевого секторів, а також міжнародних інвестицій та благодійних внесків, що дозволятиме створювати стійкі моделі фінансування. На думку учасни_ць обговорення, така ідея релевантна і для впровадження пілотних проєктів. Так, у пілотних проєктах перспективним є вибір моделі співфінансування, де громада може надавати будівлі в оренду або економічно підтримувати ініціативи, навіть якщо це не завжди проявляється у фінансовому вигляді.

Водночас, на думку учасни_ць обговорення, проблема застарілих будівельних норм і стандартів значно ускладнює реалізацію соціальних проєктів. Деякі учасни_ці висловили запит на функціонування норм і стандартів, які будуть враховувати різнотипність житла й житлові потреби всіх груп суспільства.