Університети для місцевого розвитку: Німеччина, Польща, Україна

Учасни_ці дискусії:

• Зузанн Воршех — кандидатка наук, соціологиня в Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері; 
• Юлія Харчук — кандидатка економічних наук, доцентка, помічниця ректора Національного університету «Острозька академія» з освітнього менеджменту; 
• Дмитро Шевчук — доктор філософських наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Острозька академія»; 
• Анна-Шмідт Фідлєр — координаторка Science Shop, співавторка проєкту DIALOG та ініціатив, які підтримують третю місію Університету ім. Адама Міцкевича в Познані.

Модераторка — Марія Грищенко, соціологиня, дослідниця міст.

Зузанн Воршех 

• Я б хотіла розказати про кілька семінарів, які я проводила зі своїми студент_ками. Перший — це проєкт місцевої участі. Міська адміністрація звернулася з проханням зробити внесок у план культурного розвитку міста Франкфурта-на-Одері. Культурний розвиток і забезпечення культурною інфраструктурою є важливим, але водночас складним процесом. Ми почали це проєкт з обговорення між студент_ками та представни_цями міста. Обговорювали це питання з організаціями міста, у цьому брали участь студент_ки. Студент_ки мали можливість поспілкуватися з міською адміністрацією. Також були проведені дослідження, до яких були долучені різні мешкан_ки та навіть школяр_ки, яких питали про те, які культурні процеси потрібно розвивати і чого їм не вистачає. Ми також обговорювали різні формати участі, завдяки яким можна розробити план культурного розвитку. Мій другий семінар більш масштабний — ми надаємо міській владі звіт про проєкт, який буде сприяти розвитку Smart City у Франкфурті-на-Одері. Разом зі своїми студент_ками я проводила якісні інтерв’ю з основними стейкхолдерами про те, чого вони очікують від процесу діджиталізації та які вони мають проблеми й потреби. Два тижні тому ми також запустили онлайн-опитування серед житель_ок Франкфурта-на-Одері щодо концепції Smart City. 

• Я б виокремила 4 головні функції університету у місцевому розвитку. Перша, яка стосується зокрема маленьких міст та периферій, полягає в тому, що університет — це основна споруда в місті. Наприклад, у Берліні чи Кельні є університети, але, крім них, є й інші цікаві речі. У Франкфурті-на-Одері університет — важлива частина міської ідентичності. Також це місто асоціюється з Віадріною, і воно могло б не бути таким відомим, якби не університет. Друга функція університетів у маленьких містах — це те, що університети використовують атмосферу маленьких міст, у яких міцніші локальні зв’язки. Університети в маленьких містах можуть мати більш практичне направлення, тому що простіше імплементувати проєкти разом з міською адміністрацією, ніж у більших містах. Третя функція полягає в тому, що університети в маленьких містах концентруються на проєктному менеджменті та міському розвитку, а також виступають агенціями, які надають консультації з міського розвитку. Університети діляться своїми знаннями, методами та напрацюваннями з міською владою та місцевими стейкхолдерами. Обидві сторони мають користь від такої співпраці, а проєкти простіше втілюються. Рівень взаємної довіри в маленьких містах вищий, ніж у великих. Будь-які партисипативні практики, які ви хочете застосувати в міському розвитку, простіше реалізувати в менших містах і тих, які знаходяться на периферії. Остання та найважливіша функція для місцевого розвитку — це шлях від семінарів до громадянського суспільства. Студент_ки діляться ідеями, беруть участь у різних проєктах міського розвитку після семінарів, стають частиною громадянського суспільства. Курси дають їм підготовку, знання та методи для того, щоб ставати активіст_ками і бути залученими до процесів, які відбуваються в місті. 

• Співпраця між університетами та місцевою владою може мати більш проєктний підхід і бути більш структурованою. Наш підхід базується на тих людях, які прагнуть до співпраці. Люди, які не співпрацюють, не знають про цю можливість, не мають партнерів і не знають про потенційні внески. 

• Проблема, яка існує в університеті Віадріни, — це те, що це не те місце, куди залучаються більшість населення міста. Університет сприймається як щось іноземне. Співпраця між університетом і жителька_ми є складним процесом, але його можливо налагодити, якщо використовувати підходи до співпраці. Наприклад, один із наших проєктів про Smart City містив багато спеціалізованої та академічної лексики. Коли ми надали його представни_цям адміністрації, їм було важко його зрозуміти. Тому необхідно перекладати з академічної мови на більш доступну для населення, щоб знайти спільну мову. 

Дмитро Шевчук, Юлія Харчук

• Щоб вирішити проблему взаємодії між містом та університетом, ми започаткували Town and Gown 2.0: the strategic cooperation between university and city in V4 and Ukraine. Під час цього проєкту ми виконуємо, по суті, два завдання. Перше — це перенести позитивні практики і позитивний досвід із трьох країн Вишеградської групи для того, щоб спробувати його імплементувати зокрема в Острозі. Серед інших завдань, які ми ставимо перед собою, — використати потенціал університету та міста для інтенсифікації розвитку регіону. Наш проєкт, з одного боку, використовує позитивний досвід країн Вишеградської четвірки, але з іншого, ми між собою більше інтегруємося, щоб реалізувати нові проєкти. Університет і міська влада створюють робочу групу, яка бере участь у воркшопах і семінарах про співпрацю. Внаслідок цього проєкту налагодилася тісніша співпраця між містом та університетом для реалізації ідеї «академічного міста». Нам важливо синхронізувати стратегію університету «Острозька академія», яка була створена у 2017 році, зі стратегією міста, яка зараз розробляється. У рамках проєкту вже відбулася низка воркшопів і міжнародна конференція. Ми також плануємо проводити хакатон для студент_ок, а також круглі столи, які будуть як постійний майданчик для співпраці між містом і університетом. 

• Наш університет з 2019 року почав налагоджувати більш інтенсивну співпрацю з об’єднаними територіальними громадами і почав розробляти нові напрями, зокрема:
  • розроблення стратегії територіальної громади (м. Острог, м. Нетішин);
  • підвищення кваліфікації представни_ць територіальної громади за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими програмами;
  • представлення інтересів органів місцевого самоврядування в судах;
  • надання висновків експерт_ками у галузі права.

• Ми зараз працюємо з містом над тим, щоб науковий потенціал наших викладач_ок і студент_ок був використаний для міста. Там, де можливо, культуролог_ині, історики_ні, економіст_ки у своїх магістерських роботах досліджують важливі для міста кейси.

• У нас є стратегія університету, де передбачено окремий розділ «Університет і місто», у якому прописані операційні цілі співпраці. Кожного року наш університет визначає пріоритетні напрями реалізації стратегії, і у нас є відповідальна людина, яка стежить потім за виконанням цих елементів. Це один із елементів, як ми вимірюємо співпрацю міста й університету. 

Анна-Шмідт Фідлєр

• Ми взаємодіємо не лише з міською адміністрацією, а й з іншими стейкхолдерами та партнер_ками. У нас є програми в рамках навчання, за якими роботодавці та випускни_ці дають поради до змін у навчальних програмах. Ми також проводимо та взаємодіємо зі стейкхолдерами в рамках прикладних досліджень у галузях STEAM. У нас також є приклади громадських досліджень, до яких залучаються люди, які не є дослідни_цями. 

• Проєкт DIALOGUE задумувався як платформа кооперації між університетом та ключовими стейкхолдерами (містом, ГО, інституціями) для того, щоб визначити потреби наших партнер_ок і знаходити спільні рішення. Ми проводимо серію воркшопів, на яку ми запрошуємо людей з муніципалітету, інституцій і визначаємо, як університет може їм допомогти. Також у рамках цього проєкту ми маємо міжнародну конференцію для того, щоб з’ясувати, як університети можуть втілити ідею «залученості». Також ми проводимо Festival of Social Innovations і Changemakers Marathon, де ГО можуть робити презентації та знайомитися. Ми також запрошуємо студент_ок з нашого університету та інших презентувати свої роботи щодо розв’язання різних соціальних питань.
• Проєкт Science Shop — це проєкт про поширення та обмін знаннями між університетом і партнерськими організаціями. В університеті студент_ки пишуть свої тези та роблять дослідження, але це не завжди може бути адаптовано до соціальних потреб. З іншого боку, інституції не мають грошей для проведення досліджень, тому такі дослідження може проводити університет. Тому ціль цього проєкту — поєднати дослідження студент_ок і дослідницькі потреби, які мають організації. Ми запрошуємо ГО на воркшопи і просимо розповісти про свої потреби та проблеми. Потім ми це збираємо й намагаємося це перетворити на дослідницькі питання, а тоді запрошуємо студент_ок та їхніх супервізор_ок, щоб вони допомогли інституціям вирішувати їхні проблеми. Таким чином у студент_ок є відчуття, що їхня робота стала для когось корисною. 
• На шляху до імплементації ідеї про університет залученості (Engaged University) є певні виклики. Ми маємо зрозуміти, на що ми орієнтуємось, яка наша стратегія і як ми вимірюємо, що ми досягли цієї ідеї. Також одним із викликів є зрозуміти, які є інструменти для того, щоб визначити соціальні потреби, що існують навколо університету. Також це самооцінювання — як ми розвиваємось і досягаємо цілей.